Коваль Г. П. Деякі питання міського самоуправління в Південній Україні та життя цих міст кінця ХІХ ст. Хроніки. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2023. – 395 с.

343 ДЕЯКІ ПИТАННЯ МІСЬКОГО САМОУПРАВЛІННЯ В ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ ТА ЖИТТЯ ЦИХ МІСТ КІНЦЯ ХІХ СТ. ХРОНІКИ. КОВАЛЬ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ. похоронахъ присутствовало все населеніе мѣстечка, облекшееся въ глубокой трауръ. Похороны скончавшейся при вѣсти о катастрофѣ Прицкеръ, страдавшей порокомъ сердца, состоялись позже. Состояніе здоровья получившихъ ожоги дѣвочекъ неопредѣленное [16]. 16. Киевлянин. – 1907. – № 67, 8 марта. – С. 5. Після такого страшного, неймовірно жахливого випадку повернемося ще раз в місто Каховку в 1909 рік на пароплаві. Трохи вище Берислава на лівому березі розкинулася відома вже не з давньої історії України, а з біжучих сторінок сьогочасного життя Каховка , що має велике значіння в економічному житті України. Це є містечко Дніпровського повіту на Таврії. Налічують тут коло 4 тис. жителів. Знаменита ця Каховка, як відомо, тим, що вона є тим осередком, куди з'їздяться наші північні українці-хлібороби весною, аби тут у ярмарок, що бував 9 мая, продати свою робочу силу на літо в яку небудь економію чи то на Херсонщині, чи в Таврії. Це, сказати б, той резервуар, в який впливають потоки народніх робочих має з усіх куточків України полтавської, чернігівської, київської. Поглине їх на хвилину резервуар, а трохи згодом роспорошуе ці лави робочі тоненькими струмочками по широкому степу. Про цих робітників склалася колись приказка загадка: Пливе щука з Кременчука, Куди гляне, трава в'яне. *) *) Кременчук—пристань на середньому Дніпрі, через яку проїздять заробітчане. Трава в'яне під невблаганою косою робочого. Дивлючись на Каховку, що стоїть на лівому, в денному місці високому березі Дніпра, мимоволі замислюєшся, рівняєш сьогочасне з минулим. Колись, за часів козацьких, бігли сюди, за пороги, на низ, ті люде з України, яким тяжко жилося під гнітом утисків всіляких – соціяльних, юридичних,