Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

197 197 1897 році 3292 тис. пудів різних вантажів, в тому числі понад 3160 пудів хліба. В Бериславі зупинялися судна, які йшли з верхів’я Дніпра, дрібні судна та берліни для перевантаження зерна на морські баржі, які не піднімалися із Херсона вище, привозячи різні товари, які вантажаться в ті ж берліни та судна невеликої осадки для подальшого руху вверх по Дніпру [16]. В містечку Рені Ізмаїльського повіту Бессарабської губернії у 1891 – 1900 рр. нараховувалося від 97 до 140 закладів з річним обігом товарів на суму до 154850 руб. Сюди вільно доходили судна водотоннажністю у 1200 тонн, але торговому розвитку Рені заважала конкуренція з боку румунського міста Галац [17]. Досить значними були обсяги торгівлі в Балті Подільської губернії. Головними предметами торгівлі були хліб, худоба, продукти скотарства, також мануфактурні товари. Щорічно в місті відбувалися 2 ярмарка: Троїцький або Травневий та Петропавловська. Троїцький або Травневий мав не місцевий характер, її торговий обіг складав 3000000 руб.; другий – Петропавлівський – задовольняв виключно місцеві потреби, його товарообіг становив від 200000 до 300000 руб. [18, C. 820]. В містечку Овідіополь Одеського повіту напередодні Першої світової війни було 97 лавок, 22 винні льохи, щотижня збирались базари [15, C. 547]. Питання, пов’язані з торгівлею, обговорювалися практично на всіх засіданнях управ і зборах гласних міських дум. Зокрема, 3 грудня 1872 року на засіданні Акерманської міської думи, під головуванням міського голови генерал – лейтенанта Івана Єгоровича Гангардта, в присутності 28 гласних, було розглянуто декілька питань. По доповіді міської управи від 1 грудня про встановлення такси в Акермані на хліб та м'ясо; більшістю голосів висновки управи та таксу було відмінено. Доповіддю від 1 грудня про розгляд умов контракту з архітектором Велічкиним, думою визначено затвердити умови контракту, бо сам архітектор заявив про повну згоду на умови контракту. За заявою гласного Якова Дреова дума визначила, що візників, які займалися перевезенням винограду під час збирання, не обкладати податком на користь міських прибутків [19].