Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

188 188 остаточно затверджувалося губернатором, причому губернатор без постанови думи не мав права одноосібно надавати подібний дозвіл. Отже, в цьому плані думський дозвіл був вирішальним. Крім того, місцеві органи влади видавали інструкції по експлуатації підприємств, дотримання норм санітарії, екологічної безпеки. 2. 4. Торгівля у сфері діяльності міського самоврядування До компетенції органів міського самоврядування за Городовим положенням 1870 – 1892 рр. відносилась сфера внутрішньої торгівлі міст: надання дозволів на право займатися торгівлею незалежно від громадянства, віросповідання, національності тощо, встановлення цін на окремі види товарів, влаштування ринків і базарів, нагляд за веденням торгівлі, дотримання норм санітарії у торгових закладах, стягнення зборів з лавок і магазинів, видача свідоцтв за право займатися торговельною діяльністю. Торгівля у пореформений період набувала все більшого розмаху. Передували в цьому плані великі міста. У документах відзначалося, що євреї, які сюди переселилися, значно підняли торгове значення цих міст. Особливої ролі набували ярмарки. В Херсоні, наприклад, заснований у 20 – х роках ХІХ ст. Троїцький ярмарок мав виключно сільськогосподарський характер. Відкриття його у день Сходження Святого Духа викликано тим, що до цього дня до Херсона приходили барки, на яких сплавлялися з верхів’їв Дніпра різні, в основному лісні товари, необхідні для сільського господарства, крім цього, предметами торгівлі були худоба, сирі шкури, вовна та інші. У 1843 році на Херсонський ярмарок пригнали худоби і привезли товарів на суму 32065 руб., а продали на 15675 руб., у 1856 р. – відповідно на 78650 руб. і 54810 руб., у 1859 – на 81 тис. руб. і 52150 руб., у 1861 р. – 63500 руб. і 32040 ру. Як бачимо, пропозиція завжди перевищувала попит, що пояснюється перевиробництвом сільськогосподарської продукції, невисокою платоспроможністю населення, можливістю населення Херсона одержувати продукцію у власних господарствах.