12 червня виповнюється 95 років від дня народження Євгенії Мірошниченко (1931-2009) – видатної української оперної співачки, педагога, лауреатки Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1972), чиє ім’я назавжди вписане в історію українського музичного мистецтва.

Її називали «діамантовим голосом України». Унікальне колоратурне сопрано Євгенії Мірошниченко вражало кришталевою чистотою звучання та неймовірним діапазоном у чотири октави. Її талант підкорював найкращі сцени, а майстерність і відданість мистецтву надихали не одне покоління виконавців.

Євгенія Семенівна не лише сяяла на оперній сцені, а й виховала цілу плеяду молодих співаків, створивши власну школу вокальної майстерності. Саме вона стала ініціаторкою створення в Києві камерного оперного театру «Мала опера».

Серед її найяскравіших сценічних образів – Лючія в опері «Лючія ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті, Цариця ночі у «Чарівній флейті» Вольфганга Амадея Моцарта, Лакме в однойменній опері Лео Деліба та багато інших. Її голос звучав і в кіномистецтві – у стрічці «Українська рапсодія» (1961) Сергія Параджанова вона виконувала вокальні партії головної героїні.

Багатогранність творчої особистості співачки розкриває Тетяни Швачко у статті «Український соловейко» («Музика» (2016, № 3). Авторка зазначає, що особливе місце у репертуарі мисткині посідали українські народні пісні про жіночу долю. Незалежно від настрою твору – радісного чи трагічного, пристрасного чи задумливого – Євгенія Мірошниченко виконувала його з внутрішньою силою, шляхетною стриманістю та глибокою емоційністю.

Про справжнє мистецтво співу вона говорила так: «Якщо співак, який може „взяти в руки“ зал, оволодіти увагою і думками слухача, зробити так, щоби кілька тисяч людей в один момент затаїли подих, такий співак – екстрасенс».

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека дізнатися більше про життя і творчість легендарної співачки та ознайомитися з матеріалами, присвяченими її мистецькій спадщині!

Читати далі: 95 років від дня народження Євгенії Мірошниченко

Що ми знаємо про «Енеїду» Івана Котляревського? Її вважають першим твором нової української літератури, видатною пам’яткою національного відродження та першим друкованим твором, написаним живою народною мовою. Свого часу поема викликала неоднозначні оцінки: дехто дорікав авторові за жартівливе переосмислення історичних і культурних традицій українців. Проте з роками інтерес до твору лише зростає, а уважні читачі відкривають у ньому нові смисли, цікаві подробиці побуту та мовні перлини.

Учасники розмовного клубу «СловоТворення», що діє при Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, під час чергової зустрічі вирушили у своєрідну кулінарно-літературну подорож сторінками «Енеїди». Досліджуючи текст поеми, вони знаходили назви страв, за допомогою яких Іван Котляревський яскраво змалював побут, звичаї та традиції українського народу.

Учасники пригадували старовинні рецепти, обговорювали особливості приготування страв, популярних кілька століть тому, та порівнювали їх із сучасною українською кухнею. А мовне доміно допомогло закріпити значення нових слів, що позначають давні наїдки.

Зустріч пройшла в атмосфері жвавої дискусії, спільних відкриттів і теплого спілкування.

Запрошуємо всіх охочих вивчати українську мову та відкривати нові сторінки історії, літератури й культури нашого народу долучатися до засідань розмовного клубу «СловоТворення».

Наступна зустріч відбудеться 17 червня і буде присвячена творчому доробку Івана Миколайчука – митця, якого називають поетичною душею українського кіно.

Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!

Читати далі: Що ми знаємо про «Енеїду» Івана Котляревського?

Всесвітній день боротьби з дитячою працею (World Day Against Child Labour) відзначається щорічно 12 червня. Головна мета цього дня - привернути увагу суспільства до масштабів експлуатації дітей та об'єднати зусилля для її повної ліквідації.

Проблема дитячої праці посилюється щороку. Більше 200 мільйонів дітей працює у всьому світі, у підсумку, діти позбавлені можливості отримати навіть середню освіту. Більше половини працюючих дітей піддаються жорстокій експлуатації, працюють у небезпечних умовах, страждають від рабства та інших видів примусової праці, залучаються до незаконної діяльності, включаючи проституцію, торгівлю наркотиками.

Цей день нагадує, що кожна дитина має право на захист від небезпечної роботи, яка шкодить її здоров'ю, розвитку та доступу до освіти.

Законодавство України встановлює особливі вимоги до праці неповнолітніх та категорично забороняє використання дитячої праці на важких, небезпечних або шкідливих роботах.

Статтею 1 Закону Україну «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III визначено, що дитиною є особа віком до 18 років. Згідно зі статтею 187 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років, при цьому у трудових правовідносинах вони прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.

Таємні локації, шифри та власноруч створені сувеніри – саме так 12 червня провели свій день семикласники Миколаївського ліцею № 38, завітавши до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

А розпочалася пригода зі книгосховища, де під час захопливого квесту учасники розгадували бібліотечні таємниці, знаходили зашифровані підказки серед тисяч сторінок та випробовували свою кмітливість. Відшукавши вихід із загадкових лабіринтів, школярі потрапили до Музею книги, де познайомилися з унікальними раритетними виданнями та дізналися чимало цікавого про історію книги.

Після інтелектуальних випробувань на учасників чекала творча майстерня. Підлітки власноруч виготовляли декоративні брелки, використовуючи мелену каву. Процес виявився надзвичайно захопливим, а приємний кавовий аромат наповнив увесь простір особливою атмосферою затишку та натхнення.

У результаті – прокачана логіка, оригінальні сувеніри, створені своїми руками, , безліч яскравих емоцій та відкриття для себе бібліотеки як місця, де пригоди, творчість і нові знання чекають на кожному кроці!

Запрошуємо всіх бажаючих поринути у найзагадковішу частину бібліотечного простору та випробувати свої сили у проходженні квест-гри «За лаштунками книгосховища».

Попередня реєстрація на квест-гру за телефоном (0512) 37-34-20

Міністерство культури України 

2634 заявки на створення українського контенту: Президент України Володимир Зеленський презентував перші результати «Тисячовесни».

Українська культура продемонструвала безпрецедентний запит на розвиток. У межах державної ініціативи «Тисячовесна», започаткованої Президентом України, учасники подали 2634 заявки. Перші результати програми представили під час зустрічі представників культурного та креативного секторів у Києві. Ініціативу з бюджетом в 4 млрд грн реалізують Міністерство культури та Офіс президента України.

Володимир Зеленський наголосив на важливості розвитку українського культурного простору та створення власного якісного контенту.

"Завдяки цій програмі сьогодні є всі можливості, аби створювати саме те, що дуже потрібно нашому суспільству зараз. А саме – більше свого. Продукт, який буде успішно боротися за свідомість і серця мільйонів – наших дітей, молоді, старшого покоління. Боротись і перемагати ворожі наративи, відчай і біль, давати українцям енергію та об’єднувати людей довкола українського майбутнього», - сказав Президент України.

Найбільше проєктів подано у категорії аудіовізуальних шоу та відеороликів для соціальних мереж - 554 заявки. Також учасники подали сотні проєктів у сферах ігрового та документального кіно, сучасної музики, перформативного й візуального мистецтва, анімації для дітей.

«Перші результати "Тисячовесни" показали головне - в Україні є величезний запит на створення власного культурного продукту. Ми отримали 2634 заявки, а загальний запит на фінансування перевищив бюджет Тисячовесни майже у п’ять разів. За цими цифрами - тисячі людей, команд та ідей. Це майбутні нові фільми, музика, вистави, анімація, контент для дітей і молоді. Це майбутня українська культура, яку створюють талановиті люди по всій країні. Особливо надихає, що серед них багато нових імен: у різних напрямах від 15% до 20% заявок є дебютними проєктами. Це означає, що поруч із визнаними митцями та професіоналами зростає нове покоління авторів, яке вже сьогодні формує майбутнє української культури. Дякую кожному, хто повірив у свою ідею та подав заявку на "Тисячовесну"», - наголосила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Tetyana Berezhna.

У межах заходу також відбулася відкрита дискусія про наступні етапи реалізації ініціативи «Тисячовесна», принципи експертного відбору та очікуваний вплив програми на розвиток українського культурного продукту.

Наразі триває технічна перевірка заявок. Після її завершення проєкти перейдуть до етапу експертного оцінювання.

Читати далі: Президент України Володимир Зеленський презентував перші результати «Тисячовесни»

Книжкову галузь можуть додати до національної ініціативи «Тисячовесна» наступного року. Як повідомляє Суспільне Культура, про це президент України Володимир Зеленський сказав під час зустрічі з експертами ініціативи.

Зеленський наголосив на важливості створення українського культурного продукту й читання книжок українською мовою. Як приклад він навів книжку Флоріана Іллієса «1913: Літо століття», що в оригіналі вийшла 2012 року, російською — 2013-го, а українською — лише 2026 року. «Людям подобається читати різне, але зрозуміло, якою мовою вони були змушені читати цю книжку раніше. Тому навколо нас досі є проблемні речі. Нам треба рухатися швидше: приймати більше рішень і створювати більше якісного українського контенту», — зазначив президент.

Раніше про можливе розширення програми говорила віцепрем’єрка з гуманітарних питань та міністерка культури Тетяна Бережна під час публічного інтерв’ю на «Книжковому Арсеналі». За її словами, у майбутньому програму планують поширити на книговидання й виробництво онлайн-ігор.

«Це уже закладено в нашій бюджетній декларації і моє завдання — зробити так, щоб там було не 4 млрд грн, а 6–8 млрд. Але це буде забезпечуватися тільки тоді, коли не лише держава скаже, що ось умови для створення українського культурного продукту, а представники української культурної спільноти скажуть, що готові взяти на себе цю відповідальність», — сказала Бережна.

«Тисячовесна» — національна ініціатива, започаткована за підтримки президента України Володимира Зеленського. Її мета — підтримати створення українського культурного продукту як альтернативи російському контенту.

Підтримку в межах «Тисячовесни» можуть отримати проєкти у таких напрямах:

• ігрові фільми та серіали;

• документальні фільми та серіали;

• анімаційні фільми та серіали;

• контент для дитячої аудиторії;

• сучасна музика;

• перформативне мистецтво;

• візуальне мистецтво;

• аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

  Читати далі: Книговидання у 2027 році можуть додати до програми «Тисячовесна»

11 червня у рамках веб-коучингу «БібліоStudies» відбувся вебінар «Секрети успішної комунікації під час публічних виступів» для бібліотечних фахівців публічних бібліотек області.

Спікерка – завідуюча відділом документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Неллі Громова, зупинилася на етапах підготовки публічного виступу, правилах ораторського мистецтва та принципах професійної комунікації для ефективного представлення діяльності бібліотеки та налагодження діалогу з громадою.

Під час заходу були розглянуті психофізіологічні умови успішної комунікації, ефективні вправи для розвитку артикуляції та психологічної стійкості під час публічних виступів, ознаки успішного публічного виступу на прикладі відомих ораторів.

Читати далі: Відбувся вебінар «Секрети успішної комунікації під час публічних виступів»

Василь Іванович Захарченко – український письменник, публіцист, журналіст. У 1995 р. отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за роман «Прибутні люди».

Народився Василь Захарченко 1 січня 1936 р. в селі Гутирівка Полтавської області. Після закінчення факультету журналістики Київського університету (1958) працював журналістом у Кременчуці, згодом переїхав до Черкас, де працював у виданнях «Молодь Черкащини» та «Черкаська правда». У 1973 р. Захарченка звинуватили у «антирадянській діяльності»  і засудили на  п’ять років таборів суворого режиму. І тільки після здобуття Україною незалежності його було реабілітовано (1991).

У творчому доробку письменника десять романів, дев’ять повістей, понад сто оповідань. Письменник до останнього вболівав за долю держави і української мови. Помер Василь Іванович Захарченко 5 грудня 2018 р.

Варфоломій Шевченко – така людина, якою можна похвалитися перед усіма земляками.

П. Куліш

Варфоломій Григорович Шевченко був для Тараса Шевченка «щирим рідним братом», «єдиним щирим другом». Про їхню духовну близькість свідчать рядки листів, факти, зафіксовані в документах. Їх взаємна приязнь згодом переросла у велику дружбу, котру обидва пронесли до останніх днів життя.

Народився Шевченко Варфоломій Григорович 11 червня 1821 року у с. Кирилівка Звенигородського повіту. Варфоломій був на сім років молодший від Т. Шевченка, проте вчив його той самий кирилівський дяк Петро Богорський, якого колись Тарас відшмагав різками. Та подія була такою неординарною, що про малого «месника» і його «подвиг» у Кирилівці згадували ще довго. Варфоломій рано осиротів, був усиновлений купцем.

Варфоломій Григорович був «чоловіком письменним і тямущим», як писав про нього Пантелеймон Куліш. Він зумів викупитися з кріпацтва.

Зі своїм славетним родичем Варфоломій познайомився заочно у 1837 році, відповідаючи на Тарасові листи до рідного брата Микити, котрий був одружений на сестрі Варфоломія Мотрі. Вперше зустрілися вони у 1844 році в Кирилівці. Потім бачилися там-таки в 1845-му. Варфоломій служив у конторі пана П. В. Енгельгардта. Одного разу він почув з вуст поета рядки з поеми «Кавказ» і пережив справжній шок: «Я слухав, притаївши дух; волосся у мене піднялося дибом».

У 1857 році В. Г. Шевченко зі своєю родиною оселився в Корсуні, працював помічником управителя маєтку князя Павла Лопухіна, а потім і управителем. Т. Шевченко під час приїзду в Україну 1859 року побував у Корсуні. Жив у Варфоломія Григоровича біля двох місяців. Він щиро полюбив сім’ю брата, особливо 11-літнього Андрія, який співав йому пісні, якими поет, за його висловом, «впивався». Вставав Шевченко дуже рано і йшов малювати глухі, густі куточки саду. У своїх «Споминах…» Варфоломій Григорович пише про те, як поет співав. Він так глибоко переймався словами і мелодією, що його почуття передавалися й слухачам. Здавалося, «його пісня говорить»; «інколи, було, під кінець пісні затремтить його голос і на довгі вуса скотяться з очей сльози».

Саме Варфоломієві довірив Шевченко сокровенну мрію купити землю над Дніпром та побудувати хатину. Задля цього вони відвідали Канів. Шукали разом землю над Дніпром. Знайшли її між Каневом і Пекарями на горі Мотовиловщині. Жорстока доля не дозволила завершити справу з купівлею землі, Тарас Шевченко змушений був навіки покинути рідну серцю Україну.

Читати далі: Народився Шевченко Варфоломій Григорович - друг, троюрідний брат і свояк Тараса Шевченка

11 червня на фасаді Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки було встановлено тактильну інформаційну табличку, призначену для людей з порушеннями зору. Це стало можливим завдяки студентській ініціативі «Доступний Миколаїв: урбанізація через інклюзивність», реалізованої молоддю в межах проєкту з розвитку молодіжних ініціатив. Проєкт об’єднав активних студентів, небайдужих до питань інклюзії та доступності міського середовища.

Ідея виникла в молодіжному середовищі як відповідь на потребу створення комфортного та зрозумілого простору для людей з інвалідністю. Одним із практичних результатів проєкту стало встановлення тактильних інформаційних табличок на об’єктах соціальної та культурної інфраструктури міста.

Табличка, розміщена на будівлі бібліотеки, містить інформацію, виконану рельєфно-крапковим шрифтом Брайля та тактильними елементами, що дає змогу людям із порушеннями зору самостійно ідентифікувати установу та отримати необхідні відомості про неї. Такі засоби навігації є важливим елементом безбар’єрного середовища, адже сприяють підвищенню рівня самостійності, безпеки та комфорту людей з інвалідністю.

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека послідовно підтримує принципи інклюзивності та доступності, прагнучи бути відкритим культурним і освітнім простором для кожного. Встановлення тактильної таблички є не лише практичним кроком, а й символом уваги до потреб усіх членів громади та важливим внеском у формування безбар’єрного майбутнього Миколаєва.

Читати далі: На фасаді Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки було встановлено тактильну...

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Інтерактивне навчання: інструменти та технології» https://osvita.diia.gov.ua/courses/interactive-learning

Цей освітній серіал познайомить з інструментами для вчителів для інтерактивного навчання онлайн: Microsoft Teams, «Клас», «Шкільні уроки», гейміфікація, доповнена реальність. Учні ліниво підключаються до Zoom і не беруть участі в уроках — знайомо? Ігри та платформи для комунікації з дітьми зроблять уроки інтерактивними. Дізнайтеся, як працює Microsoft Teams, програми «Клас» та «Шкільні уроки».

Завдяки серіалу можна навчитися використовувати ігри на прикладі MinecraftEdu, зацікавити учнів створенням мультиків із пластиліну завдяки пікселяції, створювати проєкти на основі доповненої реальності.

Освітній серіал є ініціативою Міністерства цифрової трансформації за підтримки АСБІС-Україна, Apple, Logitech, Prestigio Solutions, Microsoft та Ліко-Школи. Складається з 6 серій та фінального тесту.

Користуйтеся з користю!

Сьогодні відзначаємо 75 років від дня народження Василя Шкляра (нар. 1951) – українського письменника, одного з найвідоміших сучасних авторів історичної та патріотичної прози, чиї твори стали важливою частиною новітнього українського літературного процесу.

Василь Шкляр належить до тих митців, для яких художнє слово є не лише літературою, а й формою національної пам’яті та історичної справедливості. У своїх романах він звертається до складних і трагічних сторінок української історії, порушуючи теми боротьби за свободу, гідності, честі та незламності українського духу. Особливе місце у творчості письменника посідають твори, присвячені визвольним змаганням XX століття, які повернули широкому колу читачів маловідомі сторінки минулого.

Творчість Василя Шкляра вирізняється емоційною силою, виразною мовою та глибоким відчуттям історичної відповідальності. Його слово сьогодні звучить особливо актуально, нагадуючи про ціну свободи, важливість національної пам’яті та силу української ідентичності, що формується через культуру, історію та літературу.

У фонді @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються видання Василя Шкляра, які ми пропонуємо до вашої уваги:

Ностальгія : роман / Василь Миколайович Шкляр ; передм. М. Слабошпицького. - Харків : Клуб сімейн. дозвілля, 2014. - 252 с. - (Український бестселер).

Залишенець. Чорний ворон : роман / Василь Миколайович Шкляр. - Харків : Клуб сімейн. дозвілля, 2015. - 426 с.

Троща : роман / Василь Миколайович Шкляр. - Харків : Клуб сімейн. дозвілля, 2017. - 417 с.

Василькова таємниця : оповідання / Василь Миколайович Шкляр ; худож. Кость Лавро. - Львів :Літ. та мистец., 2018. - 81, [2] с. : іл.

Запрошуємо читачів, дослідників, студентів і всіх, хто цікавиться сучасною українською літературою та історичною прозою, звернутися до творчості Василя Шкляра – письменника, чиє слово утверджує національну пам’ять, пробуджує інтерес до української історії та надихає на глибше осмислення минулого й сучасності України.

Читати далі: 75 років від дня народження Василя Шкляра