Коваль Г. П. Бажання літати / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 417 с.

Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. 196 Ставили на літальних балонах великі весла та стерно. Але нічого з цього не вийшло. Прироблювали до балонів паруси (вітрила). Але й це не допомагало: вітер повертав балона, і ніяк із ним не могли впоратись. До того-ж дуже незручно було для літання, що балон був опуклий, як м'яч. Знайшлися такі люди, що догадалися робити балони схожими на веретено. Але й це не допомогло. Вітер гонив і такі балони, куди хотів. Виходить, значить, що мало ще одної форми. Треба було винайти таку машину що пересувала б балона швидче за вітер. Людська думка працює. Багато в цій справі зробив французький учений Меньє (що жив щось півтораста років тому). Це він вигадав будувати балони, як веретена, щоб легше було при літанні перемогти опір повітря. А щоб такого балона дуже не стискало, то він у-середині вміщував другого, меншого балона. І коли крізь зверхню оболоку частково виходив газ, то в менший балон накачували повітря, балон тиснув на газ, а газ знову випинав зверхню оболоку. Вдосконаливши форму балона (аеростата), Меньє почав міркувати над тим, як ним керувати. Тут він добирав різних способів, але, нарешті, дійшов до дуже важливого висновку, що для пересування повітряних балонів найкраще вживати гвинти. Він міркував собі так: звичайний гвинт (шрубка) у нерухомій гайці посувається вперед (уздовж своєї оси) Коли-ж узяти гвинт з гострими виступами та, вперши в деревину, повертати, то гвинт буде помалу заходити в дерево: тут дерево буде замість гайки. А коли зробити гвинт з широкими виступами та швидко його крутити в повітрі, то гвинт намагатиметься йти вздовж своєї оси й посуне за собою балона, що до нього його прикріплено. Тут за гайку стане повітря.