Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

315 315 Воєнному форштадті відносилося до давнього часу, бо форштадт почав своє існування з спорудженням цитаделі – фортеці. Одночасно базар, який діяв на Грецькому форштадті, у 1896 р. припинив своє існування, а на його місці споруджені окружний суд і клуб. Базар на Воєнному форштадті займав незамощену площу на Базарній та Хороводній вулицях, неблагоустроєний, внаслідок чого неможливо було підтримувати на цій вулиці передмістя необхідну чистоту. В 1891 році жителі частини міста, що знову забудовувалася, між фортецею та Воєнним форштадтом подали клопотання в думу та начальнику губернії про переміщення існуючого базару на так звану Новобазарну площу. Але ще в 1874 році при складанні нового плану міста площа між фортецею та Воєнним форштадтом було розділено на квартали під будівлі, притому на цій площі було запроектовано влаштування базару. До часу подачі названих клопотань площа ця не була ще заселена, а проектований базар примикав до не забудованих кварталів, а до відкритої ярмаркової площі; існуючий же старий базар, як такий, що знаходився в центрі форштадта, задовольняв інтереси мешканців. Міська дума відхилила клопотання прохачів. Губернське у міських справах присутствіє відмінило цю постанову думи та вимагало переводу базару на Новобазарну площу; дивлячись на це, думою було направлено клопотання про зміну міського плану в районі Новобазарної площі. Базар і на 1896 рік залишався на старому місці. Таким же неблагоустроєним був і базар на Забалківському форштадті, дозволений до відкриття ще в 1853 році. Тільки реформована дума задовольнила клопотання жителів Забалківського та Сухарного форштадтів, побудувавши на площі поблизу церкви святого Миколая декілька тимчасових лавочок та рундуків. Торгівля на цій ділянці не була жвавою. Базар на Набережній пристані був незначним, складався з ряду лавок біля мосту Російського товариства пароплавства та торгівлі та поблизу Олешківської пристані, страждав тими ж недоліками, як і форштадти, базари [22, С. 36 – 38]. На благоустрій Херсона було витрачено у 1899 – 1908 рр. [23, С. LІІ].