Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

323 323 останніх 6 років (1909 – 1915 рр. – Авт.) були випадки, коли внаслідок засмічення коров’ячим гноєм вуличного колектору, підтоплювалися нечистотами двори й будинки. У зв’язку з цим товариш міського голови Л. Н. Мечников 31 травня 1916 року виступив з пропозицією відновити відповідний параграф постанови 1904 року про заборону випуску коров’ячих нечистот до каналізаційної мережі, або збільшити плату з кожної корови не менші як до 5 руб. з ти, щоб через два роки право користування каналізацією для спуску гною було остаточно скасоване. Міська управа погодилася з цією пропозицією [34, арк. 214 а, б, в]. Таким чином, рівень благоустрою міст Півдня України був різним. Якщо в Одесі, Миколаєві, Херсоні функціонували водопровід і каналізація, вулиці освітлювались і в більшості були замощені вулиці і площі, а для прохожих облаштовувалися тротуари, то зовсім інша картина спостерігалася у повітових містах і заштатних містечках. Про це свідчить така таблиця Рівень благоустрою в окремих малих містах Півдня України на початку ХХ століття [35]. Назва міста Кількість мешканців Кількість будинків Протяжність вулиць у верстах Замощених вулиць Кількість площ/замощених(в дес..) Кількість садів і бульварів Наявність водогону і освітлення Акерман 22000 1938 32 3500 кв. сажнів 8/13,7 2 Так/так Ізмаїл 33000 4700 92,2 - 7/24 3 Так/так Болград 15000 2000 43 - 3/21,5 - Ні/ні Кілія 16000 2600 5,2 5,2 дес. 3/0 - Ні/56 гасових ліхтарів Рені 9000 2000 40 10,2 3/10,2 4 Так/66