Статті

Використання слов'янського книжкового фонду бібліотеки ім. О. Гмирьова при викладанні філологічних дисциплін у вищому навчальному закладі

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Хіти: 4510

 

Харчук Оксана Володимирівна, старший викладач кафедри слов'янської філології Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету

 
 

Вивчення філологічних дисциплін у вищих навчальних закладах із залученням слов'янського книжкового фонду є одним із найважливіших етапів підготовки студента-філолога. Багато явищ потребує практичного опанування, заглиблення в мовні факти, аналізу різноманітних мовних зразків різних стилів у різні періоди функціонування. Щоб і теоретичне, і практичне засвоєння курсу було органічним і ґрунтовним, кожному студентові необхідно наочно простежити процес формування лексичних, орфоепічних, граматичних і правописних норм. Слід зазначити, що в сучасних умовах, коли обсяг необхідних людині знань стрімко зростає, вже неможливо акцентувати увагу лише на засвоєнні певних фактів. Важливо прищепити вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуючись на різноманітну інформацію, що нам дає слов'янський книжний фонд.

 

Обласна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова є тим ланцюгом, який з'єднує наукові та літературні надбання з сучасним світом науки. В наш час активної комунікації та розвитку технологій вже не секрет, що Інтернет посів чи не найважливіше місце у підготовці до занять студентів. Це не можна назвати повністю негативним явищем, але певні недоліки все ж спостерігаються. Важливим моментом для вивчення будь-якої теми з літератури чи мови є першоджерела. Саме з оригінальних самобутніх текстів розуміється точність значень, стверджуються чи заперечуються певні факти, знаходиться розуміння певних ідейно-моральних та естетичних позицій. Чи не найцікавішим об'єктом, на нашу думку, є рідкісна книга. Представлені відділом рідкісної та цінної книги бібліотеки примірники вже є самобутніми. Вони дають можливість доторкнутись до історії і висловити свій ряд гіпотез. Дослідження рідкісних книг може використовуватись для дипломного проекту та подальшого наукового вивчення. Бібліотека пропонує унікальні дореволюційні видання церковнослов'янською мовою релігійного змісту: це і «Жития Святых» (1855), “Библия” (1802), Новый Завет (1881), “Ветхий Завет” (1882), “Мариинское четверо евангедие с предисловием Ягича” (883), «Беседы Ивана Златоуста» (1826).

 Інший, не менш важливий аспект досліджень - аналіз періодичних видань. Величезна кількість газет та журналів, що містить бібліотека, - це видання дореволюційні. Політично-літературні, педагогічні публікації розкривають великі можливості використання інформації на заняттях з літератури та мови. Це такі газети, як «Страна» (політично-літературна газета 1880-1881, С.-Петербург), щомісячний журнал «Киевская старина» (1881-1906), «Бюллетени литературы и жизни» (Московське видання 1914-1916), «Варшавские университетские известия» (1914-1916), журнал «Основа» (1861), в значному обсязі монографічні дослідження.

 Сучасна періодика представлена дослідженнями в галузі мовознавства, української словесності та збірками міжнародних наукових конференцій. Це «Українське мовознавство» (науковий збірник 1990 року), «Язык и культура» (1993-1998 рр.) - доповіді міжнародної конференції, «Українська філологія» (1999), журнал «Мовознавство» та інші.

 Особливе занепокоєння викликає проблема засвоєння орфоепічних норм. Значні порушення літературної вимови спостерігаються і у публічному мовленні (радіо, телебачення, реклама), і, звісно, у мовленнєвій практиці студентів. Аналізуючи відповіді студентів-філологів І курсу, з'ясувалося, що переважна більшість із них не знає ані орфоепічних, ані орфографічних норм. Можливо, це недопрацювання освітнього процесу в школі (більшість із випускників шкіл не знають ані художніх текстів, ані імен персонажів, ані своєї історії).

 Рівень володіння вимовними нормами вимагає дуже серйозної уваги, адже теорія і практика орфоепії існують значною мірою окремо - теорія без її втілення. І у шкільному, і у вузівському навчанні має бути чітка система, що забезпечить вироблення вимови відповідно до норм усного мовлення. В складних ситуаціях, коли студенти часто не можуть пояснити і написання, і вимову, а дають відповіді «пишу, бо так мені здається», або «говорю, бо так говорять усі», приходять на допомогу словники. Лексикографічний матеріал, представлений у бібліотеці, містить «Лінгвістичний енциклопедичний словник» (2002), «Атлас языков мира» (походження та розвиток мов у всьому світі (2000), орфографічні та тлумачні словники.

 Проблемою для сучасних студентів є визначення автора тексту, не кажучи вже про характер та поведінку персонажів твору, бо зміст текстів вони вивчають з Інтернету. Фонд бібліотеки пропонує «Полное сочинение А.С.Пушкина» (з портретами та ілюстраціями), «Война и мир» Л.Н.Толстого (1912), О.С.Пушкіна «Песнь о вещем Олеге» (з ілюстраціями Васнецова), «Собрание сочинений в стихах и прозе Ломо- носова» (з передмовою про користь церковнослов'янських книг). Також міститься література, що безпосередньо стосується дисциплін, що викладаються у вищому навчальному закладі: «История Болгарии» (професора Погодіна, 1910, С.-Петербург), «История польского народа» (переклад Львовича, 1899), «Грамматика церковнославянского языка» (1900), «Старинный сборник русских пословиц, поговорок, загадок» (1899).

 Тому питання співробітництва бібліотеки і вищих навчальних закладів є досить актуальним. Корисним і позитивним є створення спільних творчих вечорів, де студенти є не лише пасивними слухачами інформації, а й доповідачами, учасниками “круглих столів”. Вони вчаться аналізувати, мислити, відокремлювати інформацію. Вони починають по-іншому розуміти ту чи іншу проблему. А ще, із використанням книжного фонду формується духовний світ людини, розуміються моральні цінності, а не матеріальні, формується нова особистість, яка є не просто спостерігачем, людиною-інтернет, а людиною грамотною і освіченою.

 

Харчук О. В. Використання слов'янського книжкового фонду бібліотеки ім. О. Гмирьова при викладанні філологічних дисциплін у вищому навчальному закладі //Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова: історія розвитку, ресурсний потенціал, соціальне партнерство : матеріали наук.-практ. конф., 11 листоп. 2011 р. / Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; упоряд. Л. Л. Сидоренко ; ред. : Т. С. Астапенко, Л. М. Голубенко . – Миколаїв, 2012 . – С.21-22.