Окремий розділ про культурну спадщину України на Google Arts & Culture

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Google Україна» й Міністерство культури та інформаційної політики України домовилися створити на платформі Google Arts & Culture окремий розділ про культурну спадщину України.

Google Arts & Culture — одна із найбільших онлайн-платформ з предметами мистецтва та культурними артефактами від партнерських організацій по всьому світу.

Власне, після розміщення інформації на платформі, користувачі з усього світу зможуть здійснювати екскурсії колекціями та галереями українського мистецтва.

Оголосило конкурс на здобуття премії ім. Григорія Кочура

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило конкурс на здобуття премії ім. Григорія Кочура.

Премія присуджується за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.

До участі запрошуються письменники, перекладачі, сценаристи, драматурги.

Дедлайн – 29 серпня. 

Європейська комісія та Європа Ностра оголосили переможців премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2022 року

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Європейська комісія та Європа Ностра оголосили переможців премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2022 року, що фінансується програмою ЄС «Креативна Європа».

У категорії «Охорона культурної спадщини та її адаптивне повторне використання» перемогла Андріївська церква у Києві, ініціатива «Свято вишиванки» отримала відзнаку у категорії «Залучення громадян та підвищення обізнаності».

Представники світових організацій з охорони спадщини відвідали зруйновані росіянами міста Київщини та Чернігівщини

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

12 та 13 липня представники правління Міжнародної ради пам‘яток та визначних місць (International Council on Monuments and Sites (ICOMOS) та Міжнародного центру з дослідження збереження та реставрації культурних цінностей (ICCROM - conserving culture, promoting diversity) могли особисто побачити наслідки російської агресії.

Вони допомагатимуть Україні в питаннях збереження культурної спадщини — надаватимуть консультації з документування руйнувань, методики збереження та реставрації об'єктів, певну фінансову, організаційну та іншу допомогу.

Тижневий візит профільних організацій підготовлено за участі МКІП, Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum та Штаб порятунку спадщини / Heritage Emergency Response Initiative.

Стартував проєкт «Українська книжкова поличка»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У Центральній бібліотеці Вільнюського міського управління стартував проєкт «Українська книжкова поличка» з передачі української літератури.

Посольство України у Литві наповнило полиці бібліотеки книгами українських авторів із власного фонду, а також отриманими від українських видавництв, які щорічно беруть участь у Міжнародному книжковому ярмарку у м. Вільнюс. 

Благодійний артпроєкт у Первомайську триває: «Хочемо, щоб із цього вийшло щось масштабне і корисне»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Проєкт, започаткований мистецькою студією Kat.rina Art та благодійним фондом Володимира Вовка «Первомайщина — наш оберіг», стартував зовсім нещодавно, а вже має перші результати і вийшов на новий рівень. 10 липня стартували заняття з новою групою. Діти із родин вимушених переселенців, які ще тиждень тому фінішували у програмі, передали естафету своїм батькам. Зазирнули на перше заняття і ми.

Думка не зупинятись на досягнутому супроводжувала організаторів проєкту від самого початку. Тож навіть під час занять із групою дітей вони вже думали про те, аби адаптувати формат для дорослих. І тут дійсно було над чим подумати, бо до дорослих потрібен інший підхід.

«Діти менше схильні до самоаналізу. Їм цікавіший весь процес сприймати в ігровій формі, коли є багато інтерактиву і залучені всі. Натомість робота із дорослими — це вже більше про бесіду, діалог, обмін думками і щось більш глибоке», — розповідає очільниця студії Катерина Баранюк.

Старт проєкту «LIB:ПРОДОВЖЕННЯ»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Благодійний фонд "Бібліотечна країна" за підтримки програми Black Sea Trust фонду German Marshall Fund оголошує старт проєкту «LIB:ПРОДОВЖЕННЯ».

Бібліотеки України довели свою значущість та потужну активність у надскладних умовах. Щоб підтримати успішних бібліотечних лідерів та лідерок у продовженні своєї справи та забезпеченні сталості у галузі та професії, команда проєкту відбере 30 учасників та учасниць для роботи у відновлювальному курсі, що триватиме з 20.07.2022 по 31.12.2022.

Для бібліотечних лідерів та лідерок, які продовжили роботу в евакуації/переформатували свою діяльність внаслідок руйнування закладу/організували переміщення своїх бібліотечних закладів з тимчасово окупованих територій/вмотивовані лишатися та працювати в Україні, проєкт надасть підтримку віддаленого координаційного центру з метою:

-продовження професійного розвитку в бібліотечній галузі;

-фахової юридичної та психологічної підтримки;

-напрацювання навичок сталості;

-втілення розвиткових задач;

-набуття закладами міжнародного партнерства.

Запрошуємо вас приєднатися до краєзнавчого дирижаблю «Заклади – ювіляри 2022 року!»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Влітку на відкритому бібліотечному майданчику у Каштановому сквері Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завжди збирала городян і гостей міста, щоб провести вільний час пізнавально та з користю.

Сьогодні ж, піклуючись про вашу безпеку, але продовжуючи таку добру традицію – ми запрошуємо вас приєднатися до краєзнавчого дирижаблю «Заклади – ювіляри 2022 року!» в режимі онлайн. А привід у нас знатний – 135-річчя Миколаївського яхт-клубу.

Отже, 12 липня об 11.00 на ютуб каналі «Миколаївська ОУНБ» ви зможете поринути в історію одного з улюблених місць нашого міста.

Все просто! Переходьте за посиланням https://youtu.be/WnmDn_5CFdo, також можете увімкнути для себе нагадування і підключитися до ефіру.

До зустрічі!

Цікаво, скільки українців знають відповідь на це питання)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Для тих хто не знає - тринадцяте місце посідає найунікальніша та найукраїнськіша літера Ї.

Не сказати, що місце це почесне, але й такого колись у неї не було.

Ще у Х столітті вживали поєднання звуків [й] та [і] хіба що у розмовній мові, а на письмі цю мову передавали різними дужками та штрихами, які ставили то над і, то над и.

Постійно, як елемент мови (але ще не абетки), сучасну Ї [йі] використовував у своїх творах Григорій Сковорода.

У дещо іншій якості вживання Ї закріпилося наприкінці ХІХ - початку ХХ століття у правописі Євгена Желехівського (желехівка). Він пропонував ставити Ї після д,т, з, с, ц, л, н на позначення сильно пом'якшеного [і] (хлїб, нинї, цїлий). До речі, зараз прихильники желехівки також послуговуються таким написанням. Про желехівку, мабуть, варто буде колись розповісти окремо.

Остаточно українська Ї, така, якою ми її знаємо, закріпилася у правописі 1921 року, та після кількох переглядів її використання було зафіксовано остаточно.

Чи правда січень січе, а червень - червоний?

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Колись в школі нам усім розповідали мутну історію, чому місяці в українській мові називаються саме так, а не інакше. Здебільшого усі розповіді мали на меті не історичну достовірність, а були покликані полегшити запам'ятовування назв за аналогіями, адже сучасним дітям важко уявити собі жнива чи засівну. Тому давайте відновимо справедливість.

У складанні назв місяців українська мова проявила себе максимально практично з-поміж інших слов'янських мов та не стала переробляти невідомі латинські слова, створені від імен чужих богів (январь - Янус, Март - Марс). У давньоруській мові - пращура української - усі пори року пов'язували з явищами природи, від яких залежала господарська діяльність. А тепер конкретніше.

До речі, колись давно рік починався з березня, через що у більшості слов'янських мов, які залишили собі латинські назви, місяці починаючи з вересня і до грудня мають назви чисел: septem, octingenti, novem, decem. Але ми почнемо з початку.

Січень. Зі школи ми знаємо, що у січні січе сніг. Але насправді назва походить від слова "січа" - це процес розчищання землі для подальшого засіву її навесні. Також його називали "сочень" - перехідний період зими, "просинець" - синє небо після осінніх сірих хмар та "тріскун", адже від морозу все тріщить.

Лютий. Він і справді лютує. Люті морози та сніговії зумовили його назву. Часом його називали ще сніжень.

Березень. А тут цікаво, адже він дійсно пов'язаний з березами, але зовсім не з березовим соком, яким ніби "плачуть" дерева. У цей час починався особливий вид промислу - "березол", "березозор", під час якого заготовляли березовий попіл, та використовували його для виготовлення скла та добрив.