3 вересня 1973 року у столиці урочисто було відкрито пам’ятник найвідомішій українці, видатній письменниці Лесі Українці. Розташований цей монумент у центрі Києва, на Печерську, на однойменній площі.
Бронзова постать поетеси заввишки 5 метрів на високому постаменті з чорного лабрадориту. Загальна висота конструкції становить 10 метрів.
За задумом автора скульптури (Г. Кальченка), Леся Українка зображена вольовою, що не кориться обставинам долі, сильною духом і водночас ніжною та жіночною.
Цікаво, що пам'ятник Лесі Українці на площі Лесі Українки не був першим пам'ятником письменниці в українській столиці, адже ще 1965 року було встановлено паркову скульптуру Лесі Українки в Міському саду навпроти Маріїнського палацу роботи скульптора В. З. Бородая та архітектора А. Ф. Ігнащенка. Оскільки паркова скульптура не відповідала задуму вшанування величі письменниці, було ухвалено встановити більший за розмірами й у велелюднішому місці пам'ятник. Відтак, 3 вересня 1973 року було урочисто відкрито пам'ятник Лесі Українці на однойменній площі, що відтоді є головним місцем вшанування Лесі Українки в Києві.
У зв'язку із масштабною забудовою бульвару Лесі Українки в 1990—2000-х роках пам'ятник виявився фактично «вписаним» у закуток між багатоповерховими будівлями, тоді ж було по-новому впорядковано простір біля пам'ятника. Тепер біля пам’ятника облаштована площа з фонтанами і лавками для відпочинку.
Друзі!
Пропонуємо вашій увазі відеоролик про роботу Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Дізнайтесь, які важливі події і заходи відбулися у бібліотеці протягом місяця.
Залишайтеся завжди на інформаційній хвилі разом з нами!
2 вересня в Україні відзначають День нотаріату — професійне свято людей, які допомагають громадянам юридично оформлювати важливі рішення та захищати свої права.
Громадський інститут нотаріальної діяльності є невід’ємною частиною будь-якої правової держави. Розвиток ділових відносин, умов і методів ведення діловодства, активно сприяли зміцненню і вдосконаленню цього необхідного інституту.
Враховуючи значення нотаріальної діяльності в розбудові правової держави, яку представляє молода суверенна Україна, а так же активне сприяння громадянам, установам, організаціям і підприємствам у здійсненні їх законних прав та захисту їх законних інтересів, на підтримку ініціатив Української нотаріальної палати та Міністерства юстиції України, 22-го лютого 2010-го року, в національному календарі української держави, згідно Указу № 211/2010 чинного на той момент Президента України, було встановлено нове професійне свято під назвою «День нотаріату», яке тепер щорічно відзначається 2-го вересня.
Вітаємо нотаріусів з професійним святом. Бажаємо вдячних клієнтів, стабільності та заслуженої поваги колег. Нехай робота гармонійно поєднується з щасливим особистим життям. Бажаємо миру, добробуту, нових професійних здобутків, натхнення та успіхів у справі.
Джерело:
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=478
1 вересня 1964 року відбулося урочисте відкриття першого широкоформатного українського кінотеатру «Україна».
Авторами проекту нової будівлі на місці колишнього цирку стали такі архітектори, як А. Я. Косенко та Л. В. Добровольский, а також інженери Ф. М. Бейлін та М. Б. Грінвальд. У новоствореному кінотеатрі було два зали: малий, на 220 місць, та великий, на 700 місць.
Сама будівля кінотеатру з`явилася у 1903 році, завдяки проекту архітектора В. П. Брадтмана. Тоді будинок належав цирку «Гіппо-Палас», власником якого був відомий на усю Росію дресирувальник коней Крутіков. Цей цирк був єдиним на усю Європу двохповерхневим цирком, який одночасно міг розмістити дві сотні глядачів.
До того ж, будівля мала унікальну акустику, завдяки чому її нерідко використовували для проведення концертів та творчих вечорів. На сцені цирку виступали такі видатні літературні діячі, як Олександр Купрін та Володимир Маяковський, а також такі оперні виконавці з мировими іменами, як Леонід Собінов, Федір Шаляпін та Тітта Руффо. Крім того, саме тут, на сцені цирку «Гіппо-Палас», проводилося обрання українського гетьмана Павла Скоропадського.
Наприкінці вересня 1941 року цю будівлю підірвали відступаючі війська Радянського Союзу, а у 1945 році будинок розібрали аж до самого фундаменту, бо руїни, на які перетворилася будівля, вже не підлягали реставрації.
Під час прем'єри у новому кінотеатрі фільму «Тіні забутих предків» 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В'ячеслав Чорновіл в залі закликали підвестися на знак протестів проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Підвелися далеко не всі, але підвелися. Увімкнули сирену, що мала все заглушити. Кінотеатр швидко було оточено бійцями внутрішніх військ.
Сучасний кінотеатр почав роботу після реконструкції у 2001 році, коли було модернізовано обладнання та будівлю кінотеатру.
Поціновувачі загадок і таємниць, маємо для вас новинку!
31 серпня 1898 року у Києві відбулося урочисте відкриття найбільшого вищого навчального закладу України та одного з найдавніших і найбільших технічних університетів світу — Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Він став першим вищим навчальним закладом на теренах України, робота якого будувалася за принципами, закладеними в основу навчання у французькій Політехнічній школі (франц. L’Ecole Politechnique), Аахенському, Віденському та деяких інших європейських технічних університетах. У цих навчальних закладах підготовку студентів із математики, фізики, хімії та інших дисциплін поєднано із загальноінженерними курсами, практичною роботою на виробництвах і в наукових лабораторіях.
Наприкінці ХІХ століття проблема з підготовкою власних інженерних кадрів залишалася досить гострою, бо до 1898 року на території України (підконтрольної російській імперії) їх підготовкою займався лише Харківський практичний технологічний інститут та окремі кафедри при університетах Києва та Одеси, однак цього було замало, враховуючи, що на той час Київ вважався справжньою столицею виробництва цукру, цукрової торгівлі та борошномельної промисловості.
Першим ректором КПІ став учений у галузі механіки і опору матеріалів В. Кирпичов. Засновниками перших наукових шкіл стали вчені та конструктори: В. Кирпичов, Д. Менделєєв, М. Жуковський, Є. Патон, С. Тимошенко та інші. Головою першої Державної екзаменаційної комісії закладу, яка 1903 приймала дипломні роботи перших випускників інституту, був Д. Менделєєв.
