Коваль Г. П. Бажання літати / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 417 с.

Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. 97 «Похорон Мацієвича». Величезна юрба з ранку ще 28-го зайняла Олександровський сад і площу Зимнього палацу. На Невському проспекті теж було сила народу. на балконах, вікнах, покрівлях і деревах – скрізь люди. День сонячний, гарний. В соборі повно офіцерства і генералів. Протоієрей Аквілов в надгробній промові висловився, що страдальці за віру і борці за науки – однаково подвижники. Дубову труну винесли з собору В.А.Сухомлінов, адмірал Григорович, Каульбарс, Гучков і Лерхе. Труни покрито андреєвським прапором. На труну покладено срібні вінки від Височайших Осіб. За труною йдуть 200 депутацій і десять возів з 350 вінками. В годину дня процесія пішла в супроводі величезної юрби, офіцерів, студентів, гімназистів і двох військових оркестрів. Рух по Невському проспекті припинено. За труною йдуть батько Л.М.Мацієвича і вдова. В лаврі над могилою прочитав вірші шлісельбуржець Морозов. Промову сказав Арабажин. Велике враження зробив військовий дирижабль «Кречет», який літав над могилою [91]. «Співчуття дружині Л.Мацієвича». До нашої редакції прислано від гуртка українців з Полтави таке співчуття дружині небіжчика – авіатора Л.Мацієвича: «Спочуваємо дружині небіжчика і прилучаємось до загального смутку, що так запанував на Україні після тяжких втрат» [91]. В Петербургзі в кінці вересня було заборонено показувати в сінематографах картину – смерть авіатора Мацієвича [91]. «Про Л.М.Мацієвича». Для збірника на спомин небіжчика Л.М.Мацієвича, що має вийти в роковини його смерті у Петербурзі, відомий письменник Борис Лазаревський написав статтю-спогади: «Левко Мацієвич», у якій автор оповідає про життя та діяльність Л.Мацієвича у Севастополі і потім [92]. Авіація вже ставала темою для фельєтонів. Успіхи авіації та захоплення нею офіціозних сфер дало фельєтоністові «Современного слова» (випуск 978) написати такі, повні сатиричного дотепу, рядки: