У День української писемності та мови, українці знову писали Радіодиктант національної єдності

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

27 жовтня, у День української писемності та мови, українці знову писали Радіодиктант національної єдності — традицію, що вже понад 20 років об’єднує мільйони людей у всьому світі навколо рідного слова.

До написання радіодиктанту долучилися працівники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Учасники писали диктант у конференц-залі міністерства, підтримавши всеукраїнську ініціативу єднання через мову.

«Мова – частина нашої безпеки, нашої пам’яті й нашого майбутнього. Це код, що зберіг історію, культуру та ідентичність України. З Днем української писемності та мови!» — зазначила Віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики України — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Текст Радіодиктанту написала українська письменниця Євгенія Кузнєцова — авторка «Спитайте Мієчку», «Драбина», «Вівці цілі» та нонфікшну «Мова-меч. Як говорила Радянська імперія». Читала диктант народна артистка України, акторка театру і кіно Наталія Сумська.

Трансляція відбувалася на всіх платформах Суспільного мовлення — на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, у прямому ефірі телеканалу Суспільне Культура, на YouTube, Facebook та у застосунках suspilne.radio і Дія.

День української писемності та мови відзначають у день вшанування пам’яті Нестора Літописця — одного з творців давньоукраїнської писемної традиції.

Запрошуємо на заходи, що відбудуться у межах тижня української мови

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

В Україні відзначають День української писемності та мови

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. День української писемності та мови офіційно відзначають з 1997 року. Однак до 2023 року він припадав на 9 листопада — день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця. Після зміни церковного календаря і переходу Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар змінилася і дата свята — тепер і преподобного Нестора, і День української писемності та мови вшановують 27 жовтня.

Нестор Літописець є автором Повісті минулих літ. Укладений ще на початку ХІІ століття, цей літопис був написаний церковнослов’янською мовою, однак містив і величезну кількість слів живої розмовної мови України-Русі. Саме тому Михайло Драгоманов назвав Повість одним з творів «місцевого життя стародавньої України», які «започатковують українську літературу». Тож Нестора шанують і як одного з тих, хто доклався до фіксації мовотворчого процесу в Україні.

«Мова Нестора має значні сліди українського мовлення», — пояснював у коментарі Радіо Свобода професор Василь Яременко, знавець давніх рукописів. Він відзначав, що у літописі Нестора «немає жодного російського слова, а українська лексика ллється суцільним потоком». Серед таких слів — хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, сором, туга, подружжя, корчага, невіглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря тощо.

Свої знання мови у День української писемності українці традиційно можуть перевірити завдяки Радіодиктанту національної єдності.

280 років від дня народження Максима Березовського (27.10.1745 – 02.04.1777)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня виповнюється 280 років від дня народження Максима Березовського (27.10.1745 – 02.04.1777) українського композитора, що став першим представником новаторського раннього класичного стилю в українській музиці, одним із засновників хорального напрямку, автором перших зразків камерно-інструментального та оперного жанрів у вітчизняній музиці.

У музиці М. Березовського відбилися дві грані його творчої особистості. У світських творах музика сповнена життєрадісності й молодечого запалу, а в духовних відображена заглибленість композитора у внутрішній світ. Якщо у світських жанрах М. Березовський був близький до західноєвропейських ранньокласичних традицій (перш за все - італійських), то в духовній музиці він став новатором.

Пропонуємо ознайомитися з книгою Неллі Топської «Максим Березовський» (Київ: ТОВ «Книжкова база «Альфа», 2018), що присвячена життєвому і творчому шляху митця. Авторка зазначає, що М. Березовського називали українським Моцартом, адже у свої дванадцять із невеликим років цей вражаючий підліток не тільки добре знав музичну науку та прекрасно виконував головні партії у хорових творах, але й пробував себе у композиції. Цікавий факт: ім’я Максима Березовського золотими літерами вибито на мармуровій дошці в Болонській академії, академіком якої він став в зовсім молодому віці, через рік після Вольфганга Амадея Моцарта. Його опера «Демофонт» (на лібретто італійського поета П'єтро Метастазіо), стала найбільшим тріумфом його подорожей Італією.

«Треба жити!»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня, у День української писемності та мови, фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека долучилися до найбільшого українськомовного флешмобу – написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Цей захід уже давно став не просто перевіркою грамотності, а символом любові до рідного слова, духовної згуртованості та гордості за українську культуру, що об’єднує мільйони людей по всьому світу.

Цьогорічний диктант під назвою «Треба жити!» написала талановита письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова. Читала текст народна артистка України, акторка Наталія Сумська.

Переглянути запис можна на ютуб-каналі «Українське радіо» за покликанням https://www.youtube.com/live/Mkcuw9edpTo?si=s9PwihJp7BKV-8i2

Дякуємо організаторам за традицію, що щороку нагадує: мова – це не просто слова, це наша історія, пам’ять і сила єднання.

Відзначаємо в Україні Всесвітній день опери!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, сьогодні відзначаємо Всесвітній день опери! Це свято започатковане у 2019 році у день народження композиторів Жоржа Бізе та Йоганна Штрауса. Всесвітній день опери був заснований завдяки ініціативі трьох престижних оперних організацій: Opera America, Opera Latinoamérica і Opera Europa.

Пропонуємо ознайомитися з навчальним посібником від авторського колективу Ірини Іванової, Галини Куколь, Марини Черкашиної «Історія опери. Західна Європа. ХVІІ–ХІХ століття», де висвітлюється трьохсотлітній період формування, розвитку та поширення цього виду театрального й музичного мистецтва.

Автори книги акцентують увагу на процесах, що відбувалися в трьох найбільших оперних школах Західної Європи – італійській, французькій, німецькій. Незважаючи на те, що автори книги - музикознавці, в книзі мінімально використано спеціальну музичну термінологію, обмежено традиційний музичний аналіз, а текст позбавлений нотних прикладів. Це значно розширює рамки читацької аудиторії, залучивши до неї всіх, хто цікавиться загальною історією культури.

Автори зазначають, що музичний бік оперної справи настільки складний, пов'язаний з дотриманням стількох вимог, з такою затратою праці і тривалою підготовкою, що поява своєї опери означає для кожної країни і народу стрибок на якісно новий рівень музичної культури.

Запрошуємо до читання!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Триває прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Триває прийом заявок на Премію Читомо за видатні досягнення дієвців українського книговидання та літературної сфери у 2025 році, що відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Переможці отримають грошову винагороду — 150 000 грн у кожній номінації.

Премію вручають за найпомітніші звершення, що сприяють розвитку книжкового ринку та галузі в цілому, а також популяризації читання, що відбулися за календарний рік. Номінантами можуть стати не лише видавці, але й книжкові блогери, журналісти, бібліотеки, книгарні тощо, чиї досягнення мали найбільший вплив і були особливо помітними протягом року. 

Цьогоріч прийом заявок на здобуття Премії Читомо триває з 6 по 31 жовтня 2025 року в таких номінаціях:

-«Трендсетер видавничого ринку» (присуджується за розвиток інноваційного підходу у книго-видавничому бізнесі, креативну трансформацію бізнесу, розвиток книжкового / літературного ландшафту України тощо). 

-«Книжкова ініціатива з промоції читання» (присуджується за пошук нових способів донесення книги до читачів, створення позитивного іміджу для читання, трансформацію освітнього процесу за допомогою читання тощо). 

Українці вже вчетверте зможуть перевірити свої знання, пройшовши Національний тест із медіаграмотності

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

29 жовтня українці вже вчетверте зможуть перевірити свої знання, пройшовши Національний тест із медіаграмотності — ініціативу національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України за підтримки українських і міжнародних партнерів.

Пройти тест можна з 29 жовтня з 9:30 до 31 жовтня включно на сайті Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр»: https://tinyurl.com/54uep53u

Цьогорічний тест — це 25 запитань у п’яти тематичних блоках:

-соціальні мережі;

-фактчекінг;

-медіа;

-кібербезпека;

-штучний інтелект.

Уперше з’явився цілий розділ, присвячений ШІ — із питаннями про діпфейки, алгоритми та вплив технологій на інформаційне поле.

До розробки тесту долучались експерти із волонтерського просвітницького проєкту «Як не стати овочем», проєкти StopFake та Нота Єнота.

Як і в реальному житті, усе залежить від уважності: тест побудовано на реальних прикладах із новин, соцмереж і повідомлень. Після проходження одразу можна побачити результат і отримати сертифікат на пошту.

Науково-популярне видання Віктора Миколайовича Горобця «Коровай свиного сала в пуд». Розваги, частування, хвороби та шати в козацькій Україні»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Науково-популярне видання «Коровай свиного сала в пуд». Розваги, частування, хвороби та шати в козацькій Україні» (Харків: Видавництво Фоліо, 2025) є результатом кропіткої роботи доктора історичних наук, дослідника середньовічної та ранньомодерної історії України ВіктораМиколайовича Горобця. Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Прочитавши книгу, ви дізнаєтеся, що одягали козаки аби «виглядати по-модньому», як прикрашали житло, які делікатесні страви і напої вживали, як лікувалися, господарювали, торгували, влаштовували дипломатичні прийоми та бенкети, розважались і святкували.

Також автор розкриває таємниці «китайської грамоти» давньої української мови, пояснює зміст деяких застарілих слів, які під впливом часу трансформувалися й набули зовсім іншого значення. Так, наприклад, слово «барва» нині позначає колір чи забарвлення, а в період Гетьманщини означало збірну назву одягу українців.

«Спробуймо разом, відштовхуючись і від повідомлень зі щоденників козацької старшини, і від тих звісток, що містяться у вельми цікавих господарських, кулінарних і медичних порадниках та рецептурниках XVІІІ ст., і від тих крихт інформації, що де-не-де розкидані в різних офіційних документах, подорожніх записках іноземних мандрівників і дипломатів, хоч фрагментарно реконструювати картину звичного, а подеколи й не надто звичного, а навпаки - доволі унікального повсякдення козацької України.»

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2025

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Відбулася презентація виставки «Книжкові новинки від українських видавництв»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

21 та 24 жовтня в рамках Декади першокурсника у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася презентація виставки «Книжкові новинки від українських видавництв». Участь у заході взяли викладачі та студенти ВСП Миколаївський будівельний фаховий коледж КНУБА.

Увазі присутніх було представлено новинки книжкових видань з різних галузей знань, що надійшли до бібліотеки протягом останніх років.

Серед них – праці, присвячені вивченню історії України: «Подолати минуле: глобальна історія України» Ярослава Грицака, «Історія ядерного роззброєння України» Юрія Костенка; книги з мовознавства: «Перемагати українською. Про мову ненависті й любові» Ольги Дубчак та «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» Орисі Демської; твори класиків української літератури: «Кайдашева сім’я» та «Хмари» Івана Нечуя-Левицького, «Шестикрилець» Катрі Гриневичевої; сучасна українська проза: «Шептуха» Тамари Горіха Зерня та «Колонія» Макса Кідрука, та ін., а також поетичні збірки письменників-краян: Владислави Лутаєнко «Нескінченний лютий», Людмили Чумак-Грунковської «Юність, обпалена війною» та Тетяни Лягери «Мереживо долі».

Особливу увагу присутніх привернула книга Олексія Просніцького https://www.facebook.com/OleksiyProsnitskyy?rdid=XTnL91NCaZZuMNKv&share_url=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fshare%2F19yHBszPrN%2F «Як не профакапити проєкт», що поєднує елементи науково-популярного та практичного видання, адже містить сучасні поради з управління проєктами, побудовані на реальних кейсах і досвіді фахівців.

Під час заходу також лунали вірші зі збірки «Скрипниківка» Сергія Жадана та «Тільки не пиши мені про війну…» Павла Вишебаби.