Запрошуємо на заходи, що відбудуться у межах тижня української мови

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

130 років із дня народження Майка Йогансена

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

Сьогодні минає 130 років із дня народження Майка Йогансена — українського письменника, літературного критика, перекладача, журналіста, мовознавця, сценариста, представника "Розстріляного Відродження", репресованого.

Народився в Харкові у родині вчителя німецької мови. Навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету.

Вільно володів англійською, німецькою, французькою, італійською, іспанською, скандинавськими, майже усіма слов’янськими мовами. Також знав старогрецьку та латину. Перекладав твори Фрідріха Шиллера, Вільяма Шекспіра, Едґара Аллана По, Редьярда Кіплінга, Герберта Веллса та інших.

Його перу належать романи, поезії, дитячі оповідання, літературознавчі праці — за 17 років творчості він видав понад два десятки книжок. У своїй творчості Йогансен умів поєднувати слово і рух, поезію і філософію, фольклор і модернізм.

У 1925 році він став одним із засновником ВАПЛІТЕ, а згодом — альманаху “Літературний ярмарок”. Його енергія надихала ціле покоління — Хвильового, Довженка, Сосюру, Бажана, Смолича.

18 серпня 1937 року Майка Йогансена заарештували за звинуваченням в антирадянській діяльності.

27 жовтня — розстріляли у Києві. Його тіло таємно поховали у Биківнянському лісі.

Освітній серіал «Психологічна та юридична допомога під час воєнного стану»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Психологічна та юридична допомога під час воєнного стану» https://osvita.diia.gov.ua/.../psychological-and-legal...

Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України стало переломним моментом для нашої держави. Війна завжди є складним явищем, зокрема для тих, хто безпосередньо боронить наші кордони. Цей освітній серіал розкриє ключові питання психологічної готовності до бойових дій та стабілізацію власного стану в кризових та екстремальних умовах. Військовослужбовці дізнаються, як опанувати себе в складних ситуаціях. Близькі та родичі військових зрозуміють, який шлях проходить військовослужбовець перед поверненням до цивільного життя.

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки проєкту «Психологічна та юридична допомога під час воєнного стану», що реалізується благодійною організацією «Благодійний фонд “Внутрішня сила нації”» за фінансової підтримки NGO «Ukrainian Patriots» на базі Київського інституту сучасної психології та психотерапії. Складається з 9 серій та фінального тесту. Користуйтеся з користю!

Армійські історії від Артема Чеха

Article Details

Category Віртуальні виставки

Рейтинг користувача:  / 0

Артем Олександрович Чех (справжнє прізвище – Чередник) народився 15 червня 1985 р. у м. Черкаси. Ще у школі він поєднував навчання з музикою – відвідував музичну школу, де вчився грі на фортепіано, гітарі та сопілці. Крім цього додатково брав уроки вокалу та займався хореографією. Улюбленою справою Артема у школі було читання. Його улюбленими письменникам були В. Нестайко, М. Трублаїні та М. Кундері.

У 2002 р. переїхав до Києва й вступив до Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв України на факультет соціології. За фахом письменник так і не працював, натомість здобував життєвий досвід на різних посадах: актор, охоронець, продавець, промоутер та ін.

У 2008–2012 рр. мешкав у с. Мрин Чернігівської області, де практикував дауншифтингпросте життя подалі від великого міста.

У2015–2016рр.проходив військову службуу Збройних силах України.

У2022р., з початком повномасштабної війни, повернувся до лав українського війська.

Творчий шлях Артема Чеха розпочався у підлітковому віці: з 12 років він писав вірші й мріяв про славу поета. Пізніше майбутній письменник спробував сили у прозі. Перший роман «Цього Ви не знайдете в Яндексі» (2007) автор написав не для друку, а передусім як особистий експеримент, де використав реальні ситуації з життя друзів та рідних. Саме цей твір несподівано став його перепусткою у світ літератури: рукопис, надісланий на конкурс другом без відома автора, відкрив для Артема Олександровича шляху сучасну українську прозу.

Сьогодні ім’я письменника асоціюють із чесністю, щирістю та голосом покоління, що переживає війну.

Переглянути віртуальну виставку можна ТУТ!

Поетичні читання Меридіан Одеса та Меридіан Миколаїв

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Український інститут книги 

1-2 листопада 2025 року

У Миколаєві та Одесі відбудуться два великі літературні фестивалі, організовані Міжнародною літературною корпорацією Meridian Czernowitz. Обидва заходи покликані посилити культурну присутність сучасної української літератури в містах, що стали символами незламності.

У програмі кожного міста — 10 літературно-дискусійних подій за участі провідних українських авторів і авторок, серед яких: Андрій Любка, Артем Чех, Ярина Чорногуз, Іван Малкович, Євгеній Володченко (репер Курган), ДінаЧмуж, Мирослав Лаюк, Олександр Бойченко та Оксана Забужко (виступ лише у Миколаєві).

До участі також запрошено цікавих поетів і поеток Одеси, Миколаєва та Херсона.

У межах читань відбудуться творчі вечори, поетичні читання, літературно-музичні перформенси та презентації книжкових новинок:

- «Нічийний шафран» — Ярина Чорногуз

- «Гра в перевдягання» — Артем Чех

- «Вечір у Стамбулі» - Андрій Любка

- «Наша Європа» - Оксана Забужко

- «Списки» — Мирослав Лаюк

День бабусь і дідусів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

День бабусь і дідусів, що щороку припадає на 28 жовтня, став нагодою для мільйонів родин висловити вдячність старшому поколінню за їхню любов, досвід і підтримку.

В Україні День бабусь і дідусів офіційно не закріплений у державному календарі, але вже понад десять років його відзначають як сімейне свято, що набуло популярності завдяки громадським ініціативам, освітнім кампаніям і підтримці медіа. У світі подібні дні святкують у різні дати: наприклад, у Польщі — 21 січня, а Всесвітній день літніх людей — у четверту неділю липня.

В українському контексті 28 жовтня обрано як символ осінньої зрілості, що перегукується з життєвою мудрістю старших. За даними соціологів, понад 70% українців вважають бабусь і дідусів ключовими фігурами у вихованні дітей та збереженні традицій.

У 2025 році День бабусь і дідусів набуває особливого значення. В умовах війни, соціальних викликів і демографічних змін, старше покоління стало опорою для багатьох родин. Бабусі й дідусі часто доглядають онуків, підтримують дітей, зберігають родинні зв’язки, передають культуру та мову.

Малюнок використано з сайту ІА "Конкурент" за посиланням: https://konkurent.ua/publication/165686/den-babus-i-didusiv-2025-listivki-i-privitannya/

Відбулася презентація виставки «Слово – мудрості промінь…»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня в рамках Тижня української писемності та мови у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася презентація виставки «Слово – мудрості промінь…». Участь у заході взяли викладачі та студенти Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) та ВСП Миколаївський будівельний фаховий коледж КНУБА.

Присутні ознайомилися з науковими працями мовознавців, присвяченими історії становлення та розвитку української мови, її лексичному й культурному багатству, а також проблемам і перспективам сучасної мовної політики. Серед презентованих видань – «Історія української літературної мови» Івана Огієнка, «Мова, що стала світовим трендом. Факти про українську мову, яких ви не знали» Кирила Булаховського, «Паляниця. Українська для початківців» Олесі Калинич, Людмили Коткової та Тараса Креміня, а також серія книжок «Мова – твердая криця» від головної редакторки видавництва «Віхола» Ольги Дубчак та ін.

Особливу увагу викликало науково-популярне видання «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута», родзинкою якого є унікальні ілюстрації митця, що поєднують художню майстерність з національним колоритом, утворюючи неповторний візуальний образ української літери.

Не менш цінним для дослідників і шанувальників українського слова є унікальне краєзнавче довідкове видання «Словник українських говірок Бузько-Інгульського межиріччя», що відтворює мовні особливості Миколаївщини, зберігаючи живу народну лексику та відображаючи мовну самобутність півдня України.

У День української писемності та мови, українці знову писали Радіодиктант національної єдності

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

27 жовтня, у День української писемності та мови, українці знову писали Радіодиктант національної єдності — традицію, що вже понад 20 років об’єднує мільйони людей у всьому світі навколо рідного слова.

До написання радіодиктанту долучилися працівники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Учасники писали диктант у конференц-залі міністерства, підтримавши всеукраїнську ініціативу єднання через мову.

«Мова – частина нашої безпеки, нашої пам’яті й нашого майбутнього. Це код, що зберіг історію, культуру та ідентичність України. З Днем української писемності та мови!» — зазначила Віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики України — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Текст Радіодиктанту написала українська письменниця Євгенія Кузнєцова — авторка «Спитайте Мієчку», «Драбина», «Вівці цілі» та нонфікшну «Мова-меч. Як говорила Радянська імперія». Читала диктант народна артистка України, акторка театру і кіно Наталія Сумська.

Трансляція відбувалася на всіх платформах Суспільного мовлення — на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, у прямому ефірі телеканалу Суспільне Культура, на YouTube, Facebook та у застосунках suspilne.radio і Дія.

День української писемності та мови відзначають у день вшанування пам’яті Нестора Літописця — одного з творців давньоукраїнської писемної традиції.

В Україні відзначають День української писемності та мови

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. День української писемності та мови офіційно відзначають з 1997 року. Однак до 2023 року він припадав на 9 листопада — день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця. Після зміни церковного календаря і переходу Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар змінилася і дата свята — тепер і преподобного Нестора, і День української писемності та мови вшановують 27 жовтня.

Нестор Літописець є автором Повісті минулих літ. Укладений ще на початку ХІІ століття, цей літопис був написаний церковнослов’янською мовою, однак містив і величезну кількість слів живої розмовної мови України-Русі. Саме тому Михайло Драгоманов назвав Повість одним з творів «місцевого життя стародавньої України», які «започатковують українську літературу». Тож Нестора шанують і як одного з тих, хто доклався до фіксації мовотворчого процесу в Україні.

«Мова Нестора має значні сліди українського мовлення», — пояснював у коментарі Радіо Свобода професор Василь Яременко, знавець давніх рукописів. Він відзначав, що у літописі Нестора «немає жодного російського слова, а українська лексика ллється суцільним потоком». Серед таких слів — хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, сором, туга, подружжя, корчага, невіглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря тощо.

Свої знання мови у День української писемності українці традиційно можуть перевірити завдяки Радіодиктанту національної єдності.

280 років від дня народження Максима Березовського (27.10.1745 – 02.04.1777)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 жовтня виповнюється 280 років від дня народження Максима Березовського (27.10.1745 – 02.04.1777) українського композитора, що став першим представником новаторського раннього класичного стилю в українській музиці, одним із засновників хорального напрямку, автором перших зразків камерно-інструментального та оперного жанрів у вітчизняній музиці.

У музиці М. Березовського відбилися дві грані його творчої особистості. У світських творах музика сповнена життєрадісності й молодечого запалу, а в духовних відображена заглибленість композитора у внутрішній світ. Якщо у світських жанрах М. Березовський був близький до західноєвропейських ранньокласичних традицій (перш за все - італійських), то в духовній музиці він став новатором.

Пропонуємо ознайомитися з книгою Неллі Топської «Максим Березовський» (Київ: ТОВ «Книжкова база «Альфа», 2018), що присвячена життєвому і творчому шляху митця. Авторка зазначає, що М. Березовського називали українським Моцартом, адже у свої дванадцять із невеликим років цей вражаючий підліток не тільки добре знав музичну науку та прекрасно виконував головні партії у хорових творах, але й пробував себе у композиції. Цікавий факт: ім’я Максима Березовського золотими літерами вибито на мармуровій дошці в Болонській академії, академіком якої він став в зовсім молодому віці, через рік після Вольфганга Амадея Моцарта. Його опера «Демофонт» (на лібретто італійського поета П'єтро Метастазіо), стала найбільшим тріумфом його подорожей Італією.