Колекція краєзнавчих календарів Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнилася надзвичайно цінними екземплярами, присвяченими історії Баштанщини та людям, які творили її долю. Щиро дякуємо колективу Баштанський краєзнавчий музей за подарунок.

Календар «Полтавське – Полтавка – Баштанка» знайомить з історією виникнення одного з населених пунктів сучасної Миколаївщини. Календар містить унікальні світлини з фондів Баштанського краєзнавчого музею та починається з подій початку ХІХ століття, коли на степові простори колишніх Вольностей Війська Запорозького Низового переселялися козаки та державні селяни з Чернігівщини й Полтавщини. У пошуках кращої долі вони заснували поселення, яке згодом стало важливою частиною історії краю. Перші згадки про нього датуються 1811 роком, а назву воно отримало на честь земель, звідки прибули його мешканці, – Полтавське.

Не менш цінним є календар «Бойки Христофорівки: пам'ять у світлинах», присвячений долям людей, які пережили драматичні події середини ХХ століття. Календар вшановує пам’ять бойківських родин, примусово переселених у 1951 році до села Христофорівка Баштанського району внаслідок радянсько-польського обміну ділянками територій. Для багатьох із них переїзд означав втрату малої батьківщини, рідних домівок, звичного способу життя та необхідність починати все заново на новому місці. Світлини, зібрані в календарі, зберігають безцінні свідчення минулого – обличчя людей, родинні історії, народні традиції, особливості побуту та культурної спадщини бойків.

Обидва календарі є яскравим прикладом того, як документальна фотографія та краєзнавчі дослідження допомагають зберігати історичну пам’ять. Вони не лише знайомлять з минулим, а й спонукають замислитися над важливістю збереження родинних архівів, місцевої історії та культурної спадщини громад.

Міністерство культури України 

У Брюсселі на полях засідання Європейської Ради відбулося підписання Спільної декларації «Європа для культури, культура для Європи».

Документ підписали Президент Республіки Кіпр Нікос Христодулідіс як представник країни, що головує в Раді ЄС, Президентка Європейського парламенту Роберта Метсола та Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Декларація закріплює спільне політичне зобов’язання щодо захисту, підтримки та розвитку культури в Європі, а також підтверджує важливість культурного й мовного різноманіття, свободи мистецтва та культурної спадщини.

«Культура є важливою складовою національної безпеки України в умовах війни. Ми повністю підтримуємо спільну декларацію «Європа для культури – Культура для Європи» та її новий програмний документ «Культурний компас для Європи». Культура є живою основою національної ідентичності кожної з держав-членів ЄС, запорукою єдності та рішучого наміру боронити спільні європейські цінності. Це надзвичайно вчасне і важливе усвідомлення теперішньої Європи перед викликами сьогодення», – зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Tetyana Berezhna.

Спільна декларація є виразом політичної підтримки з боку усіх європейських інституцій нового Програмного документа ЄС «Культурний компас для Європи», що додає важливої політичної ваги для подальшого втілення стратегії розвитку культури в Європі.

Детальніше про документ на сайті Мінкульту.

24 червня 1917 року у Микольську-Уссурiйському відбувається Перший загальний всеукраїнський з’їзд діячів і громадянства Далекого Сходу. Підсумком роботи з’їзду стало звернення до Тимчасового уряду з вимогою про визнання ним широкої національно-культурної автономії для українського населення, організацію українських військових частин з українців-вояків російської армії, створення Далекосхідної Української Крайової Ради та її Секретаріату. На З’їзді під головуванням А. Романюка було створено перший виконавчий орган нової держави — Тимчасовий Далекосхідній Український Крайовий Комітет, який очолив Онисим Ступак. Фактично з цього моменту починається організована боротьба українців краю за національну державність.

Влітку 1917 року у Владивостоці було створено місцеві організації Української соціал-демократичної робітничої партії та Української партії соціалістів-революціонерів. 16 липня 1917 року в Харбіні відбувся загальний з’їзд делегатів, на якому була створена Українська Окружна Маньчжурська Рада, на чолі з лікарем штабу військ І. Модзалевським. 7 січня 1918 року в Хабаровську відбувається Другий Всеукраїнський з’їзд, прибуло багато селян, що цікавилися справою переселення на Україну. Вибрано новий Тимчасовий Комітет, до якого ввійшли: Гордій Мелашич, Гаврило Кириченко-Могила і Я. Кушнаренко. Тим часом російські більшовики, що повалили російський Тимчасовий Уряд Керенського, захопили владу на Сибіру й пробували вчинити це й на Зеленому Клині, вчиняючи різню в Благовіщенському. Китайці прогнали більшовиків з Маньчжурії. Це дало змогу генералу Дмитру Хорвату зорганізувати в Харбіні українські антибільшовицькі військові частини.

Під захистом свого національного війська могла розвивати свою діяльність заснована в Харбіні Маньчжурська Українська Окружна Рада, що видавала свій офіційний «Вісник» та створювала українські школи в краю. 7 квітня 1918 року у Хабаровську відбувається Третій Всеукраїнський з’їзд, на якому було прийнято рішення про створення Української держави на Тихому океані та приступити до формування Української армії Зеленого Клину.

Для координації подальшої боротьби було сформовано Тимчасовий Далекосхідній Український Крайовий Комітет.

Читати далі: 24 червня: цей день в історії України

25 червня о 15:00 Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запрошує на безкоштовний показ документального фільму «PALYANYTSIA».

Фільм про Україну, війну та силу мистецтва, що народжується навіть у часи найбільших випробувань, створений невеликою американо-українською командою, яку об’єднала ідея культурної підтримки України.

Стрічка розповідає історію американських стріт-арт художників із Лос-Анджелеса Bandit, Tristan та Johnny, які під час повномасштабної війни разом з українською координаторкою Катерина Тимченко / Katerina Tymchenko подорожували від Києва та Бучі до Краматорська, Одеси й Миколаєва. Загалом за 2,5 роки митці створили 33 мурали, що стали свідченням болю, спротиву і сили людей, які живуть і борються під час війни.

Але «PALYANYTSIA» – це історія не лише про зовнішнє, а й про внутрішнє. Це спроба через мистецтво осмислити як українці, незважаючи на біль і втрати, залишаються сильними, пошук відповіді на запитання, що виходять за рамки звичайного: «Що означає бути людиною в умовах руйнування?», «Як ти можеш змінити себе, щоб знайти себе справжнього?», «Що ти готовий змінити в собі, щоб змінити світ?».

Сьогодні найтепліші слова та щирі усмішки - для чарівної ювілярки!

Колектив Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека вітає з особистим святом Галину Миколаївну Войциховську, завідуючу відділом соціокультурної діяльності!

Богдан Степанович Боднарский народився 23 червня 1874 року в місті Радивилів, нині Рівненської області - український і російський книгознавець, бібліограф.

Через фінансові проблеми сім'ї за систематичну освіту зміг узятися з деяким запізненням. Лише в 1901 р., уже маючи 27 літ, закінчив юридичний факультет Московського університету, згодом навчався в Археологічному інституті, який закінчив у 1910 p.

Але так склалося життя, що найбільш повно його здібності розкрилися не в юриспруденції і не в археології, а в книгознавчій справі, педагогіці. Причому працьовитість, енергія, аналітичний розум дуже швидко допомогли радивилівцеві завоювати книгознавчу Москву. Боднарський став першим директором Російської центральної книжкової палати (в 1920 p.), директором Російського бібліографічного інституту (в 1921 р.).

Він був пропагандистом міжнародної класифікації знань, яку вивчив, перебуваючи в Міжнародному бібліографічному інституті в Брюсселі, - під керівництвом засновника цього інституту Поля Отлє. Виступаючи з численними доповідями в різних товариствах, Богдан Степанович ще на початку 20 століття зумів переконати колег - учених і просто бібліотекарів - у перспективності десятинної класифікації знань. А ще переклав із французької «Скорочені таблиці десятинної класифікації Міжнародного бібліотечного інституту» і взявся видати складені ним методичні посібники для різних бібліотек. Основна праця Богдана Боднарського - «Бібліографія російської бібліографії», яка увібрала в себе огляд літератури за 1913 - 1925 роки. З 1921 р. він був професором, у 1943 р., захистивши дисертацію, став доктором педагогічних наук. У 1945 р. удостоївся звання заслуженого діяча науки РРФСР. Педагогічні здібності нашого земляка проявилися в той період, коли він читав лекції з бібліографії на курсах у Московському університеті ім. Шанявського, коли виступав у вишах Ленінграда. Важлива сторінка біографії Боднарського - редагування в 1913–1929 роках журналу «Библиографические известия», що видавався Бібліографічним товариством при тодішньому Імператорському Московському університеті. А членом цього товариства він став ще з 1909 р., із наступного року був його секретарем, а в 1920 - 1939 роках головував тут.

Помер Б. Боднарський на 94 році життя. 

Вже стало доброю традицією в усьому світі до дня заснування Міжнародного Олімпійського Комітету (23 червня 1894 року) відзначати Олімпійський день.

Міжнародний Олімпійський день – це родинне свято спорту, де кожний знаходить собі заняття до душі та зможе відчути себе справжнім олімпійцем.

Свято спорту проходить на центральних вулицях міст, в парках, дитячих таборах, на стадіонах різних регіонів, таким чином охоплює всю Україну.

Головне гасло всеукраїнських спортивних заходів Олімпійського дня у 2026 році — «Ти зможеш!». Подія спрямована на популяризацію активного способу життя, єднання суспільства та висловлення підтримки один одному.

Наряду з пересічними громадянами в Олімпійському дні беруть участь й уславлені спортсмени, Олімпійські чемпіони та призери, тріумфатори світових і європейських першостей.

В Олімпійській хартії записано: Олімпійський рух має своїми цілями виховувати молодь за допомогою спорту в дусі кращого взаєморозуміння і дружби, сприяючи, таким чином, створенню кращого і більш спокійного світу.

Всі самі імениті спортсмени вважають свою кар’єру, якою б успішною вона не була, неповноцінною без Олімпійської медалі.

Олімпійські чемпіони - гордість кожної країни!

25 червня о 14:00 у відділі документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбудеться майстер-клас «Геометрія особистості».

Разом із керівником Миколаївського відділення Всеукраїнської арттерапевтичної асоціації, психологом Юлією Фарафоновою учасники здійснять захопливу подорож у власний внутрішній світ через мистецтво, творчість і самопізнання.

Чому коло асоціюється з гармонією, квадрат – зі стабільністю, а трикутник – із прагненням до мети? Відповіді на ці питання ви отримаєте під час зустрічі, а також познайомитеся з психологією геометричних форм, дослідите їхнє символічне значення та створите власний геометричний портрет за допомогою творчих вправ.

Майстер-клас допоможе краще зрозуміти себе, усвідомити особливості своєї особистості, навчитися ефективніше керувати емоційним станом та відкрити нові ресурси для особистісного розвитку.

Захід відбудеться у межах проєкту «Майстерня психологічної саморегуляції засобами мистецтва».

Чекаємо на всіх, хто прагне пізнати себе та відкрити нові грані власної особистості!

25 червня о 13:00 у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбудеться презентація книги поетеси, письменниці, журналістки, членкині Національної спілки журналістів України Альони Мовчан «Бути жіночною під час війни – це мистецтво».

У ній – 21 історія жінок, різних за віком, досвідом і сферою діяльності. Їх об’єднує спільне рішення жити й працювати у Херсоні – місті на лінії фронту. Їхня сила – у витримці, у здатності піклуватися про інших, не зраджувати себе, не полишати своєї справи навіть тоді, коли обставини постійно ставлять під сумнів можливість планувати завтрашній день.

Ця книга про внутрішню опору, про ніжність, яка є не слабкістю, а формою сили. Про маленькі ритуали, які тримають. Про вибір залишатися яскравою й жіночною не всупереч війні, а всередині неї.

Кожна історія доповнена фотографіями від Олександра Корнякова.

Ведучий – Андрій Ярьоменко, заступник Директора департаменту реалізації гуманітарної політики – начальник управління культури Херсонської обласної державної адміністрації.

Чекаємо на вас у бібліотеці за адресою: вул. Маріупольська, 9.

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює подяку Юрію Котляру та видавчині Ірині Гудим за подаровані примірники літературно-художнього видання «Миколаївський міф» (Миколаїв, 2026).

Юрій Котляр – відомий український науковець, краєзнавець, доктор історичних наук, професор. Його багаторічна дослідницька діяльність сприяла глибшому осмисленню історичного минулого Півдня України, а нова книга стала ще одним свідченням невичерпного інтересу автора до історії рідного краю та його культурної спадщини.

«Миколаївський міф» – це подорож сторінками історії, легенд і таємниць нашого міста. У художньо-документальній формі автор поєднує реальні історичні події з міфами, переказами та фантастичними мотивами, створюючи багатогранний образ Миколаєва – міста зі своєю особливою душею та неповторною атмосферою.

Особливу увагу в книзі приділено сакральним місцям Миколаєва. Саме навколо них розгортаються драматичні події історичного і можливого минулого, а знайомі міські локації постають перед читачем у новому, подекуди загадковому світлі.

Видання стане цікавим і корисним для всіх, хто захоплюється історією Миколаївщини, краєзнавством, культурною спадщиною нашого регіону та художньою літературою, заснованою на історичних фактах і місцевих легендах.

Сьогодні, 22 червня, в Україні — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Ця дата встановлена для вшанування мільйонів українців, які загинули під час Другої світової війни.

Саме 22 червня 1941 року нацистська Німеччина розпочала напад на Радянський Союз. Відтоді українські землі на чотири роки стали ареною бойових дій, окупації та злочинів. Одними з найзапекліших були бої за Київ.

За різними оцінками, жертвами радянсько-німецької війни стали майже 10 мільйонів українців. 

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни був запроваджений указом президента України від 17 листопада 2000 року. Щороку цього дня в державі проходять пам’ятні заходи, покладання квітів до меморіалів та хвилини мовчання на честь полеглих.

У день пам’яті українці вшановують усіх, хто загинув на фронтах, став жертвою окупації, переслідувань та воєнного лихоліття, а також згадують ціну, яку народ заплатив за мир.

Сьогодні, коли Україна веде війну вже з російським загарбником, цей День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни є особливо актуальним.
Сьогодення історії нашої держави навчає нас особливо гостро усвідомлювати ціну свободи, миру та безпеки.

Тож священним обов’язком для кожного із нас є – навіки зберегти пам’ять про тих, хто відстояв зі зброєю в руках наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава живим героям!

Літо щедро дарує нам спекотні дні, яскраве сонце та розмаїття барв. Проте інколи так хочеться повернутися думками до весни – пори пробудження, натхнення, нових надій і творчих відкриттів. Саме таку можливість дарує літературний альманах «Весняні візерунки» (Хмельницький, 2026), з яким можуть ознайомитися читачі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Це видання стало справжнім творчим майданчиком для авторів з різних куточків України. На його сторінках зустрілися письменники з Дніпропетровщини, Одещини, Вінниччини, Волині, Хмельниччини, Рівненщини, Київщини, Черкащини, Івано-Франківщини, Закарпаття, Львівщини, Чернігівщини, Миколаївщини, Донеччини. Незважаючи на відстані, усіх їх об’єднала любов до художнього слова та прагнення поділитися з читачами своїми думками, почуттями й творчими знахідками.

Альманах поєднує поезію та прозу, різні стилі, теми й настрої. Кожен авторський голос звучить тут по-своєму – щиро, неповторно та впізнавано. На сторінках видання переплітаються ліричні роздуми, особисті переживання, філософські спостереження, світлі спогади, мрії та емоції, народжені як миттєвим натхненням, так і життєвим досвідом.

«Весняні візерунки» це своєрідна мозаїка творчих світів, у якій кожен текст додає власний колір і настрій до загальної картини. Разом вони утворюють яскраве полотно сучасного літературного процесу, де поруч існують різні покоління, життєві історії та мистецькі погляди.

Запрошуємо вас, шановні читачі, завітати до обласної наукової бібліотеки та ознайомитися виданням. Можливо, саме на його сторінках ви знайдете твір, який відгукнеться у вашому серці, подарує нові емоції або надихне на власну творчість.