Відбулося онлайн-засідання постійної наукової студії «Освіта Миколаївщини: нові наукові орієнтири» за темою «Віртуальна академічна мобільність в освіті: навчання та викладання без кордонів»»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

22 жовтня відбулося онлайн-засідання постійної наукової студії «Освіта Миколаївщини: нові наукові орієнтири» за темою «Віртуальна академічна мобільність в освіті: навчання та викладання без кордонів». Метою заходу було обговорення питань впровадження академічної мобільності в освіті, використання онлайн-технологій та платформ, висвітлення практик та досвіду віртуальних обмінів закладів вищої освіти м. Миколаєва.

Участь у заході взяли представники Департамент освіти і науки Миколаївської ОДА, Миколаївський ОІППО, науковці, викладачі та студенти ЧНУ ім. Петра Могили, Mykolayiv National Agrarian University (MNAU), МНУ імені В. О. Сухомлинського, Херсонський навчально-науковий інститут НУК імені адмірала Макарова, Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика.

Модератор заходу – заступник директора з наукової роботи Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Наталія Моісеєва – наголосила на актуальності засідання та акцентувала увагу на тому, що віртуальна академічна мобільність є важливим аспектом розвитку освіти. Віртуальна академічна мобільність дає можливість учасникам освітнього процесу віртуально переміщуватися в межах навчального середовища з метою отримання, передачі та обміну знаннями за допомогою Інтернет-технологій та без потреби подорожувати.

Заступник директора департаменту освіти і науки Миколаївської обласної військової адміністрації – начальник управління професійної (професійно-технічної), вищої освіти, науки та кадрового забезпечення, кандидат педагогічних наук, доцент Людмила Комісарова привітала учасників заходу та підкреслила, що в умовах воєнного часу участь у спільних наукових та освітніх програмах і проєктах є можливою завдяки використанню сучасних віртуальних технологій, а також побажала активної роботи всім учасникам наукової студії.

Євген Силкін «Стратегія протистояння»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на «до» і «після». Першими ворога на українській землі зустріли наші воїни, наші захисники і захисниці. «Сьогодні, вже крізь роки нашого героїчного протистояння, у мене є бажання розповісти про перші місяці великої війни», – зазначає її автор, помічник командувача Об’єднаних сил ЗСУ (2020 - 2024 рр.) Сергія Наєва, військовий журналіст за фахом, полковник Євген Силкін. Його книга «Стратегія протистояння» (Київ: Саміт-Книга, 2024) зафіксувала для історії та суспільства факти, а також спогади безпосередніх учасників тих подій.

Головною метою автора стало - «формування й дослідження всієї правди про початок великої війни, бо трактування історії у кожного своє, а правда для всіх – одна». В основу книги покладені справжні історії, побудовані на справжніх подіях, що відбувались з реальними людьми. Зокрема, йдеться про п'ять стратегічних кроків у перші місяці війни, серед яких – важливість збереження командуванням ЗСУ військової авіації. У книзі також багато аналітики щодо підтримки країн-партнерів і втрачених можливостей підготовки до агресії з боку Росії через недосконалість законодавства та відсутність відповідних політико-правових рішень. А ще автор розповідає, як у перші місяці вторгнення непомітною залишилась операція, яка зламала плани росіян окупувати Миколаївську та Одеську області, як наші оборонці, поступаючись противнику майже в п’ять разів в живій силі і техніці, змусили рашистів відступити та зберегли Одеські порти...

Запрошуємо вас ознайомитися з виданням від Український інститут книги, що поповнило фонди Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 49 бібліотек Миколаївщини.

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2024

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати

Засідання постійної наукової студії за темою «Віртуальна академічна мобільність в освіті: навчання та викладання без кордонів»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

22 жовтня відбулося онлайн-засідання постійної наукової студії «Освіта Миколаївщини: нові наукові орієнтири» за темою «Віртуальна академічна мобільність в освіті: навчання та викладання без кордонів». Метою заходу було обговорення питань впровадження академічної мобільності в освіті, використання онлайн-технологій та платформ, висвітлення практик та досвіду віртуальних обмінів закладів вищої освіти м. Миколаєва.

Участь у заході взяли представники Департамент освіти і науки Миколаївської ОДА, Миколаївський ОІППО, науковці, викладачі та студенти ЧНУ ім. Петра Могили, Mykolayiv National Agrarian University (MNAU), МНУ імені В. О. Сухомлинського, Херсонський навчально-науковий інститут НУК імені адмірала Макарова, Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика.

Модератор заходу – заступник директора з наукової роботи Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Наталія Моісеєва – наголосила на актуальності засідання та акцентувала увагу на тому, що віртуальна академічна мобільність є важливим аспектом розвитку освіти. Віртуальна академічна мобільність дає можливість учасникам освітнього процесу віртуально переміщуватися в межах навчального середовища з метою отримання, передачі та обміну знаннями за допомогою Інтернет-технологій та без потреби подорожувати.

Заступник директора департаменту освіти і науки Миколаївської обласної військової адміністрації – начальник управління професійної (професійно-технічної), вищої освіти, науки та кадрового забезпечення, кандидат педагогічних наук, доцент Людмила Комісарова привітала учасників заходу та підкреслила, що в умовах воєнного часу участь у спільних наукових та освітніх програмах і проєктах є можливою завдяки використанню сучасних віртуальних технологій, а також побажала активної роботи всім учасникам наукової студії.

Кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської філології та перекладу Чорноморського національного університету ім. Петра Могили Тетяна Зубенко розповіла про історію створення та діяльність ГО «Центр міжкультурних комунікацій» в Україні, що сприяє можливості участі студентів у проєктах, організованих європейським об’єднанням та німецько-польським фондом м. Кшижова за програмою ERASMUS+. Висвітлила питання віртуального обміну у сфері вищої освіти за ініціативою Стівенса, що з 2015 р. надає глобальні можливості у навчанні для молоді США, Близького Сходу та Північної Америки. Ознайомила з методологією проєкту «VE Mexico-Poland-Ukraine 2024», в якому наразі університет бере участь.

Василь Скуратівський

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Берегиня – це наша оселя. Усе, що в ній є, що приберегли од своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися – хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом у цій хаті, – все це і є Берегиня. Берегиня, обереги – наші давні й добрі символи. Маючи [їх], народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію й родовідну пам’ять, волелюбний дух». Ці слова належать Василю Скуратівському, нашому сучаснику, вченому-народознавцю, журналісту, письменнику, видавцю, якому 25 жовтня виповнюється 85 років від дня народження.

Народившись у маленькому поліському хуторі, Василь Скуратівський зберіг на все життя любов до рідного краю, України, повагу до батьків. Закінчивши факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, В. Скуратівський працював у районних та обласних газетах, чимало їздив по Україні, збирав фольклорні та етнографічні матеріали. Дитяче захоплення народними звичаями переросло у наукові народознавчі дослідження, стало сенсом його життя. У 1969 р. він став редактором журналу «Народна творчість та етнографія», де публікував народознавчі статті, паралельно готуючи монографію про українське пасічництво. У 1987 р. вийшла його перша книга «Берегиня», яка для вчителів шкіл стала підручником з народознавства.

Вчений написав понад 20 книг, що вважаються енциклопедією українознавства, де відображені давні звичаї й обряди, побут і ремесла, народні й релігійні свята, дохристиянські вірування і міфологія, прислів’я і приказки, прикмети погоди, народна символіка. Важливою рисою робіт Василя Скуратівського є поєднання академічності і художньої документальності, популяризація народознавства, піднесення його на рівень захоплення й подиву.