Статті

Наш край в сучасній Європі (м. Первомайськ)

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Хіти: 5189

 

Автор: Марченко Анна Ігорівна, учениця 9-го класу Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №16 імені Героя Радянського Союзу Я.М.Лобова.

 

ІІ місце у номінації «Пошукові роботи серед учнівської молоді»

 

 

 

Вивчаючи питання зв‘язку Північно-Західного  Причорномор‘я з Європою, починаєш пригадувати історію. В усіх історичних джерелах знаходимо свідчення про масове, стихійне  переселення сюди селян-біженців як з території Росії, так і з території України. В XVІ-XVІІІ ст. в краї  вже мешкало багаточисленне татарське, українське, ногайське, молдавське населення, жили представники грецького, турецького, німецького, болгарського, румунського, польського народів. В ті часи край мав величезне значення і в якості торговельного зв‘язку між козаками, турками, татарами, усім відомий «чумацький шлях» пролягав саме через наші землі.  Таким чином, можна дійти висновку, що саме розташування наших земель стало головною причиною постійного, безперервного контакту з європейськими країнами.

 

Пізніше зв’язок між країнами зміцнювався. Поступово торгівля та міграція населення доповнювалася іноземними інвестиціями, тому що  буржуазія півдня України була економічно слабкою,  було мало великих міст, що могли б стати торгово-промисловими центрами. Але завдяки тому, що кріпосництво на півдні було слабкіше, ніж в інших районах України – ринкові відносини розвивалися значними темпами.

 

Перенесемося в середину ХІХ ст. На берегах Південного Бугу, що перетинає наш край з півночі на південь, знаходяться зараз безліч сіл, селищ і міст. А в середині ХІХ ст. на місці міста Первомайська було три досить маленьких, економічно не зв'язаних між собою села – Голта, Ольвіополь, Богополь.

 

Важливим етапом розвитку зв’язків із Європою та містом Первомайськом було залізничне будівництво, саме воно стало поштовхом для розвитку підприємництва і вабило сюди іноземний капітал. Міст через Південний Буг будував інженер Венгрженовський. Залізні ферми для міст замовлялися на заводі «Кокериль» у Бельгії.

 

У цей час почали з'являтися промислові підприємства. Засновниками їх були іноземці. Першим підприємством із паровим двигуном був Голтянський завод пивоваріння, збудований Бельгійським Товариством у 1970 р. Пивзавод мав зв'язок із ринками Росії, Німеччини, Голландії, Польщі, Австрії, Чехії та іншими країнами Європи. Пивоваріння давало великі прибутки, тому у Голтянського акціонерного товариства з'явився підприємливий конкурент Генріх Фаатц, що побудував ще один пивзавод.

 

Німець Гейне відкрив поблизу залізничної колії майстерню по ремонту молотарок та виготовленню заклепок для нового мосту.

 

Інвестиції не припинялися. У 1872 р. підприємець Август Ган збудував у с. Ольвіополь потужний млин. Згодом за свій рахунок він вимостив вулицю гранітним каменем. Вулиця називалась Ганівська. По ній транспортували зерно до млина. Так як закуплене зерно не встигали переробляти, Ган у 1886 р. збудував на протилежному березі (біля с. Голти) новий млин, де переробляли зерно, що вирощували на правому березі Південного Бугу.

 

Дещо вище млина Гана, на лівому березі Південного Бугу, в 1874 р. був збудований шкіряний завод з паровим двигуном. У свій час це було велике підприємство, що виробляло шкіру для пасків, що застосовувались у роботі млинів.

 

У 1895 р. Генріх Фаатц, що не витримав у свій час конкуренції в пивоварінні, збудував машинобудівельний і чавунно-ливарний заводи - підприємства поза конкуренцією, оснащені двома паровими двигунами.

 

До кінця ХІХ століття були відкриті тютюнова фабрика, миловарня, діяли олійня, винокурні, типографії, фотоательє. Всі вони збудовані вихідцями з європейських країн. Велика кількість дешевої робочої сили, природні багатства приваблювали на південь іноземців. А будівництво залізниці прискорювало масове будівництво підприємств. За короткий проміжок часу три маленькі села були заповнені різноманітними магазинами, крамницями, заводами, фабриками, млинами. Між цими населеними пунктами виник тісний економічний зв'язок, що сприяв виникненню міста, яке згодом назвали Первомайськом.

 

Розвиток м. Первомайська не припинявся навіть у трагічні роки початку та середини ХХ століття. Друга половина століття відзначилася своїми масштабними будівництвами. Наприклад, підприємство «Санта-Україна» розпочало свою історію ще в 1945 р., коли в приміщеннях колишньої миловарні було відкрито швейну фабрику. В 1970-ті рр. показники швейного виробництва постійно зростають. Продукція швейної фабрики отримує високу оцінку на республіканському рівні.

 

В 1956 р. розпочав роботу «Фрегат», що опанував виробництво потужних дощових установок, які продавали не тільки в Україні, а й у Росії.

 

Того ж року відкрився молочноконсервний завод. У 1990-му році продукція заводу сягнула 400 т переробки сировини за добу. Починаючи від серпня 2002 р., у комбінаті існує корпорація «Формула смаку». Її продукція добре відома споживачам 12-ти країн світу, серед них Вірменія, Молдова, Афганістан, Казахстан, Росія. Вони найбільші споживачі згущеного молока.

 

У 1961 р. вступила до ладу меблева фабрика. В 60-х збудовані хлібний та овочеконсервний заводи.

 

У 1976 р. було закінчено будівництво Первомайського м‘ясокомбінату – одного з найбільших в УРСР.

 

Підприємства Первомайська активно експортували свою продукцію. Особливо міцними були стосунки з дружніми соціалістичними країнами –Чехією, Словакією, Польщею.

 

На сучасному етапі цікавою для європейських країн є продукція, що випускає заснований німцем А. Ганом чавуноливарний завод; тепер він називається «Дизельмаш». Ось як про себе розповідають самі заводчани: «Сегодня, ОДО "Первомайскдизельмаш" - ведущий украинский производитель среднеоборотных судовых дизелей и дизель-генераторов для судостроения, а также стационарных газопоршневых когенерационных установок. Более 20 лет предприятие занимается изучением вопроса использования альтернативных видов топлива в поршневых двигателях внутреннего сгорания собственного производства. Специалистами предприятия разработаны, испытаны и введены в эксплуатацию двигатель-генераторы, использующие в качестве основного топлива биогаз, генераторный газ, синтезгаз, попутный газ, шахтный газ метана и другие виды газов, а также топливо из масел растительного происхождения. Продукция ОДО «Первомайскдизельмаш» представлена в 40 странах мира. Среди европейских заказчиков запчастей к дизелям относятся судовые компании Великобритании, Голландии, Греции, Испании.

 

Стационарные энергетические установки на альтернативных видах топлива работают в нескольких странах Евросоюза. С 2005 г. в Латвии (НП ООО «VALAMS») произведен монтаж 4 когенерационных установок, работающих на генераторном газе, получаемом в результате переработки отходов древесины. С 2008 г. ведется серия поставок в Италию когенерационных установок на базе дизель-генераторов».

 

Україна – житниця Європи, це визнавали завжди, зерно тисячами тонн вивозили за кордон. Південь у цьому сенсі не виняток. Соняшник, пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка та інші зернові є важливою складовою стратегічного інтересу до нашого краю з боку іноземців. Щоб прискорити постачання харчових продуктів, як і в старі часи, вони будують на наших землях промислові комплекси, вкладаючи свій капітал. Наприклад, по всій Україні розкинулася мережа англо-американської компанії «Кернел Груп». До її складу входить Бандурський олійноекстракційний завод у Первомайському районі.

 

Основне багатство нашої країни – родючі землі. Сільськогосподарські продукти є одним з основних конкурентоспроможних товарів на європейському ринку, в яких зацікавлені іноземні інвестори. Вони, як і сто років тому, вкладають свої гроші в сільськогосподарське виробництво, що приваблює найбільшими просторами чорнозему в Європі та дешевою робочою силою. Це наштовхує на думку, що саме галузь сільського господарства є найбільш перспективною на даному етапі розвитку країни, і саме її слід підтримувати, захищати та розвивати.

 

На основі виконаної роботи можна із впевненістю стверджувати, що зв’язок Україні з Європою існував завжди. А в сучасному світі він тільки зміцнюється. Тому взаємовигідні, партнерські відносини є пріоритетним завданням, що стоїть перед нашою державою.