2 червня 1996 року, Україна офіційно завершила процес ядерного роззброєння та втратила статус ядерної держави, успадкований після розпаду СРСР.
Відмова від третього у світі за потужністю ядерного арсеналу стала одним із найвизначальніших і найдоленосніших рішень в історії незалежної України, що суттєво вплинуло на її подальший розвиток та місце у світовій політиці.
За даними експертів, після здобуття незалежності Україна успадкувала один із найбільших ядерних арсеналів у світі. На її території перебувало близько 1900 стратегічних ядерних боєголовок і від 2 650 до 4 200 тактичних ядерних боєзарядів. Крім того, Україна мала 176 міжконтинентальних ракетних комплексів - 130 ракет типу SS-19 (УР-100Н) та 46 RT-23 (SS-24), а також близько 44 стратегічних бомбардувальників.
Попри розміщення ядерного арсеналу на території України, контроль над більшістю боєголовок і систем запуску залишався в руках централізованого радянського, а згодом російського командування. Україна успадкувала саму зброю та необхідний персонал для її обслуговування, однак не мала доступу до механізмів її застосування. Саме цей фактор став одним із ключових під час переговорів щодо виведення ядерної зброї з української території.
16 листопада 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року. У результаті цих домовленостей було закріплено, що Україна відмовляється від ядерної спадщини СРСР і бере курс на повну ліквідацію ядерного арсеналу, використовуючи атомну енергію виключно в мирних цілях. Натомість провідні ядерні держави мали надати Україні гарантії безпеки та запевнити у відсутності загроз суверенітету чи територіальній цілісності.
Під час Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» Міністерство культури України представило перші інсайти дослідження інструментів залучення читачів книжок в Україні
Експерти книжкового ринку, дослідники та представники культурного сектору обговорили найефективніші способи популяризації читання та формування читацької звички.
Метою дослідження стало вивчення того, скільки і чому українці читають або не читають, а також пошук практичних інструментів для залучення нових аудиторій.
У події взяла участь Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Tetyana Berezhna
«Читання — це інвестиція в людський капітал, бо через книжки ми формуємо критичне мислення, уяву, культуру діалогу та власну систему смислів. Розвиток читання є одним із пріоритетів державної культурної політики», — зазначила Тетяна Бережна.
Головний висновок дослідження — ключовою перепоною для читання є не вартість книжок, а відсутність читацької звички та середовища, у якому книжка є природною частиною повсякденного життя.
Також до заходу долучилася заступниця Міністра культури України Bohdana Laiuk
«Люди, які регулярно читають довгі тексти та художню літературу, краще розуміють причинно-наслідкові зв’язки, більш критично сприймають інформацію та є менш вразливими до пропаганди», — сказала Богдана Лаюк.
Серед найефективніших інструментів залучення нових читачів дослідники назвали книжкові фестивалі, літературні події та регіональні культурні заходи.
Нагадаємо, Мінкульт ініціював дослідження читання в Україні, щоб визначити, які з інструментів промоції найбільш ефективні. Його результати стануть опорою і для впровадження державної політики розвитку читання, і для всіх учасників сфери.
Читати далі: Представило перші інсайти дослідження інструментів залучення читачів книжок в Україні
Друзі!
Пропонуємо вашій увазі відеоролик про роботу Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Дізнайтесь, які важливі події і заходи відбулися у бібліотеці протягом місяця.
Залишайтеся завжди на інформаційній хвилі разом з нами!
#бібліотекапрацює #щоробитьбібліотека #цікавознати #якпрацюєбібліотека
Друзі, фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився новим виданням Сергія Свистунова «Основи менеджменту» (Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2026). Автор книги – кандидат філософських наук, доцент кафедри менеджменту і економіки спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України.
У навчальному посібнику розкрито сутність менеджменту та ключові принципи планування, організації й управління діяльністю в умовах сучасних викликів ринкової економіки малих і середніх підприємств у сфері послуг. Окремі розділи присвячено основам тайм-менеджменту, лідерству та процесу прийняття управлінських рішень. Матеріал доповнено додатками, питаннями для самоконтролю, спеціалізованими тестами і практичними завданнями, що дають змогу студентам оцінити власні управлінські якості, визначити стиль керівництва, розвинути навички планування, ефективної комунікації та командної роботи.
Книга буде корисна викладачам та студентам економічних і управлінських спеціальностей, а також усім, хто прагне поглибити знання з сучасного менеджменту.
Запрошуємо ознайомитися з новинкою!
Читати далі: Фонд бібліотеки поповнився новим виданням Сергія Свистунова «Основи менеджменту»
Друзі, маємо для вас новину!
Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими атмосферними випусками. Цього разу фахівці бібліотеки запрошують у захопливу мандрівку світом української міфології разом із серією книг сучасної української письменниці Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу»:
- «Домашні духи»,
- «Духи природи»,
- «Духи-шкідники».
Попереду – ще більше магії, загадок і сучасної української фантастики. Упродовж року в межах модуля «Магічні світи сучасності» на вас чекатимуть уривки з творів сучасних українських авторок Світлани Тараторіної та Анни Софіної.
Слухайте, відкривайте нові історії, знайомтеся з сучасною українською літературою та занурюйтеся разом з нами у світи, де оживають міфи й народжується магія.
https://www.youtube.com/watch?v=u9s4PRM8L78...
#слухаємоукраїнське #SoundedBook #ДараКорній #міфічніістоти #українськіміфи
Всесвітній день батьків (Global Day of Parents) відзначається 1 червня. Традиція святкування була започаткована Генеральною асамблеєю ООН у 2012 році.
Мета свята – підкреслити роль сім’ї у формуванні загальнолюдських цінностей. Лише за умови наявності обох батьків родина здатна забезпечити підростаючому поколінню гармонійний розвиток, побудований на любов та взаємоповазі.
Цей день покликаний звернути увагу на надзвичайно важливу роль батьків, які, незалежно від їх раси, віри чи національності, є головними вихователями для своїх дітей. Також Всесвітній день батьків має нагадати про роль як матері, так і батька у вихованні дитини. Адже батькові не заважає суспільна думка більшу частину турбот про дитину залишати на матір.
Це свято підкреслює важливість батьківської участі у формуванні дитини — як на фізичному, так і на емоційному, соціальному та інтелектуальному рівнях. Саме родина, а зокрема батьки чи опікуни, мають першочергову відповідальність за виховання й захист дітей. Для гармонійного розвитку особистості дитина має зростати в атмосфері любові, розуміння, турботи й безпеки. Батьки — це ті, хто не лише задовольняє базові потреби дитини, а й надає їй відчуття ідентичності, стабільності й цінності. Їхня постійна підтримка формує базу для здорової й щасливої особистості.
Читати далі: Всесвітній день батьків (Global Day of Parents)
1 червня 1652 року розпочалася переможна битва козацького війська під керівництвом Богдана Хмельницького проти поляків під Батогом.
1-2 червня 1652-го на лівому березі Південного Бугу неподалік гори Батіг зійшлися українсько-татарське військо (30-35 тис.) під командуванням Богдана Хмельницького і польське військо (30 тис.) Мартина Калиновського.
2 червня відбулися вирішальні бої, в яких відзначилася козацька кіннота на чолі з Іваном Богуном. Вранці розпочався артилерійський та рушничний обстріл польського табору. Після цього в атаку пішли козаки. Серед шляхти розпочалася паніка. Проте німецькі найманці, що воювали в королівській армії, запекло захищалися. Але їх опір було зламано, козаки увірвалися до польського табору. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам Калиновський загинув. Також загинули комендант німецької піхоти Сигізмунд Пшиємський, брат майбутнього короля Яна Собеського Марек. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків.
Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала під Каннами 216-го року до н. е.
Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти. До початку липня на території України відновлюється козацький адміністративний устрій. Богдан Хмельницький знову відновив кордон по Дністру і Случі.
У межах Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» відбулася церемонія вручення премії Drahomán Prize — відзнаки для перекладачів з української мови на мови світу
Лауреаткою премії за 2025 рік стала українсько-американська перекладачка та поетка Ніна Мюррей. Перемогу їй присудили за англомовний переклад драматичної поеми Лесі Українки «Кассандра».
У заході взяла участь заступниця Міністра культури України Bohdana Laiuk. Вона наголосила на важливій ролі перекладачів у поширенні української культури у світі.
«Ми довідуємося про справжню силу своєї літератури саме тоді, коли бачимо її в перекладі. Завдяки вам ми по-новому читаємо українську літературу. Дякую всім фіналістам і фіналісткам за те, що допомагаєте нам в Україні краще розуміти власну літературу та доносити її до читачів у всьому світі», — зазначила заступниця.
Ніна Мюррей є авторкою низки перекладів української літератури англійською мовою, серед яких романи «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко та «Іван і Феба» Оксани Луцишиної. Також вона перекладала твори Ірини Вікирчак, Сергія Жадана та інших українських авторів.
До короткого списку премії цьогоріч увійшли також Алессандро Акіллі та Ярина Груша з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні», а також Нільс Хокансон із перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока».
Спеціальну відзнаку Капітули премії за глибинний внесок у побудову спільного контексту між двома віддаленими культурами отримала перекладачка з української мови на бенгальську Мрідула Ґош.
Читати далі: Відбулася церемонія вручення премії Drahomán Prize
В останню суботу травня в Україні відзначають День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження – свято людей, які щодня дарують книзі голос, форму й дорогу до читача. Саме завдяки їхній наполегливій праці, творчому пошуку, професійній майстерності та відданості своїй справі народжуються видання, що зберігають історію, формують світогляд, навчають, надихають і підтримують у найскладніші часи.
Для бібліотеки працівники видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження не просто професійна спільнота, а надійні партнери й однодумці.
Саме завдяки співпраці з авторами, видавцями, редакторами, друкарями та книготорговцями бібліотечні фонди поповнюються новими виданнями, а читачі мають можливість відкривати для себе сучасну українську літературу, наукові праці, краєзнавчі дослідження.
Щиро дякуємо за вашу працю, професіоналізм і любов до друкованого слова. Бажаємо невичерпного натхнення, нових творчих звершень, вдячних читачів під мирним українським небом!
#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо
На базі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся цикл занять у межах онлайн-школи «Моделювання бібліотечного фонду та організація довідково-бібліографічного апарату».
З 21 квітня по 28 травня фахівцями бібліотеки проведено 12 занять з працівниками публічних бібліотек області. Індивідуальні та групові зустрічі проходили з кожною територіальною громадою окремо.
Під час тренінгів учасники детально розглянули технологічні процеси по роботі з бібліотечним фондом та методику ведення облікової документації. Організатори врахували запити кожної окремої громади. Особливу увагу спікери приділила таким практичним питанням як оптимізація роботи бібліотечних дорадчих органів; розробка внутрішніх інструкцій; автоматизація процесів та робота у програмі Excel; правила обліку та реєстрації книжкових дарунків від благодійних організацій і приватних осіб; правила підготовки підсумкових звітів та стандарти звітності.
Окремим блоком було висвітлено роботу з довідково-бібліографічним апаратом. Надано рекомендації щодо розв'язання складних випадків систематизації за таблицями УДК та запровадження нових методичних рішень для оптимізації каталогів. Спікерка зауважила, що від грамотного ведення довідково-бібліографічного апарату залежить якість розкриття бібліотечного фонду та подальша популяризація літератури серед читачів.
У Києві триває XIV Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» - у перший день відкриття на ньому помітили Першу Леді України Олену Зеленську.
Перша Леді на фестивалі принесли книги до стенду для військових:
На фестивалі вона придбала такі видання:
Читати далі: Які книжки для військових на Книжковому Арсеналі віддала Олена Зеленська
У межах Національного тижня безбар’єрності Міністерство культури України долучилося до тематичної зустрічі «Безбар’єрність у культурному просторі», яка відбулася у Музеї війни.
Учасники обговорили роль культури у формуванні сучасної людиноцентричної держави, а також значення безбар’єрності як одного з ключових принципів суспільного розвитку. Йшлося про те, що безбар’єрність сьогодні — це про рівні можливості, інклюзивну комунікацію, подолання стереотипів та створення атмосфери взаємоповаги.
Заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Anastasia Bondar наголосила на ролі культури у формуванні безбар’єрного суспільства.
«Політика безбар’єрності сьогодні є значно ширшим поняттям, ніж лише створення фізично доступного простору. Насамперед це про зміну суспільного мислення та формування культури рівних можливостей. Ми все більше усвідомлюємо, що бар’єром може бути як простір, так і сама комунікація. Наше головне завдання — перейти від розмов про доступність до реального включення», — зазначила Анастасія Бондар.
Під час дискусії окрему увагу приділили значенню безбар’єрності у культурному середовищі, викликам, які досі залишаються непомітними для суспільства, а також тому, як мова, комунікація та сервіс впливають на відчуття включеності людини у суспільне життя. Також поділилися практичними кейсами впровадження інклюзивних практик у культурних інституціях, обговорили важливість простої мови, сенсорної доступності та створення доступного культурного простору в умовах війни та відновлення країни.
Читати далі: Тематична зустріч «Безбар’єрність у культурному просторі»
3 червня 2026 р. о 14.00 Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека проводить в онлайн-форматі наукову студію «Дискурс часу: періодика як історико-культурний феномен».
Захід проводиться з метою привернення уваги до періодичних видань як унікальних свідків свого часу, що відображають суспільні настрої, інтелектуальні тенденції та культурні трансформації різних історичних періодів. Учасники матимуть можливість обговорити актуальні питання збереження, дослідження та популяризації газетно-журнальної спадщини в умовах сучасного інформаційного простору.
У роботі студії візьмуть участь науковці, викладачі та студенти закладів вищої освіти, фахівці бібліотек, музеїв, архівів.
Підключення до заходу:
https://us02web.zoom.us/j/84307110364
Ідентифікатор заходу: 843 0711 0364
Участь у заході підтверджується заповненням онлайн-форми за покликанням https://forms.gle/adZoryQrQgeEVnc49
Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у засіданні наукової студії!