13 травня відзначаємо День яблучного пирога!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Яблучний пиріг - це класика американської кухні, улюблений десерт як для дорослих, так і для дітей. Він є символом американського процвітання і національної гордості. Адже пиріг – це не просто їжа, це щось святкове, щось, чим діляться і з чим ходять в гості. А ще яблука - один із найпоширеніших фруктів у США з колоніальних часів. Їх легко вирощувати, зберігати і готувати. Яблучний пиріг був відносно простим і недорогим десертом, який могла приготувати кожна американська родина - навіть у скромних умовах. Таким чином, американці хотіли показати, що вони всі живуть у достатку. У кіно, на телебаченні та в рекламі яблучний пиріг став майже універсальним символом «справжнього» американського життя поруч із американським прапором, бейсболом і сімейним барбекю.

Яблучний пиріг часто подають зі збитими вершками, морозивом або сиром чеддер. Як правило, це подвійний корж, між яким розміщується начинка; верхній корж може бути суцільним або решітчастим (зітканим із поперечних смуг).

Перший відомий рецепт фруктового пирога з яблучною начинкою було надруковано в Англії ще в 1381 році. Деякі джерела навіть припускають, що примітивна версія пирога існувала ще близько 9500 року до н.е. в Стародавньому Єгипті. У ті часи до складу пирога входили яблука, спеції, інжир, родзинки, груші, шафран і навіть різновид тіста, відомий як «кофеїн», який використовували замість сучасної скоринки. Цукор у рецепті не використовувався, адже він був надто дорогим.

З плином часу рецепт еволюціонував, адаптуючись до смаків і кулінарних традицій різних народів.

Запрошуємо на відкриття виставки «Мій Всесвіт» Тетяни Базилевської-Барташевич

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Тобі, Україно, пісні-рушники.

Тобі, моя нене, мотиви ясні.

Хай линуть над обрієм думи мої…»

Т.А. Базилевська-Барташевич

Друзі, 16 травня о 15.00 запрошуємо на відкриття виставки «Мій Всесвіт» Тетяни Базилевської-Барташевич, майстрині, яка вже більше сорока років відроджує старовинне ремесло художнього ручного ткацтва на Миколаївщині, черпаючи натхнення з творчості Кобзаря, а також з історії нашого південного краю.

Тетяна Базилевська-Барташевич – майстриня художнього ткацтва, заслужений майстер народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреат премії імені Миколи Аркаса, майстриня Миколаївського обласного творчого об'єднання художників - аматорів та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва «Прибужжя» Обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи.

На виставці будуть представлені акварелі, вироби ручного художнього ткацтва, а ще пролунають вірші в авторському виконанні мисткині.

Вулиця імені Романа Клімова (колишня вулиця Маршала Чуйкова)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю імені Романа Клімова (колишня вулиця Маршала Чуйкова).

Коротка довідка: Роман Клімов (1989-2017) – старший солдат Збройних сил України (позивний – Штик). Нагороджений нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» III ступеня, медаллю «За оборону Волновахи», медаллю «За відвагу» та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Народився в Миколаєві. Після закінчення 9-го класу школи № 14 вступив до Миколаївського професійного машинобудівного ліцею, водночас навчався у вечірній школі. Також займався спортивною стрільбою. Після закінчення ліцею здобув професію оператора верстатів з програмним керуванням. Працював токарем на заводі ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроєкт», потім перейшов на Миколаївський бронетанковий завод.

У 2014 р. був мобілізований і зарахований до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, спочатку снайпером, потім навідником БМП. На початку 2016 р. проходив міжнародні навчання Repid Trident («Швидкий тризуб») на Яворівському полігоні, потім був відправлений до Боснії. Того ж року повернувся і брав участь у боях в промисловій зоні міста Авдіївка, де був поранений. Після лікування повернувся на фронт.

Загинув 2 лютого 2017 р. від осколкових поранень.

У 2020 р. на фасаді школи, де навчався військовий, встановлено меморіальну дошку на його честь. У Києві на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» розміщено його портрет.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

Відбулася віртуальна зустріч з Василем Шкляром

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

12 травня у межах циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки…» відбулася чергова віртуальна зустріч, яка подарувала учасникам справжнє свято слова й натхнення. Цього разу гостем став Василь Шкляр – видатний український письменник, лауреат численних всеукраїнських і міжнародних літературних премій, знаний майстер гостросюжетної прози й історичного роману.

Зустріч пройшла у теплій та щирій атмосфері, наповнена живими емоціями. Учасники, серед яких були науковці, працівники закладів культури, педагоги, бібліотекарі та просвітяни, мали унікальну можливість поставити запитання пану Василю, дізнатися більше про його життєвий шлях, джерела творчого натхнення та роздуми щодо майбутнього української літератури.

За доброю традицією циклу автори найцікавіших запитань отримали у подарунок книги – пам’ятні дарунки, що залишаться з читачами як символ щирої розмови про Слово, що здатне змінювати світ.

Переглянути запис зустрічі та залишити свої відгуки можна буде на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» https://youtu.be/wJdrIZOxBy8

Відкривайте для себе світ сучасної української літератури разом з нами!

11 травня відзначаємо День матері

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

11 травня ми відзначаємо День матері. Це свято є знаком любові та відданості нашим матерям.

Представляємо вам книгу Марії Матіос «Мами: драма на 6 дій» (Київ: Видавництво «Абабагаламага», 2023). «Мами» – драматичний твір, який наповнений болем та співчуттям її героїням. У книзі є присвята: «Пам’яті мого єдиного сина Назарія, пам’яті всіх синів, кого не дочекалися їхні матері, а також бездонній силі материнської любові і страждання». Страшне горе, коли матір втрачає найцінніше, що у неї є – свою дитину. І час зовсім не лікує…

Роман-драма це розповіді історії п’яти жінок, кожній із яких присвячений окремий розділ: «Мама Марія: Україна. Тепер уже завжди», «Мама Веронця: Україна. 2015», «Мама Михайлина: Україна. В часі і між 1953 і 2015 роками», «Мама Сидонія: Україна», «Мама Мамая».

Центральною і найбільшою за обсягом є історія мами Сидонії. Її син пішов добровольцем на початку російсько-української війни й загинув під Іловайськом. Кожна з героїнь по-своєму реагує на трагедію і намагається знайти спосіб жити далі, незважаючи на біль втрати.

Письменниця у творі порушує тему психологічної реабілітації бійців, які брали участь у війнах і збройних конфліктах. Вони повертаються іншими і потребують нашої допомоги.

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

#святоматері #художнялітература

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України разом з Embajada de Ucrania en la Argentina / Посольство України в Аргентині

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

Embajada de Ucrania en la Argentina / Посольство України в Аргентині.

11 травня у Буенос-Айресі в рамках 49-ї Міжнародної книжкової виставки-ярмарку — однієї з провідних культурних подій іспаномовного світу — відбувся «День України».

У заході взяли участь представники державних інституцій, дипломатичного корпусу, медіа, а також численна українська громада в Аргентині.

До учасників події у відеоформаті звернувся Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

У своєму виступі він подякував аргентинській стороні та українській громаді за підтримку України, а також за активну участь у збереженні та популяризації української культури й традицій: «Завдяки співпраці між інституціями обох держав та української громади ми будуємо культурні мости між нашими країнами», — наголосив Міністр.

Він підкреслив, що попри виклики загарбницької війни, розв’язаної росією проти нашої держави, голос України продовжує гідно звучати у світовому культурному просторі: «Завдячуючи стійкості українського народу та героїзму наших захисників, через культуру, літературу та поезію ми продовжуємо розповідати світові правду», — зазначив Міністр.

140 років від дня народження Степана Пилиповича Постернака

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

Сьогодні минає 140 років від дня народження Степана Пилиповича Постернака — українського бібліотекознавця, бібліографа, педагога, історика освіти та активного громадського діяча, який стояв біля витоків розвитку національної бібліотечної справи.

Він був одним із засновників і перших співробітників Центральної наукової бібліотеки в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), де працював у 1920–30-х роках. Саме під його керівництвом було започатковано низку бібліографічних проєктів, зокрема створення покажчиків української періодики та книжкових видань, що стали основою для подальших досліджень.

Серед найважливіших його праць: «Бібліографія української преси» (1925), «До історії української освіти і школи» (1926), наукові розвідки про діяльність братських шкіл, книгодрукування, просвітницький рух в Україні.

Він досліджував освітній процес в Україні від XVI до XIX століття, працював над темами розвитку народної освіти, діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, поширення української мови в школах.

Окрім наукової праці, Постернак викладав у вищих навчальних закладах Києва, формував методику бібліографічної освіти, читав курси бібліотекознавства, історії книги, бібліографії. Брав активну участь у роботі Всеукраїнської академії наук.

У 1933 році був безпідставно заарештований радянською владою, звинувачений у «націоналізмі» і був розстріляний 19 січня 1938 року.

Сьогодні ім’я Степана Постернака повертається із забуття як символ глибокої наукової відданості, культурного служіння і жертовності. Його спадщина — безцінний внесок у розвиток української гуманітаристики.

День Європи — наш вибір, наша боротьба, наше майбутнє

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

«Мир у світі неможливо забезпечити без прогресивних зусиль, сумірних рівню небезпеки, яка перед ним постає», — сказав французький політик Роберт Шуман.

Саме цими словами 75 років тому він розпочав декларацію, яка стала основоположною для всього процесу євроінтеграції. День її проголошення — 9 травня — згодом перетворився на символ єдності, миру та спільного майбутнього.

Сьогодні Україна вже четвертий рік поспіль відзначає цей день в умовах повномасштабної війни і водночас втретє разом з країнами ЄС.

Як і 10 років тому, мільйони українців продовжують боротися за європейські принципи: демократію, незалежність, людську гідність та вибір. Ми захищаємо їх щодня на полі бою і в кожному рішенні, яке наближає Україну до повноправного членства в ЄС. Ми захищаємо нашу культурну ідентичність, яка безумовно є невід’ємною частиною загальноєвропейського культурного простору.

Попри постійні спроби кремля розхитати нашу єдність, Україна продовжує впевнено змінюватися та адаптуватися. Для нас інтеграція в ЄС — це не лише про розвиток, а й про безпеку. Ми щиро вдячні партнерам за політичну, військову, економічну та гуманітарну підтримки у боротьбі з російською агресією. Ми цінуємо непохитну підтримку Євросоюзу у відновленні об’єктів культурної спадщини та розвитку української культури, що зміцнює та збагачує європейський культурний простір.

Як і 75 років тому, Європа сильна, коли діє разом. А Україна вже є частиною європейського товариства. Тож наш спільний обов’язок — захистити та зміцнити це майбутнє.

Лауреат Нобелівської премії з літератури 2016 р. Боб Ділан

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Лауреатом Нобелівської премії з літератури 2016 р. став американський автор-виконавець пісень, поет, кіноактор Боб Ділан (справжнє ім’я Роберт Аллен Ціммерман) (нар. 1941 р.).

На церемонії введення Ділана до Зали слави рок-н-ролу в американському Клівленді Брюс Спрінгстін сказав: «…Він показав нам, що ця музика може бути високоінтелектуальною. Він має бачення і талант, що дозволяють вмістити цілий світ в одну пісню. Він змусив популярну музику звучати по-новому, зруйнувавши рамки та обмеження і назавжди змінив обличчя рок-н-ролу».

Навчаючись в школі, Боб почав створювати власні музичні гурти, виконував пісні з репертуару Літла Річарда та Елвіса Преслі. У 1959 р. вступив до Університету Міннесоти, але менше ніж за рік покинув навчання.

У 1961 р. Ділан переїхав до Нью-Йорка з метою розпочати музичну кар’єру і вже на початку наступного року випустив свій перший альбом. Наступний альбом «The Freewheelin’ Bob Dylan» (1963) зробив автора зіркою. Саме тут з’явилася пісня «Blowin’ in the Wind», яка стала гімном руху за громадянські права в США. Альбоми «The Times They Are A-Changin’» (1964) та «Another Side of Bob Dylan» (1964) містили пісні, що торкалися тем расової нерівності, війни та змін у суспільстві.

Справжнім тріумфом став альбом «Time Out of Mind» (1997), отримавши три премії «Греммі», зокрема як «Альбом року». Цього ж року Боб Ділан отримав нагороду Kennedy Center Honors за внесок у культуру США.

Володар премій «Золотий глобус» та «Оскар», лауреат спеціальної Пулітцерівської премії (2008), у 2016 р. Боб Ділан нагороджений Нобелівською премією за «створення нових поетичних виразів у великій американській пісенній традиції».

Бібліотека запросила своїх гостей у віртуальну подорож «Європейський слід в історії Миколаєва» з нагоди Дня Європи

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

9 травня Центр міжнародного партнерства Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросив своїх гостей у віртуальну подорож «Європейський слід в історії Миколаєва» з нагоди Дня Європи.

Учасники зустрічі «мандрували» вулицями міста, шукаючи відповіді, розгадуючи підказки та відкриваючи для себе нові факти про представників різних європейських країн і про їхній внесок у розвиток нашого міста, дізнавалися цікаві подробиці про архітектурні споруди минулих століть, що знаходяться в історичному серці Миколаєва.

Жваве обговорення викликали маловідомі факти про архітектурні споруди ХІХ ст., а цікаві формулювання завдань, музичні вікторини та ребуси стали родзинкою зустрічі.