Тарас Мельничук (1938–1995) – український поет, лауреат Шевченківської премії, якого називали “Князем Роси” за його особливий стиль і щирість у поезії

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 12

Тарас Юрійович Мельничук народився 20 серпня 1939 року в селі Уторопи Косівського району Івано-Франківської області.

Після закінчення десятирічки Тарас Мельничук працював коректором районної газети "Радянська Гуцульщина", далі - в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах Радянської армії.

1958 вступив до Чернівецького державного університету. На третьому курсі покинув навчання і поїхав за комсомольською путівкою на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі впродовж двох років працював теслею на будовах Красноярського краю.

1964 Тарас Мельничук поновився в університеті, з якого через півтора року був відрахований за вільнодумство. Працював у редакціях районних газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська. 1967 у видавництві "Карпати" вийшла його перша збірка віршів "Несімо любов планеті". 1967 вступив на заочне відділення Московського літературного інституту.

Здав рукопис збірки віршів "Чага" у видавництва "Карпати" та "Радянський письменник", що стало причиною його арешту 24 січня 1972 року під час масових репресій проти української інтелігенції. Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні 1975. Перебував під наглядом органів радянської держбезпеки.

Квітень 1979 - через спровокований КДБ інцидент, за "вчинення опору працівникові міліції" (а насправді за антирадянську діяльність) Тарас Мельничук був арештований на 4 роки. Далі - кілька років адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи.

1982 у видавництві "Смолоскип" в Торонто без відома автора вийшла збірка його віршів "Із-за ґрат".

4 березня: цей день в історії України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 14

4 березня 1750 року на раді української старшини в Глухові 22-літній граф Кирило Розумовський був заочно обраний гетьманом України і через три місяці офіційно затверджений на цій посаді.

Завдяки протекції свого старшого брата Олексія, фаворита російської імператриці Єлизавети Петрівни, у 1742 році 14-літній Кирило Розум разом з усією родиною був викликаний з рідного села Лемеші (нині — Чернігівська область) до Санкт-Петербургу, звідки після річного навчання під особистою опікою адьюнкта Петербурзької Академії наук Григорія Теплова виїхав до Європи і в 1743-45 роках інкогніто навчався в Геттінгенському університеті.

Після повернення в Петербург Кирило отримав титул графа і змінив прізвище на Розумовський, у 18 років був призначений президентом Петербурзької Академії наук, а в 20 став підполковником лейб-гвардії Ізмайловського полку. Стараннями Єлизавети Петрівни 27 жовтня 1746 року Кирило Розумовський одружився із троюрідною сестрою імператриці Катериною Наришкіною, придане котрої складало 44 тисячі селян, землі і села у Пензенській губернії, Підмосков'ї та цілий квартал у Москві.

Ідучи назустріч побажанням Розумовського, який у 1744 році під час поїздки імператриці Україною передав їй лист від козацької старшини, і з огляду на загрозу війни з Османською імперією, Єлизавета Петрівна погодилась відновити гетьманство, ліквідоване у 1734 році по смерті Данила Апостола, і 16 травня 1747 року видала указ «Про буття в Малоросії гетьманові за колишніми норовами і звичаями».

День народження Леоніда Івановича Глібова - українського письменника, поета, байкаря, видавця, громадського діяча

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 10

Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком. Дитинство його минало в селі Горби Кременчуцького повіту, куди переїхав батько разом зі своїм паном. Проживаючи неподалік від панського маєтку, малий Леонід бігав туди гратися й іноді ставав свідком жорстоких розправ пана над кріпаками, часто заступався за них — і на все життя зненавидів насилля й деспотизм. Початкову освіту Леонід здобув удома: на сьомому році читати навчила мати, писати — пан Родзянко, місцевий священик — арифметики, латинської і грецької мов і, звичайно ж, Закону Божого. У 1840 р. Леоніда відвезли до Полтавської гімназії. Відірваний від родини, він сумував за батьками, рідною домівкою. Туга виливалася в поезії. Так народився перший твір — вірш «Сон». У 1847р. у Полтаві вийшла перша збірка поетичних творів під назвою «Стихотворения Леонида Глебова». Радість гімназиста-шестикласника була короткою: розлючений інспектор гімназії не зміг пробачити хлопцеві, що той посмів друкуватися без його дозволу. Невдовзі Леонід захворів і повернувся до батьків. Гімназія залишилася незакінченою.

Улітку 1848р. Л. Глібов перебував в рідній Хорольщині. Саме в цей час до рук йому потрапили дві книжки — «Кобзар» Тараса Шевченка та «Приказки» Є. Гребінки. Вражений прочитаним, він почав писати українською мовою. Цього ж літа в його зошиті з’являються байки «Вовк і Ют», «Лебідь, Щука і Рак», «Зозуля й. Півень», які були надруковані аж у 1853 році.

У 1849 р. Леонід вступив до Ніжинського ліцею вищих наук. Тут були добрі традиції та мудрі високоосвічені вчителі. Однак нещасливий випадок змусив Глібова перервати навчання: йогобатько, переїжджаючи через Дніпро, провалився під лід, застудився й раптово помер. Невдовзі померла й мати. Закінчив ліцей Леонід Глібов уже одруженим чоловіком і знаним байкарем у 1855р.

100 років від дня народження Методія (Михтодя) Івановича Волинця (1926–2023), українського письменника, поета, правозахисника, громадського діяча

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 11

Методій (Михтодь) Іванович Волинець (1926–2023) — український письменник, поет, правозахисник та колишній політв'язень радянських таборів.

Народився 3 березня 1926 року в селі Іванівка (нині Травневе), Житомирська область.

Закінчив Кемеровський філіал Всесоюзного заочного фінансово-економічного інституту (1964).

Методій Іванович Волинець ще з юнацьких років почав писати вірші. Деякі з них друкувалися у львівських газетах. Він автор численних рецензій, літературних розвідок, оповідань та віршів.

Був активним учасником дисидентського руху. Через свої переконання та правозахисну діяльність зазнав переслідувань з боку КДБ та перебував у радянських таборах.

Виступав за незалежність України, був членом Української Гельсінської Спілки та активним діячем у місті Коростишів, а згодом — у селищі Ворзель.

З початку 90-х років письменник неодноразово друкувався у газетах "Народна газета", "Українське слово", "За вільну Україну", "Вільне слово" та навіть у газеті "Time". Михтодь Волинець є одним з співавторів книги-меморіалу "Голод:33".

Помер 1 червня 2023 року на 97-му році життя у Ворзелі.

Його творчий доробок включає:

Поезія: Автор численних віршів, що публікувалися у львівських газетах, а з 1990-х років — у виданнях «Народна газета», «Українське слово», «За вільну Україну».

Проза та публіцистика: Писав оповідання, рецензії та літературні розвідки.

5 березня: цей день в історії України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 12

5 березня 1950 року загинув Головний командир УПА Роман Шухевич (Тарас Чупринка).

«Здобути Українську державу або загинути в боротьбі за неї» — це гасло ОУН було життєвим принципом Романа Шухевича. Він очолив визвольну боротьбу українців у непростий час, коли доводилося протистояти двом тоталітарним режимам, які мало чим відрізнялися один від одного – Радянському Союзу та нацистській Німеччині.

НКВД-МГБ полювало за Шухевичем рекордний час – понад сім років. Головний командир УПА неодноразово вислизав з рук чекістів: у 1944, 1946, 1947, 1948 роках. Кілька разів пускалися чутки про його загибель. Але робота Служби безпеки ОУН була поставлена якнайкраще.

До трагічної розв'язки призвів арешт 2 березня 1950 року зв'язкової Шухевича Дарії Гусяк. Запідозривши небезпеку, Шухевич готувався перебратися із будинку в Білогорщі, де переховувався з кінця 1949-го, до Львова, де було дві конспіративні квартири. Переїзд було намічено якраз на 5 березня.

Але зранку 5 березня 1950 року емґебісти тісним кільцем оточили цей та декілька сусідніх будинків у Білогорщі. Операцію із захоплення головнокомандувача УПА очолював генерал Міністерства державної безпеки Павло Судоплатов. До операції було залучено понад 700 бійців внутрішніх військ. Намагаючись прорватися з оточення, Шухевич вбив майора Ревенка, але сам був поранений. Щоб не здаватися живим до рук ворога, Шухевич пустив собі кулю в скроню. 

3 березня: цей день в історії України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 15

Вікенд

3 березня 1866 р. у Києві відкрили міську публічну бібліотеку. Нині це Національна парламентська бібліотека України. Перша публічна бібліотека Києва знаходилася то в оповитій легендами будівлі, то розташовувалася у приватних будинках депутатів і професорів, то переїжджала до міської думи.

Вона розміщувалася у Дворянських зборах на розі Хрещатика та Хрещатицької площі. На місці тієї триповерхової будівлі з кінця 1970-х височить увінчаний вежею з годинником Будинок профспілок.

Цю ділянку придбав у 1828 р. відомий землевласник полковник Йосип Понятовський, але минуло цілих 15 років, поки його син Ламберт-Маврикій вирішив збудувати тут один із перших на Хрещатику камʼяних будинків. Проєкт двоповерхового будинку надіслали, як це було потрібно, на затвердження до Петербурга, але імператор не схвалив фасад. Довелося архітектору Л. Станзані у квітні 1844 р. подавати до губернської будівельної комісії проєкт іншого, вже триповерхового будинку. Але лише в серпні наступного року його затвердили - і почали зводити.

У 1851 р. будинок Понятовського, з фасадами у стилі класицизму, вже височів на площі. Далі історія супроводжувалася обставинами, про які через багато років розповіла газета «Київські єпархіальні відомості»: «Будинок цей у середині ХІХ століття був наглухо забитою безлюдною спорудою. Як це сталося? Будинок зводив польський магнат Понятовський. Цьому вельможі якийсь ксьондз навіяв, що з завершенням будівництва він помре.

Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими випусками

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 10

Друзі, маємо гарну новину!

Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими випусками.

Цього разу фахівці бібліотеки підготували для вас уривки з книги української журналістки, письменниці та дослідниці традиційної культури Громовиці Бердник «Знаки карпатської магії. Таємниця старого Мольфара».

В основу книги лягли розмови зі справжнім “непрОстим” - мольфаром Нечаєм, доповнені роздумами Громовиці Бердник про карпатське мольфарство як складову світової шаманської традиції.

Робота над цією книгою поклала початок багатолітній дружбі авторки з Михайлом Нечаєм - карпатським примівником, мольфаром і майстром Традиції.

Упродовж року в нових серіях подкасту в межах модуля «Магічні світи сучасності» прозвучать уривки з творів сучасних українських авторок – Дари Корній, Світлани Тараторіної та Анни Софіної.

Запрошуємо слухати, відкривати нові історії та занурюватися у світ сучасної української літератури разом із нами!

#слухаємоукраїнське #SoundedBook #ГромовицяБердник #мольфарство

Всесвітній день письменника (International Writers’ Day)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 11

3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – Всесвітній день письменника (International Writers’ Day).

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.

Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Це – міжнародне об’єднання письменників, яке, як зазначено в Хартії ПЕН-клубу, „виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов’язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також в усьому світі, коли це можливо. ПЕН-клуб виступає на захист свободи преси і проти необгрунтованого застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної і економічної організації потребує вільної критики уряду, органів управління і політичних інститутів. Оскільки свобода передбачає добровільну стриманість, члени ПЕН-клубу зобов’язуються виступати проти таких негативних аспектів свободної преси, як неправдиві публікації, навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденціозно безчесна їх інтерпретація заради політичних, групових або особистих цілей”.

Бібліотека пропонує ознайомитись з інтерактивним квестом «Гієна Гігієна й МереЖах»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 10

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з інтерактивним квестом «Гієна Гігієна й МереЖах» https://osvita.diia.gov.ua/tests/safer-internet-quest , створеним Національною освітньою платформою Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ до Дня безпечного інтернету.

Квест – це простір, де діти та підлітки вчаться впевнено діяти в реальних онлайн-викликах. 14 запитань зі сфери онлайн-безпеки побудовані на життєвих кейсах, які часто маскуються під звичайні розваги чи спілкування: дивне повідомлення, підозріле посилання, «секретна» пропозиція в грі. Кожне завдання – це цифрова пастка, з якої потрібно знайти вихід, використовуючи критичне мислення та знання з кібергігієни. Разом із Гієною Гігієною та Кібермилом учасники не просто читають правила – вони проживають сценарії, де важливо вчасно помітити маніпуляцію, передбачити наслідки кліку, знати, як захистити свій цифровий простір.

Квест перетворює онлайн-безпеку на захопливу стратегію, де головна нагорода – не бали, а впевненість у власних діях.

Користуйтеся з користю!

Пропонуємо ознайомитися з виданням Ростислава Семківа «Як писали класики: поради, перевірені часом»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 11

Щороку, 3 березня відзначаємо Всесвітній день письменника - свято людей, чия творчість формує духовний простір суспільства та збагачує культурну спадщину людства. Письменники через силу слова відображають реалії часу, допомагають осмислити події сьогодення, зберігають історичну пам’ять і передають досвід поколінь. Книга й сьогодні залишається важливим містком між автором і читачем, а художнє слово - потужним інструментом пізнання світу, самовираження та культурного розвитку суспільства.

З цієї нагоди пропонуємо ознайомитися з виданням українського літературознавця, критика та викладача Ростислава Семківа «Як писали класики: поради, перевірені часом» (Київ: Видавництво Pabulum, 2016) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

У виданні автор зібрав серію есеїв, присвячених видатним письменникам ХХ століття, їхнім життєвим історіям, шляху до творчого визнання. У легкій, подекуди іронічній формі розкриваються секрети створення сюжетів й персонажів від майстрів слова, що робить їх постаті більш зрозумілішими сучасному читачеві. На сторінках видання можна по-новому відкрити для себе Аґату Крісті, зрозуміти силу й вплив слова Джорджа Орвелла, зазирнути в лабораторію фантастичних світів інших письменників та дізнатися, за що вони отримали Нобелівську премію.

День народження відомого композитора, автора безсмертної «Червоної рути» Володимира Івасюка

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 8

4 березня 1949року у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків народився відомий композитор, автор безсмертної «Червоної рути» Володимир Івасюк.

Народився в сім’ї вчителів-філологів. 1954 вступив у підготовчий клас місцевої філії Чернівецької музичної школи (згодом Кіцманська музична школа, з 1999 ― Кіцманська музична школа імені Володимира Івасюка) зі спеціальності скрипка. 1956–1966 навчався в Кіцманській середній школі. 1963 вступив до Київської середньої музичної школи ім. М. В. Лисенка на спеціальність альт. З другої чверті через хворобу повернувся на навчання в м. Кіцмань. Продовжив уроки в Кіцманській музичній школі в класі фортепіано.

Після закінчення школи вступив до Чернівецького медичного інституту (ЧМІ, тепер Буковинський державний медичний університет) та одночасно до Чернівецького музичного училища. За наказом ректора ЧМІ О. Юхимця (1918–2001; тепер Україна) був відрахований за приховування фактів біографії (у випускному класі разом із друзями випадково скинув бюст Леніна, від якого відколовся шматок).

Щиро дякуємо Олександру Грищенку за подароване наукове видання – монографію Володимира Микитюка «Педагогічні концепти Івана Франка (теорія та методика навчання літератури)»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 10

В ювілейний для Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека рік отримуємо цінні книжкові подарунки і з радістю розповідаємо вам про них.

Щиро дякуємо кандидату філологічних наук, доценту Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика Олександру Грищенку за подароване наукове видання – монографію Володимира Микитюка «Педагогічні концепти Івана Франка (теорія та методика навчання літератури)».

У цій праці осмислено педагогічні ідеї Івана Франка, чия спадщина є важливою частиною української та європейської освітньої традиції. Автор досліджує погляди Франка на викладання української літератури, розкриває його бачення ролі вчителя, значення літературної освіти для формування свідомого громадянина, аналізує підходи до створення програм і підручників. Окрему увагу приділено розвитку творчих здібностей слухачів, мовному світові митця та еволюції його педагогічних переконань – від ідей позитивізму до прагматичного підходу в освіті.

Книга стане корисною для викладачів, студентів, літературознавців, філософів, культурологів та істориків – для всіх, хто цікавиться розвитком української педагогічної думки.

Запрошуємо до бібліотеки та відкривати нові сторінки знань разом!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу