29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суворенітет і територіальну цілісність України. Сучасні українські бібліотеки, які функціонують як осередки згуртованості громад, національної пам'яті та психосоціальної підтримки, активно долучаються до комеморативних ініціатив. Цього року ВГО Українська бібліотечна асоціація закликає бібліотеки по всій країні підтримати всеукраїнську акцію «Стіл пам’яті» та облаштувати у своїх просторах символічні локації шани.
Концепція ініціативи полягає у створенні в приміщенні бібліотеки зарезервованого столу на знак пам'яті про тих, хто віддав життя за свободу України. Такий простір дає змогу відвідувачам та працівникам закладу зупинитися для тихої хвилини мовчання, віддати шану полеглим землякам і відчути єдність громади у збереженні історичної пам'яті.
Всеукраїнська акція «Стіл пам’яті», започаткована у 2023 році Марією Грабар — дружиною полеглого захисника Іллі Грабаря — спільно з Платформою пам’яті «Меморіал», цьогоріч вже вчетверте об'єднає суспільство для вшанування полеглих воїнів. Ініціатива має американське походження, проте спирається на близький українцям звичай залишати символ пам'яті для померлих за родинним столом: якщо у перший рік до неї долучилися 100 ресторанів, то у 2024 році — вже понад 800 закладів, а у 2025 році пам'ять захисників вшанували понад три тисячі установ у 16 країнах світу. Здатність говорити про пам’ять просто, щиро та людяно зробила кампанію помітною і для професійної спільноти — у 2025 році її відзначили золотом Effie Awards Ukraine як найкращу некомерційну комунікаційну ініціативу, що зробила вагомі соціальні зрушення. Сьогодні організатори розширюють концепцію та закликають долучатися до створення «Столу пам'яті» 29 серпня заклади освіти, бібліотеки, книгарні, їдальні, військові інституції та всіх небайдужих громадян.
Для організації локації «Стіл пам’яті» у бібліотечному просторі рекомендується підготувати такі елементи:
-окремо виділений стіл у читальному залі, фоє або поблизу краєзнавчої експозиції, покритий білою скатертиною чи полотном;
-пам'ятну табличку з написом про те, що цей стіл зарезервовано для полеглих Захисників і Захисниць України;
-традиційні символи пам'яті, зокрема квіти соняшника, лампадку або свічку та Державний Прапор України;
-Книгу пам'яті громади чи аркуші для спогадів, де кожен відвідувач протягом дня зможе залишити слова вдячності чи імена загиблих героїв-земляків.
Детальніше про акцію на Платформі пам’яті «Меморіал»: https://memorial.ua/memory-table-2025
Щоби отримати матеріали для столу пам’яті (макети табличок та листівок для друку) організатори пропонують зареєструватися за покликанням.
Учасники, які заповнять форму реєстрації, будуть внесені на спеціальну мапу акції. У 2025 році на ній було понад 3500 місць, де вшанували пам’ять героїв.
ВГО Українська бібліотечна асоціація закликає бібліотекарів оприлюднювати фотографії облаштованих локацій «Стіл пам’яті» на офіційних сайтах та у соціальних мережах, аби об'єднати громади навколо спільної пам'яті та підтримки родин загиблих воїнів.
Шановні колеги!
ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує долучитися до вебінару «Мовний код нації», присвяченого українській мові, що відбудеться 24 червня 2026 р. о 14:00 на платформі ZOOM.
Спікерка: Тетяна Гранчак, докторка наук із соціальних комунікацій, запрошена дослідниця Інституту глобальних справ Мойніхана Сіракузького університету (США), членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація.
Захід відбудеться за участі уповноваженої із захисту державної мови, докторки філологічних наук, професорки, завідувачки кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Олени Івановської.
«Заговори, щоб я тебе побачив»
(Сократ)
Мова є однією з ознак нації, яка відбулася. Недаремно значення української мови як державної закріплене спеціальною статтею Конституції України.
Соціальна роль мови наголошується у священних текстах і філософських трактатах. «Спочатку було Слово», – говорить перший вірш Євангелія від Іоана, а німецький філософ Мартін Гайдеггер у минулому столітті визначив мову як «дім буття». Спілкування рідною мовою є природним і комфортним, і ми навіть не замислюємось, чому вживаємо ті, а не інші слова. А варто було б! Бо саме слова і мовні конструкції задають обриси того «дому», в якому ми живемо, і проявляють нашу сутність.
Ми дивуємось можливостям комп’ютера, але не завжди усвідомлюємо, що його дії запрограмовані мовним кодом. Тож можемо лише уявити, як мовний код впливає на суспільства!
Цього разу ми поговоримо про мовний код нації і про українську мову як відображення світогляду та історичного досвіду українців.
Участь у заході - за попередньою реєстрацією. Реєстрація відкрита до 23 червня 2026 р. 15.00. Зареєстровані учасники отримають покликання для ZOOM вранці 24 червня.
Долучайтеся, відкривайте для себе багатство української мови, мандруйте її світом та декодуйте втілений в ній досвід!
29 травня відбулася онлайн-зустріч Виконавчого офісу та Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація з активом ГО «Миколаївське регіональне відділення Української бібліотечної асоціації».
Метою зустрічі стала координація подальших планів діяльності, обговорення поточних проєктів, а також напрацювання пропозицій щодо розвитку професійної співпраці в межах діяльності Асоціації.
Голова регіонального відділення Надія Богза та заступниця голови, директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова представили досвід діяльності відділення в умовах воєнного часу. Під час виступу було акцентовано увагу на збереженні професійної активності бібліотечної спільноти, реалізації культурно-просвітницьких ініціатив, підтримці бібліотек та розвитку партнерських зв’язків.
Учасники зустрічі обговорили актуальні напрями партнерської співпраці у межах регіонального відділення, шляхи залучення фахівців шкільних бібліотек і студентської молоді до діяльності Асоціації, питання професійного розвитку бібліотечних працівників, цифрової трансформації бібліотек, а також перспективи подальшої взаємодії між регіональним відділенням та керівними органами ВГО Українська бібліотечна асоціація.
За результатами зустрічі сторони підтвердили готовність до подальшої співпраці, обміну досвідом та спільної реалізації ініціатив, спрямованих на підтримку і розвиток бібліотечної сфери України.
20 травня в онлайн-форматі відбулася чергова робоча зустріч представників ГО «Миколаївське регіональне відділення Української бібліотечної асоціації», присвячена обговоренню актуальних питань діяльності регіонального відділення та розвитку професійної співпраці.
Голова регіонального відділення Надія Богза та заступниця голови, директорка Миколаївської ОУНБ Вікторія Агаркова акцентувала увагу на пріоритетах діяльності регіонального відділення у 2026 році та важливості розширення професійної комунікації, актуалізації членства та залученні молоді до професійної спільноти.
Учасники зустрічі обговорили основні виклики, з якими сьогодні стикаються бібліотеки області.
Особливу увагу було приділено питанням фінансування та реаліям функціонування закладів. Після обговорення визначено напрямки, що потребують уваги з боку регіонального відділення.
14 травня в онлайн-форматі відбулася робоча зустріч представників ГО «Миколаївське регіональне відділення Української бібліотечної асоціації», присвячена обговоренню актуальних питань діяльності регіонального відділення та розвитку професійної співпраці.
Голова регіонального відділення Надія Богза акцентувала увагу на пріоритетах діяльності у 2026 році та важливості розширення професійної комунікації, актуалізації членства та залученні молоді до професійної спільноти. Заступниця голови, директорка Миколаївської ОУНБ Вікторія Агаркова розповіла про заходи, що сприяють координації діяльності бібліотек та підвищенню професійного рівня фахівців.
Учасники зустрічі обговорили основні виклики, з якими сьогодні стикаються бібліотеки області.
Особливу увагу було приділено питанням фінансування закладів, поповнення бібліотечних фондів, адвокаційній діяльності. Визначено кроки щодо підтримки регіональним відділенням професійної спільноти Миколаївщини.
30 квітня в онлайн-форматі відбулося засідання Ради керівників бібліотечних закладів Миколаївської області за темою «Бібліотеки Миколаївщини: тенденції розвитку та стратегічні орієнтири в контексті суспільних змін». Участь у заході взяли керівники бібліотек та фахівці відділів культури територіальних громад області.
Засідання відкрила начальник Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА Олена Буберенко. Голова ГО «Миколаївське регіональне відділення Української бібліотечної асоціації» Надія Богза привітала учасників та акцентувала увагу на важливості згуртування бібліотечної спільноти у реалізації спільних ініціатив.
У ході засідання було розглянуто ключові питання бібліотечної діяльності. Директор Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Вікторія Агаркова проаналізувала сучасний стан бібліотечної мережі Миколаївщини, звернула увагу на проблемні питання, а також наголосила на розширенні соціальної функції бібліотеки у громаді, переосмисленні ролі бібліотеки як відкритого простору для комунікації. Директор Миколаївська Обласна Дитяча Бібліотека Тетяна Жайворонок презентувала ініціативи, спрямовані на формування стійкості та патріотизму, розвитку творчості у дітей. Директор Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва Світлана Рагімова окреслила роль бібліотеки як точки опори для молоді в умовах сучасних викликів.
У блоці «Бібліотека: суспільні орієнтири діяльності» начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОВА Олена Буберенко акцентувала увагу на питанні надання бібліотечних послуг ветеранам та презентувала відповідну ініціативу.
Міністерство культури України оновило правила оплати праці для працівників закладів культури.
Зміни стосуються людей, які працюють у музеях, бібліотеках, заповідниках, театрах, клубних закладах, центрах культури і дозвілля та інших закладах культури.
Що на практиці:
Відвідуваність закладів не впливатиме на зарплату
Під час воєнного стану та протягом року після його завершення кількість відвідувачів у музеях, бібліотеках, заповідниках, клубних закладах, парках культури й інших закладах не враховуватимуть при визначенні рівня оплати праці керівників і фахівців. Це означає, що зарплата людей у сфері культури не зменшуватиметься через об’єктивні обмеження, пов’язані з війною. Це важливо, бо заклади часто не можуть приймати відвідувачів — через безпекові ризики, евакуацію колекцій або постійні тривоги. Водночас їхні команди продовжують працювати: зберігають фонди, евакуйовують цінності, оцифровують спадщину.
Справедливі доплати за ступені
Працівники культури з науковими та освітньо-творчими ступенями тепер чітко знають, на яку доплату можуть розраховувати:
-доктор наук — до 25% посадового окладу;
25 березня у межах вебкоучингу «БібліоStudies» відбувся вебінар за темою «Організація бібліотечних івентів: концепції та практика». До заходу долучилися фахівці публічних бібліотек територіальних громад Миколаївської області.
Спікерка – завідуюча відділом обслуговування користувачів Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Олександра Аляпіна, розкрила ключові етапи підготовки та проведення бібліотечних івентів, зосередившись на формуванні ідеї й концепції, поетапному плануванні, доборі дієвих форматів взаємодії з аудиторією та застосуванні сучасних комунікаційних інструментів.
Окремо було висвітлено практичні аспекти: аналіз успішних заходів, пошук інноваційних підходів до залучення користувачів та адаптацію заходів до актуальних потреб громади.
Підсумовуючи, спікерка надала рекомендації щодо вдосконалення організації заходів, наголосивши на важливості креативного підходу, налагодження ефективної взаємодії з відвідувачами, орієнтації на їхні інтереси, а також активного використання сучасних форматів.
Читати далі: Відбувся вебінар за темою «Організація бібліотечних івентів: концепції та практика»
26 лютого у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся Звіт перед громадою, який представила його директорка Вікторія Агаркова. У своєму виступі вона розповіла про результати реалізації Стратегії розвитку бібліотеки у 2020-2025 рр. та поділилася планами на майбутнє.
Ці роки стали для бібліотеки часом випробувань і, водночас, часом зростання. Формати роботи були адаптовані до сучасних реалій, розвивалися онлайн-сервіси, підтримувалася наукова і дослідницька діяльність, зміцнювалися партнерства, реалізовувалися десятки проєктів і ініціатив. Попри обстріли, пошкодження будівлі, відключення світла та зменшення фінансування, бібліотека залишається простором знань, підтримки, єдності та стійкості громади.
За 5 років роботи в умовах безпрецедентних викликів – пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в бібліотеці було:
-проведено понад 2 тисячі соціокультурних заходів;
-організовано 81 науковий захід;
-оцифровано понад 2 тисячі документів;
-створено десятки цифрових проєктів, подкастів і віртуальних виставок;
-впроваджено інклюзивні сервіси та розширено доступ до інформації для людей з порушеннями зору та ін.