Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

198 198 У лютому 1876 року Маякська міська дума прийняла постанову про порядок продажу товарів на базарах. Сільські мешканці, які приїжджали до міста з сільськогосподарською продукцією, мали зупинятися на базарах не інакше, як рядами, на визначених міською управою місцях безкоштовно. Постанова передбачала унеможливити зговір торговців та промисловців про ціни на товари. Для цього було визначено, що можна купувати з возів сільські товари торговцями, в осінні та зимові місяці з 1 жовтня по 1 квітня, не раніше як після 9 годин ранку, а в інші місяці року, після 10 годин ранку. Ця заборона не розповсюджувалася на овес, ячмінь, жито, пшеницю, просо, різного роду насіння та взагалі, на такі предмети, які без переробки їх, не могли йти для домашнього споживання. Скупка привізних товарів поза базарами та перенесенням торгівлі з призначених для цього місць самовільно на інші не дозволялися. В місцях призначених для продажу з возів, не могли здійснювати торгівлю місцеві торговці та торговки, не тільки з возів, але й біля них, з корзин або із землі. Здійснення торгівлі на столах, в корзинах та інших рухомих засобах повинно було відбуватися на вказаній Маякською міською управою місцевості на її розсуд; нікому безкоштовно місця не надавалися. Заборонено розкладати на землі, навіть із підстилкою рогожки або полотна, різні предмети харчування: свинини, дичини та інших товарів. Людям, що продавали товари з рук не можна було блукати по всій площі, а триматися тих місць, де відбувався продаж таких товарів які принесли ці торговці. Дрібні торговці, які займалися скупкою та перепродажем харчових продуктів, повинні були утримувати від міської управи жерстяні знаки, з написом «торговець» або «торговка», та носити їх поверх верхнього одягу на грудях. Ці знаки після опускання прапора можуть бути зняті. Заборонялося використовувати та здійснювати торгівлю терезами та мірами, не таврованими встановленим порядком. У всіх лавках мали бути прибиті на видних місцях торгові свідоцтва та квитанції міської управи про сплату міських зборів. Торговці зі столів, лавок, корзин та іншого, повинні мати означені документи при собі та надавати їх на вимогу поліцейських чинів та членів міського управління. Для недопущення самовільного підвищення цін на найпотрібніші продовольчі товари: печений хліб,