Коваль Г. П. Бажання літати / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 417 с.

Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. Коваль Г.П. Бажання літати. 29 Надзвичайно цікавою для людства була тема «Завоювання повітря людиною. (Історичн. начерк)». З усіх живих створінні, що населяють земну кулю (а їх є коло 420.000 типів), майже 65 відсотків можуть літати; решта належить до тих, що повзають, плавають, або просто ходять. Людина, як відомо, найбільше приспособлена до останнього роду пересування. Чи заздрість до тих, що літають, а може поривання в повітря, у невидому безмежну просторінь голубого моря, завжди примушували людину вишукувати засоби до літання. Перші спроби в цьому напрямі криються за межами історичних записів. В дальнійшому є відомости про видатніших людей ріжних століттів, що науково й технічно підходили до розв’язання цієї справи, як от Архитас Терентський в IV ст. до Р. X., Рожер Бекон в ХШ ст., Леовардо-да-Вінчі в XVI ст. В цих спробах людина намагалась зробити себе подібною до птиць, взявши від них форму й склад крил, але людині при цьому бракувало знання повітря, – того почуття, яке має птиця, через що всі ці спроби були невдалі. 1731 року рязанський піддячий Крякнской вперше знявся в повітря на зробленому ним апараті, який було наповнено звичайним димом, шоб за це його було покарано «аби не звався з нечистим», а апарат спалено. І тільки 1783 р. у Франціі браття Монгольф’є, зробили на своїм апараті польот, що мав практичне значіння для дальнійшого розвитку повітроплавби. Справа трохи ніби-то посунулась уперед, але було вирішено тільки одну половину завдання – людина одірвалася від землі, але ще не полетіла куди хотіла, вона тільки попливла за вітром. Дальший розвиток повітроплавних апаратів приводу нас до сучасних типів – вільних апаратів, що йдуть за вітром і тих, що прив’язані. Формою вони або круглі,