Міжнародний день пам’яті жертв тероризму

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

21 серпня проводиться Міжнародний день пам’яті жертв тероризму. Ці серпневі заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Дата затверджена Генеральною Асамблеєю ООН у резолюції 72/165 від 27 жовтня 2017 року. Цей день має глибоке значення: він нагадує нам про трагічні наслідки тероризму, шанує пам’ять жертв та підтримує їхні родини.

Тероризм — це не просто загроза безпеці, це поранена людська доля, розірвані сім’ї та зруйновані мрії. За даними ООН, щороку від терористичних актів страждають тисячі людей у різних куточках планети. Пам’ять про них — це нагадування, що боротьба з тероризмом — не лише справа правоохоронних органів, а й спільна відповідальність усіх нас.

Важливо, що резолюція ООН не лише вшановує жертв, а й підкреслює необхідність захисту прав людини і верховенства права. Адже саме дотримання цих принципів допомагає запобігти поширенню насильства і терору.

Ідея відзначати Міжнародний день пам’яті жертв тероризму виникла у відповідь на численні трагедії ХХ і ХХІ століть — від вибухів, нападів і захоплень заручників до масштабних терористичних атак, таких як події 11 вересня 2001 року у США. В ООН цей день став символом солідарності і підтримки для мільйонів постраждалих.

Міжнародний день пам’яті жертв тероризму — це не лише дата в календарі. Це заклик до роздумів і дій, це вшанування людяності там, де терор намагається її зруйнувати.

Вулиця імені Олександра Олеся (колишня вулиця Тарле)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю імені Олександра Олеся (колишня вулиця Тарле).

Коротка довідка: Олександр Олесь (справжнє ім’я – Олександр Кандиба) (1878-1944) – поет, перекладач, драматург, редактор, громадський діяч.

Народився в м. Білопілля Сумської області. Початкову освіту здобув у Верхосульській сільській школі. У 1893 р. вступив до хліборобської школи у м. Деркачі на Харківщині, а в 1897 р. став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту. У 1903 р. вступив до Харківського ветеринарного інституту і паралельно працював на Дарницькій скотобійні. З жовтня 1909 р. працював ветеринарним лікарем у Києві, водночас з 1911 р. співпрацював у редакції «Літературно-наукового вісника» та у видавництві «Лан».

У 1905 р. в альманасі «Багаття» були вперше опубліковані його твори. Творча спадщина письменника надзвичайно багата – поезія, драматичні твори, проза, публіцистика, літературно-критичні статті. Найвідоміші: збірки «З журбою радість обнялась», «Княжа Україна», драматична поема «Ніч на полонині», драматичний етюд «По дорозі в Казку», цикл «З щоденника. Р. 1917». Перекладав твори світової класики з польської, сербської, болгарської, німецької, англійської, арабської та ін. мов.

У 1919 р. виїхав до Будапешта в якості аташе з питань культури посольства Уряду УНР в Угорщині. У 1920 р. переїхав до Відня, де очолював Союз українських журналістів та редагував журнал «На переломі». З 1924 р. жив у Празі.

Відбувся вебінар у рамках веб-коучингу «БібліоStudies» за темою «Облік бібліотечного фонду: аналіз показників»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

20 серпня на базі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся вебінар у рамках веб-коучингу «БібліоStudies» за темою «Облік бібліотечного фонду: аналіз показників».

До заходу долучилися 59 фахівців з публічних бібліотек 21 територіальної громади Миколаївської області.

Фахівці бібліотеки ознайомили учасників з правилами ведення облікової документації та методами усунення типових похибок ведення книг сумарного обліку, повідомили про результати заходів, що проводилися бібліотеками області, з актуалізації бібліотечних фондів за період 2022 - 2024 рр.

В.о. міністра культури: культурна сфера України зазнала $4 млрд збитків через війну

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Культурна інфраструктура України за час повномасштабної війни втратила майже 4 млрд доларів. Про це повідомила т.в.о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна під час презентації програми дій уряду.

За її словами, йдеться про прямі збитки культурних інституцій та пам’яток. Якщо враховувати недоотримані доходи креативних індустрій і туризму, сума зростає до 23 млрд доларів.

До кінця року міністерство культури планує залучити близько 500 млн грн від партнерів через Фонд збереження культурної спадщини. У межах програми «Велика реставрація» планують відновлення щонайменше 10 пам’яток культури. «Ми розуміємо, що маємо застарілі протоколи евакуації культурної спадщини з прифронтових територій. Оновлюючи їх, також працюємо над збереженням», — сказала Бережна.

У планах запуск грантової програми для креативних індустрій, що створить нові робочі місця, а також розширення фінансової автономії культурних інституцій шляхом платних послуг та зміни їхньої організаційно-правової форми. Серед пріоритетів міністерства також культурна дипломатія та міжнародні альянси.

МКСК та Держмистецтв оголошують конкурс на щорічні гранти Президента України для молодих митців

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошують конкурс на здобуття щорічних грантів Президента України молодим діячам у галузі театру, музики, цирку, образотворчого мистецтва, літератури та народного мистецтва для створення й реалізації творчих проєктів.

Прийом заявок: з 1 вересня до 1 листопада 2025 року

Вік учасників: від 14 до 35 років

Детальна інформація — за посиланням

Телефон для довідок: (044) 202 13 90

Учасники засідання клубу «СловоТворення» познайомились з життям і творчістю Пантелеймона Олександровича Куліша

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

20 серпня відбулося чергове засідання клубу «СловоТворення», який діє при Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Цього разу учасники зустрічі познайомились з життям і творчістю відомого український письменника, поета, перекладача, історика, видавця і культурного діяча Пантелеймона Олександровича Куліша, який став одним із перших професійних українських літераторів XIX ст. П. Куліш відомий як автор першого історичного роману українською мовою «Чорна рада», а також як перекладач Біблії та творів Шекспіра українською. Він був активним діячем українського національного відродження, виступав за розвиток літературної мови та культури. Створив власну систему письма - «кулішівку», яка стала основою сучасного українського правопису. Досліджував козацьке минуле, писав історичні праці та статті про розвиток українського суспільства.

Багаторічна праця П. О. Куліша вилилася у вагомий літературний доробок. Учасники зустрічі ознайомилися з його творчістю через книжкову виставку, на якій були представлені книги з фонду відділу рідкісних і цінних видань. Зокрема, це прижиттєві видання збірки історичних, фольклорних та етнографічних матеріалів «Записки о Южной Руси» (1856 р.) та роману «Чорна рада» (1857 р.).

Наступне засідання, що відбудеться 27 серпня, буде присвячене Володимиру Великому, будівничому української державності, мудрому реформатору, який запровадив християнство, змінивши духовне життя народу.

Всесвітній день ліні (World Laziness Day)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Всесвітній день ліні, чи Всесвітній день лінощів (World Laziness Day), відзначають 20 серпня люди, що не дуже поспішають до роботи. В цей день кожен може влаштувати собі справжнісіньке свято, а саме, байдикувати та нічого не робити. Попри те, що свято має неофіційний характер, воно швидко завоювало популярність серед мешканців Землі. І хоча є такі, що святкують свій день лінощів чи не щодня, для більшості людей відпочинок є надзвичайно важливим. Саме для них і було створено Всесвітній день ліні.

Місцем походження Всесвітнього дня лінощів вважається Колумбія, а саме промислове містечко Ітагуі з населенням понад 200 000 осіб. Ініціатива запровадити святкування Дня лінощів була реалізована у 1984 році. Саме тоді проходив торгово-промисловий фестиваль, на якому були представлені різні види мистецтва і як раз під час цього фестивалю мешканців, які працювали на заводах та фабриках міста, закликали відкинути роботу та всі важливі справи, а по-справжньому відірватися на святі.

День ліні – це чудовий привід відмовитися від будь-якої зайнятості або ж займатися тільки одним – неробством. 

Освітній серіал «Цифровізація державного сектору»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Цифровізація державного сектору» https://osvita.diia.gov.ua/.../digitalisation-in-public...

Цифрова трансформація - надважлива частина роботи органів публічної влади. Уже всі оцінили переваги онлайн-сервісів із державними послугами. Цей освітній серіал створений для тих, хто хоче долучитися до цифровізації державних послуг на місцях, - від громадських активістів до працівників публічних служб усіх рівнів. Після перегляду серіалу ви дізнаєтесь, як відбувається цифрова трансформація в Україні, отримаєте інструкції, як діяти, до кого звертатися та з чого починати, якщо у вас з’явилася ідея нового цифрового рішення. Серії відповідають послідовності реалізації проєкту з цифровізації, тож можна буде повертатися до них на конкретних етапах роботи.

Освітній серіал створено за ініціативи Міністерства цифрової трансформації України для платформи Дія.Освіта, за підтримки Уряду Японії в межах проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія), що реалізується Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) за фінансової підтримки Швеції. Серіал складається з 11 серій та фінального тесту. Користуйтеся з користю!

10 книг на 500+ сторінок, від яких не можна відірватися тижнями

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Катя Вогник

Найгірша мить у читанні книги — фінальна сторінка, особливо, коли твір був справді захопливим. Щоб надовше затриматися в історії з головними героями, пізнати їх краще та справді встигнути насолодитися читанням у відпустці або довгими вечорами, обирайте книги з 500+ сторінок. Це той момент, коли вага має значення, але хочеться прочитати твір до останньої сторінки!

«Хроніки Амбера», Роджер Желязни

У Всесвіті є лише два істинні світи — Амбер і Хаос, які постійно змагаються один з одним. Проходження Лабіринту дозволяє членам королівських родин обох світів змінювати реальність та подорожувати світами. На Землі в лікарні прокидається Карл Корі. Один з принців Амбера не пам’ятає нічого про своє походження, тому Корвін має відшукати рідних та здолати Лабіринт заради блага Всесвіту. Корону Амбера непросто отримати, коли проти тебе — могутні сили зла.

160 років від дня народження Олександра Малинки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

19 серпня минає 160 років від дня народження українського етнографа, фольклориста, голови ради Всеукраїнського етнографічного товариства, співредактора журналу «Побут» — Олександра Малинки. Його праці стали невіддільною частиною культурної пам’яті нашого народу.

Народився у родині священника в Мрині на Чернігівщині. Навчався в Ніжинській гімназії та Історико-філологічному інституті князя Безбородька, де почав активно збирати фольклорні матеріали. Викладав історію й словесність у Києві та Глухові, поєднуючи педагогічну працю з дослідженням народної творчості.

У 1920-х роках став членом Етнографічно-фольклорної комісії при ВУАН, очолював Раду Всеукраїнського етнографічного товариства, редагував журнал «Побут». Його праці стали основою для численних досліджень: «Збірник матеріалів по малоруському фольклору» (1902–1903) письменник Борис Грінченко назвав найвагомішою його роботою. Монографія «Кобзарі О. Власко та Д. Симоненко й лірник А. Іваницький, їхній репертуар» (1929) стала вагомим джерелом для фольклорних досліджень.

Олександр Малинка зібрав величезний корпус матеріалів: народні пісні, думи, легенди, обряди, колядки й щедрівки, замовляння, кобзарське мистецтво. Його записи охоплюють не лише Чернігівщину та Полтавщину, а й Волинь, Поділля та Київщину.