Коваль Г. П. Бажання літати / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 417 с.

Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. 199 В цю хвилину (коло 6 год. ранку) як раз прибув київський поїзд, пасажири якого зацікавилися вигадкою Ткаченка і скинулися йому грішми на полагодження апарату. Після цього урядник потянув Ткаченка до станового, а той зробив йому „строгое внушение". Апарат Ткаченка дуже простий. Він зроблений з деревляних паличок, цвяшків, шнурків і колінкору, ...купленого жінкою Ткаченка к празнику на спідницю. Одна частина апарату це – невеличкий деревляний, міцний обруч, до якого прироблено на шарнірах рядок паличок, що росходяться радіусами. Ця частина апарату подібна трохи до парасольки, яку можна росп'ясти й спустити. За допомогою особливого сідла, що надівається на плечі, парасолька оточує поясницю людини. Окрім того є ще двоє великих крил, подібних до тих, що робляться на вітряках; крила ці двигаються за допомогою системи паличок, причеплених до ніг. Користуючись цим апаратом можна піднятися над землею на 3 – 4 аршини і летіти куди завгодно. Так принаймні запевняє сам Ткаченко. Біографія В. П. Ткаченка така ж нескладна, як і його винахідка. В.Ткачеико народився в с. Більмачівці, де й прожив 34 роки. За цей час він тільки разів 2 – 3 виїздив з рідного села в г. Борзну та в 1902 році ходив на прощу до Київа. На військову службу його через слабе здоровля не взяли. Ткаченко скінчив церковну школу, жонатий, але дітей не має. Газет через брак коштів не виписує й не читає, про воздухоплавання нічого не чув. За останній час йому було в хазяйстві дуже сутужно через те, що не мав він своєї коняки і от він почав все більше думати про те, щоб вигадати якусь літальну машину. Як уже було писано, апарат Ткаченка після першого ж польоту попсувався. Опріч того Т-ко помітив деякі дефекти в його конструкції, думає їх полагодити, а тоді полетіти при свідках. Односельці Ткаченка запевняють, що це людина, якій можна вірити; чесна, релігійна, твереза.