70 - річний ювілей видатної української акторки театру та кіно, народної артистки України Наталії Сумської

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 67

22 квітня відзначає свій 70 - річний ювілей видатна українська акторка театру та кіно, прима столичного театру імені Івана Франка, народна артистка України ‒ Наталія Сумська.

Творчий доробок акторки був неодноразово відзначений на національному рівні. Вона є лауреаткою Шевченківської премії за роль у виставі «Про мишей і людей» (2008), Премії Кабінету міністрів України імені Лесі Українки за роль Кайдашихи у виставі «Кайдашева сім'я» (2009), премії «Золота дзиґа» за роль ворожки Явдохи у фільмі «Чорний ворон» (2020), тричі отримувала театральну премію «Київська пектораль».

Пропонуємо почитати статтю Олександра Сакви «Незбагненна Сумська» («Кіно-Театр», 2019, №3), де подається характеристика героїнь Наталії Сумської.

Як зазначає автор: «Від героїнь акторки неможливо відвести погляд, бо в них постійно відбувається важливе, різне, не подібне до того, що ми бачили. Наталія щоразу наділяє їх окремим темпоритмом, і саме внутрішній темпоритм робить їх такими рідкісними й відмінними від інших, що вони вражають уяву публіки назавжди. Сумська – сценічний Прометей, мінливий до непізнаваності, хоча з кожної її ролі, як посмішка Чеширського Кота, визирає бешкетниця чи пройнята співчуттям виконавиця. Бо гра – це мова, якою вона розмовляє із залою і Богом».

Запрошуємо почитати до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

21 квітня: цей день в історії України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 60

21 квітня 1944 року в урочищі Гурби на Рівненщині відбувся бій південної групи УПА-Північ “Богун” під командуванням Петра Олійника -“Енея” та з’єднання “Холодний Яр” УПА-Південь проти військ НКВД. Загальна кількість УПівців разом з місцевими мешканцями, які до них приєдналися становила близько 5 тисяч. Південна група УПА мала 2 батареї гармат та кілька мінометних ланок.

Війська НКВД мали авіацію, яка виконувала розвідувальні функції, бронепоїзди, 15 легких танків, кінноту. Загальна кількість солдат становила близько 30 000.

1 березня 1944-го у Рівненській області розпочалася мобілізація військовозобов’язаних до лав Червоної Армії. До мобілізаційних пунктів відправлено 10000 чоловік.

Найзапекліші бої відбулися 21-25 квітня. Знищивши понад 900 більшовиків, підбивши 5 танків, бійцям УПА вдалося вирватися з оточення ворога, який переважав у силі.

НКВдівці спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а мешканців вивезли. Кількість загиблих військових і цивільних під час тих подій донині точно не встановлена.

Для Української повстанської армії найбільша битва з військами НКВС, у Кременецьких лісах 21-25 квітня, була переможною. Попри значну  перевагу у зброї та особовому складі, радянським військам не вдалося вибити повстанців з оборонних позицій і витіснити з лісового масиву на відкритий простір, на тили фронтової лінії Червоної армії з метою цілковитого знищення.

Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 67

Офіційно, починаючи з 2010-го року в наших календарях на міжнародному рівні з’явився знаковий День - Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі), який відзначається 22-го квітня.

У резолюції Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/63/278, яка була затверджена з цього приводу в 2009-му році відзначалося, що термін «Матінка-Земля» досить поширений в різних культурах і загальноприйнятий у більшості країн світу, він відображає чіткий взаємозв’язок між нами і нашою планетою.

Дата святкування цього всесвітнього дня так само вибрана не випадково: спочаткув цей день, в одній з найпотужніших, масштабних і розвинених країн світу, в США, відзначався День дерев.

США були однією з перших країн, що заснували екологічні свята на державному рівні, до того ж дерево часто символізує життя. Здоров’я і екологія нашої планети безпосередньо залежить від наявності на ній цих прекрасних творінь Божих.

20 квітня: цей день в історії України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 70

Петро Сагайдачний (1570–1622) – видатний український полководець, православний шляхтич гербу Побуг, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі

20 квітня 1622 року Петро Сагайдачний помер унаслідок ускладнень вогнепального поранення руки, яке отримав під час битви під Хотином.

Точна дата народження Петра Конашевича-Сагайдачного невідома – серед версій істориків значаться і 1550 рік, і 1582. Найбільш ймовірно, що він з’явився на світ у 1570 році в селі Кульчиці поблизу Самбора на Львівщині.

Його батько був шляхтичем, родина мала власний герб. По батькові і назвали Петра Конашевичем, а друга частина прізвища – Сагайдачний (від слова «сагайдак», тобто футляр, де зберігаються стріли) – додалась уже на Січі. Саме там він отримав своє легендарне прізвисько за те, що як ніхто інший відзначився особливим умінням стріляти з лука, який завжди мав при собі. За народними переказами, Сагайдачний за хвилину міг випустити від восьми до дванадцяти стріл, які летіли іноді за 500 кроків.

Похорони гетьмана припали на Провідну (Фомину) неділю, 28 квітня 1622 року. На велелюдному похороні зібрались його бойові побратими, мешканці Києва. Під час похорону учні Київської братської школи читали приурочені до цієї скорботної події «Вірші на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного» о. Касіяна Саковича, у яких возвеличувались подвиги українського полководця та його служіння християнській вірі.

22 квітня: цей день в історії України

Рейтинг користувача:  / 2

Деталі

Хіти: 66

22 квітня 1918 року в ході Кримської операції під проводом полковника Петра Болбочана армія УНР форсувала Сиваш і звільнила від більшовиків Джанкой, першу вузлову станцію в Криму. Завдяки цьому українська армія отримала можливість для розгортання подальшого наступу та раніше за німців дісталася Сімферополя. Перемоги було досягнуто з мінімальними втратами.

Напередодні форсування Сиваша Петро Болбочан зустрівся з генералом фон Кошем, командиром 15-ї ландверської дивізії, яка наступала на Тавриду слідом за групою Болбочана. Генерал повідомив полковника про намір німецького командування силами корпусу за підтримки флоту здійснити операцію та зайняти Крим. Маючи завдання уряду випередити німецький наступ і оволодіти Таврійським півостровом раніше за німців, запорожці готувалися самостійно взяти Перекоп. Петро Болбочан, як командир дивізії й офіцер нижчого рангу, змушений був визнати свою підлеглість німецькому генералу, але від запропонованої допомоги — німецьких військових частин та бронепоїздів, що мали прибути до Мелітополя, він відмовився. Німецьке командування досить скептично поставилося до планів запорожців з огляду на вигідне оборонне становище ворога: на Перекопі більшовики могли навіть незначними силами стримувати чисельно переважні частини противника, а на Сиваші природні умови робили переправи майже неприступними. Німці вважали неможливим здобуття Перекопу без важкої артилерії, яка мала підійти найближчим часом до розпорядження 15-ї ландверської дивізії, і сприйняли наміри Болбочан як зухвалу витівку. Можливо, саме це спонукало німецьке командування пропустити запорожців для подальшого наступу на Тавриду.

Народилася Ганна Павлівна Світлична - українська письменниця, поетеса

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 83

Ганна Павлівна Світлична народилася 20 квітня 1939 року в м. Павлоград на Дніпропетровщині в сім’ї службовця.

Із семи років була прикута до ліжка тяжкою недугою, освіту здобувала самотужки. Рано почала писати, поезія була єдиною її розрадою. У 1961 вийшла перша її книжка поезій «Стежки неходжені весняні», численні рецензії і відгуки засвідчили: з’явився поет. Наступного року Ганну Світличну прийняли до Національної спілки письменників України.

Її книжки виходили одна за одною: «Золоте перевесло» (1963), «Сонячні причали» (1966), «Дозрівання» (1969), «Кольори» (1970), «Доброго ранку» (1972) – для дітей, «Літозбір» (1973) – вибране, «Кордони серця» (1974), «Сьогодні і завтра» (1978), «Зором серця» (1980), «Свято калини» (1988) – вибране. За книгу «Літозбір» (1973) вона була вшанована республіканською літературною премією імені Миколи Островського. Цю збірку пізніше перевидали в російському перекладі.

16 книжок віршів, численні публікації у збірниках, журналах «Вітчизна», «Дніпро», «Прапор», республіканських і місцевих газетах – ось творча спадщина поетеси.

Відбувся захід – інформаційна година «Чорнобиль: пам’ять, що не згасає»

Рейтинг користувача:  / 2

Деталі

Хіти: 51

26 квітня 2026 р. минає 40 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС – найбільшої техногенної катастрофи в історії ядерної енергетики. З плином часу не стихає біль цієї трагедії, а пам’ять про її наслідки й досі залишається живою для мільйонів людей. Чорнобиль став суворим нагадуванням про відповідальність людства за використання ядерних технологій.

21 квітня, напередодні цієї пам’ятної дати, у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся захід – інформаційна година «Чорнобиль: пам’ять, що не згасає». Представники Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) ознайомилися з перебігом подій весни 1986 року на Чорнобильській АЕС, дізналися про героїзм ліквідаторів, які ціною власного життя і здоров’я зупинили поширення катастрофи, а також про її масштабні наслідки для України та світу. Особливу атмосферу заходу створили поетичні рядки Дмитра Павличко, Ліни Костенко інших авторів, що допомогли глибше відчути трагізм подій.

Увазі присутніх була запропонована виставка «Гіркий полин твоєї долі, Україно…», де представлені книги та публікації з періодичних видань, які висвітлюють події аварії та її екологічні наслідки.

Запрошуємо усіх охочих відвідати виставку, що експонуватиметься з 23 по 30 квітня у відділі обслуговування користувачів!

Відбулася особлива подія – стендап-подорож «Від громадської до наукової»

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Хіти: 61

27 червня 1881 року на сторінках суботнього випуску газети «Николаевский вестник» було опубліковано натхненне звернення до мешканців міста: «Час і нам мати громадську бібліотеку!». Саме цей заклик став символічною точкою відліку великої історії – 145 років становлення, розвитку й служіння знанням Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

17 квітня, з нагоди поважного ювілею закладу та в контексті відзначення Міжнародного дня пам’яток і визначних місць, відбулася особлива подія – стендап-подорож «Від громадської до наукової». Її провели завідувачка відділу документів і наукових розвідок з питань краєзнавства Анна Трокай та завідувачка відділу соціокультурної діяльності Галина Войциховська.

Учасники екскурсії отримали унікальну нагоду доторкнутися до витоків бібліотеки, простежити шлях її становлення та навіть прогулятися залами колишньої Миколаївської громадської бібліотеки – нині архітектурної пам’ятки ХІХ століття, відомої як ПАЛАЦ УРОЧИСТИХ ПОДІЙ. Атмосфера заходу дозволила відчути подих часу, коли бібліотека лише зароджувалася як осередок просвіти та громадської думки. Особливу увагу було приділено постатям видатних миколаївців, чиї імена нерозривно пов’язані з історією книгозбірні. Серед них – громадський діяч і публіцист Григорій Ге, міський голова й журналіст Василь Даценко, архітектор Євген Штукенберг, культурний діяч і меценат Микола Аркас, а також актор і антрепренер Микола Лебедєв. Їхній внесок у розвиток бібліотеки став яскравим прикладом служіння культурі та громаді.

Народився Борис Дмитрович Греков – український історик, громадський діяч

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 71

21 квітня 1882 року у місті Миргороді Полтавської губернії (тодішня Російська імперія) народився історик Борис Дмитрович Греков в сім’ї, що належала до давнього міщанського роду. Батько Бориса Грекова був начальником Миргородської поштово-телеграфної служби.

Невдовзі після народження хлопчика родина Грекових переїхала до Холма, потім – до Грубешова (нині Хелм і Грубешув, Польща). Борис закінчив класичну гімназію в  Радомі, вищу освіту отримав у Варшавському та Московському університетах.

Викладав на Вищих жіночих курсах, в імператорському комерційному училищі, у Петербурзькому університеті, вишах Пермі, Сімферополя, Ташкента.

Професор Ленінградського та Московського університетів. Академік-секретар відділення історії та філософії АН СР.

Праці Б.Грекова тричі були відзначені Державними преміями СРСР, а також радянськими орденами.

Під час сталінських репресій Б.Грекова не оминула доля багатьох науковців, надто в контексті «Академічної справи».

Науково-популярне видання Сніжани Жигун «Лише жінки: 22 сильветки українських письменниць»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 66

Науково-популярне видання «Лише жінки: 22 сильветки українських письменниць» (Біла Церква, 2025) здатне по-новому відкрити для читача історію української літератури. Його авторка – літературознавиця Сніжана Жигун – зібрала у книзі яскраві історії письменниць ХІХ–ХХ століть. Це жінки, чиї імена стали знаками своєї епохи, а подекуди й символами сміливості. Дехто з них приховували справжнє ім’я за псевдонімом, але їхні голоси все одно звучали гучно. Вони не лише писали, а й діяли: створювали жіночі товариства, редагували часописи, відкрито виступали проти імперських утисків і відстоювали право жінки та цілої нації бути почутими.

Кожен нарис у книзі ґрунтується на сучасних авторитетних наукових дослідженнях, а також на автобіографіях, листах, мемуарах, щоденниках письменниць і матеріалах тогочасної преси. Особливу увагу дослідниця приділяє темам, які формували обличчя української літератури: ролі слова у творенні нації, прагненню свободи, боротьбі за гідність. Поруч із цим звучать і питання, близькі до жіночого досвіду – емансипації, ідентичності, материнства, стосунків, проявів сексизму та насилля. Саме в такому поєднанні громадянського й особистого виміру читач може побачити, як українські письменниці відповідали на виклики свого часу і водночас говорили про власні переживання.

210 років від дня народження Шарлотти Бронте

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 72

Шарлотта Бронте народилася 21 квітня 1816 рокув Західному Йоркширі і була третьою дитиною (а їх було шестеро – Мері, Елізабет, Шарлотта, Патрік Бренуелл, Емілі і Енн) в сім’ї священнослужителя англіканської церкви. Рано втративши матір, в дитинстві вона пережила багато горя, страждаючи від суворого та фанатичного батькового характеру.

У 1824 році Шарлотту разом з трьома сестрами батько віддав в безкоштовний сирітський притулок для дітей духовенства, але через рік змушений був забрати: притулок вразила епідемія тифу.

Вимушена працювати гувернанткою, багато років Шарлотта мріяла відкрити свій пансіон для дівчаток. Накопичивши невелику суму, разом із сестрою Емілією вона поїхала до Брюсселя.

Отримавши гарну освіту і блискуче опанувавши французькою мовою, дівчата повернулися до Англії, але створити свій навчальний заклад їм не вдалося не одразу через відсутність коштів і зв’язків. Відкритий пансіон біля кладовища не набув популярності, цьому не допомогли ні педагогічна майстерність сестер Бронте, ні досвід, ні знання французької мови, ні отримана за кордоном освіта.

Фонд бібліотеки поповнився новим виданням Ігоря Гургули «Лозо Святого Симеона. Літературний портрет Івана Корсака»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 59

Друзі, фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився новим виданням Ігоря Гургули «Лозо Святого Симеона. Літературний портрет Івана Корсака» (Луцьк: Видавництво «Терен», 2025), що подароване Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків.

Іван Корсак – відомий письменник, журналіст, засновник газети «Сім’я і Дім», а згодом і радіо «СІД-ФМ». Він очолював створений ним медіахолдинг упродовж багатьох років, входив до складу Ради Національної спілки письменників України.

Видання є ґрунтовним дослідженням Ігоря Гургули, що присвячене життєвому й творчому шляху видатного українського письменника Івана Корсака. Автор подає всебічний аналіз літературної спадщини митця, розкриває провідні тематичні напрями його творчості, жанрову специфіку окремих творів, особливості художнього осмислення історичних постатей і подій.

Книгу видано з нагоди вшанування 80-річчя від дня народження Івана Корсака. Щиро дякуємо за подароване видання та сподіваємось, що ця книга знайде свого читача.

Запрошуємо до читання!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу