Коваль Г. П. Бажання літати / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 417 с.

Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. 95 рана. На спині сила кривавих ран. Обличчя покійного Л.М.Мацієвича спокійне. Лікаря запевняють, що Л.М.Мацієвич вмер від струсу мозку. Тіло набальзамовано. По покійному відслужено силу панахид. Жінка покійного Л.М.Мацієвича ще досі не прийшла до пам’яті. Увесь час вона рветься до труни, ніби пестить чоловіка і благає його запевнити всіх, що він живий. Серед студентів воєнної академії йде підписка на пам’ятник Л.М.Мацієвичу. Виявилося, що на пам’ятник збирають гроші в самих різних станах громадянства. Пам’ятник гадають поставити на одній з центральних вулиць столиці. Впливові думські кола збираються впорядити в Державній Думі маніфестацію в честь померлого героя. Намічено такий проект: голова Державної Думи звернеться до зібрання з чулою промовою в пам'ять Л.М.Мацієвича і запропонує Державній Думі вшанувати його вставанням. Гурт октябристів радить законопроект, по якому б визначено було капітал на забезпечення сімей авіаторів, що загинули. Опозиція гаряче підтримує цей законопроект. Морське міністерство клопочеться перед Царем, щоб дозволено було призначити сім’ї покійного Л.М.Мацієвича пенсію в 2- 21/2 тисяч щороку. Л.М.Мацієвич служив в морському міністерстві всього 8 літ і права на пенсію не має, але головний морський штаб вважає, що Мацієвич загинув рід час виконання своїх обов’язків і прирівнює його літання до служби під час війни. З Царського наказу вдові Л.М.Мацієвича призначено 1.800 рублів і доньці 600 рублів пенсії на рік. Похорон Л.М.Мацієвича казна бере на свій кошт. Виявилося, що Л.М.Мацієвич був застрахований на випадок нещастя. В «Б.В.» Арабажин, згадуючи про небіжчика Л.М.Мацієвича, каже: «Це була людина з сильно розвинутим громадянським чуттям. В цьому мені не раз приходилося впевнятися. Деякий час він був членом Ради українського товариства «Громада». Коли перед польотами він заїхав до мене, я запитав його: «Що вам за охота легковажити життям, ви ж недавно жонаті (три роки всього?) «О, моя жінка не боїться, вона вже літала зо мною». «Як не страшна смерть, казав я, – то страшно бути