Чергове засідання розмовного клубу «СловоТворення» 8 липня зібрало в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поціновувачів української мови, щирого спілкування та вишуканих десертів. Цього разу зустріч була присвячена Всесвітньому дню шоколаду – одному з найсолодших свят літа.

Особливу увагу приділили темі шоколаду в художній літературі. Зачитуючи уривки з автобіографічної кулінарної подорожі Девіда Лебовіца «Солодке життя в Парижі» та оповідання Уляни Дудок «Цукерочка» (збірка «Львів. Пані. Панянка»), учасники здійснили захопливу подорож в історію шоколаду, дізнавшись про його походження, шлях від цивілізацій майя та ацтеків до Європи, а також про те, як із рідкісного екзотичного напою він перетворився на улюблені ласощі мільйонів людей.

Присутні пригадали твори зарубіжних і українських письменників, у яких згадується шоколад, історія його появи або його символічне значення. Обговорювали, як цей десерт ставав важливою деталлю сюжету: впливав на долі героїв, допомагав розкривати характери персонажів, створював атмосферу затишку й радості.

Жваве обговорення викликала тема десертів із шоколадом: тортів, тістечок, кексів, печива, гарячого шоколаду та інших. Присутні із задоволенням ділилися рецептами їхнього приготування, а також згадували про подорожі різними містами України, де можна поласувати вишуканими солодощами. Дякуємо всім за активність та щирі емоції!

Наступна зустріч учасників клубу відбудеться 15 липня. Будемо говорити про книги з літнім вайбом.

Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!

8 липня І9І8 р. гетьманом України Павлом Скоропадським було підписано ухвалений Радою міністрів законопроект «Про утворення Державного Сенату». Згідно цього закону, Державний Сенат став найвищим судовим органом Української держави, створеним замість Генерального Суду.

Закон «Про утворення Державного Сенату» від 8 липня 1918 р. визначив порядок формування, структуру, повноваження найвищою органу судової влади Української Держави, вимоги до сенаторів, порядок їх призначення та зміщення з посад, які вони обіймали.

Відповідно до ст. 1 та 2 Закону встановлювалося, що Державний Сенат мав складатися із Загальних зборів Сенату та трьох Генеральних судів, а саме: Адміністративного, Цивільного та Карного. Крім того, зазначалося, що у складі Сенату, у передбачених нормами Закону випадках, мали діяти: Загальні збори Сенату. Загальні збори цивільного та кримінального Генеральних судів, Об'єднана присутність усіх Генеральних судів, Об'єднана присутність адміністративного та цивільного генеральних судів. Об'єднана присутність адміністративного та кримінального генеральних судів та Вища дисциплінарна присутність. Перелік вказаних інституцій у складі Державного Сенату абсолютно тотожний ст. 119/4 Статуту кримінального судочинства Російської імперії від 20 листопада 1864 р.

Сенаторів уперше призначав гетьман, а згодом вони мали обиратися самим Державним Сенатом і  затверджуватися главою держави. До кандидатів пред'являлися такі вимоги: наявність вищої юридичної освіти і не менше 15 років трудового стажу в судових органах на посадах  не нижчих судового слідчого чи товариша прокурора окружного суду, на адвокатській службі чи викладацькій роботі. Для претендентів на посаду сенаторів Цивільного Генерального суду до трудового стажу зараховувався 5-річний термін перебування на посаді секретаря цивільного департаменту судової палати, а для кандидатів на посаду до Адміністративного Генерального суду -особи, що мали вишу освіту і працювали не менше 15 років на державній чи громадській службі. До складу сенаторів Загальних зборів Державного Сенату могли призначатися не лише особи, що відповідали пред'явленим вимогам, а й колишні державні службовці, котрі перебували на посадах міністрів.

Читати далі: 8 липня: цей день в історії України

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Діджитал-маркетинг для школярів та студентів» https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-marketing

Цей освітній серіал розповість про основи digital-маркетингу: стратегію, вебсайт, landing page, рекламу в соцмережах і Google, CRM-маркетинг. Якщо ви погуглите нові моделі ноутбуків, ви побачите, що реклама уже всюди, де б ви не були. Це один з інструментів digital-маркетингу. Якщо хочете його опанувати – перегляньте серіал. У ньому є всі базові концепти, які потрібні для «входу» у професію та планування майбутнього бізнесу – навіщо існує маркетинг, яку роль він грає для бізнесу, як знайти цільову аудиторію для реклами свого продукту.

Після серіалу ви зможете створити власний сайт без коду, запустити рекламну кампанію в Instagram та Google, а також аналізувати отримані результати в Google Analytics.

Освітній серіал – це спільний проєкт Міністерства цифрової трансформації України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка за участю GoIT, Netpeak, Vintage та при підтримці бренду GoITeens. Складається з 8 серій та фінального тесту.

Користуйтеся з користю!

8 липня 1938 року народився Леонід (Лесь) Танюк, український режисер, сценарист, мистецтвознавець, перекладач, громадський і політичний діяч.

Лесь Танюк народився у Києві в родині вчителів. Під час війни родина перебувала у нацистських концтаборах, і після завершення війни радянська влада заборонила їм жити в Києві. Родина Танюків переїхала на Волинь, де Лесь закінчив школу в Луцьку і, заробивши трудовий стаж ливарника, вступив до технікуму, після якого працював актором обласного драмтеатру ім. Т. Шевченка. Вищу освіту здобув у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого, де навчався на курсі учня Леся Курбаса — Мар’яна Крушельницького. 1959 р. Лесь Танюк заснував і очолив Клуб творчої молоді, що справив визначний вплив на формування нового покоління інтелігенції. Клуб організовував вечори пам’яті українських митців та сучасної поезії, займався вивченням творчості Л. Курбаса, М. Куліша, М. Хвильового та інших діячів Розстріляного відродження. 1961 р. Лесь Танюк очолив виїзд групи членів клубу на Соловки для збору матеріалів про репресії у середовищі української інтелігенції. 1962 р. Клуб склав та подав владі перелік церков та інших пам’яток культури, яким загрожувало знищення. У цьому ж році було створено комісію, до якої увійшли Л. Танюк, А. Горська, В.Симоненко, що вперше дослідила місце поховання жертв більшовицького режиму у Биківні під Києвом, подавши владі «Меморандум №2». Крім того, при Клубі було створено Новий український театр, де Л.Танюк поставив «Ніж у сонці» (І. Драча), «Матінку Кураж» (Б. Брехта), «Патетичну сонату» (М. Куліша). На Клуб розпочався тиск репресивних органів і Леся Танюка було усунуто від керівництва ним. У цей же час було знято з друку книги його поезій, вилучено рукопис книги про театр, заборонялись вистави.

Лесь Танюк був змушений виїхати до Москви де невдовзі стає одним із найуспішніших молодих режисерів. Він ставить вистави у МХАТі, ЦДТ, театрах ім. Моссовєта, ім. Маяковського, ім. Станіславського, ім. Пушкіна більше 50 вистав; знімає фільми, телепрограми та радіопередачі; організовує лекції про українську культуру. Вистави Л. Танюка відзначають дипломами, їх висувають на Державну премію СРСР, вивозять за кордон, проте сам Лесь Степанович залишається невиїзним. 1968 р. його звільняють з роботи за підпис листа на захист А. Гінзбурга та Ю. Галанскова, а вистави забороняють. Винятком були «Казки Пушкіна», які ставилися у Москві 33 роки, загалом більше 3000 разів.

Читати далі: Народився Леонід (Лесь) Танюк - український режисер, сценарист, мистецтвознавець, перекладач,...

Конотопська битва 1659 року. Картина Артура Орльонова. 2010. Джерело: umoloda.kiev.ua.

7 липня 1659 року початок Конотопської битви, однієї з ключових  московсько-української війни 1658-1659 років. 

Після смерті Богдана Хмельницького (1657) Україна переживала період нестабільності, який історики назвуть Руїною. Московське царство прагнуло скористатися ситуацією. Декларативно підтримуючи українського гетьмана Івана Виговського, Москва концентрувала військо на прикордонних землях та надіслала уповноваженого до полтавського полковника Мартина Пушкаря, який порозумівся з кошовим отаманом Запорозької Січі Яковом Барабашем і мріяв здобути гетьманську булаву за підтримки царя.
Виговський придушив повстання Пушкаря і Барабаша, кількість жертв якого фахівці оцінюють майже в 50 тисяч чоловік. Між тим московський уряд  і надалі втручався у внутрішні справи Гетьманщини, не дотримувався Переяславських статей 1654-го, зазіхав на землі південно-східної Білорусі, завойованих Військом Запорізьким. Восени 1658-го, після того як гетьман Іван Виговський уклав із поляками Гадяцький договір (передбачалося, що Україна отримає рівноправне місце у Великому князівстві Руському поряд із Польщею та Литвою), Московія перейшла до збройного вторгнення.

Читати далі: 7 липня: цей день в історії України

Професійне свято День працівників природно-заповідної справи встановлено Указом Президента України від 18.08.2009 №629/2009 та щорічно відзначається 7 липня.

Вагомий внесок працівників природно-заповідної справи всі українці можуть бачити у справжній первісній красі на заповідних територіях завдяки титанічними зусиллями подвижників і фанатів заповідної справи. Окремо заслуговує на увагу самовіддана праця колективів національних парків, заповідників та природоохоронних організацій, які з початку російського повномасштабного вторгнення згуртувалися для підтримки українців.

Заповідання природних територій є найбільш ефективним інструментом збереження природного багатства. Саме тому розвиток заповідної справи визнано одним з найважливіших пріоритетів державної політики. Незалежно від своєї професії кожна людина повинна шанувати і берегти природу. Зберігаючи природу - ми збережемо нашу країну!

Завдяки працівникам природно-заповідної справи українські ліси, заповідники й парки, а також природні пам’ятники залишаються цілими й дозволяють нам дихати чистим і свіжим повітрям. Зусиллями цих людей проводиться контроль над відновленням ландшафтної та біологічної різноманітності. Тобто саме вони відповідальні за зелені багатства країни.

Працівники природно-заповідної справи борються не лише за збереження лісів і парків, але і за їх розвиток і збільшення.

Отже, в день працівника природно-заповідної справи України непогано було б посадити деревце, навіть якщо ви не плануєте ростити сина і побудувати будинок.

Людина народжується, щоб творити…

Саме так можна охарактеризувати життєвий і творчий шлях Інни Вікторівни Макушиної (1941-2023) – заслуженої художниці України, талановитої скульпторки, живописиці, педагогині. У 2026 р. їй виповнилося б 85 років, і на знак глибокої шани до її багатогранної творчої спадщини Миколаївський обласний художній музей ім. Верещагіна підготував та видав ілюстрований каталог персональної виставки «Мистецтво крізь життя» (Миколаїв, 2026).

Це видання стало не лише мистецьким проєктом, а й щирою даниною пам’яті мисткині. Фотографії творів, макетування та художнє оформлення книги виконав Віктор Макушин – син Інни Вікторівни, який з великою любов’ю та відповідальністю поставився до збереження творчого спадку матері. Авторкою вступної статті стала невістка Ганна Макушина. Завдяки родинній участі каталог вийшов напрочуд теплим, проникливим і глибоко емоційним, сповненим вдячності, поваги та любові до людини, яка присвятила своє життя мистецтву.

Усе, що Інна Макушина прагнула сказати своїм сучасникам і майбутнім поколінням, вона втілила у своїх творах. Її думки й почуття назавжди застигли в благородному мармурі, міцній бронзі та теплому дереві. Вони продовжують жити на полотнах і графічних аркушах, промовляючи до глядача мовою образів, форм і символів. Її скульптурні роботи стали невід’ємною частиною Миколаєва, Нової Одеси та Очакова.

Запрошуємо ознайомитися з новим краєзнавчим виданням у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, відкрити для себе сторінки біографії Інни Вікторівни, переглянути репродукції її робіт і відчути особливий світ її творчості. Ми переконані, що її мистецький спадок житиме ще багато поколінь, зберігаючи пам’ять про талановиту жінку та її внесок у розвиток українського мистецтва.

Літо – чудовий час не лише для відпочинку, а й для нових знань! Попри спекотну погоду, у бібліотечному ресурсному центрі «Вікно в Америку» Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека панує жвава атмосфера навчання, дружнього спілкування та цікавих відкриттів.

Наші гуртки «English for Beginners» і «English for Intermediate» об'єднують тих, хто прагне вивчити та вдосконалити англійську мову. Разом ми опановуємо нову лексику та граматику, перекладаємо й обговорюємо англомовні пісні, виконуємо інтерактивні вправи та, найголовніше, вчимося впевнено спілкуватися англійською.

Особливе місце займає англійський розмовний клуб «Dialogue», де учасники мають унікальну можливість практикувати живе спілкування з волонтерами Бредом Банністером та Роджером Хіллом. Кожна зустріч – це не лише мовна практика, а й знайомство з культурою, традиціями та повсякденним життям США.

Протягом червня та напередодні Дня незалежності США наші заняття були присвячені історії й традиціям цього свята. Під час зустрічей 3 та 4 липня учасники дізналися, як народжувалася американська незалежність, обговорили значення Декларації незалежності та демократичних цінностей, що стали основою розвитку сучасної американської держави.

Не менш захопливою стала розповідь Бреда Банністера про святкування 4 липня в американських родинах. Він поділився особистими спогадами, розповів про сімейні традиції, святкові пікніки, паради, концерти, феєрверки, а також про фільми, без яких для багатьох американців уже важко уявити святковий вечір.

Практична частина занять була насиченою та творчою: учасники опрацювали тематичну лексику, виконали інтерактивні вправи, активно спілкувалися англійською мовою та складали привітання до Дня незалежності США.

Читати далі: Попри спекотну погоду, у бібліотечному ресурсному центрі «Вікно в Америку» панує жвава атмосфера...

В історії образотворчого мистецтва Буковини кінця 19 – першої половини 20 століття незаперечна роль Августи Кохановської – буковинської живописиці, етнографки. Епоха, коли визрівав мистецький талант художниці, позначена ростом національної самосвідомості, активізацією громадського та культурного життя на Західній Україні та, зокрема, в Чернівцях.

Августа Кохановська народилася у містечку Кімполунг на Південній Буковині (тепер Румунія) 6 липня 1868 року в сім`ї повітового старости. У 1885 році родина Кохановських у зв`язку з отриманням Йозефом Кохановським посади радника окружної управи переїжджає до Чернівців і оселяється у власному будинку по вулиці Neu Welt gasse (вул. Новий Світ, тепер вул. Шевченка, 41). Перші уроки малювання дівчина брала у відомого художника Тадеуша Суліми фон Попісла, вихованця Краківської академії мистецтв, що сформувався під впливом уславленого майстра історичного живопису Яна Матейка. У 1894 році Кохановська вступила до Віденської академії мистецтв, у якій навчалася до 1899 року. Основну частину життя жила і працювала у Чернівцях. Лише у 1920-х роках виїхала до м. Торунь (Польща), де й померла у 1927 році.

У фондах Чернівецького художнього музею зберігається значна частина творів мисткині (понад 100 одиниць), яка у 1989 році була передана з обласного краєзнавчого музею, куди експонати, у свою чергу, потрапили від родини Панчуків – близьких родичів відомої української письменниці Ольги Кобилянської, з якою художницю пов`язувала багаторічна дружба. Колекція складається з портретів, краєвидів, а також ескізів і зарисовок. Твори свідчать про майстерне володіння художницею графічними техніками та олійним живописом, у більшості з них простежується академічна манера з ретельною виписаністю окремиї деталей. Вдало змальовані портрети дітей, у яких ніжність та незахищеність поєднуються з романтичною піднесеністю. В рисунках та етюдах знаходимо образи гуцулів, сцени з народного побуту, краєвиди рідної природи.

Окрему галузь творчого доробку Августи Кохановської складають її етнографічні дослідження. Зацікавлення народним життям та побутом й численні подорожі селами Буковини втілилися згодом в статті, надруковані в “Австрійському журналі з етнографії”.

Художня спадщина Кохановської залишила помітний слід у культурному житті Буковини кінця 19 – початку 20 століть.

Читати далі: Народилася Августа Кохановська – буковинська художниця, графік, етнографка та реставраторка храмів

4 липня Сполучені Штати Америки відзначають 250-ту річницю Дня незалежності - подію, пов’язану з ухваленням одного з найважливіших документів в історії країни, що заклав основи американської державності та демократії.

Саме цього дня у 1776 р. ІІ Континентальний конгрес ухвалив Декларацію незалежності, якою було проголошено відокремлення тринадцяти північноамериканських колоній від Великої Британії та створення нової незалежної держави - Сполучених Штатів Америки (США). Основним автором документа став видатний політичний діяч, згодом третій президент США Томас Джефферсон (1801–1809). У Декларації було закріплено ключові принципи американської демократії: рівність усіх людей та їхні невід’ємні права на життя та свободу.

Вперше День незалежності відзначили 4 липня 1777 р. у Філадельфії. У 1781 р. штат Массачусетс першим надав цій даті статус офіційного свята. Після війни 1812 р. святкування набуло загальнонаціонального масштабу, а у 1870 р. Конгрес США офіційно проголосив 4 липня федеральним святом.

З нагоди цієї пам’ятної дати пропонуємо ознайомитися з книгою «Американський президенціалізм: інститут глави держави в США у персоналіях від зародження до сьогодення» (Львів: Новий Світ-2000, 2018) з фонду @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Видання є біографічною енциклопедією, в якій простежено становлення та розвиток інституту президентства у Сполучених Штатах Америки від часу його заснування. Авторський колектив представив хронологічний огляд діяльності американських президентів: біографічні відомості, шлях до президентства, ключові події періоду перебування при владі та діяльність після завершення каденції. Наприкінці кожного розділу подано перелік рекомендованих джерел, що допоможуть поглибити знання про життя і діяльність президентів США, їхній внесок у розвиток держави та вплив на історичні процеси.

До Дня незалежності США з 2 по 17 липня у бібліотеці буде експонуватися книжкова виставка «Літературна Америка: понад два століття творчості та свободи», на якій будуть представлені твори класиків і сучасних письменників, чиї імена увійшли до скарбниці світової літератури.

Запрошуємо до читання!

Happy Independence Day!

Today, the United States celebrates Independence Day, commemorating the adoption of the Declaration of Independence on July 4, 1776. As America prepares to mark the 250th anniversary of this historic milestone, it is a chance to reflect on the meaning of freedom and the values that unite us.

At Window on America, freedom means the opportunity to learn, exchange ideas, explore new perspectives, and build connections across cultures. We are grateful to our community for being part of that mission and helping strengthen ties between Ukrainians and Americans.

And what does freedom mean to you?

We'd love to hear your perspective in the comments

З Днем незалежності США!

Сьогодні Сполучені Штати відзначають День незалежності, вшановуючи ухвалення Декларації незалежності 4 липня 1776 року. 250-річчя цієї визначної події нагадує про важливість свободи та цінностей, які нас об’єднують.

У Window on America свобода — це можливість навчатися, ділитися ідеями, відкривати нове та будувати міжкультурні зв’язки. Ми вдячні нашій спільноті за активну участь у розвитку цієї ініціативи та зміцнення партнерства між Україною та США.

А що для вас означає свобода?

Будемо раді почути вашу думку в коментарях

Читати далі: З Днем незалежності США!

3 липня у бібліотечному ресурсному центрі «Вікно в Америку» Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулося чергове заняття практичного курсу англійської мови, створеного на основі сучасних матеріалів і завдань, що використовуються під час підготовки до міжнародного іспиту TOEFL iBT.

Зустріч пройшла у дружній атмосфері, поєднавши розвиток навичок читання, аудіювання та усного мовлення. Під час заняття учасники працювали з англомовним текстом, аналізували його зміст і виконували вправи на розуміння прочитаного.

Особливу увагу було приділено розвитку навичок сприймання англійської мови на слух. Присутні прослухали аудіоматеріал, знаходили пропущені слова у запропонованих фразах, а також відповідали на запитання за змістом почутого. Такі вправи допомагають навчитися розпізнавати мовлення носіїв мови, розширювати словниковий запас і вдосконалювати навички розуміння англійської під час живого спілкування.

Учасники активно долучалися до обговорення, практикували нову лексику та вдосконалювали мовні компетентності, необхідні як для успішного складання міжнародних мовних іспитів, так і для повсякденного спілкування англійською.

Заняття відбуваються щоп’ятниці о 15:00.

Чекаємо на всіх бажаючих. На вас чекає багато цікавих тем і ефективних вправ, які допоможуть упевнено крокувати до високого рівня володіння англійською.

Читати далі: Відбулося чергове заняття практичного курсу англійської мови на основі сучасних матеріалів і...