Відзначаємо Всесвітній день свободи преси

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

3 травня відзначаємо Всесвітній день свободи преси, який встановлено у 1992 р. за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.

Пропонуємо ознайомитися з виданням Юрія Луканова «Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму» (Київ, 2018). Книгу видано за сприяння Центру інформації про права людини, завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні.

Автором видання є Юрій Луканов, журналіст, громадський діяч, який висвітлював події Революції Гідності, анексію Криму і війну на Донбасі, а у лютому 2014 року сам був у Криму, в центрі подій.

У книзі задокументовані свідчення понад двадцяти журналістів та власників ЗМІ, серед яких: Мирослав Мамчак, Валентина Самар, Стас Юрченко, Олена Механік, Володимир Притула, Гаяна Юксель, Олена Юрченко, Валерій Кулик, Андрій Сенченко, Ібраім Умеров, Микола Семена та інші. Автор розповідає історію цілеспрямованої боротьби з вільною пресою на півострові. Йдеться про побиття журналістів, пошкодження та вилучення техніки, незаконні затримання та відкриття сфабрикованих кримінальних справ.

Запрошуємо до @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

#журналістика #преса #ЗМІ

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

В Києві до Всесвітнього дня свободи преси ЮНЕСКО організувало національний захід, присвячений ролі медіа у процесі повоєнного відновлення України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

2 травня в Києві до Всесвітнього дня свободи преси ЮНЕСКО організувало національний захід, присвячений ролі медіа у процесі повоєнного відновлення України.

Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор — від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, — так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.

«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощіної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», — зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

Заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент — сповнений відповідальності.

Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість — не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.

Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2015 р. Світлана Алексієвич

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури у 2015 р. стала білоруська письменниця і публіцистка українського походження Світлана Алексієвич (нар. 1948).

«Жанр, в якому я пишу, я називаю «романом голосів», – розповідала вона. – «Із тисячі голосів, шматочків нашого побуту й буття, слів і того, що між словами, за словами – я складаю не реальність (реальність незбагненна, неосяжна), а образ. Образ свого часу.»

Навчаючись у середній школі, Світлана писала невеликі газетні матеріали, а також вірші. У 1972 р. Алексієвич закінчила факультет журналістики Білоруського державного університету. Працювала завідувачкою відділу листів районної та республіканської газет, очолювала відділ нарису й публіцистики літературно-художнього журналу.

У полі зору письменниці були передусім такі теми, як «людина в часи історичних зламів» та «людська свідомість і поведінка в умовах війни». Найбільш відомі її твори складають епічно-документальний цикл «Голоси Утопії».

Перша книга цієї збірки «У війни не жіноче обличчя» (1985) – це короткі розповіді жінок, які брали безпосередню участь у Другій світовій війні; «Останні свідки. Книга недитячих оповідань» (1985) – спогади тих, кого війна застала 7-12 річними; «Цинкові хлопчики» (1989) – про Афганську війну словами матерів, що втратили на ній своїх синів; «Чорнобильська молитва» (1997) – бесіди зі свідками катастрофи на ЧАЕС; «Час секонд-хенд, або Кінець червоної людини» (2013) – про вплив історії країни на свідомість її громадян, зокрема, про феномен «радянської людини».

Відбулася онлайн-зустріч, присвячена обговоренню результатів реалізації плану заходів на 2023–2024 роки в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

2 травня відбулася онлайн-зустріч, присвячена обговоренню результатів реалізації плану заходів на 2023–2024 роки в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Обговорення також стосувалось шляхів підвищення ефективності впровадження принципів безбар’єрності на національному, регіональному та місцевому рівнях.

«Щиро вітаю, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій сьогодні підсумовує реалізацію плану заходів щодо безбар’єрності. Це надзвичайно важливо для всіх нас — ми бачимо не лише плани, а й конкретні кроки до їх виконання. Вже є перші маленькі, але важливі перемоги, і безбар’єрність впевнено стає частиною державної політики. Особливо радію, що сьогодні ми обговоримо майбутні плани, в яких кожен з нас може взяти участь», — підкреслила радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.

У межах зустрічі були презентовані ключові досягнення реалізації плану заходів за 2023–2024 роки, зокрема в частині міжвідомчої взаємодії, підвищення обізнаності суспільства щодо принципів безбар’єрності та розвитку інклюзивної інфраструктури.

Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко підкреслила, що безбар’єрність — це не лише про фізичний доступ до інфраструктури, а насамперед про філософію рівності можливостей, поваги та прийняття.

«За 2023-2024 роки спільними зусиллями вдалося досягти значних результатів: реалізовано низку проєктів, посилено міжвідомчу співпрацю та залучено нових партнерів до розбудови безбар’єрного середовища. Це стало можливим завдяки, зокрема, синергії та спільнодії. Ви є рушіями змін на місцях, і ваша робота має безпосередній вплив на якість життя людей», — сказала вона.

Детальніше читайте на сайті МКСК

Роман «Вік червоних мурах» української письменниці та видавчині Тетяни Пʼянкової здобув перемогу в номінації «Художня література» премії «Перекладена книга року»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

Роман «Вік червоних мурах» української письменниці та видавчині Тетяни Пʼянкової здобув перемогу в номінації «Художня література» премії «Перекладена книга року», яку щороку присуджує Литовська асоціація перекладачів. Про це авторка повідомила на своїй сторінці у Facebook.

«Щиро дякую неймовірній перекладачці, видавництву, а також організаторам премії за цю честь! Сьогодні я безмежно щаслива і вдячна, вмотивована продовжувати цей шлях, на якому періодично гальмуються всі процеси. Обіймаю серцем усіх, хто дає мені свою підтримку і вірить в нашу літературу! Така висока оцінка неабияк надихає!» — написала Тетяна Пʼянкова.

Книжку литовською мовою переклала Доната Рінкевичене. У Литві роман вийшов 2024 року у видавництві Alma littera, одному з найбільших у країні. Українською роман побачив світ у 2022 році у видавництві Наш Формат.

У номінації нон-фікшн перемогла книжка спогадів Аврома Суцкевера «Від Вільнюського гетто до Нюрнберга», упорядкована Юстінасом Д. Каммі та Сауле Валюнайте. Її видало Hubris. У категорії «Дитяча і юнацька література» перемогла ілюстрована книжка про війну «Фльонфлон і мишоловка» Елізабет Вайолет, перекладена Ієвою Вайткявічюте (видавництво Žalias kalnas).

«Спілка літературних перекладачів Литви вітає перекладачів, видавців і, найголовніше, читачів, для яких перекладаються і видаються книги. Переможці 2024 року не випадково говорять про точки історичної пам’яті, які є особливо актуальними та болючими для нас — Україна, війна і трагічна доля єврейського народу у XX столітті», — зазначив представник Спілки перекладачів Паулюс Гарбачяускас.

Календар дат і подій у ТРАВНІ 2025 року від Українська бібліотечна енциклопедія!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Календар дат і подій у ТРАВНІ від Українська бібліотечна енциклопедія!

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився збірками поезії уродженця Очаківського краю Володимира Білостецького

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Моя поезія, це моє одкровення, яким я оголюю серце і душу, постаючи перед вами абсолютно відкритий та щирий.»

В. Білостецький

Фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився збірками поезії уродженця Очаківського краю Володимира Білостецького – «Думи мої думи» та «Поезія обпалена війною», що вийшли друком у 2022-2023 рр. у м. Ніжин.

Через свої поезії автор розкриває читачу свій внутрішній світ: «Пишучи свої вірші, які виливаючи з душі щирими почуттями я іноді плакав, потайки витираючи нестримні сльози. Часто, пишучи, нестримно сміявся, привертаючи до себе увагу найрідніших. Іноді, від пекучого болю в серці та тяжкого каменю в душі, до яких спричинила тема визріваючого вірша, кривився на обличчі, а від переповненої щастям душі я радів, і так, що не міг всидіти за письмовим столом...».

Збірки будуть цікаві усім, хто читає художню літературу Миколаївщини.

Запрошуємо завітати до нашої бібліотеки!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

120 років від дня народження Юрія Лавріненка

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

1 травня минає 120 років від дня народження Юрія Лавріненка — визначного українського літературознавця, публіциста, есеїста, історика, громадського та культурного діяча, репресованого, дослідника «Розстріляного відродження».

Юрій Лавріненко народився 1905 року у селі Хижинцях. Саме в Умані у 1920-х роках Лавріненко став членом літературної організації «Плуг». 

Згодом він став студентом літературного факультету Харківського університету. Одночасно з навчанням Юрій писав літературознавчі праці «Василь Елан-Блакитний» (1929), «Василь Чумак» (1930), «Творчість Павла Тичини» (1930). Його життя було позначене важкими випробуваннями: ув’язнення в радянських таборах, еміграція, життя між Європою і США. Але ніщо не зламало його віри в українське слово.

Найбільшим досягненням Лавріненка стала антологія «Розстріляне Відродження: антологія 1917–1933», видана 1959 року у Нью-Йорку. У ній він уперше системно представив творчість покоління українських письменників, знищеного радянським режимом. Назва цієї збірки стала крилатим висловом — символом цілого знищеного покоління митців. Ця праця стала актом культурного спротиву, жестом пам’яті й відповідальності перед тими, хто писав попри цензуру, страх і репресії. 

Що почитати навесні: добірка книжок українських авторів за рекомендацією миколаївської бібліотекарки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Поліна Гожбур

Добірка книжок. Колаж Суспільне Миколаїв/Поліна Гожбур

Історії кохання, дилема вибору та пошук себе — для кожного знайдеться щось своє. Суспільне Миколаїв підготувало весняну добірку книжок від українських авторів, що охоплюють драму, містику, психологію та романтику. Ці твори порушують питання стосунків і життєвих викликів, тож вони можуть сподобатися як підліткам, так і дорослим читачам.

Добірку підготували за рекомендаціями фахівчині Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Валентини Дудки. Думка автора може не збігатися з позицією читача.

"Квітникарка" — Ніка Нікалео

Книга "Квітникарка" авторки Ніки Нікалео.

Колаж Суспільне Миколаїв/"Yakaboo"

"Романтично-весняна, емоційно-напружена й трішки містична історія з квітковим присмаком".

"Квітникарка" від Ніки Нікалео розповідає про тендітну, але сильну й відчайдушну жінку Вікторію, що змогла протистояти долі", — каже бібліотекарка Валентина.

Виповнюється 80 років Василю Зінкевичу

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

1 травня виповнюється 80 років Василю Зінкевичу — видатному українському естрадному співаку, лауреату Шевченківської премії, Герою України. Його голос, образ і пісні стали невіддільною частиною музичної спадщини України XX століття.

За визначні особисті заслуги у розвитку національного пісенного мистецтва, високу виконавську майстерність та багаторічну плідну творчу діяльність Президент України Володимир Зеленський нагородив Василя Зінкевича орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня.

Народжений у селі Васьківці на Хмельниччині, Василь Зінкевич ще з дитинства вирізнявся артистичністю та любов’ю до сцени. Починав із участі в самодіяльності, згодом здобув навчання в художньому училищі прикладного мистецтва у місті Вижниці. 

У 1968–1973 роках працював художнім керівником народного ансамблю танцю «Смеречина», де зробив перші кроки у вокальній школі Левка Дутківського. Пізніше Василь Зінкевич пов’язав своє життя з ансамблем «Світязь», де не лише був солістом, а й художнім керівником.

Упродовж десятиліть творчість Зінкевича формувала музичний смак мільйонів українців. Він співпрацював з найкращими композиторами країни: Володимиром Івасюком, Ігорем Білозором, Миколою Мозговим, Олександром Злотником, Ігорем Покладом та багатьма іншими. Його виконанню властиві висока музична культура, пристрасність. Серед виконаних пісень — «Балада про мальви», «Літо пізніх жоржин», «Мила моя», «Пісня буде поміж нас», «Пісня про тебе», «Світ без тебе», «Тільки раз цвіте любов», «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Від перевалу до перевалу».