Символіка української вишивки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Багатьом із нас доводилося чути «Пісню про рушник» Андрія Малишка чи рядки з пісні «Два кольори» на слова Дмитра Павличка: «Червоне – то любов, а чорне – то журба». А чи дійсно чорний колір символізує печаль? Як в орнаменті звичайного рушника можна вмістити історію роду? Відповіді на ці питання шукали учасники чергового засідання розмовного клубу «СловоТворення».

Під час зустрічі, що відбулася 28 лютого у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, говорили про символіку української вишивки. Присутні дізналися, що історія вишивки бере свій початок з часів скіфів і трипільців, а українські орнаменти сповнені символіки, яка здавна була оберегом від злих сил та настановою на щасливе майбутнє. Під час оздоблення святкового та повсякденного одягу враховували вік, стать та соціальний статус людини, звертали увагу на колір ниток та призначення виробу. Цей таємничий код українських вишиванок намагалися розгадати учасники зустрічі, аналізуючи орнаменти і кольори.

Наступну зустріч, що відбудеться 6 березня, присвятимо граматиці: на вас чекають мовні ігри та вправи. Нагадуємо, що ми чекаємо на вас щосереди о 12.00 у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!

У Києві відбудеться VII Міжнародний форум «Креативна Україна» — Rethinking. Culture

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

Захід збере урядовців, народних депутатів, українських та закордонних експертів, креативних підприємців, митців, журналістів, аби продемонструвати, як у горнилі війни переосмислюється і зароджується нова українська культура та креативні індустрії і який внесок вони роблять у боротьбу України.

Протягом дня на двох сценах паралельно відбуватимуться панельні дискусії високого експертного та політичного рівня.

Під час події заплановані: висвітлення прикладів успішного внеску культури і креативних індустрій, обговорення подальшої комунікаційної стратегії, наративів і стратегії культурної дипломатії, а також визначення подальших кроків: яку ще участь в інформаційному, дипломатичному протистоянні можуть брати культурна і креативна спільнота.

Організаторами заходу є МКІП та Український центр культурних досліджень спільно з Design of Changes та Design4Ukraine у партнерстві з Групою Нафтогаз та Федерацією роботодавців нафтогазової галузі. Форум проходитиме за підтримки Український культурний фонд, Представництва ЄС в Україні та Офісу розвитку креативних індустрій при МКІП.

Детальніше про форум та форма реєстрації — за посиланням:

https://mcip.gov.ua/.../u-kyyevi-vidbudetsya-forum.../

Бібліотека поповнилася надзвичайно цінним виданням – книгою-білінгвою «Скрипка з того берега» = «A violin from the other riverside»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Та скрипка з того берега ріки

Свої жалі виспівує нечасто,

Коли у воду падають зірки,

Загублені між простором і часом.

А над рікою стелиться туман,

У білій хвилі потонули звуки.

Застигли яхти, де Сухий Фонтан.

І тільки ти мовчазно грієш руки.

Де біле піаніно, та скрипаль

У ці вечірні трепетні хвилини,

Ти розгорнеш покрови, як вуаль,

І вздриш собор святої Катерини.

Дмитро Кремінь

Друзі! Краєзнавчий фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився надзвичайно цінним виданням – книгою-білінгвою «Скрипка з того берега» = «A violin from the other riverside» (Вашингтон: Lost Horse Press, 2023), що було підготовлене до 70-річчя видатного миколаївця, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, поета, публіциста, педагога, перекладача, есеїста Д. Д. Кременя.

До збірки увійшли поезії Дмитра Дмитровича у перекладі поетеси-перекладачки Світлани Лавочкіної. Також видання доповнене вступною статтею професорки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталії Костенко та роботами подружжя Антонюків, близьких друзів родини Кременів – ліногравюрою «Шевченківські мотиви» (1968) народного художника України, члена Національної спілки художників України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Андрія Антонюка та картиною «Жайвір» його дружини, миколаївської художниці Олени Червоненко.

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру подяку кандидату філологічних наук, доценту, уповноваженому із захисту державної мови, почесному читачу нашої бібліотеки, упоряднику «A violin from the other riverside» Тарасу Кременю за передане у дар літературно-художнє видання. Беззаперечно воно стане окрасою колекції видань Д. Д. Кременя.

Бібліотека висловлює щиру подяку Вірі Марущак за передані в дар примірники літературно-художнього видання «Пустеля. Голодомор. Український південь»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру подяку доброму другу бібліотеки – письменниці, журналістці, голові Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України Вірі Марущак за передані в дар примірники літературно-художнього видання «Пустеля. Голодомор. Український південь» (Київ : Видавництво Креативна агенція "Артіль", 2023).

До збірки увійшли 8 творів, об’єднаних однією темою та одним болем для нашого народу – Голодомор 1932-1933 років. Через художнє слово авторка переймається великою трагедією України, яка згубила мільйони життів чоловіків та жінок, малих дітей, літніх людей, розповідає про більшовицько-сталінський режим, його людиноненависницьку сутність.

Відомий критик, заслужений працівник культури України Віктор Палинський писав: «Текст не нагнітає трагедію якимись новими фактами чи викрутасами несподіваних вражаючих метафор, лише дивлячись просто у вічі, пришерхлими устами та приглушеним голосом благає бути пильними серед столикої пекельної витіюватості нинішніх звироднілих вождів-перевертнів. Прислухатись до серця. Бо справжнє добро бачить лише воно. Найголовнішого очима не побачиш…»

Запрошуємо завітати до бібліотеки та ознайомитися!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

Команда Українського інституту книги анонсує проведення всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції «Національний тиждень читання. Тиждень поезії»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Команда Український інститут книги анонсує проведення всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», який відбудеться з 16 по 24 березня 2024 р., що охоплює дату святкування Всесвітнього дня поезії (21 березня).

Тиждень поезії в Україні відбудеться вперше, і це гарна можливість відзначити роль поетів і поетичного слова в культурі, особливо під час війни, адже поезія як форма літератури реагує на події найпершою.

Тема тижня поезії у цьому році – ДІМ. Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової – «Ріки незмінно течуть додому». У візуальній частині використано фрагмент однієї з картин циклу «Сни про дім» воїна, поета й художника Валерія Пузіка.

Детальніше на сайті Інституту за покликанням: https://ubi.org.ua

«Нові імена в українському образотворчому мистецтві»

Article Details

Category Віртуальні виставки

Рейтинг користувача:  / 0

У час електронних масмедійних комунікацій, коли зростає швидкість трансляції тексту, а отже, зникає в просторі мовний бар’єр, візуальне мистецтво переважає над вербальним, впливає на розвиток світогляду, виховання естетичних смаків та формування цілісної різновекторної картини світу.

Завдання сучасного образотворчого мистецтва – виявляти потаємне у соціальних глибинах суспільства, подекуди відкривати приховане. Художник сміливо занурюється у несвідоме людських мас і маніпулює здобутим матеріалом. Він може вийти за межі усталеної естетики і по-своєму трактувати художню вартість. Сучасний митець експериментує з формою, використовуючи традиційні елементи або вносячи принципово нові. Розвиваються новаторські види мистецтва, наприклад, живопис може поєднуватися з перформансом, інсталяцією, відеоартом тощо.

Відділ документів з питань культури і мистецтв пропонує читачам переглянути віртуальну виставку «Нові імена в українському образотворчому мистецтві», мета якої –  ознайомити з основними тенденціями і напрямами розвитку, засадами формування та художньо-стильової диференціації сучасного образотворчого мистецтва в Україні у роки незалежності та представити творчий доробок українських митців.

Переглянути віртуальну виставку можна ТУТ!

У закладах культури та мистецької освіти визначили відповідальних осіб з безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

Це було зроблено з метою забезпечення реалізації проєктів МКІП з питань безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоровʼя у підприємствах, установах та організаціях сфери управління.

«Одним із пріоритетних завдань МКІП є забезпечення рівних можливостей доступу до культурної інфраструктури та культурних послуг для всіх громадян, зокрема для маломобільних груп людей, людей з інвалідністю, порушенням зору та слуху та з інтелектуальними порушеннями», — зазначив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Основні завдання, покладені на відповідальних осіб:

-надання методичної та консультаційної допомоги працівникам та особам, які отримують культурні послуги;

-організація заходів з питань формування державної політики з безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я.

Детальніше:

https://mcip.gov.ua/.../u-zakladah-kultury-ta.../

МКІП провело координаційні зустрічі з реалізації державної політики у сфері медіа грамотності

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

Учасниками заходів стали заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко, українські медіаексперти та закордонні партнери. Серед них представники Zinc Network, ЮНЕСКО, OSCE, IMS, EU Delegation in Ukraine, IREX, Посольства Великої Британії в Україні, Internews і UNDP.

«Наша мета — скоординувати зусилля у справі протидії дезінформації й обговорити ініціативи на поточний рік. Ми сподіваємося, що надалі такі зустрічі проводитимуться спільно — і з українськими, і закордонними фахівцями — принаймні раз на квартал», — Taras Shevchenko.

Керівниця Фільтр. Національний проєкт з медіаграмотності Ольга Кравченко презентувала основні завдання на цей рік. У 2024 році Фільтр планує зосередити свої зусилля на координації та регулярно організовувати зустрічі зі стейкхолдерами.

Під час зустрічей експерти акцентували на необхідності розширити авдиторію, залучену до проєктів з медіаграмотності, зокрема, використовуючи соціальні мережі.

Детальніше:

https://mcip.gov.ua/.../mkip-provelo-koordynaczijni.../

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1916 р. Вернер фон Гейденстам (1859-1940)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1916 р. – шведський письменник Вернер фон Гейденстам (1859-1940).

Гейденстам отримав початкову освіту у Стокгольмі, подальше навчання продовжив вже за кордоном. Майбутній письменник багато подорожував Близьким Сходом, Грецією та Італією. У Парижі вивчав живопис у Школі вишуканих мистецтв.

Перша поетична збірка «Пілігримство та роки мандрів» (1888) зробила Гейденстама популярним, а через деякий час він став одним із лідерів неоромантичного напряму у шведській поезії. У 1893 р. його ім’я з’явилося серед фундаторів Шведської спілки письменників.

Збірки «Вірші» (1895), «Нові вірші» (1915) принесли Гейденстаму славу найкращого поета Швеції. Одночасно письменник писав і прозу, відомими є його цикл оповідань «Воїни Карла XII» (1897-1898), збірка новел «Святий Юлій і змій» (1900), романи «Древо Фолькунґів» (1905-1907), «Паломництво святої Бірґіти» (1901), двотомна поема у прозі «Шведи та їхні вожді» (1908-1910).

У 1896 р. письменник вирішив здійснити подорож по маршруту шведського короля Карла ХІІ по місцях, пов’язаних із подіями Північної війни у Східній Європі та відвідати Полтаву та Бендери. Переживання письменника на полі Полтавської битви сприяли написанню двох оповідань – «Полтава» і «Мазепа та його посол». Новели «Шведи на Україні», «Чиста біла сорочка», «Гляди, отсе мої діти» з останнього оповідання переклав Іван Франко.

Вернер фон Гейденстам був ініціатором створення популярної і сьогодні шведської газети «Свенска дагбладет».

Пропонуємо ознайомитися з тематичними постерами від УКультура

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Це – любов», цупка, як чебрець, під звуки Гріґа, серед білих ромашок. «Це – любов», чий голос веде серед синьої ночі з тоненьким місяцем. «Це – любов», що подасть кухоль студеної води. «Це – любов», надхненні весла якої відштовхнуть від темного берега. Любов, чиї листи пахнуть зов'ялими трояндами.

Друзі! Пропонуємо ознайомитися з тематичними постерами від УКультура, де зібрано тексти Ігоря Калинця, Василя Стуса, Лесі Українки, Ладі Могилянської, Євгена Маланюка, Олени Теліги, Василя Герасим'юка, Раїси Лиші та Костянтина Москальця.