Цього дня народилася Марія Олександрівна Вілінська (літературний псевдонім — Марко Вовчок)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 13

Марія Олександрівна Вілінська (літературний псевдонім — Марко Вовчок) народилася 10 (22) грудня 1833 pоку у маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у родині збіднілого дворянина, майора у відставці.

Першою вчителькою майбутньої письменниці стала її мати, яка володіла кількома мовами, зналася на музиці і дуже любила українські пісні.

Через шість років помер батько Марії Олександрівни. Згодом мати вийшла заміж вдруге, але цей шлюб виявився нещасливим: вітчим люто знущався як з кріпаків, так і з власної родини. Одного разу обурені жорстокістю селяни навіть намагалися вбити вилами ненависного кріпосника. Згодом він програв маєток Віденських і покинув родину.

У віці 12 років мати віддала Марію до приватного пансіону в Харкові, де вона і провчилася неповних три роки.

На формування поглядів письменниці вплинуло тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема її тітки, К.П.Мардовиної, в Орлі. У салоні тітки збиралися відомі письменники й фольклористи: Микола Лєсков, Петро Кириєвський. Там Марія Вілінська познайомилася і зі своїм майбутнім чоловіком, українським фольклористом і етнографом Опанасом Маркевичем, який в Орлі відбував заслання за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.

105 років від дня народження Миколи Даниловича Руденка (1920 - 2004)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 17

19 грудня виповнюється 105 років від дня народження Миколи Даниловича Руденка (1920 - 2004) - українського письменника, філософа, правозахисника, засновника Української Гельсінської групи.

Микола Руденко належить до тих постатей, для яких правда й свобода були сенсом життя. Його творчість - це глибоке осмислення духовних основ буття, людської гідності та відповідальності перед народом. У творах Руденка поєднано філософське бачення світу, наукову допитливість і поетичну силу слова.

У фонді @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються наступні видання Миколи Даниловича:

-Орлова балка : роман. - Київ : Молодь, 2002.

-Вибране : вірші та поеми (1936 - 2002) / упоряд., передм. і післямова Л. М. Талалая. - Київ : Дніпро, 2004.

-У череві дракона : романи. - Київ : Дніпро, 2007.

-Енерґія проґресу : вибрані праці з економії, філософії і космології / упоряд. Раїса Руденко. - Київ : Кліо, 2015.

День енергетика

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 12

День енергетика – професійне свято, встановлене на національному рівні. Припадає на 22 грудня – найкоротший день в році, що дуже символічно. Адже саме в цей день робота цих спеціалістів є найпомітнішою.

Паливно-енергетичний комплекс завжди посідав почесне місце в економіці України. Саме на теренах нашої держави створювалися та запроваджувалися передові досягнення в енергетичній галузі. Сьогодні без електричної енергії не обходиться жодна жила квартира та комерційна структура. Галузь продовжує розвиватися: створюються нові закони, впроваджуються новітні технології, залучаються іноземні інвестиції тощо.

Професійне свято День енергетика було запроваджено ще в 20 столітті. Так, в 1966 році Президія Верховної Ради СРСР видала Указ, в якому пролунала пропозиція запровадити День енергетика та прилучити його до дати прийняття доленосного плану з електрифікації ГОЕЛРО. Пізніше була спроба відзначати цей день щороку третьої неділі грудня, проте вона зазнала поразки.

Коли Радянський Союз розпався, низка країн, що входили до його складу, продовжили вшановувати добрі традиції та відзначати це важливе професійне свято. В незалежній Україні День енергетика було додатково затверджено Президентом України в Указі від 12.11.93, де вказано, що День енергетика слід відзначати, як і раніше, 22 грудня.

В Україні відзначається День адвокатури

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 19

19 грудня 2025 року в Україні відзначається День адвокатури. Це професійне свято адвокатів, які забезпечують право громадян на правову допомогу та захист у суді.

День адвокатури було встановлено указом президента України у 2002 році. 

«Ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні, постановляю: установити в Україні професійне свято – День адвокатури, яке відзначати щорічно 19 грудня», – йдеться в указі.

Адвокатура є одним із ключових інститутів правової держави. Адвокати:

-забезпечують право громадян на захист;

-представляють інтереси громадян у судах;

-сприяють утвердженню принципів справедливого судочинства;

-стоять на захисті прав і свобод людини.

Різдвяні страви країн світу

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 15

Різдво - це дивовижний час, коли серце наповнюється теплом, милосердям і спокоєм. У передвечір, 24 грудня, настає Святвечір - вечір очікування дива, коли родина збирається за одним столом, де пахне свіжою випічкою, тепло і затишно. У кожній країні цей день має свій неповторний смак. В Україні традиційно готують кутю та 12 пісних страв - символи єдності, достатку й віри. У Великій Британії на столі обов’язково з’являється різдвяний пудинг, у Німеччині - ароматний штолен, в США - запашна індичка з журавлиновим соусом. Але в усіх куточках світу ці страви мають спільний сенс - вони уособлюють любов, єдність родини та духовне оновлення.

У кожній британській оселі на Різдво пахне сухофруктами, ромом і корицею - саме так вони готують свій знаменитий різдвяний пудинг: «За пів хвилини до кімнати ввійшла місіс Кретчит, збуджена, але щаслива, несучи пудинг, круглий, твердий, мов гарматне ядро, що димів у півчашки запаленого бренді, а зверху його прикрашала гілочка різдвяного гостролисту» - з книги Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі: святвечірнє оповідання» (Київ: Видавництво Букшеф, 2022). Рецепт різдвяного пудингу ви знайдете у книзі «Найкращі страви на щодень і на свята» / уклад. І. М. Тумко (Харків: Vivat, 2018).

А ось в американській традиції головною прикрасою столу є запечена індичка. Іноді птицю фарширують овочами, зеленню, грибами. На гарнір подають картопляне пюре. Соус із журавлини відіграє не менш важливу роль, ніж сама індичка. Ця страва з’являється і на сторінках улюблених книг: «Сотня жирних смажених індиків, гори смаженої та вареної картоплі, тарілки жирних чіполат, супниці з горохом у маслі, срібні човники з густою, насиченою підливою та журавлинним соусом - і стопки чарівних крекерів через кожні кілька футів уздовж столу» - це сцена бенкету зі святкування Різдва у Великій залі Гоґвортсу. (Із роману «Гаррі Поттер і філософський камінь» (Київ: @А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018).

«Світ ще не бачив такого Різдвяного обіду, який був у них того дня. Жирний індик став справжнім видовищем, коли Ханна принесла його нагору – нафаршированого, зарумянілого та прикрашеного зеленню…» - з книги Л. М. Олкотт «Маленькі жінки» (Тернопіль: Богдан, 2017). Якщо ж ви захочете приготувати індичку самостійно, зазирніть у видання С. А. Мірошніченко «Колекція кулінарних насолод» (Донецьк: @БАО, 2013) - там знайдете перевірений рецепт.

195 років з дня народження українського письменника Данила Лукича Мордовця

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 16

Данило Лукич Мордовець (7 (19) грудня 1830 р., слобода Данилівка (нині районний центр Волгоградської обл., Росія) – 10 (23) червня 1905 р., Кисловодськ, Росія) – український письменник. В російській літературі відомий під зросійщеним прізвищем Мордовцев.

Народився Данило в родині українців. Вчився спочатку вдома, в 1839 – 1844 роках – в окружному училищі в станиці Усть-Медведицькій, в 1844 – 1850 рр. – у Саратовській гімназії, в 1851 – 1854 р. – у Петербурзькому університеті. Ще під час навчання він познайомився з такими видатними (в майбутньому) російськими інтелігентами, як О. М. Пипін та М. Г. Чернишевський.

В 1854 р., закінчивши університет, Мордовець повернувся до Саратова і познайомився з Миколою Костомаровим, який відбував там заслання у справі Кирило-Мефодіївського товариства. Це знайомство мало дуже велике, можливо, навіть вирішальне значення для формування молодого письменника. Мордовцев неначе повторив через 20 років творчий шлях Костомарова: спочатку поезії українською мовою, потім історичні студії, потім художні твори на історичні теми. Так само, як і в пізніх творах Костомарова, в історичних романах Мордовця на українські теми вживається макаронічна мова (російський текст від автора + українська мова в репліках персонажів).

Вулиця імені Григорія Сковороди (колишня вулиця Чехова)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 10

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю імені Григорія Сковороди (колишня вулиця Чехова).

Коротка довідка: Григорій Сковорода (1722-1794) – український філософ, богослов, поет, композитор, педагог.

Народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку на Гетьманщині (нині – Полтавська область). Навчався в дяківській школі, потім в Києво-Могилянській академії. Виконував партії альта в операх, літургіях, на різних урочистостях у придворній капелі в Санкт-Петербурзі та Москві (1743-1744), викладав в Харківському колегіумі (1759-1769). Від 1769 р. вів життя самітника й мандрівного філософа, мандрував переважно по Слобожанщині. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Жодного свого твору за життя не надрукував. Окремі примірники рукописів збереглися в друзів.

Помер 9 листопада (29 жовтня) 1794 р. в с. Пан-Іванівка (нині – Сковородинівка Золочівського району Харківської області).

19 грудня в історії України: відкриття п'яти станцій метро

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 17

19 грудня 1980 рік — відкриття станцій метро "Оболонь" (тоді — "Проспект Корнійчука"), "Тараса Шевченка", "Почайна" (тоді — "Петрівка"),.

19 грудня 1981 рік — відкриття станцій метро "Площа Українських Героїв" (тоді — "Площа Льва Толстого"), "Олімпійська" (тоді — "Республіканський стадіон").

21-у станцію Київського метрополітену «Оболонь» було відкрито 19 грудня 1980 р. спільно зі станціями «Тараса Шевченка» та «Петрівка» (нині «Почайна»).

Початкова назва: «Проспект Корнійчука» (колишня назва Оболонського проспекту). Вихід у місто через два підземні вестибюлі: на Оболонський проспект та вулицю Героїв полку «Азов». Кілька років тому, західний вихід підземного переходу, розташованого на південній стороні станції, був з'єднаний із входом до торгового комплексу.

Архітектори: Т.Целіковська, О.Крушинський, О.Працюк, Ф.Заремба. Художник: П. Ганжа.

За початковими планами Куренівсько-Червоноармійська лінія мала піти після Подолу вздовж Кирилівської вулиці у бік площі Шевченка, але у зв'язку з будівництвом житлового масиву Оболонь, де наприкінці 70-х рр. мешкало вже близько 200 тис. осіб, трасування лінії було змінено на користь нового житлового масиву. З тих же причин було змінено черговість відкриття ділянок на лінії: якщо на початку 70-х передбачалося спочатку розвивати лінію на південь, то через кілька років плани змінилися та основні сили були спрямовані на розвиток Оболонського напрямку. У результаті другою пусковою ділянкою лінії став відрізок траси протяжністю 4,4 км, який був відкритий 19 грудня 1980 р. (до дня народження Л.І. Брежнєва).

Відбувся вебінар за темою «Мейкерспейс у бібліотеці»

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 17

19 грудня у межах веб-коучингу «БібліоStudies» відбувся вебінар за темою «Мейкерспейс у бібліотеці».

Спікерка – Галина Войциховська, завідуюча відділом соціокультурної діяльності Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека,ознайомила учасників заходу з поняттям мейкерспейсу,рекомендаціями Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association щодо розвитку мейкерських осередків та досвідом діяльності в бібліотеках різних країн унікальних навчальних середовищ, які заохочують майструвати, грати та досліджувати.

Слухачі дізнались про тематичне спрямування мейкерських просторів у бібліотеках, умови їхньої організації, напрямки розвитку, а також можливі виклики у процесі діяльності.

Вокальний народний ансамбль «Берегиня» Херсонського обласного Палацу культури продовжує роботу над новими музичними творами та готується до майбутніх виступів

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 16

Херсонський Обласний Палац культури

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека

Вокальний народний ансамбль «Берегиня»Херсонського обласного Палацу культури продовжує роботу над новими музичними творами та готується до майбутніх виступів.

Ансамбль «Берегиня» був створений у 1996 році на базі обласного Палацу культури. Керівник – Катерина Логвиновська.

За творчі здобутки в 2001 році ансамблю було присвоєно звання «народний».

Колектив постійно приймав участь у Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях-конкурсах, таких як «Встань, козацька славо, засвіти знамена!» (м.Радовилів), «Афганістан звучить в моїй душі» (м.Миколаїв), «Козацькому роду нема переводу» та багато інших.

Народний ансамбль «Берегиня» має безліч нагород – Дипломів І-ІІ ступеня. Був почесним гостем Сорочинського ярмарку. На Херсонському телебаченні записано програми з народним ансамблем «Берегиня» – «Різдв'яні колядки» та обряд «Проводи до війська новобранця». Колектив планує прийняти участь у закордонних фестивалях та конкурсах. І хоч вік учасників ансамблю, в основному, пенсійний – їх енергійність та любов до пісні дарує їм другу молодість.

Щира подяка Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека за підтримку, гостинність і створення безпечного, затишного простору для зустрічей ВПО з Херсонщини.

Книга Сергія Кутнякова «Порт Маріуполь: історія форпосту на Сході Європи»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 16

«Світлій пам’яті загиблих оборонців і мешканців Маріуполя…»

С. Кутняков

У книзі Сергія Кутнякова «Порт Маріуполь: історія форпосту на Сході Європи» (Київ: @Видавничий дім «АртЕк», 2024), що отримали від @Український інститут книги, висвітлюється історія Маріупольського морського порту – одного з ключових форпостів України на Азовському узбережжі.

Автор простежує шлях від заснування міста та розвитку порту як важливого економічного та культурного центру, до трагічних подій XXI століття – повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р.

Окрему увагу приділено історичним фактам про Маріуполь, дослідженню дати заснування міста, а також маловідомим воєнним і економічним подіям. Друга частина книги присвячена героїзму маріупольських портовиків під час повномасштабного вторгнення, їхньому внеску в оборону міста, допомогу цивільним і військовим.

Книга містить мапи, ілюстрації, документальні матеріали та світлини.

Запрошуємо почитати до @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2024

Провулок імені Олеся Гончара (колишній провулок Чернишевського)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 17

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про провулок імені Олеся Гончара (колишній провулок Чернишевського).

Коротка довідка: Олесь Гончар (Олександр Біличенко) (1918-1995) – письменник, літературний критик, громадський діяч, політик. Герой України (посмертно). Був удостоєний багатьох державних нагород і літературних премій. Один із засновників Українського фонду культури.

Народився в с. Ломівка Дніпропетровської області. Дитячі роки провів в слобідці Суха на Полтавщині. Після закінчення Бреусівської семирічної школи навчався в Харківському технікумі журналістики ім. М. Островського. Після – працював учителем, згодом – в обласній газеті «Ленінська зміна». У 1938 р. вступив до Харківського університету.

В 1941 р. пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Улітку 1942 р. потрапив у полон. Після звільнення з полону залишився в армії та писав вірші для дивізійної газети. Отримав два поранення, був нагороджений орденами «Слави» і «Червоної Зірки», трьома медалями «За відвагу», медаллю «За оборону Києва».