35 років тому, у 1990 році, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 38

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

16 липня — знаковий день в історії України.

35 років тому, у 1990 році, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Це був важливий крок до Незалежності.

У першу річницю ухвалення Декларації по всій країні пройшли багатолюдні мітинги на її підтримку. А базові положення документа згодом стали частиною Конституції та законів України.

На початку 80-х СРСР спробував «косметичний ремонт» системи — перебудову. Але процес вийшов з-під контролю — імперія почала руйнуватись.

З 28 червня по 11 липня 1990 року в парламенті тривала робота над текстом Декларації. Було 12 проєктів — офіційний, від групи «За радянську суверенну Україну» і дев’ять від опозиції. За основу взяли проєкти депутата Сергія Головатого та Президії ВР.

З 384 депутатів 355 проголосували «за», лише чотири — проти.

Попри те, що в парламенті домінували комуністи, Декларація стала фактичною програмою майбутньої незалежності. Верховенство українських законів над союзними закріпили навіть у Конституції УРСР.

Вулиця імені Євгена Храпка (колишня вулиця Першотравнева)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 49

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю імені Євгена Храпка (колишня вулиця Першотравнева).

Коротка довідка: Євген Храпко (1984-2022) – сержант ЗСУ, бойовий медик. Позивний – «Вайт», «Шестиокий». Нагороджений званням «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Народився у Миколаєві. Закінчив Миколаївський національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, здобувши фах інженера-програміста. Після початку бойових дій на Сході України вчився у Харкові на парамедика. За рік пройшов усі можливі курси з тактичної медицини й пішов добровільно здобувати практичний досвід в АТО, а вже у 2015 р. поїхав на спецнавчання до Литви. Випускник програм підготовки «Combat Medic 68W», «Army Basic Instructor Course», закінчив курси лідерства від Збройних сил США для молодших офіцерів медичної служби. У 2016 р. підписав на 3 роки контракт із ЗСУ, згодом став командиром навчального взводу. У 2021 р. долучився до команди сертифікованих інструкторів Європейської ради реанімації, проводив базові та професійні реанімаційні курси для медичних працівників. Працював інженером у Симуляційному центрі медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. З березня 2022 р. служив інструктором тактичної медицини та бойовим медиком 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

11 червня 2022 р. загинув на Харківщині під час евакуації поранених. Похований на Алеї Слави у Харкові.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА

КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

Цифрова трансформація

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 41

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з новим розділом Національної освітньої платформи Дія.Освіта (https://osvita.diia.gov.ua/) «Байти навичок» (https://osvita.diia.gov.ua/bytes).

Це серія коротких відео, кожне з яких містить корисні поради з різних тем, які надають спеціалісти представлених сфер. Подібно до цифрового байта, що містить компактну одиницю інформації, освітній байт — це найменша одиниця знань. Це будівельні блоки, які в поєднанні з іншими форматами становлять цілісну систему навичок.

Сьогоднішній блок розкриває тему цифрової трансформації. У відео порушуються актуальні і важливі питання – як виявляти потреби користувачів та визначати проблеми у цифрових продуктах, як створити зрозумілу політику обробки персональних даних, що таке цифровий розрив та що робити для його подолання. Блок торкається цифрової безбар’єрності, основних концепцій, стратегій, програм та планів дій у сфері цифрової трансформації, цифровізації охорони здоров’я, оцінки якості електронних послуг та документів, критеріїв якості публічних послуг.

Блок містить 14 коротких відео.

Користуйтеся з користю!

#ДіяОсвіта #Байтинавичок

День рибалки

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 61

Кожну другу неділю липня рибалки та любителі риболовлі відзначають своє професійне свято – День рибалки, яке у 2025 році припадає на 13 липня. В Україні свято було засновано 22 червня 1995 року і з того часу, його святкування припадає на розпал літнього сезону риболовлі.

День рибалки в Україні 2025 — це не просто свято, а цілий вайб для тих, хто живе водоймами. Це день, коли рибалки чіпляють улюблені вудки, а власники ставків готують кльові івенти.

Метою Дня рибалки є привернення уваги суспільства до робітників рибного господарства, подяка цим працівникам за їхню старанну діяльність, а також підвищення зацікавленості до професійних рибацьких спілок.

Рибальство потребує певних вмінь та знань, таке заняття не можна назвати легким. Сама професія рибалки є дуже давньою, вона виникла одночасно з полюванням та збиранням.

Символіка чисел

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 10

Символіка чисел - це уявлення про те, що кожне число має не лише кількісне, а й символічне, глибше значення. У різних культурах та релігіях числа пов’язують із певними рисами, подіями чи силами (наприклад, 1 - початок, 3 - гармонія, 7 - духовність). Саме цій темі було присвячене чергове засідання клубу «СловоТворення», який діє в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Учасники засідання, що відбулося 16 липня, говорили про казки, міфи, релігійні тексти, обряди, у яких зустрічаються числа. Підбирали приклади з реального життя, проводили дебати на тему «Яке число має більше значень?» та грали в гру «Вірю – не вірю!» Зустріч пройшла на одному подиху - у дружній атмосфері. А найголовніше - члени клубу вже впевнено й вільно спілкуються українською мовою на будь-які теми.

Наступне засідання відбудеться 23 липня. Говоритимемо про життєвий і творчий шлях видатного українського поета Олега Ольжича.

Чекаємо на вас щосереди о 12:00 у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

#Слово #СловоТворення #розмовний_клуб #українська_мова

110 років від дня народження Петра Тронька

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 54

12 липня виповнюється 110 років від дня народження Петра Тронька – українського вченого-історика, краєзнавця, професора та заслуженого діяча науки і техніки, який усе життя працював задля збереження історії України та культурної спадщини.

Перу дослідника належить понад 600 наукових праць. Під його керівництвом були надруковані енциклопедичне видання – «Історія міст і сіл Української СРС» (складається з 26-ти томів), багатотомна науково-документальна серія книг – «Реабілітовані історією» та ін.

У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються всі томи «Історія міст і сіл Української СРС», окремі томи «Реабілітовані історією», а також інші історичні та краєзнавчі праці дослідника, що були надруковані в ХХ та вже в ХХІ ст. в українських видавництвах.

Пропонуємо звернути увагу на видання «Краєзнавство у відродженні духовності та культури» (Київ, 1994), що висвітлює основні проблеми розвитку краєзнавства в ХХ ст.

Книга «Духовні обереги рідного краю» (Київ, 2011) містить доповідь П. Тронька про становлення історичного краєзнавства та публікації представників Спілки краєзнавців України за 2001-2011 рр.

Ілюстроване видання «Академік Петро Тронько – видатний оборонець національної спадщини» (Київ, 2021) познайомить читачів з головними віхами життя науковця та його дослідницькою діяльністю.

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Відбулася інформаційна година «Україна: історія державотворення»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 39

Почуття єдності, національної гідності та духовної спадкоємності – ось що втілює в собі День Української Державності, що відзначається 15 липня згідно з указом Президента України від 24 серпня 2021 року.

Це свято не лише вшановує події минулого, але й утверджує право сучасної України на самобутність та незалежність.

З цієї нагоди фахівці бібліотеки у межах соціальної ініціативи «Візит розради» провели інформаційну годину «Україна: історія державотворення» для підопічних територіального центру соціального обслуговування Центрального району м. Миколаєва.

Під час заходу учасники дізнались про історичні етапи створення держави, традиції українського державотворення, а також ознайомились з літературою, що розповідає про історію країни й містить цікаві факти. Використане архівне відео сповнило присутніх гордості за незламний український народ.

Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2024 р. Хан Канг

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 66

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури у 2024 р. стала південнокорейська письменниця Хан Канг (нар. 1970 р.).

Українська літературна критикиня Богдана Романцова писала: «Тіло, біль, творчість, жах і краса – теми, що сплітаються, поєднуються у творчості Канг, ніби гілки міцного дерева. Це добра і дуже тривожна література. Пасує нашому часу».

Майбутня нобеліантка навчалася у приватній середній школі Пангмун, вивчала корейську філологію в університеті Йонсе у Сеулі. Працювала як репортер у журналі «Saemteo». У 2007-2018 рр. обіймала посаду професора кафедри творчого письма в Сеульському інституті мистецтв.

Літературну кар’єру Хан Канг розпочала з декількох віршів, зокрема «Зима в Сеулі», опублікованих 1993 р. у журналі «Література і суспільство». Відомою авторка стала після публікації першої збірки оповідань «Кохання в Йосу» (1995).

Творчий доробок письменниці включає романи «Чорний олень» (1998), «Плід моєї жінки» (2000), «Твої холодні руки» (2002), «Віє вітер» (2010), «Уроки грецької» (2011), «Вогняна саламандра» (2012), «Людські вчинки» (2014), «Біла книга» (2016), «Не прощаюся» (2021), збірку поезій «Я поклала вечір у шухляду» (2013).

Коли Хан Канг опублікувала збірку есеїв «Тихо проспівані пісні» (2007), вона випустила також й CD-диск з піснями власного написання і виконання. Її найвідоміший роман «Вегетаріанка» (2007) у 2009 р. був екранізований, а у 2016 р. отримав Міжнародну Букерівську премію.

День Української Державності

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 38

15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.

Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.

Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.

Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.

День пам’яті рівноапостольної княгині Ольги

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 61

11 липня 2025 року Православна церква України за новоюліанським календарем вшановує День пам’яті рівноапостольної княгині Ольги — однієї з найвпливовіших жінок в історії України-Русі та першої християнки серед правителів. До календарної реформи її день пам’яті припадав на 24 липня.

Святу Ольгу вважають провісницею хрещення Русі, адже саме вона почала процес християнізації держави, який пізніше завершив її онук — князь Володимир Великий. Ольга також стала першою канонізованою жінкою у східнослов'янській історії.

У церковному календарі вона має титул рівноапостольної, тобто такої, що поширювала християнську віру нарівні з апостолами. Її ім'я — символ мудрості, державності та духовної сили.

11 липня свої іменини святкують усі жінки на ім'я Ольга, оскільки їхня небесна покровителька — саме свята княгиня.

Читачі нашої бібліотеки найближчим часом зможуть почитати 139 назв сучасної української різножанрової літератури

Рейтинг користувача:  / 2

Деталі

Хіти: 51

Днями Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека отримала посилку книжок від Національної спілки письменників України.

Дякуємо Михайлу Сидоржевському, голові спілки, Тарасу Кременю та всім, хто долучився до збору та відправки літератури!

Читачі нашої бібліотеки найближчим часом зможуть почитати 139 назв сучасної української різножанрової літератури.

Стежте за нашими анонсами книжкових новинок!

Всесвітній день шоколаду відзначається щорічно 11 липня!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 58

У 1995 році у Франції започаткували день шоколаду, адже французи обожнюють гарячий шоколад і вважають його еліксиром від усіх хвороб. А з’явився шоколад у Франції ще в 1615 році. Цю заслугу приписують Анні Австрійській, дружині французького короля Людовіка ХІІІ, адже какао-боби становили частину її посагу. Про це описано у книзі Девіда Лебовіца «Солодке життя в Парижі» (Харків: Vivat, 2019). У книзі подано й рецепти гарячого шоколаду.

Спочатку шоколад вживали лише як напій. З какао-бобів виготовляли так зване «шоколатлю», що в перекладі означало «гірка вода». Було це ще у 600 році до нашої ери, за часів майя і ацтеків десь в Південній Америці. Право пити шоколад мали лише жерці та вожді племен. Вождь ацтеків Монтесума полюбляв шоколадні напої і міг випити 50 чашок за день. За це він отримав прізвисько «Шоколадний король». У Європі ж шоколад з'явився у ХVІ ст. завдяки Ернандо Кортесу, який привіз какао-боби до Іспанії.

В Україні шоколад з’явився у ХVІІІ ст. у Львові, куди його завозили з Франції. Уже в ХІХ ст. в місті лева почали діяти перші шоколадні фабрики, що започаткували традицію, яка живе й досі. Про це розповідається в оповіданні Уляни Дудок «Цукерочка» зі збірки «Львів. Пані. Панянка» (Харків: Видавництво "КСД", 2018): Стефанія, донька Климентини Авдикович-Глинської, власниці першої української фабрики цукерок «Фортуна нова», веде свого друга в цукерню: «…сьогодні вона повела його в одне з улюблених місць: за вітриною виблискували гори шоколадних фігурок, помадок із вигадливими взорами, тістечок та фруктових желе…. Дівчина могла розповідати про солодку історію свого міста до безкінечності, добираючи слова, наче благородні сорти какао-бобів для створення львівського шоколаду, що на смак, як саме життя: солодкий, неодмінно з гірчинкою, з безліччю ароматних відтінків».

Львів досі вважають шоколадною столицею України. Це підтверджує і оповідання Олени Черніньки «Чоколядова драма давно минулих зим» із збірки «Львів. Шоколад. Кам’яниці» (Харків: Видавництво "КСД", 2020), де описано атмосферу львівських цукерень і затишних солодких моментів: «Сільська випічка, свіжий хліб і печиво, торти, пряники, маківники, штрудлі - усе це можна придбати в цукерні. І поки вам загортають смаколики, у приємній атмосфері ніколи не завадить випити горнятко чаю, кави або гарячого шоколаду».