Середа, 02 жовтня 2024
185 років українському письменнику, педагогу, перекладачеві та громадсько-культурному діячеві Остапу Михайловичу Левицькому
- Article Details
- Category Новини
2 жовтня виповнюється 185 років українському письменнику, педагогу, перекладачеві та громадсько-культурному діячеві Остапу Михайловичу Левицькому (літературний псевдонім Остап Ковбасюк).
Народився він 1839 р. в селі Раковець Івано-Франківської області. Закінчивши середню школу, навчався у Львівському та Віденському університетах. З 1869 р. працював помічником вчителя реальної школи в Ярославі, а починаючи з 1878 р. викладав німецьку, польську та українську мови у Станіславській реальній гімназії.
Остап Левицький – автор лірично-патріотичних віршів, декількох поем, драми «За цілющою водою» та «Читанки руської для четвертих класів шкіл народних в Галичині». Писав шевченківські розвідки та перекладав з німецької класичних поетів. Також він був активним учасником різноманітних громадських заходів, завзято працював у філіях «Просвіти» та «Руської бесіди», популяризував творчість Шевченка.
Окрім цього Левицький під різними псевдонімами друкував власні гумористичні твори (анекдоти, гуморески, фейлетони), які присвячував різним подіям суспільно-політичного життя Галичини, висміюючи таким чином тогочасну владу та її порядки. На жаль, ці сатиричні замітки не збереглися до наших днів, оскільки були конфісковані та знищені прокуратурою.
Read moreБібліотека висловлює щиру подяку Олегу Рафальському за передане в дар унікальне видання − «Українська держава. Витоки. Історична еволюція. Сучасність»
- Article Details
- Category Новини
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру подяку Олегу Рафальському, директору Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, за передане в дар унікальне видання − «Українська держава. Витоки. Історична еволюція. Сучасність» (Київ: АДЕФ-Україна, 2024).
Монографія є своєрідним екскурсом в історію України, де автор описує витоки і становлення держави на українських теренах, спадкоємність державотворчих традицій від Київської Русі до сьогодення. Книга містить авторський погляд і трактування процесів державотворення в Україні, розвитку демократичних засад в політиці, становлення української нації в сучасних умовах.
Щиро дякуємо за подарунок та впевнені, що це видання обов’язково знайде свого читача.
#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу
Read more
Лауреат Нобелівської премії з літератури 1977 р. Вісенте Алейксандре-і-Мерло (1898-1984)
- Article Details
- Category Новини
Іспанський поет Вісенте Алейксандре-і-Мерло (1898-1984) – лауреат Нобелівської премії з літератури 1977 р.
Вісенте Алейксандре народився у Севільї в родині інженера-будівельника, його дитинство пройшло у Малазі. Після закінчення коледжу майбутній поет навчався у Мадридському університеті, де вивчав право і історію іспанської літератури. Знайомство з іспанським поетом Дамасо Алонсо, підштовхнуло Алейксандре до поетичної творчості.
З 1919 р. В. Алейксандре працював асистент-професором у Мадридській школі торговельного підприємництва, а з 1921 р. – в управлінні андалузької залізниці, де навіть написав кілька праць з економічних питань. З 1925 p., після перенесеного важкого захворювання, залишив роботу і присвятив своє життя літературній праці. Вперше його вірші були надруковані у 1926 р.
У 1927 p., коли в Іспанії відзначалося 300-річчя з дня смерті іспанського поета Луїса де Гонгори-і-Арготе, молоді іспанські поети-сюрреалісти, серед яких були Дамасо Алонсо, Федеріко Гарсіа Лорка і Вісенте Алейксандре, оголосили себе його послідовниками і обрали назву «покоління 1927 року».
Перша поетична збірка В. Алейксандре «Околиця» вийшла у 1928 р., згодом з’явилися збірки «Шпаги, немов губи» (1932), «Пристрасті землі» (1935). Збірка еротичних віршів «Руйнування або Кохання» (1935) була удостоєна Національної премії з літератури.
Read moreЯк нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено