235 років від дня народження Джеймса Фенімора Купера

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

15 вересня виповнюється 235 років від дня народження Джеймса Фенімора Купера (1789-1851), американського письменника, романіста та сатирика, одного із засновників жанру авантюрного роману.

Джеймс Фенімор Купер народився у м. Берлінгтон штат Нью-Джерсі, у дитячому віці був перевезений до селища Куперстаун, заснованого його батьком Вільямом Купером. У чотирнадцять років він вступив до Єльського університету, але, не закінчивши його, вирушив на морську службу (1806–1811) на озері Онтаріо. Цей досвід став основою для написання роману «Слідопит, або на берегах Онтаріо» та документальної книги «Історія флоту Сполучених Штатів» («The History of the Navy of the United States of America», 1834). Дослужившись до офіцерського звання й отримавши у спадок маєток, він повністю присвятив себе літературній діяльності.

Творчому спадку Джеймса Фенімора належать 33 романи, в яких зображено реалії тогочасного американського суспільства. Ці твори принесли письменнику справжній успіх – критики називали Фенімора Купера «американським Вальтером Скоттом». Його романи можна поділити на історичні («Шпигун» («The Spy», 1821), «Браво» («The Bravo», 1831), морські («Лоцман» («The Pilot», 1823), «Червоний Корсар» («The Red Rover», 1828), «Два адмірали» («The Two Admirals», 1842), сімейні хроніки («Землемір» («The Chain bearer or The Little page Manuscripts», 1845), «Червоношкірі»(«The Red skins or Indian and Injin: Being the Conclusion of the Little page Manuscripts», 1846) та ін.

Однак, головне місце в творчій спадщині Купера належить «Повістям про Шкіряну Панчоху» – циклу з п’яти романів, над якими письменник працював два десятиліття: «Піонери» (1823), «Останній з могікан» (1826), «Прерія» (1827), «Слідопит» (1840) i «Звіробій» (1841), які були неодноразово екранізовані в різних країнах світу, починаючи з 1909 р.

День борщу в Україні!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, у продовження рубрики «Гастрономічний календар»,

повідомляємо, що 14 вересня відзначається

День борщу в Україні!

«Борщ – рідка страва, яка вариться з нарізаних буряків, капусти із додаванням картоплі і різних приправ» (за «Тлумачний словник української мови» (Харків : Видавництво "КСД", 2010). Це основна перша страва української кухні, яку готують в усіх її регіонах і яка набула міжнародного визнання.

Перша задокументована згадка про український борщ датується 1584 р. – у своїх щоденниках про страву згадав німецький торговельний агент Мартін Ґруневеґ. 17 жовтня 1584 р. його купецька валка доїхала до Києва й зупинилася на ночівлю над річкою Борщівка – саме так назвав її торговець у своєму щоденнику. Це була нинішня річка Борщагівка, що дала назву сучасним західним околицям Києва.

З першої половини XVII ст. з’являються прізвища, похідні від слова «борщ»: Борщовський, Борщ, Борщенко. У словнику української мови Бориса Грінченка 1907 р. є понад десяток слів, які теж виникли від назви страви: борщичок, борщисько, борщувати, борщівниця тощо.

В українській мові є низка сталих виразів, приказок і приспівок про борщ:

-Впав у біду, як курка в борщ.

-Дала борщу такого, там аж туман з моря котився!

-Де багато невісток, там дуже борщ солоний.

День українського кіно

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Вітаємо усіх причетних до кіногалузі та чисельних шанувальників кіномистецтва з Днем українського кіно, яке відзначають щорічно у другу суботу вересня. У 2024 р. цей день припав на 14 вересня.

Український кінематограф збагатив скарбницю всесвітньої культури непересічними творами, що відображають самобутність українського народу, його національний колорит і глибину характеру.

Пропонуємо до вашої уваги декілька цікавих фактів з історії українського кінематографу:

-Історія українського кіно розпочалася в Одесі і Харкові. Наприкінці ХІХ ст. у 1893 р. механік Одеського університету Йосип Тимченко сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати. Зверніть увагу, що ця подія відбулася на три місяці раніше за Едісона й більше ніж за рік раніше від братів Люм’єрів, адже саме їх вважають батьками світового кінематографу.

-У вересні 1896 р. у Харкові було знято перший фільм. Тоді фотограф Альфред Федецький зняв декілька короткометражних документальних сюжетів.

-Першій публічний кіносеанс в Україні відбувся 2 грудня 1896 р. у приміщенні Харківського оперного театру (наразі Харківська обласна філармонія).

-Ігрові стрічки з’явилися в Україні у 1907 р., з 1909 р. почали випускатися комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом».

«Present Continuous – теперішній тривалий час»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

З радістю повідомляємо, що в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, на базі бібліотечного ресурсного центру «Вікно в Америку», відновив свою роботу гурток «Англійська для початківців».

На засіданні, яке відбулося 11 вересня, учасники разом з волонтеркою Оксаною Мехедою, повторили раніше вивчені теми та зупинилися на вивчені теми «Present Continuous – теперішній тривалий час».

Присутні дізналися про основні правила використання цього граматичного часу, практикували побудову речень із дієсловами, а різні інтерактивні вправи допомогли краще закріпити матеріал.

Нагадуємо, що заняття гуртка відбуваються щосереди о 15:30, тож запрошуємо приєднатися до наших наступних зустрічей, де продовжимо вивчати нові теми й удосконалювати знання англійської мови!

Чекаємо на вас за адресою: вул. Маріупольська, 9.

Давайте разом навчатися!

Складні випадки наголошування слів в українській мові

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Щодня ми обмінюємось інформацією – надсилаємо голосові повідомлення у різних месенджерах, спілкуємося на ділових і приватних зустрічах, беремо участь у конференціях онлайн чи офлайн-форматах, і без знання мови, що є основним засобом спілкування та впливу, ніяк не обійтися. А ще дуже важливо не лише вдало дібрати форму слова, а й вміти правильно поставити наголос, оскільки нормативне наголошування слів є ознакою культурного й грамотного мовлення. Саме складні випадки наголошування слів в українській мові обговорили учасники засідання розмовного клубу «СловоТворення», що відбулося 11 вересня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Присутні також працювали з орфоепічними словниками, що зберігаються у фонді бібліотеки, та вивчили мнемоформули, що допоможуть краще запам’ятати правильні наголоси. Кожен з учасників засідання розповів про прийоми, що допомагають легше засвоювати новий матеріал.

Під час наступної зустріч, що відбудеться 18 вересня, пропонуємо разом поринути у поетично-пісенний світ Сергія Жадана.

Тож чекаємо на вас та нагадуємо, що засідання відбуваються щосереди о 12.00 в обласній науковій бібліотеці (Маріупольська, 9).

Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте рідну мову із задоволенням у колі однодумців!

Видання сучасної української письменниці Уляни Дудок «Побачити сонце «Криївка – 2022»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 31 бібліотека Миколаївщини отримали від Український інститут книги видання сучасної української письменниці Уляни Дудок «Побачити сонце «Криївка – 2022» (Дискурсус: Брустури, 2023).

Це історичний роман про сучасні реалії в Україні крізь призму подій 40-х років минулого століття. В книзі йдеться про боротьбу воїнів УПА в часи Другої світової війни з фашистами та бійців ЗСУ зараз з російською навалою.

Під час зйомок фільму про героїчну «лісову» армію кінематографічна група вирушає на західну Україну, де у Верховині відвідує криївку, сховок повстанців. Оглядаючи експонати криївки, кіношники знаходять частину таємничої карти, а головна героїня на одному із фото впізнає саму себе. З цього й починається захоплива історія про кохання крізь час і простір, про визвольне протистояння українських оборонців за волю та незалежність. Дві паралелі, дві історичні події, дві людські долі, що переплітаються у неймовірній позачасовій подорожі за участі мольфарів.

А ще авторка намагалася відтворити феномен криївок як підземної архітектури українського підпілля. Вона розповіла читачам про криївки, бункери з метою збереження культурного спадку та історичної пам’яті.

Детальніше ознайомитися з виданням ви зможете, завітавши до бібліотеки.

#УІК #МиколаївськаОУНБ

#КультурноМистецькийПроєкт2023

Дні європейської спадщини

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, з 7 по 15 вересня відзначається найбільша спільна загальноєвропейська культурна подія, яку святкують мешканці Європи – Дні європейської спадщини. Рада Європи започаткувала цю ініціативу в 1985 р., а у 1999 р. до неї приєднався Європейський Союз.

Цьогорічна тема Днів – «Спадщина маршрутів, мереж і сполучень». Учасникам пропонується дослідити різноманітні способи взаємозв’язку європейської спадщини – через історичні торговельні шляхи, культурні мережі чи цифрові зв’язки в сучасну епоху. Урочистості цього року розпочалися з програмами в понад 40 країнах. Протягом тижня відчиняються двері численних пам’яток і місць, що дозволить мешканцям Європи безкоштовно їх відвідувати та дізнаватися про спільну культурну спадщину, долучатися до її захисту та примноження для нинішнього та майбутніх поколінь.

Визначено цілі Днів європейської спадщини:

-підвищити обізнаність європейських громадян про багатство та культурне розмаїття Європи;

-створити клімат, у якому стимулюється сприйняття багатої мозаїки європейських культур;

-боротися з расизмом і ксенофобією та заохочувати більшу толерантність у Європі та за її межами;

-інформувати громадськість та політичну владу про необхідність захисту культурної спадщини від нових загроз;

17 серпня відзначаємо День картоплі!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, 17 серпня відзначаємо День картоплі!

Святкувати День картоплі - це означає віддати заслужені почесті одній з найпоширеніших овочевих культур в світі, а ще - побалувати себе смачними стравами.

Батьківщиною картоплі є Південна Америка, де досі можна зустріти дикорослі види цієї рослини. Індіанці не лише вживали її в їжу, а й поклонялися їй, вважаючи живою істотою. У Європі картопля з'явилася в другій половині XVI ст. і була спочатку прийнята за декоративну рослину, причому отруйну. Лише у XIX ст. картоплю почали вживати, і вона повсюдно замінила ріпу та брукву, адже мала три головні переваги: швидкість псування, калорійність та дешевизна.

Сьогодні картопля є інгрідієнтом в незліченній кількості рецептів у традиційних кухнях практично всіх народів світу. Крім поживних властивостей вона містить вітаміни С, В6, В2 і В3, а також такі корисні для нашого організму елементи як фосфор, залізо, йод, магній, натрій, кальцій, мідь, марганець, цинк, кобальт, нікель, бор та ін. Схоже, що людство не зможе насититися цим чудовим овочем.

Відомий український письменник Григір Тютюнник присвятив картоплі ціле оповідання «Печена картопля», зі збірки оповідань «Батьківські пороги» (Київ: Молодь, 1972): «… Палажечка принесла в пелені картоплі – не дуже великої, але й не дрібної: щоб швидше спеклася… Печена картопля зближує і підштовхує до відвертих розмов. І хоча Палажка була старша від Тимохи, дуже вона запала йому в душу…»

Повертаємо забуті імена: до 140-річчя від дня народження І. П. Мазепи

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

16 серпня відзначається 140-річчя від дня народження Ісаака Прохоровича Мазепи – політичного та державного діяча, керівника уряду Української Народної Республіки періоду Директорії.

Публіцистичну спадщину автора становить низка праць, в яких зібрано і систематизовано документи про державне будівництво в Україні в 1917-1920 рр. ХХ ст., та про діяльність політичних партій і діячів національно-визвольного руху.

Народився майбутній діяч у Костобоброві Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії в багатодітній міщанській родині козацького походження. Отримавши освіту, Мазепа був активним діячем Української студентської громади. В 1911-1917 рр. працював агрономом, був членом Катеринославської міської думи та Катеринославської ради робітничих і селянських депутатів, у квітні 1918 р. очолював Катеринославську губернську революційну раду.

В період правління Гетьманату працював редактором газети «Наша справа». В січні 1919 р. займав посаду депутата Трудового Конгресу України, а з квітня 1919 р. – міністра внутрішніх справ УНР в уряді Б. Мартоса. З 1919 по 1920 р. перебував на посаді голови Ради Народних Міністрів УНР. У травні-червні 1920 р. отримав посаду міністра земельних справ УНР. В 1919-1920 рр. брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР.

З 1920 р. Мазепа мешкав у Львові, де займався редагуванням газети УСДРП «Вільна Україна» та часопису «Соціалістична думка». В 1923 р. виїхав до Чехословаччині. В 1927 р. – став доцентом Української Господарської Академії в Подєбрадах, працював в Українському інституті соціології. У міжвоєнний період належав до провідних діячів «Закордонної делегації УСДРП».

Лауреат Нобелівської премії з літератури у 1966 р. Шмуель Йосеф Аґнон (1888-1970)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Лауреат Нобелівської премії з літератури у 1966 р. ізраїльський письменник Шмуель Йосеф Аґнон (справжнє ім’я – Шмуель Йосеф Халеві Чачкес) (1888-1970).

Аґнон народився в заможній єврейській родині в м. Бучач (тоді – Австро-Угорщина, нині – Тернопільська обл., Україна). Майбутній письменник не лише відвідував релігійну школу для хлопчиків – хедер, а й здобув гарну домашню освіту. Його перші оповідання, що їх він писав як на івриті, так і на ідиші, були опубліковані у газетах Бучача, Коломиї та Львова. У 1906 р. 18-річний Аґнон вирушив до Львова, де його взяли на роботу до єврейської газети.

Прихильник сіонізму, він побував на батьківщині предків – у Палестині, відвідав Єрусалим. Причиною від’їзду стало й бажання ухилитися від служби у війську Австро-Угорщини, адже «там їдять недозволену їжу та не дотримуються суботи». У 1909 р. була опублікована перша повість автора «Покинуті дружини», що на івриті звучить як «Аґнон». Письменник взяв її назву для свого псевдоніма, який з 1924 р. став його офіційним прізвищем («аґнон» у перекладі з івриту – «покинутий»).

У 1913 р. Аґнон переїхав до Німеччини, в Берлін, де вів активну літературну діяльність й здобував освіту. Водночас Аґнон читав лекції з єврейської літератури й спільно з єврейським філософом М. Бубером видавав журнал «Der Yude». Видавцем повістей і збірок оповідань письменника-початківця став німецький комерсант Залман Шокен.

До Єрусалима письменник повернувся у 1924 р. Переїзду передували трагічні події – пожежа у будинку письменника в Гамбурзі знищила бібліотеку й рукописи Аґнона. У 1927 р. в Єрусалимі стався землетрус, що знищив домівку письменника. Ще через два роки, під час арабських заворушень новий будинок Аґнона у Єрусалимі був пограбований протестувальниками.