Мудрість серця Мирослава Дочинця

Article Details

Category Віртуальні виставки

Рейтинг користувача:  / 0

Мирослав Іванович народився 3 вересня 1959 р. в м. Хуст Закарпатської області у родині вчителів, яким майбутній письменник завдячує своїм світоглядом, талантом й естетичним смаком. Коли хлопець вчився у шостому класі, його перші творчі проби пера почали друкувати у шкільних виданнях, а в дев’ятому - він переміг у літературному конкурсі юних майстрів слова.

Після закінчення школи вступив на факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (1977). Під час навчання Мирослав був членом редколегії багатотиражної газети «За радянську науку», а згодом – редактором газети «Джерела». Професійну журналістську роботу розпочав у 1982 р. в газеті «Молодь Закарпаття».

У 1989 р. вийшла його перша книга «Гірчичне зерно». У 1990 р. заснував у Мукачеві газету «Новини Мукачева», також активно працював власним кореспондентом газет «Карпатський край», «Срібна земля», «Фест». Публікувався в альманахах та журналах «Вітчизна», «Україна», «Дніпро», «Ранок», «Літературна Україна», «Молодь України» та ін.

Віртуальну виставку можна переглянути ТУТ!

115 років від дня народження Ярослава-Богдана Рудницького (1910–1995), українського мовознавця, славіста, літературознавця, фольклориста, громадсько-політичного діяча

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Народився Ярослав-Богдан Рудницький 28 листопада 1910 р. в Перемишлі в сім’ї правника. Навчався спочатку у Стрийській гімназії разом із Степаном Бандерою. Мріяв вивчитися на лікаря, але українцям за польської окупації Галичини це було зробити дуже важко. Тому 1929 вступив до Львівського університету на відділ славістики, який закінчив 1937. Наступного року Ярослава Рудницького запрошують до Українського наукового інституту в Берліні укладати великий «Українсько-німецький словник». Працював на посаді професора Українського вільного університету у Мюнхені. Потому викладав у Карловому університеті в Празі та Гейдельберзькому університеті.

1949 Ярослав Рудницький разом з родиною переселяється до Канади, де стає професором Манітобського університету у Вінніпезі. Тут він у 1951 засновує кафедру славістики, виховує україністів. З 1963 стає професором в Українському католицькому університеті імені Святого Климента в Римі.

Рудницький був відомий у Канаді як організатор українських наукових інституцій. Разом із Дмитром Дорошенком і Леонідом Білецьким він заснував на цих теренах Українську Вільну Академію наук, був її Президентом у 1954–1974. Організував такі наукові об’єднання, як Канадська асоціація славістів, Канадське лінгвістичне товариство, Канадський інститут мовознавства, Канадська асоціація порівняльної літератури, Міжнародна асоціація гуманістичних і суспільних наук Канади. Вчений вільно володів десятками мов, зокрема старогрецькою та латиною.

135 років від дня народження Зінаїди Павлівни Тулуб (1890–1964), української письменниці, літературознавиці, перекладачки, педагогині

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Видатна українська письменниця Зінаїда Павлівна Тулуб народилася 28 листопада 1890 року у Києві, в сім’ї відомого на той час юриста та поета Павла Тулуба.

Дитинство майбутньої письменниці пов’язане з містечком Брацлав Подільської губернії (1893-1895), містом Таганрогом (1895-1904), куди її батька переводили по службі. До Києва родина Тулубів повернулась тільки у 1904 році.

Інтелігентна родина Тулубів створила всі умови для домашньої освіти доньки. Мати була «істориком, і словесником, і географом, і біологом, і фізиком, і метеорологом, і астронавтом і навіть попом законовчителем…» Цікаво, що у пріоритеті домашньої гімназії була французька мова, яку Єлизавета Василівна знала досконало.

Здавши успішно іспити Зінаїда вступила до Київської жіночої гімназії, екстерном закінчивши її у 1909 році. Захоплення поезією ще у дитинстві (перші вірші були написані у Таганрозі), визначило шлях майбутньої письменниці: «один у мене шлях в житті – література». Зінаїда Тулуб навчається на слов’янському відділенні історико-філологічного факультету Вищих жіночих курсів Міністерства народної освіти. Згодом Зінаїда Павлівна захищає дисертацію: «Взгляды Н.В. Гоголя на проблемы искусства в свете западноевропейских и русских философских теорий первой половины 19-го века» і одержує звання кандидата філологічних наук і можливість залишитись при Київському університеті для здобуття професорського звання.

Всесвітній день інформації

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Кожного року в останню п’ятницю листопада світ відзначає Всесвітній день інформації (World Information Day).

В 2025 році Всесвітній день інформації припадає на 28 листопада.

Свято заснувала Міжнародна академія інформатизації (член при департаменті інформації ООН) у 1994 році, а вже у 1995 році академія стала Головним Консультантом Соціального та Економічного Рад ООН.

В широкому сенсі цього слова - Інформація для людини, це всілякі сигнали і відомості які передаються між людьми усно, жестикуляро або письмово, а також цілий ряд інших способів, спрямованих на передачу і сприйняття деяких даних усіма нашими органами чуття, які потенційно могли б бути відповідно оброблені і виведені на рівень нашої свідомості. У всі часи інформація займала в житті людини одну з найважливіших позицій. Інформаційна сфера існування людей піддавалася і піддається всіляким рухам, коливанням, лавиноподібним наростанням, так званим «інформаційними вибухами» і навпаки обмеженням, скорочень, відомим як «інформаційний голод», а так само ряду інших трансформацій і змін.

У Всесвітній день інформації організовуються форуми, конференції, ділові зустрічі для пошуку рішень щодо оптимізації інформаційного потоку. Метою цього дня є формування, розробка, координація загального світового простору інформації. Розумне ставлення до створення інформаційних технологій, відповідальність та повага до людини сприяють розвитку суспільства.

Оголошено новий всеукраїнський поетичний конкурс «Кохання і війна»: гран-прі – 20 тис. грн.

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Команда благодійного фонду «Голоси України» та організатори поетичного конкурсу «Рожева мрія» оголосили про старт нового всеукраїнського конкурсу на тему «Кохання і війна». Проєкт реалізується за інформаційної підтримки Українського інституту книги та Національної спілки журналістів України.

Організатори прагнуть дослідити феномен любові в умовах воєнної реальності, віднайти нові сильні голоси та підтримати авторів, які не мають ресурсів для друку або промоції своїх творів.

«Сучасні виклики змушують нас по-новому поглянути на любов: її силу, крихкість та здатність зігрівати навіть під бомбами, серед зруйнованих міст. Ми гостро потребуємо тепла й підтримки – тому саме кохання стало темою нового конкурсу», – зазначають у команді «Рожевої мрії».

До участі в конкурсі приймаються раніше не оприлюднені твори (ані в друкованому, ані в електронному форматі). Мова творів – українська. Від одного автора – по десять творів на кожну з 10 тем.

Журі обиратиме авторів, чиї роботи увійдуть до поетичної антології конкурсу. Перед публікацією учасники укладатимуть з організаторами договір – відповідно до професійних стандартів видавничої справи. Як і минулого року, видану антологію буде передано до обласних бібліотек України.

Кабмін призначив Богдану Лаюк (Неборак) на посаду заступниці Міністра культури України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

Кабмін призначив Богдану Лаюк (Неборак) на посаду заступниці Міністра культури України. Вона відповідатиме за політику у сфері книговидання, читання, міжнародної видимості української літератури та мовну політику.

Ключові напрями її роботи:

• стратегія розвитку книжкової сфери й посилення співпраці з УІК;

• єдина стратегія для книжкових фестивалів;

• удосконалення програми єКнига і запуск співфінансування закупівель у бібліотеки;

• оновлені умови пільгової оренди для книгарень;

• санкції проти російських видавництв;

• оновлення українських шрифтів і впровадження уніфікованої правничої термінології;

• стратегічні питання державної мовної політики та оновлення перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Богдана Лаюк — магістр права Києво-Могилянської академії, кураторка культурних проєктів, журналістка й редакторка. Працювала з ключовими культурними інституціями України, співпрацює з міжнародними осередками україністики. У 2020 році відповідала за запуск першої державної програми підтримки перекладів української літератури іноземними мовами. У 2020–2025 роках була редакторкою в The Ukrainians Media.

«Українська книжка й українська мова — основоположні сфери для розуміння українського суспільства і його розвитку… Підсилюючи ці сфери, ми повертаємо собі голос і право розповідати свою історію. Вітаю у команді!», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка — Міністерка культури України Тетяна Бережна.

День заснування Національної Академії Наук (НАНУ)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

27 листопада кожного року Україна святкує День заснування Національної Академії Наук (НАНУ).

Відомо, що засновником Національної Академії Наук України був гетьман Скоропадський, створення відбулося 27 листопада 1918 року під час установчих зборів. Першим президентом НАНУ став Вернадський – вчений-геолог та геохімік.

У період з 1918-го по 1921-й рік носила назву «Українська академія наук» (УАН). З 1921-го по 1936-й - «Всеукраїнська академія наук» (ВУАН), з 1936-го по 1991-й вона називалася «Академією наук Української РСР» (АН УРСР), з набуттям суверенітету і незалежності України в період з 1991- го по 1993-й рік була перейменована як «Академія наук України» (АН України), а з 1994-го року знайшла свою теперішню назву - «Національна академія наук України» (НАНУ).

Серед найбільш значущих досягнень академії в період до і під час Другої світової війни, це роботи над штучною ядерною реакцією перетворення ядер літію в ядра гелію, роботи над прискорювачем заряджених частинок і створення трьохкоординатного радіолокатора дециметрового діапазону. Для оборонної промисловості - впровадження високоефективної технології автоматичного зварювання під флюсом корпусів танків, артилерійських систем та авіабомб. Серед розробок вчених-біологів і медиків - ряд нових лікарських препаратів і методів лікування поранених.

День подяки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

День подяки (Thanksgiving Day) – це національне світське свято з релігійним підтекстом. Офіційно Святкується в Сполучених Штатах Америки з 1789-го року та припадає на четвертий четвер листопада. Цей день американці проводять в теплому родинному колі. За обідом збирається декілька поколінь, щоб подякувати за всі дари, що вони отримали протягом року. Канада – друга країна, де відзначають це свято, проте дата святкування дещо відрізняється і припадає на другий понеділок жовтня.

Попри те, що День подяки суто національне свято, воно широко відоме у всьому світі, оскільки пропагується через американські фільми та телесеріали.  Найяскравішими екранізаціями, в сюжеті яких святкується цей день, є «Хана та її сестри», «Додому на свята», «Свято Ейпріл», «Справжні цінності», «Невидима сторона» тощо.

Історія свідчить, що після гарного врожаю, один з батьків-пілігримів і засновників поселень на території сучасного Массачусетса (США), а потім її губернатор - Вільям Бредфорд, вирішив провести восени того ж року особливе свято - День подяки Господу за урожай і допомогу індіанців. Після здобуття незалежності в США - Джорж Вашингтон (перший Президент країни) запропонував щорічно відзначати День подяки як загальне національне свято. Поточна дата святкування встановлена на підставі прийнятого в 1941 році Конгресом США білля, який був підписаний 26 грудня того ж року чинним тоді Президентом Рузвельтом.

«Ухиляйся від зла, твори добро, шукай миру і проганяй зло» (Повчання Володимира Мономаха)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

26 листопада відбулося чергове засідання клубу «СловоТворення», що діє при Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Цього разу зустріч пройшла з циклу «Стежками української минувшини» і була присвячена персоні Володимира Мономаха.

Під час заходу учасники дізналися, що Володимир Мономах присвятив своє життя об’єднанню розрізнених князівств та створенню коаліції для протидії зовнішнім загрозам. Він вніс суттєві зміни до «Правди Руської» Ярослава Мудрого, а також уклав власний «Статут», який став законодавчим актом європейського рівня. Мономаху вдалося примирити більшість князів, скликавши Любечський з’їзд 1097 року, а також він провів понад двадцять успішних походів проти половців, на довгі роки забезпечивши спокій на південних рубежах Русі. Окрім державницької діяльності, князь був високоосвіченою людиною: знав кілька мов, перекладав твори, підтримував розвиток літописання, спорудження храмів та поширення грамотності.

Члени клубу не лише ознайомилися з основними подіями життя та політичної діяльності Володимира Мономаха, а й обговорили зміст його знаменитого «Повчання», спробували осмислити його в сучасному контексті та знайти моральні орієнтири, актуальні й сьогодні. Читаючи тексти, учасники відкрили для себе лексику давніх часів: такі слова, як «отрок» - слуга або молодший дружинник, «мнозі» - багато, «княжеская честь» - владні повноваження володаря, «чтити» - шанувати.

Обласний семінар «Тренди бібліотечної діяльності»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

26 листопада на базі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся обласний онлайн-семінар на тему «Тренди бібліотечної діяльності» для бібліотечних фахівців публічних бібліотек Миколаївщини.

Відкрила семінар заступник директора з наукової роботи Миколаївської ОУНБ Наталія Моісеєва, яка ознайомила учасників з сучасними тенденціями розвитку бібліотечної справи. У першому блоці семінару виступили фахівці Миколаївської ОУНБ: завідувачка відділом науково-методичної роботи Ірина Дементьєва представила приклади успішних трансформацій, що ілюструють позитивні зміни в бібліотеках області, а головний бібліотекар з наукової організації праці відділу науково-методичної роботи Тетяна Вірьовка охарактеризувала компетенції сучасного бібліотекаря відповідно до оновлених професійних стандартів.

Другий блок був присвячений практичним напрацюванням бібліотек Миколаївщини у ключових напрямках. Так, методист Публічної бібліотеки Снігурівської міської ради Ірина Євдокимова приділила увагу створенню безбар`єрного бібліотечного середовища та на прикладі бібліотек громади розповіла про запроваджені послуги. Директор Публічної бібліотеки Первомайської селищної ради Маргаріта Закрижевська зупинилася на питанні відновлення бібліотек під час війни та представила формати роботи з громадою.