18 серпня 1649 року Богдан Хмельницький підписав з польським королем Яном II Казимиром Зборівський мирний договір.
Україна на території Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств отримала автономію. На територїї Гетьманщини не мали права перебувати війська Речі Посполитої та євреї.
Козацький реєстр встановили в розмірі 40 тис. осіб.
Резиденція гетьмана розміщувалась у Чигирині. Уряди всіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.
Розгортання війни в 1648-1649 роках було, безумовно, успішним для козаків. Початок Хмельниччини став грандіозним піднесенням козацького впливу і продемонстрував здатність українців протистояти польській армії.
Збаразько-Зборівська кампанія завершилася зміцненням позицій козацтва і закріпленням своїх перемог через особливий юридичний статус частини земель Речі Посполитої. Хоча отримані права були результатом кровопролитної війни, однак закріплені були не угодою рівносильних сторін, але жалуваною грамотою від короля.
Зборівський мирний договір 1649 року вперше за 300 років після падіння Галицько-Волинського князівства відновив Українську державу. Хоча й вона була автономна у складі Речі Посполитої, але фактично її залежність від Польщі була мінімальною. Як справедливо зауважив невідомий автор "Історії Русів", Зборівський договір заклав "камінь заснування нової епохи того (українського - М. Б.) народу [18:135]. Відновлена Зборівським договором Українська козацька держава під назвою Гетьманщина існувала аж до 1764 року до скасування гетьманства російською імператрицею Катериною ІІ.
Слід також підмітити, що Зборівська угода заклала підвалини української держави нового типу. Якщо Київську Русь можна умовно назвати Українською імперією, а Галицько-Волинське князівство - Українським королівством, то створена після Зборова держава носила чітко виражений республіканський характер. Ряд дослідників справедливо називають її козацькою християнською республікою. А потрібно зауважити, що в тодішній Європі було не так уже й багато держав з республіканським ладом правління.
Крім цього в ході Визвольної війни українського народу 1648-1657 років відбулася і соціальна революція і в новоутвореній державі почали бурхливо розвиватися буржуазні відносини.
Події під Зборовом викликали великий міжнародний резонанс у тодішній Європі. Про Зборівську битву і договір писали німецька, французька, англійська преса, по європейських країнах поширювалися численні брошури і летючі листки, увагу Визвольній війні українського народу 1648-1657 років приділяли італійські, німецькі, французькі історики. Багато хто в Європі бачив у Визвольній війні продовження Тридцятилітньої війни 1618-1648 років, оскільки обидві носили антикатолицький характер.
Отже, за умовами Зборівського договору остаточно оформилася нова українська козацька держава – Військо Запорозьке. Вона включала землі трьох воєводств Речі Посполитої: Київського, Брацлавського і Чернігівського. На цих територія влада мала належати гетьманові, а військам Речі Посполитої заборонялося тут розміщуватися.
