15 червня 1775 року за наказом Катерини ІІ російські війська під командуванням генерала Петра Текелі (серба за національністю) зруйнували Запорізьку Січ. Згодом вийшов маніфест імператриці про скасування цього останнього оплоту автономії на Україні, оплоту волі і демократії, національної незалежності і притулку для втікачів з усієї Російської імперії від кріпацтва; місце розвинутої економіки і прогресивних фермерських форм господарювання, вогнища свободолюбства, героїзму, блискучого військового мистецтва.
У наслідку цього Військо Запорозьке Низове припинило своє існування. 23 квітня 1775 року на раді при імператорському дворі прийнято рішення про знищення Січі.
Для проведення ліквідації уряд послав на Запорожжя війська у складі 10 піхотних і близько 40 кавалерійських полків на чолі з генералом П. Текелі. На самій Січі в той час перебувало лише декілька тисяч запорожців, решта після завершення російсько-турецької війни (1768–1774) роз’їхалась по паланках і зимівниках.
5 травня оточений гарнізон Січі на чолі з кошовим отаманом П. Калнишевським склав зброю.
15 червня скарбницю, клейноди, архів було вивезено до Петербурга (в росії вони перебувають й нині). Частина фортифікаційних споруд та інші будівлі зруйновано, а в Січі та паланкових фортецях розмістилися російські гарнізони.
Руйнуванням Запорізької Січі було завдано чималих втрат збройним силам росії, особливо це стало відчутно під час приготувань до чергової війни з Туреччиною.
14 червня вся світова спільнота відзначає Всесвітній день донора крові, що був започаткований у 2005 р. згідно рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я з метою привернення уваги до потреби суспільства у безпечній донорській крові та підтримки культури добровільного донорства.
Цей день покликаний нагадати, що кожна крапля донорської крові – це реальний шанс надати необхідну допомогу хворим людям під час складних операцій та забезпечити життєво важливе лікування онкологічних захворювань, важких травм і невідкладних станів. Водночас це нагода висловити щиру вдячність донорам, які своєю небайдужістю, відповідальністю та готовністю допомогти дарують людям шанс на одужання і надію на життя.
Друзі, пропонуємо вам ознайомитися з добіркою цікавих фактів про кров і донорство:
-слово «донор» походить від латинського «donare» – «дарувати»;
-повноцінної заміни донорській крові й досі не існує – її можна отримати лише від людини;
-кістковий мозок виробляє понад 500 млрд клітин крові щодня;
-кров рухається по організму з великою швидкістю, а за добу серце перекачує близько 7-8 тисяч літрів крові, роблячи понад 100 тисяч скорочень;
-одна донація рятує до 3 життів, адже після здачі кров розділяють на компоненти: еритроцити, плазму і тромбоцити, які потім використовують для різних пацієнтів;
-найрідкісніша у світі група крові – Rh-null (резус-нуль), яку називають «золотою кров’ю»: через повну відсутність усіх резус-антигенів вона є надзвичайно цінною та важливою для медицини;
-після здачі крові організм людини досить швидко відновлює плазму – приблизно за 24-48 годин, а еритроцити за 3-4 тижні;
-дуже часто в людей виникає так званий страх крові (гемофобія), що лікується спеціальною терапією.
Долучайтесь до читання!
Гаррієт Бічер-Стоу сьогодні відома не тільки в США, але і у всьому світі через ту тематики, яку піднімала у своїх роботах.
Гаррієт Бічер-Стоу народилася 14 червня 1811 року в Лічфілд (Коннектикут), і виросла в США в релігійній сім'ї - там вона отримала суворе виховання. У зв'язку з тим, що її родина не була заможною, Гаррієт довелося з 13 років трудитися - вона викладала в школі для дівчаток, яку організувала її сестра. Після заміжжя Гаррієт починає писати уривки і маленькі розповіді, оскільки турботи про сім'ю відбирали весь час. Однак її починають друкувати в популярних журналах того часу.
Автор книг, що продаються рекордними тиражами, неодноразово була звинувачена з боку великих плантаторів Америки і власників ферм. Численні рецензії до її робіт говорять про вміле використання прийомів аргументування, вона не залишила ні найменшої лазівки для тих, хто був її противником. Тема використання рабської сили дуже хвилювала письменницю, як сам факт, так і те, яким чином з рабами повидились американці.
У середовищі, де нав'язувалася з дитинства ставлення до темношкірих людей як до речей, неживих предметів, Гаррієт показала зовсім іншу точку зору і описала рабів як живих людей, що мають почуття і власні думки.
Поступово вона починає приділяти все більше часу для своєї письменницької діяльності і незабаром випускає першу книгу, яка зустріла позитивний відгук читача. Тема рабства та нелюдського поводження з рабами торкнулася письменницю коли вона відвідувала родичів в Огайо. Вона побачила в яких страшних умовах доводиться перебувати бідним людям, що їх купують на ринках, розлучаючи цілі сім'ї.
Вихід книги "Хатина дядька Тома" дав своєрідний поштовх до зміни громадської думки та ставлення до темношкірих людей. Вона не побоялася виступити проти великих плантаторів і багатих людей, що було зухвалістю з її боку, однак вона отримала підтримку з боку величезної кількості людей, що розділяли її думку. Хоча сьогодні питання рабства вирішено, кожному буде цікаво і хвилююче дізнатися яким чином будувалися події того часу.
12 червня у відділі документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася артзустріч у межах проєкту «Майстерня психологічної саморегуляції засобами мистецтва» з циклу заходів «Мистецтво як терапія».
Темою зустрічі став експресіонізм початку ХХ століття, зокрема діяльність художніх об’єднань «Міст» та «Синій вершник». Учасники мали змогу ближче познайомитися з творчістю видатних представників цього мистецького напряму – Ернста Людвіга Кірхнера, Карла Шмідта-Ротлуфа, Еміля Нольде, Франца Марка та Августа Маке.
Лекторка Альбіна Єрмакова розкрила особливості творчого стилю митців, їхнє прагнення передати внутрішній світ людини через колір, форму та емоцію.
Занурення у живопис експресіоністів дало змогу учасникам не лише краще зрозуміти художні пошуки початку ХХ століття, а й гостріше відчути емоційне та психологічне підґрунтя представлених творів.
Особливу увагу було приділено методу «Стратегії візуального мислення», який застосовувала пані Альбіна під час роботи з картинами. Цей метод базується на відкритому обговоренні мистецьких творів, заохочує уважно спостерігати, аналізувати побачене та аргументовано висловлювати власні думки. Водночас він має і терапевтичний потенціал, адже сприяє розвитку уяви, емоційної чутливості та внутрішньої рівноваги.
Зустріч пройшла у теплій та невимушеній атмосфері. Учасники активно долучалися до обговорення, ділилися власними враженнями й відкривали для себе нові грані мистецтва, яке може бути не лише джерелом естетичної насолоди, а й дієвим інструментом самопізнання та психологічної підтримки.
12 червня фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека взяли участь у тренінгу з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів, який провели представники DCA NCA.
Захід був спрямований на підвищення рівня обізнаності щодо ризиків, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами, а також формування навичок безпечної поведінки у разі їх виявлення. Учасники тренінгу отримали інформацію про види вибухонебезпечних предметів, загрози від дронових атак, ознаки небезпечних територій і алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях. Під час навчання тренери ознайомили присутніх із правилами мінної безпеки та відповіли на запитання учасників.
Дякуємо представникам Dan Church Aid та Norwegian Church Aid в Україні за корисні поради, які в умовах воєнного часу допомагають зберегти життя та здоров’я.
12 червня відбулося чергове засідання за темою «Відомі представники польської спільноти і Миколаївщина» з краєзнавчого циклу «Родовід» Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Учасники заходу обговорили внесок видатних діячів польського походження у розвиток інфраструктури, економіки та культури нашого краю. Під час зустрічі йшлося про діяльність архітекторів Людвига Опацького та Владислава Домбровського, капітана Олександра Казарського, а також підприємця Броніслава Вімута.
Представниця громадської організації «Миколаївське товариство поляків» Анна Лісовська розповіла про Миколу Гедройця, який надав вагому фінансову й організаційну підтримку у створенні Миколаївський обласний художній музей ім. Верещагіна. Окрему увагу вона приділила селу Киселівка, де вже понад два століття місцева польська громада дбайливо зберігає свою національну ідентичність, мову та релігійні традиції.
Окремою сторінкою зустрічі стала розповідь про графа Станіслава Потоцького – дипломата, мецената та засновника Національного дендрологічного парку «Софіївка», створення якого нерозривно пов’язане з історією його кохання до дружини Софії.
Захід ще раз засвідчив важливість міжнаціонального діалогу, взаєморозуміння та збереження багатокультурної спадщини Миколаївщини.
12 червня виповнюється 95 років від дня народження Євгенії Мірошниченко (1931-2009) – видатної української оперної співачки, педагога, лауреатки Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1972), чиє ім’я назавжди вписане в історію українського музичного мистецтва.
Її називали «діамантовим голосом України». Унікальне колоратурне сопрано Євгенії Мірошниченко вражало кришталевою чистотою звучання та неймовірним діапазоном у чотири октави. Її талант підкорював найкращі сцени, а майстерність і відданість мистецтву надихали не одне покоління виконавців.
Євгенія Семенівна не лише сяяла на оперній сцені, а й виховала цілу плеяду молодих співаків, створивши власну школу вокальної майстерності. Саме вона стала ініціаторкою створення в Києві камерного оперного театру «Мала опера».
Серед її найяскравіших сценічних образів – Лючія в опері «Лючія ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті, Цариця ночі у «Чарівній флейті» Вольфганга Амадея Моцарта, Лакме в однойменній опері Лео Деліба та багато інших. Її голос звучав і в кіномистецтві – у стрічці «Українська рапсодія» (1961) Сергія Параджанова вона виконувала вокальні партії головної героїні.
Багатогранність творчої особистості співачки розкриває Тетяни Швачко у статті «Український соловейко» («Музика» (2016, № 3). Авторка зазначає, що особливе місце у репертуарі мисткині посідали українські народні пісні про жіночу долю. Незалежно від настрою твору – радісного чи трагічного, пристрасного чи задумливого – Євгенія Мірошниченко виконувала його з внутрішньою силою, шляхетною стриманістю та глибокою емоційністю.
Про справжнє мистецтво співу вона говорила так: «Якщо співак, який може „взяти в руки“ зал, оволодіти увагою і думками слухача, зробити так, щоби кілька тисяч людей в один момент затаїли подих, такий співак – екстрасенс».
Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека дізнатися більше про життя і творчість легендарної співачки та ознайомитися з матеріалами, присвяченими її мистецькій спадщині!
Читати далі: 95 років від дня народження Євгенії Мірошниченко
Що ми знаємо про «Енеїду» Івана Котляревського? Її вважають першим твором нової української літератури, видатною пам’яткою національного відродження та першим друкованим твором, написаним живою народною мовою. Свого часу поема викликала неоднозначні оцінки: дехто дорікав авторові за жартівливе переосмислення історичних і культурних традицій українців. Проте з роками інтерес до твору лише зростає, а уважні читачі відкривають у ньому нові смисли, цікаві подробиці побуту та мовні перлини.
Учасники розмовного клубу «СловоТворення», що діє при Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, під час чергової зустрічі вирушили у своєрідну кулінарно-літературну подорож сторінками «Енеїди». Досліджуючи текст поеми, вони знаходили назви страв, за допомогою яких Іван Котляревський яскраво змалював побут, звичаї та традиції українського народу.
Учасники пригадували старовинні рецепти, обговорювали особливості приготування страв, популярних кілька століть тому, та порівнювали їх із сучасною українською кухнею. А мовне доміно допомогло закріпити значення нових слів, що позначають давні наїдки.
Зустріч пройшла в атмосфері жвавої дискусії, спільних відкриттів і теплого спілкування.
Запрошуємо всіх охочих вивчати українську мову та відкривати нові сторінки історії, літератури й культури нашого народу долучатися до засідань розмовного клубу «СловоТворення».
Наступна зустріч відбудеться 17 червня і буде присвячена творчому доробку Івана Миколайчука – митця, якого називають поетичною душею українського кіно.
Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!
Читати далі: Що ми знаємо про «Енеїду» Івана Котляревського?
Всесвітній день боротьби з дитячою працею (World Day Against Child Labour) відзначається щорічно 12 червня. Головна мета цього дня - привернути увагу суспільства до масштабів експлуатації дітей та об'єднати зусилля для її повної ліквідації.
Проблема дитячої праці посилюється щороку. Більше 200 мільйонів дітей працює у всьому світі, у підсумку, діти позбавлені можливості отримати навіть середню освіту. Більше половини працюючих дітей піддаються жорстокій експлуатації, працюють у небезпечних умовах, страждають від рабства та інших видів примусової праці, залучаються до незаконної діяльності, включаючи проституцію, торгівлю наркотиками.
Цей день нагадує, що кожна дитина має право на захист від небезпечної роботи, яка шкодить її здоров'ю, розвитку та доступу до освіти.
Законодавство України встановлює особливі вимоги до праці неповнолітніх та категорично забороняє використання дитячої праці на важких, небезпечних або шкідливих роботах.
Статтею 1 Закону Україну «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III визначено, що дитиною є особа віком до 18 років. Згідно зі статтею 187 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років, при цьому у трудових правовідносинах вони прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.
Таємні локації, шифри та власноруч створені сувеніри – саме так 12 червня провели свій день семикласники Миколаївського ліцею № 38, завітавши до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
А розпочалася пригода зі книгосховища, де під час захопливого квесту учасники розгадували бібліотечні таємниці, знаходили зашифровані підказки серед тисяч сторінок та випробовували свою кмітливість. Відшукавши вихід із загадкових лабіринтів, школярі потрапили до Музею книги, де познайомилися з унікальними раритетними виданнями та дізналися чимало цікавого про історію книги.
Після інтелектуальних випробувань на учасників чекала творча майстерня. Підлітки власноруч виготовляли декоративні брелки, використовуючи мелену каву. Процес виявився надзвичайно захопливим, а приємний кавовий аромат наповнив увесь простір особливою атмосферою затишку та натхнення.
У результаті – прокачана логіка, оригінальні сувеніри, створені своїми руками, , безліч яскравих емоцій та відкриття для себе бібліотеки як місця, де пригоди, творчість і нові знання чекають на кожному кроці!
Запрошуємо всіх бажаючих поринути у найзагадковішу частину бібліотечного простору та випробувати свої сили у проходженні квест-гри «За лаштунками книгосховища».
Попередня реєстрація на квест-гру за телефоном (0512) 37-34-20
2634 заявки на створення українського контенту: Президент України Володимир Зеленський презентував перші результати «Тисячовесни».
Українська культура продемонструвала безпрецедентний запит на розвиток. У межах державної ініціативи «Тисячовесна», започаткованої Президентом України, учасники подали 2634 заявки. Перші результати програми представили під час зустрічі представників культурного та креативного секторів у Києві. Ініціативу з бюджетом в 4 млрд грн реалізують Міністерство культури та Офіс президента України.
Володимир Зеленський наголосив на важливості розвитку українського культурного простору та створення власного якісного контенту.
"Завдяки цій програмі сьогодні є всі можливості, аби створювати саме те, що дуже потрібно нашому суспільству зараз. А саме – більше свого. Продукт, який буде успішно боротися за свідомість і серця мільйонів – наших дітей, молоді, старшого покоління. Боротись і перемагати ворожі наративи, відчай і біль, давати українцям енергію та об’єднувати людей довкола українського майбутнього», - сказав Президент України.
Найбільше проєктів подано у категорії аудіовізуальних шоу та відеороликів для соціальних мереж - 554 заявки. Також учасники подали сотні проєктів у сферах ігрового та документального кіно, сучасної музики, перформативного й візуального мистецтва, анімації для дітей.
«Перші результати "Тисячовесни" показали головне - в Україні є величезний запит на створення власного культурного продукту. Ми отримали 2634 заявки, а загальний запит на фінансування перевищив бюджет Тисячовесни майже у п’ять разів. За цими цифрами - тисячі людей, команд та ідей. Це майбутні нові фільми, музика, вистави, анімація, контент для дітей і молоді. Це майбутня українська культура, яку створюють талановиті люди по всій країні. Особливо надихає, що серед них багато нових імен: у різних напрямах від 15% до 20% заявок є дебютними проєктами. Це означає, що поруч із визнаними митцями та професіоналами зростає нове покоління авторів, яке вже сьогодні формує майбутнє української культури. Дякую кожному, хто повірив у свою ідею та подав заявку на "Тисячовесну"», - наголосила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Tetyana Berezhna.
У межах заходу також відбулася відкрита дискусія про наступні етапи реалізації ініціативи «Тисячовесна», принципи експертного відбору та очікуваний вплив програми на розвиток українського культурного продукту.
Наразі триває технічна перевірка заявок. Після її завершення проєкти перейдуть до етапу експертного оцінювання.
Читати далі: Президент України Володимир Зеленський презентував перші результати «Тисячовесни»
Книжкову галузь можуть додати до національної ініціативи «Тисячовесна» наступного року. Як повідомляє Суспільне Культура, про це президент України Володимир Зеленський сказав під час зустрічі з експертами ініціативи.
Зеленський наголосив на важливості створення українського культурного продукту й читання книжок українською мовою. Як приклад він навів книжку Флоріана Іллієса «1913: Літо століття», що в оригіналі вийшла 2012 року, російською — 2013-го, а українською — лише 2026 року. «Людям подобається читати різне, але зрозуміло, якою мовою вони були змушені читати цю книжку раніше. Тому навколо нас досі є проблемні речі. Нам треба рухатися швидше: приймати більше рішень і створювати більше якісного українського контенту», — зазначив президент.
Раніше про можливе розширення програми говорила віцепрем’єрка з гуманітарних питань та міністерка культури Тетяна Бережна під час публічного інтерв’ю на «Книжковому Арсеналі». За її словами, у майбутньому програму планують поширити на книговидання й виробництво онлайн-ігор.
«Це уже закладено в нашій бюджетній декларації і моє завдання — зробити так, щоб там було не 4 млрд грн, а 6–8 млрд. Але це буде забезпечуватися тільки тоді, коли не лише держава скаже, що ось умови для створення українського культурного продукту, а представники української культурної спільноти скажуть, що готові взяти на себе цю відповідальність», — сказала Бережна.
«Тисячовесна» — національна ініціатива, започаткована за підтримки президента України Володимира Зеленського. Її мета — підтримати створення українського культурного продукту як альтернативи російському контенту.
Підтримку в межах «Тисячовесни» можуть отримати проєкти у таких напрямах:
ігрові фільми та серіали;
документальні фільми та серіали;
анімаційні фільми та серіали;
контент для дитячої аудиторії;
сучасна музика;
перформативне мистецтво;
візуальне мистецтво;
аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.
Читати далі: Книговидання у 2027 році можуть додати до програми «Тисячовесна»
11 червня у рамках веб-коучингу «БібліоStudies» відбувся вебінар «Секрети успішної комунікації під час публічних виступів» для бібліотечних фахівців публічних бібліотек області.
Спікерка – завідуюча відділом документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Неллі Громова, зупинилася на етапах підготовки публічного виступу, правилах ораторського мистецтва та принципах професійної комунікації для ефективного представлення діяльності бібліотеки та налагодження діалогу з громадою.
Під час заходу були розглянуті психофізіологічні умови успішної комунікації, ефективні вправи для розвитку артикуляції та психологічної стійкості під час публічних виступів, ознаки успішного публічного виступу на прикладі відомих ораторів.
Читати далі: Відбувся вебінар «Секрети успішної комунікації під час публічних виступів»