7 червня – 100 років від дня народження українського художника, видатного майстра графіки Анатолія Базилевича, який увійшов в історію як автор ілюстрацій до  поеми Котляревського «Енеїда». Над їхнім створенням він працював 10 довгих років.

Ілюстрації до «Енеїди» робили найвідоміші художники, але найпопулярнішою виявилася версія Анатолія Базилевича, яку перевидавали 17 разів. Починаючи з 1960-х  років, Базилевич співпрацював з найвідомішими київськими видавництвами, створюючи ілюстрації до класичних творів – Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Івана Франка, Григорія Квітки-Основ’яненка, Остапа Вишні. Складно знайти того, що не ілюстрував Базилевич – випускник знаного Харківського художнього інституту, що народився у Вінниці, виріс у Маріуполі. А вершин творчого розвою сягнув у Києві.

Працював у галузях книжкової та станкової графіки, створював екслібриси, звертався до монументального живопису.

Ім’я Анатолія Базилевича насамперед пов’язане з книжковою графікою. Його ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського стали культовими та сформували візуальний канон твору. Також він створив ілюстрації до «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького, «Наталки Полтавки», українських народних казок, творів Тараса Шевченка, а також до видань світової літератури.

Художник брав участь у численних республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках. Його твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї книги та друкарства України та інших музейних колекціях.

Серед відзнак - Срібна медаль ВДНГ, звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР та Народного художника України.

Анатолій Базилевич посідає ключове місце в історії української книжкової графіки другої половини ХХ століття як художник, що визначив образ української літературної класики для кількох поколінь читачів.

Щороку, 6 червня в Україні відзначають професійне свято працівників засобів масової інформації – День журналіста. Саме в цей день у 1992 р. Національну спілку журналістів України прийняли до Міжнародної федерації журналістів. На офіційному рівні згідно Указу Президента України свято стали відзначати у 1994 р.

Сьогодні професія журналіста відіграє ключову роль у суспільстві, адже саме медіа формують інформаційний простір, впливають на громадську думку та допомагають орієнтуватися в подіях сучасності.

Пропонуємо вашій увазі видання відомого німецького дослідника та викладача журналістики Клауса Маєра «Журналістика» (Київ: Академія української преси, 2022) з фонду @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

У книзі автор у доступній та структурованій формі розкриває теоретичні й практичні засади журналістської діяльності. Клаус Маєр пояснює принципи створення новин, особливості роботи сучасних медіа та значення професійних стандартів у журналістиці. Окрему увагу приділено питанню довіри аудиторії, яка є основою якісної журналістики, а також впливу засобів масової інформації на формування громадської думки й суспільних процесів.

Запрошуємо до читання!

Щорічно, 5 червня у світі відзначають Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Це свято було засновано Генеральною асамблеєю ООН ще у 1972 р. на Стокгольмській конференції, що стала поворотним моментом у глобальній боротьбі за збереження природи. Саме тоді започаткували Програму ООН з довкілля (ЮНЕП).

Щорічне відзначення цього дня сприяє підвищенню екологічної свідомості суспільства, привертає увагу до актуальних проблем довкілля та підкреслює необхідність дбайливого й раціонального використання природних ресурсів.

Пропонуємо ознайомитися з виданням норвезького вченого-антрополога Томаса Еріксена «Сміття і люди. Зворотній бік споживання» з фонду @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. У книзі на прикладах із різних куточків світу автор демонструє, як культура споживання та поводження з відходами впливають на екологічну ситуацію й життя суспільства. Особливу увагу автор приділяє проблемам нелегального захоронення сміття, забруднення довкілля та наслідкам надмірного споживання для природи й людства.

Видання спонукає замислитися над відповідальним використанням ресурсів, екологічною свідомістю та необхідністю дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Запрошуємо до читання!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Міністерство культури України

 разом з ДержКіно України і Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти.

 «Тисячовесна»: до завершення прийому заявок залишилися лічені години

Міністерство культури України закликає всіх, хто працює над створенням сучасного українського культурного продукту, встигнути подати заявку на участь у державній ініціативі Президента України Володимир Зеленський «Тисячовесна».

Участь у програмі можуть взяти режисери, музиканти, сценаристи, продюсери, документалісти, аніматори, автори дитячого контенту, театральні колективи, культурні менеджери та представники креативних індустрій.

Фінансування передбачене за сімома напрямами:

• ⁠ ігрові фільми та серіали;
• ⁠ неігрові (документальні) фільми та серіали;
• ⁠ анімаційні фільми та серіали, а також фільми й серіали для дитячої аудиторії;
• ⁠ сучасна музика;
• ⁠ перформативне мистецтво;
• ⁠ візуальне мистецтво;
• ⁠ аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

Ініціатива покликана підтримати проєкти, які посилюватимуть присутність українських історій у культурному просторі, сприятимуть розвитку національного культурного продукту та розширюватимуть його аудиторію в Україні та за кордоном.

«Тисячовесна» є найбільшою за роки незалежності програмою підтримки української культури із загальним бюджетом 4 млрд грн. Ініціатором проєкту виступив Президент України Володимир Зеленський. Реалізацію програми забезпечують Міністерство культури України та Офіс Президента України

Не відкладайте на останній момент - подайте заявку вже сьогодні.

Історія козацької доби є невід’ємною складовою національної пам’яті, а знайомство з нею допомагає молодому поколінню глибше усвідомити свої корені та культурну спадщину. 3 червня до відділу документів і наукових розвідок з питань краєзнавства Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завітали здобувачі освіти Миколаївська гімназія №36 на годину краєзнавства «Козацькими стежками рідного краю».

Під час зустрічі учасники мали чудову нагоду поспілкуватися з відомим краєзнавцем і дослідником історії козацтва Олександром Шарафановим. Захоплива розповідь гостя відкрила перед юними слухачами маловідомі сторінки минулого рідного краю, допомогла простежити тісний зв’язок Миколаївщини з козацькою історією та відчути дух епохи, що формувала українську державність. Школярі дізналися про повсякденне життя козаків, їхні звичаї та традиції, військову майстерність, побут і моральні цінності, які й сьогодні залишаються прикладом мужності, відваги та любові до Батьківщини.

Особливий інтерес викликало знайомство з виданнями із фондів обласної наукової бібліотеки. Представлені книги стали справжнім провідником у світ козацької доби, розкриваючи багатство історичних фактів, легенд, досліджень і свідчень про героїчне минуле українського народу. Ці видання не лише зберігають пам’ять про славні сторінки нашої історії, а й спонукають до подальшого пізнання рідного краю та його видатних постатей.

Щиро дякуємо всім учасникам заходу за щиру зацікавленість, активність та небайдужість до історичної спадщини України!

Читати далі: Відбулася година краєзнавства «Козацькими стежками рідного краю»

4 червня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася інтерактивна акція пам’яті «Дитячі долі, згублені війною», присвячена вшануванню дітей, чиї життя передчасно обірвала російсько-українська війна.

Миколаївці зібралися разом, щоб згадати кожну дитину, яка стала жертвою війни, чиї імена назавжди залишаться в наших серцях як символ невинності, яку неможливо повернути, та як нагадування про страшну ціну, яку платить український народ за свободу і мир.

До акції долучилися юні таланти Миколаєва, творчі колективи, майстрині, друзі та партнери бібліотеки. Теплом своїх сердець і творчістю з глядачами поділилися артисти вокальної студії GOLDEN VOICE (керівниця Марія Нафталімова), вихованці хореографічного колективу BEZSLIV (керівниця Ксенія Андрієва), а також народний ансамбль народної пісні «Берегиня» Херсонського обласного палацу культури.

Майстрині аматорської спільноти «Мереживо Прибужжя» провели для всіх охочих творчі майстер-класи з виготовлення ангелів пам’яті та вишивки на картоні в техніці ізонитки. Представники Міжнародного центру інновацій і технологій ICITY допомогли гостям зануритися у світ віртуальної реальності та сучасних технологій.

Особливо зворушливим став фінал заходу: учасники залишили на карті України паперових метеликів із дзвіночками – символами дитячих голосів, які назавжди залишаться з нами й лунатимуть крізь вічність.

Сьогодні вся Україна схиляє голови у скорботі та шані перед пам’яттю дітей, чиї життя забрала війна. Кожна дитина заслуговує на щасливе дитинство, мрії, навчання, ігри та безпечне майбутнє. Проте війна безжально відібрала найцінніше – життя невинних хлопчиків і дівчаток, які не встигли здійснити свої мрії, вирости та подарувати світові свої таланти.

Читати далі: Відбулася інтерактивна акція пам’яті «Дитячі долі, згублені війною»

У межах дослідження «Культура в Україні» 80% респондентів повідомили, що прочитали щонайменше одну книжку протягом року, тоді як у 2022 році цей показник становив 65%. Про це йдеться в результатах всеукраїнського дослідження агенції Research.ua, які міністерство культури України публічно презентувало під час дискусії у просторі «Повір у себе».

Згідно з результатами опитування, хоча б одну книжку протягом року прочитали 4 з 5 респондентів. Найбільша частка опитаних - 35% - прочитали за цей час 1–2 книжки. Ще 20% повідомили, що прочитали 3–4 книжки, а 25% - 5 книжок або більше. Водночас 15% респондентів зазначили, що не прочитали жодної книжки протягом року. Ще 5% не змогли відповісти або пригадати.

За віковими групами найчастіше про 1–2 прочитані книжки повідомляли респонденти віком 18–25 років - 42%. У цій же групі 25% прочитали 5 книжок або більше, 17% - 3–4 книжки, 14% не прочитали жодної книжки, ще 2% не змогли відповісти. Серед респондентів віком 26–35 років 29% прочитали 1–2 книжки, 22% - 3–4 книжки, 28% - 5 книжок або більше. 16% у цій групі не прочитали жодної книжки, 5% не змогли відповісти. У групі 36–45 років 37% прочитали 1–2 книжки, 21% - 3–4 книжки, ще 21% - 5 книжок або більше. 16% не читали книжок протягом року, 5% не змогли відповісти. Серед респондентів віком 46–55 років 33% прочитали 1–2 книжки, 20% - 3–4 книжки, 27% - 5 книжок або більше. 15% у цій віковій групі не прочитали жодної книжки, 5% не змогли відповісти.

За гендерним розподілом показники читання 1–2 книжок однакові серед чоловіків і жінок - по 35%. Водночас серед жінок дещо вища частка тих, хто прочитав 5 книжок або більше: 27% проти 23% серед чоловіків. Жодної книжки за рік не прочитали 17% чоловіків і 13% жінок.

Читати далі: За чотири роки частка українців, які прочитали хоча б одну книжку за рік, зросла до 80%

4 червня - Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії.

Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації. Цей день є особливо важливим для кожного. Немає слів, щоб висловити всю тугу та скорботу, передати крик душі від страхіть, котрі довелося пережити і досі переживають безневинні діти.

Цей день нагадує нам про найдорожче — дитинство, яке мало би бути наповненим лише світлом, радістю та мріями. Але, на жаль, сьогодні діти в Україні переживають жахи війни, окупації та втрат, тому біль цього дня особливо гострий. Російська збройна агресія забрала сотні дитячих життів, розділила родини, зруйнувала школи, садочки, домівки.

Війна торкнулася життя кожного маленького українця: забрала дитинство, позбавила захищеності, безпеки, домівок, батьків. Щодня й щоночі тисячі дітей страждають, перебувають у стресових ситуаціях. За час війни наші діти дуже швидко подорослішали: навчилися виживати в бомбосховищах, відрізняти звук ракети від літака, швидко прокидатися від звуків повітряної тривоги. Кількість загиблих дітей за час повномасштабного вторгнення вже понад 630, 1971 дитина отримала поранення, була скалічена. Ці цифри жахають!

У цей день ми схиляємо голови в скорботі за кожним дитячим життям, що згасло від рук агресора. Разом із тим ми згуртовуємося в спільній молитві, спільній дії — задля майбутнього, де діти більше не знатимуть війни, а будуть у безпеці, щасливими та вільними.

4 червня 1909 року народився Ільченко Олександр Єлисейович – український письменник, сценарист, журналіст. Дитинство Олександра Єлисейовича минало на околиці Харкова. Батьки були залізничниками, десятиліттями у них працювали наймані робітники. Жили у достатку, тому безтурботні роки малечі минали у піснях, казках, легендах, народній ліриці й гуморі.

Навчаючись у семирічній гімназії, Олександр почав підпрацьовувати у друкарні видавничим коректором. Там він від руки адаптовував твори Івана Франка, Лесі Українки та інших класиків під новоприйнятий правопис. Далі освіту здобував у Харківському інституті народної освіти. Паралельно працював у редакціях дитячих видань: "Червоні квіти", "Знання та праця", "Весела бригада".

У 1937 році батька Олександра, Єлисея Матвійовича, за доносом заарештували і засудили за націоналізм. Заслали до Сибіру, де він помер через чотири роки від голоду. Стараннями Олександра батька реабілітували посмертно, та це сталося лише у 1958 році.

У 1939 році Олександр переїхав до Києва і став до праці у Дитячому видавництві. Під час Другої світової жив у Ташкенті. Там він активно видавався – всього за рік видав шість книг, у яких були повісті, нариси і публіцистика. Познайомився із дівчиною на ім'я Рая, яка у майбутньому стане його дружиною і народить йому трьох донечок. Сам Олександр жартував: "У мене три дочки – і всі на "ф": філолог, фізик і "фімік".

У 43-му перебрався працювати до Москви, бо українські території були ще окуповані нацистами. Лише наприкінці року він зміг повернутися на Батьківщину, де і прожив до своєї смерти. В ті роки визріла думка про написання "Мамая". У 1945-му він подав заявку на казково-героїчну кінокомедію "Козак Мамай", довго чекав відповіді, але так і не отримав її.

Читати далі: Народився Ільченко Олександр Єлисейович – український письменник, сценарист, журналіст

4 червня 2014 року було засновано 25-й окремий мотопіхотний батальйон «Київська Русь» (раніше - добровольчий батальйон «Київська Русь»)

Організаційним ядром батальйону стали активісти Київської Самооборони із 40-ї та 42-ї сотень. Підрозділ був сформований із добровольців та за призовом військовим комісаріатом Київської області. Бойове злагодження батальйон пройшов на Чернігівщині, на полігоні 169-го навчального центру «Десна» Збройних Сил України.

При створенні профінансувати батальйон пообіцяли як Міноборони, так і столична влада, але «здебільшого інвентар купували за благодійні гроші». Міноборони видало шоломи, - 800-грамові радянські каски, і легку стрілецьку зброю, - пістолети Макарова, автомати Калашникова (АК, АКМ та АК-74), кулемети Калашникова (РПК, РПК-74 та ПК), снайперські гвинтівки Драгунова (СГД), одноразові гранатомети тощо. Для пересування використовуються виділені з народного господарства ГАЗ-53. Після Іловайських подій батальйон одержав важке озброєння та бронетехніку.

Комбат Андрій Янченко під час боїв за Дебальцеве

У 25-му батальйоні територіальної оборони «Київська Русь» воюють не тільки мешканці Києва та Київської області, але й патріоти зі всієї України: з Криму, Донбасу, і з Галичини. Батальйон укомплектований в основному добровольцями Київської області, але у ньому є і бійці з усіх регіонів країни - від Луганська до Львова, від Чернігова до Криму. Вік бійців - від 18 до 58 років.

В складі батальйону також воюють добровольці з Грузії — «Грузинський легіон». Разом з тим, 06.01.2018 року, командування 54-ї бригади зазначило, що окремого підрозділу під назвою «Грузинський легіон», у складі 54-ї ОМБр, ніколи не існувало.

Читати далі: 4 червня: цей день в історії України

Іван Михайлович Чендей – український письменник, кіносценарист, журналіст, фольклорист, перекладач. Народився 20 травня 1922 р. в смт Дубове Закарпатської області. З 1944 р. друкувався в літературному збірнику хустських гімназистів, з 1945 р. працював в обласній газеті «Закарпатська правда». Закінчив Ужгородський державний університет (1952). Згодом очолював Закарпатську організацію Спілки письменників України (1958-1968), у 1990-ті рр. був головою Закарпатського відділення Українського фонду культури.

Творчість І. Чендея присвячена соціальним, духовним і моральним проблемам історії Закарпаття. З дитинства письменник захоплювався закарпатським фольклором – казками, легендами, коломийками. За оцінкою літературної критики письменника називали «Верховинським Королем Лір». Іван Чендей був співавтором сценарію відомого фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». У 1994 р. письменник отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за збірку творів «Калина під снігом» та повість «Іван».

Помер Іван Михайлович Чендей 29 листопада 2005 р.

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Онлайн-інструменти протидії домашньому насильству» https://osvita.diia.gov.ua/.../countering-domestic-violence

Цей освітній серіал надасть інформацію, як розпізнати ознаки домашнього насильства та не стати його жертвами. Насильство можна попередити. Тут ви дізнаєтеся, як може проявлятися домашнє насильство та як не стати його жертвою. Прослухайте інструкцію, як допомогти тим, хто страждає від насильства – ваша підтримка буде дуже корисною. Дізнайтеся, куди звертатися, якщо ви стали свідком чи жертвою насильства. Разом ми можемо зробити цей світ кращим.

Освітній серіал є спільним проєктом Міністерства цифрової трансформації України та Міністерства внутрішніх справ України. Створений за підтримки Канадсько-українського проєкту розвитку поліції (CUPDP) коштом Уряду Канади. Складається з 5 серій та фінального тесту.

Користуйтеся з користю!