Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895). Фото: uachronicle.do.am.
30 вересня (18 вересня) 1841 року в місті Гадячі на Полтавщині народився Михайло Драгоманов, український історик, фольклорист, публіцист, громадський діяч.
Походив із родини дрібних дворян, нащадків козацької старшини, де сповідували ліберальні погляди. Його сестра – письменниця Ольга Пчілка, мати Лесі Українки.
Навчався і працював у Київському університеті. Один із організаторів «Старої громади» в Києві. Палкий патріот, знавець рідної й світової культури (знав п’ять європейських мов). Лідер передової суспільно-політичної думки в Україні після смерті Тараса Шевченка. Вважав, що здобувши самостійність, українці займуть достойне місце серед народів світу. Бо відсутність незалежності «є головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу».
У 1875-му звільнений за політичну неблагонадійність (за доносом русофіла Михайла Юзефовича, одного з ініціаторів «Емського указу»), емігрував до Швейцарії. Створив осередок української еміграції в Женеві, заснував безцензурну друкарню.
«Українцям лишається йти своєю дорогою і працювати, працювати й працювати для свого народу, сподіваючись тільки на свої сили, не звертаючи занадто великої уваги на сторонніх воронів – ні на тих, що каркають безглуздими циркулярами, ні на тих, які думають збити їх із природної і чітко обдуманої дороги вдаваними солов’їними піснями», – писав Михайло Драгоманов на чужині.
Пізніше викладав у Софійському університеті. Зіграв важливу роль у творенні першого українського політичного проекту – Русько-Української радикальної партії (1890).
Вважав себе соціалістом, однак визнавав пріоритет свободи особистості над класовими і національними інтересами. Критично сприймав марксизм і рішуче заперечував терористичні методи російських народників, вважаючи, що «чиста справа потребує чистих рук».
Помер 2 липня 1895 у Софії (Болгарія).
Підготував Сергій Горобець.
Джерело:
Офіційний веб-сайт УІНП
https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/18/1841-narodyvsya-myhaylo-dragomanov-istoryk
У фонді нашої бібліотеки є автожиттєпис Михайла Драгоманова, який уклали І. С. Гриценко, В. А. Короткий, М. В. Томенко (видавництво «Либідь», 2009 рік). Також є видання Ушкалова Леоніда Володимировича «Чарівність енергії : Михайло Драгоманов» (видавництво «Дух і літера», 2019 рік), яке доповнює інформацію про Михайла Драгоманова.
У цій книжці на основі багатого джерельного матеріалу Леонід Ушкалов подає біографію українського публіциста, науковця та громадського діяча Михайла Драгоманова (1841—1895). Автор символічно поділив життєпис на п’ятдесят чотири параграфи й спробував, за його ж словами, «наскільки це можливо, показати життя Драгоманова не чорно-білим, а барвистим, таким, яким наше життя є насправді». «Без гніву і пристрасті» він оповідає про повсякдення свого героя і пробує проникнути у світ його ідей. Однак, автор переконаний, що «магістральний сюжет» життя Драгоманова можна уявляти по-різному.