Відбувся захід – інформаційна година «Чорнобиль: пам’ять, що не згасає»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

26 квітня 2026 р. минає 40 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС – найбільшої техногенної катастрофи в історії ядерної енергетики. З плином часу не стихає біль цієї трагедії, а пам’ять про її наслідки й досі залишається живою для мільйонів людей. Чорнобиль став суворим нагадуванням про відповідальність людства за використання ядерних технологій.

21 квітня, напередодні цієї пам’ятної дати, у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся захід – інформаційна година «Чорнобиль: пам’ять, що не згасає». Представники Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) ознайомилися з перебігом подій весни 1986 року на Чорнобильській АЕС, дізналися про героїзм ліквідаторів, які ціною власного життя і здоров’я зупинили поширення катастрофи, а також про її масштабні наслідки для України та світу. Особливу атмосферу заходу створили поетичні рядки Дмитра Павличко, Ліни Костенко інших авторів, що допомогли глибше відчути трагізм подій.

Увазі присутніх була запропонована виставка «Гіркий полин твоєї долі, Україно…», де представлені книги та публікації з періодичних видань, які висвітлюють події аварії та її екологічні наслідки.

Запрошуємо усіх охочих відвідати виставку, що експонуватиметься з 23 по 30 квітня у відділі обслуговування користувачів!

Український інститут книги підтримає 17 заходів з промоції читання

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Завершився останній, четвертий етап конкурсу заходів, що підтримують культуру читання. Фіналістами стали 17 проєктів заходів — поетичні читання, фестивалі, книгообмін та інші ініціативи. Всі вони відбудуться цього року, а деякі — вже цієї весни.  

Результати конкурсу затверджено наказом Українського інституту книги 17 квітня. Перелік погодила Експертна рада конкурсу, погодивши його з Наглядовою радою Інституту.

Нагадаємо: конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на організацію і проведення заходів з промоції читання, оголосили 26 грудня 2025. На останньому, четвертому етапі конкурсу Експертна рада оцінила 19 проєктів. До фіналу пройшли 17 з них — ці проєкти отримають державну фінансову підтримку.

Повний перелік переможців за посиланням.

Серед проєктів-переможців є заходи на Сумщині, Тернопільщині, Львівщині, в Одесі, Запоріжжі, Харкові, Миколаєві, Житомирі, Черкасах і у Львові. Це фестивалі, поетичні читання, заходи для дітей. Крім того, у Львові  можна чекати на книгообмін просто неба.

Народився Борис Дмитрович Греков – український історик, громадський діяч

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

21 квітня 1882 року у місті Миргороді Полтавської губернії (тодішня Російська імперія) народився історик Борис Дмитрович Греков в сім’ї, що належала до давнього міщанського роду. Батько Бориса Грекова був начальником Миргородської поштово-телеграфної служби.

Невдовзі після народження хлопчика родина Грекових переїхала до Холма, потім – до Грубешова (нині Хелм і Грубешув, Польща). Борис закінчив класичну гімназію в  Радомі, вищу освіту отримав у Варшавському та Московському університетах.

Викладав на Вищих жіночих курсах, в імператорському комерційному училищі, у Петербурзькому університеті, вишах Пермі, Сімферополя, Ташкента.

Професор Ленінградського та Московського університетів. Академік-секретар відділення історії та філософії АН СР.

Праці Б.Грекова тричі були відзначені Державними преміями СРСР, а також радянськими орденами.

Під час сталінських репресій Б.Грекова не оминула доля багатьох науковців, надто в контексті «Академічної справи».

210 років від дня народження Шарлотти Бронте

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Шарлотта Бронте народилася 21 квітня 1816 рокув Західному Йоркширі і була третьою дитиною (а їх було шестеро – Мері, Елізабет, Шарлотта, Патрік Бренуелл, Емілі і Енн) в сім’ї священнослужителя англіканської церкви. Рано втративши матір, в дитинстві вона пережила багато горя, страждаючи від суворого та фанатичного батькового характеру.

У 1824 році Шарлотту разом з трьома сестрами батько віддав в безкоштовний сирітський притулок для дітей духовенства, але через рік змушений був забрати: притулок вразила епідемія тифу.

Вимушена працювати гувернанткою, багато років Шарлотта мріяла відкрити свій пансіон для дівчаток. Накопичивши невелику суму, разом із сестрою Емілією вона поїхала до Брюсселя.

Отримавши гарну освіту і блискуче опанувавши французькою мовою, дівчата повернулися до Англії, але створити свій навчальний заклад їм не вдалося не одразу через відсутність коштів і зв’язків. Відкритий пансіон біля кладовища не набув популярності, цьому не допомогли ні педагогічна майстерність сестер Бронте, ні досвід, ні знання французької мови, ні отримана за кордоном освіта.

21 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

21 квітня 1944 року в урочищі Гурби на Рівненщині відбувся бій південної групи УПА-Північ “Богун” під командуванням Петра Олійника -“Енея” та з’єднання “Холодний Яр” УПА-Південь проти військ НКВД. Загальна кількість УПівців разом з місцевими мешканцями, які до них приєдналися становила близько 5 тисяч. Південна група УПА мала 2 батареї гармат та кілька мінометних ланок.

Війська НКВД мали авіацію, яка виконувала розвідувальні функції, бронепоїзди, 15 легких танків, кінноту. Загальна кількість солдат становила близько 30 000.

1 березня 1944-го у Рівненській області розпочалася мобілізація військовозобов’язаних до лав Червоної Армії. До мобілізаційних пунктів відправлено 10000 чоловік.

Найзапекліші бої відбулися 21-25 квітня. Знищивши понад 900 більшовиків, підбивши 5 танків, бійцям УПА вдалося вирватися з оточення ворога, який переважав у силі.

НКВдівці спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а мешканців вивезли. Кількість загиблих військових і цивільних під час тих подій донині точно не встановлена.

Для Української повстанської армії найбільша битва з військами НКВС, у Кременецьких лісах 21-25 квітня, була переможною. Попри значну  перевагу у зброї та особовому складі, радянським військам не вдалося вибити повстанців з оборонних позицій і витіснити з лісового масиву на відкритий простір, на тили фронтової лінії Червоної армії з метою цілковитого знищення.

20 квітня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Петро Сагайдачний (1570–1622) – видатний український полководець, православний шляхтич гербу Побуг, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі

20 квітня 1622 року Петро Сагайдачний помер унаслідок ускладнень вогнепального поранення руки, яке отримав під час битви під Хотином.

Точна дата народження Петра Конашевича-Сагайдачного невідома – серед версій істориків значаться і 1550 рік, і 1582. Найбільш ймовірно, що він з’явився на світ у 1570 році в селі Кульчиці поблизу Самбора на Львівщині.

Його батько був шляхтичем, родина мала власний герб. По батькові і назвали Петра Конашевичем, а друга частина прізвища – Сагайдачний (від слова «сагайдак», тобто футляр, де зберігаються стріли) – додалась уже на Січі. Саме там він отримав своє легендарне прізвисько за те, що як ніхто інший відзначився особливим умінням стріляти з лука, який завжди мав при собі. За народними переказами, Сагайдачний за хвилину міг випустити від восьми до дванадцяти стріл, які летіли іноді за 500 кроків.

Похорони гетьмана припали на Провідну (Фомину) неділю, 28 квітня 1622 року. На велелюдному похороні зібрались його бойові побратими, мешканці Києва. Під час похорону учні Київської братської школи читали приурочені до цієї скорботної події «Вірші на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного» о. Касіяна Саковича, у яких возвеличувались подвиги українського полководця та його служіння християнській вірі.

Народилася Ганна Павлівна Світлична - українська письменниця, поетеса

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Ганна Павлівна Світлична народилася 20 квітня 1939 року в м. Павлоград на Дніпропетровщині в сім’ї службовця.

Із семи років була прикута до ліжка тяжкою недугою, освіту здобувала самотужки. Рано почала писати, поезія була єдиною її розрадою. У 1961 вийшла перша її книжка поезій «Стежки неходжені весняні», численні рецензії і відгуки засвідчили: з’явився поет. Наступного року Ганну Світличну прийняли до Національної спілки письменників України.

Її книжки виходили одна за одною: «Золоте перевесло» (1963), «Сонячні причали» (1966), «Дозрівання» (1969), «Кольори» (1970), «Доброго ранку» (1972) – для дітей, «Літозбір» (1973) – вибране, «Кордони серця» (1974), «Сьогодні і завтра» (1978), «Зором серця» (1980), «Свято калини» (1988) – вибране. За книгу «Літозбір» (1973) вона була вшанована республіканською літературною премією імені Миколи Островського. Цю збірку пізніше перевидали в російському перекладі.

16 книжок віршів, численні публікації у збірниках, журналах «Вітчизна», «Дніпро», «Прапор», республіканських і місцевих газетах – ось творча спадщина поетеси.

Науково-популярне видання Сніжани Жигун «Лише жінки: 22 сильветки українських письменниць»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Науково-популярне видання «Лише жінки: 22 сильветки українських письменниць» (Біла Церква, 2025) здатне по-новому відкрити для читача історію української літератури. Його авторка – літературознавиця Сніжана Жигун – зібрала у книзі яскраві історії письменниць ХІХ–ХХ століть. Це жінки, чиї імена стали знаками своєї епохи, а подекуди й символами сміливості. Дехто з них приховували справжнє ім’я за псевдонімом, але їхні голоси все одно звучали гучно. Вони не лише писали, а й діяли: створювали жіночі товариства, редагували часописи, відкрито виступали проти імперських утисків і відстоювали право жінки та цілої нації бути почутими.

Кожен нарис у книзі ґрунтується на сучасних авторитетних наукових дослідженнях, а також на автобіографіях, листах, мемуарах, щоденниках письменниць і матеріалах тогочасної преси. Особливу увагу дослідниця приділяє темам, які формували обличчя української літератури: ролі слова у творенні нації, прагненню свободи, боротьбі за гідність. Поруч із цим звучать і питання, близькі до жіночого досвіду – емансипації, ідентичності, материнства, стосунків, проявів сексизму та насилля. Саме в такому поєднанні громадянського й особистого виміру читач може побачити, як українські письменниці відповідали на виклики свого часу і водночас говорили про власні переживання.

Фонд бібліотеки поповнився новим виданням Ігоря Гургули «Лозо Святого Симеона. Літературний портрет Івана Корсака»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився новим виданням Ігоря Гургули «Лозо Святого Симеона. Літературний портрет Івана Корсака» (Луцьк: Видавництво «Терен», 2025), що подароване Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків.

Іван Корсак – відомий письменник, журналіст, засновник газети «Сім’я і Дім», а згодом і радіо «СІД-ФМ». Він очолював створений ним медіахолдинг упродовж багатьох років, входив до складу Ради Національної спілки письменників України.

Видання є ґрунтовним дослідженням Ігоря Гургули, що присвячене життєвому й творчому шляху видатного українського письменника Івана Корсака. Автор подає всебічний аналіз літературної спадщини митця, розкриває провідні тематичні напрями його творчості, жанрову специфіку окремих творів, особливості художнього осмислення історичних постатей і подій.

Книгу видано з нагоди вшанування 80-річчя від дня народження Івана Корсака. Щиро дякуємо за подароване видання та сподіваємось, що ця книга знайде свого читача.

Запрошуємо до читання!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

Представляємо вашій увазі літературно-художнє видання сучасної української письменниці Іванни Стеф’юк «Бульбона»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, представляємо вашій увазі літературно-художнє видання сучасної української письменниці Іванни Стеф’юк «Бульбона» (Брустури: Видавництво Discursus, 2025). Це багатошаровий, різножанровий роман, в якому гармонійно поєдналися художній вимисел, етномістика, філософська глибина та історична дійсність.

Історія зосереджена навколо Богдана Вовка, молодого дослідника, який намагається розгадати природу дивних підводних видінь. Розслідування приведе його до розкриття болючих таємниць минулих років, а саме затоплення сіл під час будівництва водосховищ ГЕС у 40-80-х р. минулого століття.

Авторка черпала натхнення зі свідчень жителів Чернівецької, Хмельницької та Київської областей. Неповторності оповіді додає використання самобутніх покутських та подільських легенд, елементів мовного діалекту.

«Цей роман повертає голоси зниклих поселень, поєднуючи історичну пам’ять із фантазійним виміром. Він не лише нагадує про трагедію затоплених сіл, а й пропонує подорож у сакральний світ легенд, які зберігають дух втраченого», - Іван Гасюк, доктор фізико-математичних наук, літератор.

Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Запрошуємо почитати!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2025

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати