Кремінь Дмитро Дмитрович – український поет, публіцист, есеїст, перекладач, заслужений діяч мистецтв України. У 1999 р. отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Пектораль».
Дмитро Кремінь народився 21 серпня 1953 року в селі Суха Закарпатської області. Після закінчення Ужгородського державного університету (1975), переїхав в Казанку на Миколаївщині, де за направленням працював учителем української мови та літератури. Після переїзду до Миколаєва, Дмитро Дмитрович у різні роки перебував на посадах доцента Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, професора Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету, Міжнародного класичного університету імені П. Орлика, Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Дмитро Кремінь був одним із засновників обласної газети «Радянське Прибужжя» (згодом «Рідне Прибужжя»), в якій працював оглядачем з питань культури і життєвого середовища, редактором відділу культури і відродження, заступником головного редактора. За сумісництвом керував літературною студією «Борвій» при Обласному будинку художньої творчості. Був редактором літературного інтернет-журналу «Літературний Миколаїв», головним редактором часопису «Соборна вулиця». З 2010 року по січень 2018 року – голова Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України. Творчий набуток письменника є невід’ємною частиною сучасної української літератури. Він є автором близько 30 видань і 500 пісень.
Дмитро Кремінь – лауреат Республіканської літературної премії ім. Василя Чумака (1987), культурологічної премії ім. Миколи Аркаса (1994), Всеукраїнської літературної премії ім. Володимира Свідзінського (2011), Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава (2013), Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Сосюри (2013), літературної премії ім. Леоніда Вишеславського (2013); Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2014), «Городянин року» в номінації «Мистецтво» (Миколаїв, 1999), «Людина року Миколаївщини» (2008, 2016), удостоєний почесної грамоти Верховної Ради України (2010). У 1999р. отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка за книгу поезій та симфоній «Пектораль». Заслужений діяч мистецтв України (2016). Лауреат міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2020, посмертно).
Помер Дмитро Кремінь 25 травня 2019 року.
Поціновувачі загадок і таємниць, маємо для вас новинку!
Відділ документів з питань культури і мистецтв продовжує знайомити громадськість Миколаєва з дослідженнями миколаївських науковців у галузі гуманітарних наук.
20 серпня відбулася презентація наукової статті кандидатки філософських наук, доцентки кафедри українознавства та суспільних наук Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) Анни Юріївни Суріної «Архетипи української культури на прикладі українського романтично-народного живопису».
Під час зустрічі учасники заходу мали можливість поглянути на творчість відомих українських митців – Марії Примаченко, Катерини Білокур, Андрія Антонюка, Євгенії Бондаренко – під незвичним кутом зору. Йшлося про відображення у сюжетах та образах живопису архетипів, притаманних українській культурі та національній ментальності.
У своєму дослідженні Анна Суріна звернулася до наукових праць видатного українського філософа Сергія Кримського, зокрема до його монографії «Під сигнатурою Софії», у якій окреслено базові характеристики української ментальності: кордоцентризм, софійність, онтологічний оптимізм.
Особливу увагу було приділено тому, як у творчості художників відображаються базові символічні формоутворення українських архетипів – Дім, Поле, Храм. Через художні образи, кольори та сюжети вони постають не лише як елементи композиції, а й як глибокі символи, пов’язані з історичною пам’яттю, духовним світом та культурною ідентичністю українців.
До заходу фахівці відділу документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготували книжкову виставку «Архетипічні образи у творчості українських художників» та представили присутнім видання, присвячені життю і творчості митців, українському образотворчому мистецтву та культурологічним дослідженням.
Після лекції учасники ще довго не розходилися, ділилися враженнями, обговорювали творчість художників і продовжували розмову про образи та символи, що формують і зберігають культурну пам’ять українського народу.
