Науково-популярне видання «Когнітивне розмінування» критика та публіциста Костянтина Дорошенка

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 76

«Приїхавши цього разу, я не впізнав Миколаєва. Трагедії руйнувань, людських жертв і загроза окупації не лише не занурили містян у страх та апатію, але й остаточно розігнали морок пострадянського сну. Вистоявши, відчувши солідарність співгромадян і підтримку світу, миколаївці переосмислюють минуле і воліють для себе майбутнього, а не сьогодення, яке зупинилось. Миколаїв більше не монотонне «місто корабелів». Він відповідає своєму новому девізу, прийнятому у 2019-му, - «Місто на хвилі»…»

К. Дорошенко, березень 2024

Науково-популярне видання «Когнітивне розмінування» критика та публіциста Костянтина Дорошенка (Львів : «Видавництво Анетти Антоненко», 2024) поповнило фонди Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 49 бібліотек Миколаївщини від Український інститут книги.

У збірці есеїв автор досліджує культурні процеси України доби Незалежності, зосереджуючись на їхньому зв’язку з глобальними тенденціями, а також аналізує проєкти українських митців на міжнародній арені, їхній внесок у світові культурні дискусії, розмірковує про художні аспекти глобалізації, локалізації, деколонізації. Та й сама назва обігрує термін «когнітивна деокупація» як подолання російського імперіалізму, що століттями закладав протиріччя як у нашу свідомість, так і у сприйняття України у світі. Ця книга – бачення критика, що знаходиться на україноцентричних позиціях, розділяє універсальні цінності та протистоїть комплексу меншовартості у вітчизняному дискурсі.

Видання складається з двох розділів «Україна як метод» та «Україна на Плато людства», де за принципом «щоденника» кожне ессе вписано в хронологію нашої історії. Як зазначає мистецтвознавиця Ольга Балашова: «Здивування переслідує протягом усього читання. А тексти є відбитком подій і явищ, які проходять перед тобою», від себе ж додамо: «і ти відчуваєш їх та проживаєш заново».

«Автостопом по цифрових правах»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 60

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Автостопом по цифрових правах», що розповість, як захищати та відповідально реалізовувати наші права онлайн https://osvita.diia.gov.ua/.../hitchhiking-on-digital-rights

Після перегляду серіалу ви точно будете краще орієнтуватись у цифровому середовищі. Експерти розкажуть, що таке «цифрові права» і чому вони важливі, про свободу слова і право на приватність онлайн, а також про те, що таке право «бути забутим» та як онлайн-платформи використовують наші персональні дані. Поділяться інформацією про те, як не порушувати авторські права при поширенні контенту, і які загрози створює штучний інтелект у сучасному світі. Серіал складається з трьох модулів, в першому модулі 8 серій, у другому – 7, у третьому – 5. На завершення, як завжди, очікує фінальний тест для отримання сертифікату. Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права (ABA ROLI в Україні) в рамках програми «Сприяння Інтернет свободі в Україні» та у співпраці з громадською організацією «Лабораторія цифрової безпеки».

Користуйтеся з користю!

Шляхетний рід Кульчицьких

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 79

21 січня відбувся захід з циклу «Родовід» Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека – година запитань і відповідей «Відомі роди України», що була присвячена шляхетному роду Кульчицьких.

Учасники зустрічі дізналися цікаві факти з життя та діяльності героя Віденської битви 1683 року Юрія Кульчицького, якого австрійці вважають національним героєм, відкрили для себе нові відомості про матер І. Франка Марію Франко (з роду Кульчицьких), а також про українську художницю з різних видів мистецтва графіки, малярства, килимарства Олену Кульчицьку та інших представників цього відомого роду.

Сумна новина у нашій бібліотечній родині

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 93

Перестало битися серце ЛЕОНТІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА КАЛЬНІЧЕНКА, завідуючого відділом технічного та господарського обслуговування. Він прийшов працювати до бібліотеки у 2007 році, спочатку інженером ІІ категорії, а з 2009 року став керівником відділу. Леонтій Володимирович курував службу охорони бібліотеки та технічно-господарський персонал. Всі доручені йому питання вирішував оперативно і професійно. Завжди усміхнений, стриманий, підтягнутий. Завжди з великою повагою ставився до своїх колег.

Леонтій Володимирович займався спортом, опікувався своєю дачною ділянкою, водив автомобіль, з любов’ю і теплотою розповідав про двох своїх дочок, досягнення онука та двох онучок. Душа компанії, знавець цікавих і смішних історій…

На робочому столі, як завжди порядок – нічого зайвого. Зошити, журнали, ручка, настільна лампа, що вмикалася його рукою кожного дня. А від сьогодні вона згасла. Не стало її володаря… В голові не укладається, що його більше немає… Кожен намагається згадати, коли бачилися в останнє, про що говорили… Розпач, сльози і шок…

Рідним і друзям – щирі співчуття. Царство небесне і вічна пам'ять Вам, колего. Ви з нами, Ви в серцях, Ви в наших душах…

День Автономної Республіки Крим

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 86

Друзі, у День Автономної Республіки Крим – день відновлення Кримської автономії у складі України 20 січня 1991 року, презентуємо вам добірку книг, що були подаровані бібліотеці PEN Ukraine.

Беліцер Н. Кримські татари як корінний народ. – Київ : ДП «Національне газетно-журнальне видавництво», 2018.

Автор книги, доктор біологічних наук Наталя Беліцер, багато років займається вивченням питань визнання прав корінних народів у світі, включаючи Україну. «І ось з’явився підсумок цих багаторічних праць та громадськї діяльності – книжка, яка увібрала в себе усі основні знання, необхідні нашим законодавцям, чиновникам, журналістам, студентам та й просто небайдужим громадянам, що гостро переживають тимчасову втрату Криму». (Мустафа Джемілєв). У посібнику йде розповідь про те, які народи можуть мати статус «корінних» в міжнародному праві, про історію єдиного корінного народу Криму з моменту повернення на батьківщину і до окупації півострова.

І народився день : кримськотатарська проза українською. – Київ : Майстер книг, 2018.

Збірка містить твори одинадцяти кримськотатарських авторів, що належать до різних історичних епох: Ісмаїла Гаспринського, Номана Челебіджіхана, Османа Акчокракли, Асана Сабрі Айвазова, Дженгіза Дагджи, Юсуфа Болата, Шаміля Алядіна, Уріє Едемової, Шевкета Рамазанова, Ервіна Умерова, Таїра Халілова. До збірки ввійшли твори, які є національною літературною спадщиною, а їхніх авторів справедливо вважають виразниками традицій і прагнень кримськотатарського народу. Вступна стаття Таміли Сеітяг’яєвої, викладачки Таврійського національного університету ім. В. Вернадського познайомить читачів з розвитком кримськотатарської літератури з найдавніших часів і до наших днів.

Ніна Денисюк «Пам’ятні міста рідного краю»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 104

Минуле нашого краю незабутнє, а його тайни завжди приємно відкривати. Чи не так? До краєзнавчого фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека надійшло нове історико-краєзнавче видання, що стане джерелом цікавої інформації для тих, хто любить досліджувати. Сьогодні ми розповідаємо про книгу «Пам’ятні міста рідного краю» краєзнавиці, заслуженого працівника культури України, володарки звання «Людина року Миколаївщини – 2007» в номінації «Культура та мистецтво» Ніни Денисюк.

Книга, що дійсно написана з любов’ю та розповідає про придорожні знаки, археологічні місцеві пам’ятки, кладовища сіл Весняна Квітка, Новокатеринівка, Катеринівка тощо. Також у виданні зібрані важливі для сіл історичні факти. Такі книги зберігають для майбутнього покоління те, що залишилось нам у спадок, та допоможуть краще розуміти історичне минуле.

Видання призначено історикам та краєзнавцям, викладачам, студентам та учням старших класів.

Дякуємо пані Ирина Гудым за цей книжковий подарунок та запрошуємо вас, шановні читачі, завітати до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека для ознайомлення.

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

День вшанування захисників Донецького аеропорту

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 82

20 січня в Україні – День вшанування захисників Донецького аеропорту. Цей скорботний день було встановлено згідно Наказу Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України № 21/24 від 20.01.2022.

Бої за Донецький аеропорт – одні із найзапекліших у війні на сході України. Офіційно, оборона тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015 року, однак останні військові вийшли вже після 244 днів. «Кіборги вистояли, не встояв бетон» – ця фраза увійшла в історію та визначає не лише фізичний опір, але й моральну силу та стійкість людей, які залишалися вірними своїм обов’язкам і вели боротьбу в надзвичайно важких умовах.

Сьогодні, під час повномасштабної війни, наші воїни продовжують стримувати ворога на багатьох напрямках, тим самим доводячи усьому світові, що українська нація – незламна та непереможна.

Пропонуємо ознайомитися з виданням «АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви» (Харків: Видавництво "КСД", 2016) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Книга «АД 242» – це справжній літопис оборони Донецького аеропорту, який містить понад 60 шокуючих інтерв’ю безпосередніх учасників подій – «кіборгів». Окремий розділ вміщує коментарі військових експертів та аналітиків з України, США та Канади; Віктора Муженка, представника Генерального штабу Збройних сил України.

Видання доповнене десятками ексклюзивних фото з місця подій від журналіста та фотографа Сергія Лойко та унікальними аудіо- й відеоматеріалами, які можна прослухати та переглянути за допомогою QR- коду.

#Календар_МОУНБ #ВизначніДні #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Лауреат Нобелівської премії 2001 р. Відьядхар Сураджпрасад Найпол (1932-2018)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 89

Першим лауреатом Нобелівської премії з літератури у 2001 р. став британський письменник та журналіст Відьядхар Сураджпрасад Найпол (1932-2018) відомий своєю антиісламською позицією.

Американська журналістка та історикиня Енн Епплбом писала: «Найпол народився в індіанській родині на Тринідаді, поїхав навчатися до Оксфорду і залишився в Британії. Суперточна докладність, з якою він вивчає людей довкола себе, або пише про тих, з ким він виріс, переносить читача зі сторінок книжки у вир подій, ти починаєш бачити світ очима Найпола, його уявою».

Студентом він розпочав цикл нарисів «Мігель-стріт», що вийшов у 1959 р. та приніс автору престижну літературну премію Сомерсета Моема (Англія). Наступний твір – роман «Таємничий масажист» (1957) був високо оцінений англійськими критиками та отримав премію Ллевеліна Райса.

Найбільшим досягненням письменника вважають роман «Будинок для містера Бісваса» (1961), де прототипом головного героя послужив батько Найпола. Цей твір увійшов до списку 100 найкращих англомовних романів 1923-2005 рр. за версією журналу Time.

Найпол багато подорожував, аби краще зрозуміти колоніальну систему. Свої враження про мандрівку Індією він висвітлив у книгах «Зона мороку» (1964), «Індія – поранена цивілізація» (1977), «Індія: мільйони повстань» (1990).

У творах «Серед віруючих» (1981) та «По той бік віри» (1998) автор виступив з критикою ісламу, засуджуючи його фанатичність та порушення прав людини.

У 1971 р. він став лауреатом Букерівської премії за роман «У підвішеному стані». У 1990 р. королева Єлизавета надала письменникові рицарський титул.

Провулок Козака Мамая (колишній провулок Грибоєдова)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 77

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про провулок Козака Мамая (колишній провулок Грибоєдова).

Коротка довідка: Козак Мамай – ідеалізований образ козака, який став символом незалежного захисника, мандрівника, воїна, мудреця, казкаря і характерника.

Існує декілька версій появи слова «мамай». Татари називали «мамаєм» чудовисько, яким лякали дітей, іноді уособлюючи його образ з кам’яними ідолами на степових курганах. Тому ці стели-«баби» часто називали також «мамаями». А ще «козаком Мамаєм» називали очільника гайдамаків, який вершить суд над ворогами, і часто зображали його на картинах з сюжетами того часу. У народі «мамаєм» могли називати будь-якого козака – слово вживалося як синонім «запорожця», «розбишаки», «відчайдуха».

Утім існували реальні особи, які за часів козаччини (і раніше) мали прізвище Мамай. Також мамаями себе називали тюркські батири, ногайські біїі, які мешкали у степах Північного Причорономор’я. «Столиця» золотоординського Мамая – місто Мамаїв Сарай була на річці Öзю (Дніпро) у місцевості Улуг-Чаїр, яку всі знають під назвою Великий Луг Запорозький. Ще у ХVI ст. в пам’ять про нього Луг називали Мамаєвим. У районі с. Мігія (південніше м. Первомайськ) є скелястий Мамаїв острів, поряд із яким був центр однієї із найвпливовіших на Січі Бугогардівської паланки. У Холодному Яру ріс старовинний Мамаїв дуб, біля якого, за легендами, збиралися козаки і закопували скарби.

Починаючи з XVII ст. надзвичайного поширення набувала народна картина «Козак Мамай». «Мамаїв» малювали на стінах, дверях, віконницях, лутках, скринях, вуликах, посуді, полотні, дереві, папері. І до сьогодні цей образ залишається популярним в народній творчості, живописі, літературі, кінематографі та ін. У 2009 р. при в’їзді на козацький острів Хортиця встановили гранітну скульптуру козака Мамая.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

До 145-річчя від дня народження П. С. Ходченка

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 90

15 січня виповнюється 145 років від дня народження українського письменника Павла Семеновича Ходченка, нашого земляка. Його майже сорокарічна творча спадщина багата і різноманітна – це романи, повісті, оповідання, нариси, п’єси та мемуари.

Друкуватися автор розпочав у 1929 р. Першим став твір «На хуторах», згодом були опубліковані збірка п'єс «Шкідники» (1929), книги оповідань та нарисів «У гущавині» (1931), «Бригади» (1935), «Намул» (1936), «Повернення» (1959), «Помилка Онисії» (1960), «Сорочинська трагедія» (1960), «Маленький сміливець» (1968), роман «Зростання» (1956), книги мемуарів «Випробування зрілості» (1958), «Досвітні заграви» (1965) та ін.

Деякі романи та оповідання мали автобіографічний характер та були написані як відгуки на різні політичні події – колективізацію, створення радгоспів. У своїх творах Павло Ходченко зображував події 1905-1907 рр., громадянської війни, боротьбу українців проти фашизму, повоєнну відбудову та зміцнення сільського господарства.

У краєзнавчому фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються 6 книг прозаїка, що були надруковані в українських видавництвах в другій половині ХХ століття.

На особливу увагу заслуговує рідкісне видання Павла Ходченка «П’єси» (Київ-Харків, 1944), що зберігається у фонді Музею книги. До збірки увійшли драматичні твори, що висвітлюють життя українських селян на початку ХХ століття та під час Другої світової війни.

Запрошуємо ознайомитися із представленими виданнями до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Представляємо вам новий бібліографічний покажчик «Людина та довкілля: екологічні проблеми»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 104

Друзі, представляємо вам новий бібліографічний покажчик «Людина та довкілля: екологічні проблеми», підготовлений фахівцями відділу наукової інформації і бібліографії. У виданні представлено документи за темою збереження навколишнього середовища для безпечного існування живої і неживої природи, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища.

У покажчику зібрано інформацію про міжнародні договори і угоди та нормативно-правові акти України, що стосуються охорони довкілля під час збройних конфліктів та екологічні наслідки війни в Україні; забруднення атмосферного повітря та як результат – глобальне потепління на планеті; правове регулювання охорони вод від забруднення; матеріали про економіко-правове регулювання охорони та збереження біорізноманіття екосистем; взаємовідносини людини і навколишнього середовища, безпеку харчування та медичну екологію.

Переглянути видання можна за покликанням https://www.calameo.com/books/003114899bef5f2beacb6

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

#Видавнича_діяльність_МОУНБ

#екологія #збережемодовкілля

«Поезія як терапія. Як вірші допомагають пережити війну»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 98

Кожен із нас, зазнавши життєвих випробувань, намагається отримати дієві поради та відповіді на складні питання, знайти вихід зі складних життєвих обставин. Підтримку в такій ситуації може дати поезія, адже вона має унікальну здатність «лікувати» людські душі та тіла.

15 січня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поціновувачі поезії зібралися на засіданні клубу літературних об’єднань «Поетичний зорепад». Під час спілкування за темою «Поезія як терапія. Як вірші допомагають пережити війну» присутні ознайомилися з новинками сучасного поетичного слова, декламували власні вірші, обговорювали значення поезії для людина, яка переживає емоційну трагедію, розпач, страх.

Приємним терапевтичним сюрпризом для присутніх стали музичні твори у виконанні автора, композитора Еліни Образцової. Романтична музика пані Еліни яскраво передала ліричні емоції та найтонші градації душевного стану людини, а поетичне слово заспокоїло розтривожені душі.