Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

235 235 цвинтарем; із західної сторони – старим єврейським цвинтарем; із південного боку – берегом Дніпро – Бузького лиману [13]. Місцева преса нерідко подавала сюжети, пов’язані з візничим промислом. Наведемо кілька прикладів. В Акермані «візники хліба роз’їждчають від вулиці до вулиці, від комори до комори, від комор до «шльонок» і барж, не минають тротуарів, збивають з ніг прохожих, налітають на повозки, ліхтарні стовпи, палісадники, ламають дерева, навіть парадні під’їзди трощать. Крик, гамір і стогін стоять у місті від зорі до зорі, і нікому й справи немає до цього. Управі, яка має в цьому році солідні прибутки у зв’язку з хорошим врожаєм, потрібно було б найняти 3 – 4 старости або базарних [наглядачів. – Г.К.], які б слідкували за порядком їзди, забороняти їзду на тротуарах, безумовно заборонити швидку їзду і стежити за тим, щоб візники обходилися з чужим, та й міським, майном дещо обережніше. Нарешті, якщо управа «не при средствах», можна би зобов’язати хлібні контори, які оперують у цьому сезоні великими коштами, найняти доглядачів, або позичити гроші управі. Адже склад поліції тут недостатній і прослідкувати за всіма вона не в змозі». Автор статті: «Бессарабець» [14]. Місцева миколаївська газета відзначала, що візничий промисел в Херсоні був досить тісно пов'язаний з візничим промислом в сусідньому місті Миколаєві. Так у Миколаєві в 1910 році власники місцевого візничого промислу дуже сало турбувалися про інтереси пасажирів, часто випускали на біржу екіпажі, які далеко не відповідали самим скромним вимогам. За розмовами в Миколаєві, з Херсона перебралися дуже багато візників, які втекли від херсонських «строгостей» – серйозного та строгого контролю Херсонської міської думи та управи над візничим промислом. Наплив візників з Херсона вплинув на зниження цін на послуги візників та паралельно була знижена якість екіпажів в Миколаєві. В зв’язку з цими подіями, Миколаївська міська управа мала розробити низку заходів, направлених на впорядкування візничого промислу та в приведення до належного стану візничих екіпажів [15].