Сьогодні українці відзначають День Української Державності — свято, що утверджує тяглість української державницької традиції та нагадує: українська нація має глибоке історичне коріння, власну ідентичність, мову, культуру та незламне прагнення до свободи.

Досвід минулих століть показав, що своя держава — це єдиний спосіб забезпечення фізичного існування і запорука стабільного розвитку та єдності нації. Впродовж усього свого історичного шляху український народ завжди виявляв бажання і чин здобути Українську Самостійну Соборну Державу.

Дата цього свята — 15 липня — пов'язана з днем пам’яті князя Володимира Великого, правителя Київської Русі, який у 988 році охрестив державу та заклав основи централізованого управління. Саме Київська Русь є однією з перших форм української державності, що була визнана на міжнародному рівні у X столітті.

День Української Державності був започаткований указом Президента України у 2021 році та вперше офіційно відзначений у 2022-му — вже під час повномасштабної війни. 

Сьогодні українська державність борониться на фронті, в дипломатичних переговорах, у роботі громад, у відбудові країни, у кожному кроці до членства в ЄС і НАТО. Вона жива, сильна та незламна, бо стоїть на фундаменті нашої історичної пам’яті та національної гідності.

Ми пишаємося своїм минулим, працюємо заради майбутнього та захищаємо свою державу — не як абстракцію, а як дім для мільйонів вільних людей.

З Днем Української Державності!

15 липня 1892 року – у м. Зборів на Тернопільщині народилася Мілена Рудницька, журналістка, письменниця, учителька середніх шкіл, ідеолог жіночого руху Західної України, голова центральної управи Союзу Українок, Світового Союзу Українок, політичної жіночої організації «Дружина Княгині Ольги», діячка УНДО, посол до польського Сейму, громадська діячка на еміграції.

Отримала освіту у Львівському та Віденському університетах за фахом педагога філософії та математики. Працювала над матеріалами дисертації "Математичні основи естетики Ренесансу".

За її головування “Союз Українок” розрісся до 100 тисяч учасниць. Вона організувала Український жіночий конгрес в Станиславові (Івано-Франківськ), очолила Світовий Союз Українок. Була редакторкою двотижневика «Жінка», часопису «Жіночий вістник», учасниця і репрезентантка українського жіноцтва на міжнародних жіночих з’їздах, посол до польського сейму.

Упродовж семи років із 1928-ого до 1935-ого була послом до Польського сейму, де постійно виступала на захист прав українців. Відважно критикувала польську владу за переслідування української культури.

Саме Мілена домоглася того, щоб питання Великого Голоду було винесено на розгляд Ліги Націй (попередниці ООН) у Женеві.

Вона особисто зустрічалася з президентом Ліги Націй та провідними європейськими політиками, демонструючи докази геноциду.

Мілена була запеклим ворогом ідеї, що жінка має займатися лише «кухнею та дітьми». Вона вважала, що українська жінка має бути політично освіченою, адже саме на її плечах тримається виховання майбутніх поколінь. Вона боролася проти русифікації та польського тиску, наголошуючи: без національної пам'яті ми перетворимося на масу, якою легко керувати будь-якому диктатору.

Після окупації Західної України совєтами у 1939-му Мілена була змушена тікати. У списках НКВД вона значилася як один із найнебезпечніших ворогів режиму. В еміграції вона продовжувала писати, аналізувати та боротися. Її книга «Західна Україна під більшовиками» стала одним із перших чесних свідчень про те, що таке совєцька окупація насправді.

«Ми не маємо права мовчати, поки наш народ нищать голодом і терором. Наше мовчання — це співучасть у злочині».

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА

Збереження історичної пам'яті сьогодні неможливе без сучасних цифрових технологій. Саме цій важливій темі був присвячений Регіональний форум «Цифровий літопис спротиву Миколаївщини. Об'єднуємо зусилля архівів, громад та технологій задля збереження історії», який відбувся 14 липня.

До участі у форумі долучилися начальниця Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА Олена БУБЕРЕНКО, очільниця Миколаївський обласний краєзнавчий музей Катерина БАРБАЯНОВА, заступниця директорки Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Наталія МОІСЄЄВА та інші представники галузі.

Про досягнення та перспективи цифрової трансформації Миколаївщини розповіли заступник голови Миколаївська обласна державна адміністрація з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації В'ячеслав БАЗАРЕНКО та начальник Управління цифрової трансформації Миколаївської ОВА Дмитро ГАВРИЛЯК, директор Державний архів Миколаївської області Наталія КОЛЕСНИК та інші.

Слова підтримки Миколаївщині також висловив керівник Офісу Посольства Данії у Миколаєві Якоб Торрільд ХАНСЕН, який вкотре підтвердив готовність міжнародних партнерів допомагати регіону у впровадженні важливих цифрових ініціатив.

Особливу увагу учасники приділили створенню цифрових колекцій документів, що об'єднають матеріали архівів, соціальних мереж, сторінок територіальних громад, органів влади та місцевих медіа. Такий підхід допоможе оперативно фіксувати події сьогодення, зберігати свідчення російської агресії проти України та формувати правдивий цифровий літопис спротиву Миколаївщини. Адже кожен збережений документ, світлина чи свідчення — це не лише пам'ять про сьогодення, а й важливий внесок у збереження історичної правди для майбутніх поколінь.

Зазначимо, що заклади культури теж активно впроваджують цифрові технології у свою діяльність, зокрема через масштабне оцифрування книжкових фондів та музейних колекцій, тому стратегічне партнерство з архівом задля оцифрування документальної спадщини є одним із пріоритетних напрямів роботи.

Читати далі: Регіональний форум «Цифровий літопис спротиву Миколаївщини. Об'єднуємо зусилля архівів, громад та...

13-14 липня відбувся тренінг «Інклюзія без бар'єрів: простір рівних можливостей» для фахівців Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Тренінг провела експертка з інклюзії, радниця начальника Миколаївської обласної військової адміністрації з питань осіб з інвалідністю Ольга Степаненко, яка ознайомила учасників із сучасними підходами до реалізації державної політики безбар'єрності та принципами інклюзивної комунікації.

Протягом двох днів фахівці бібліотеки працювали над практичними кейсами, обговорювали ефективні інструменти комунікації з людьми з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення. Особливу увагу було приділено формуванню культури поваги до різноманіття, недискримінації та впровадженню безбар'єрних підходів у щоденну діяльність бібліотеки.

Проведення таких навчальних заходів сприяє удосконаленню якості бібліотечних послуг та створенню відкритого, комфортного й доступного простору для кожного користувача.

Читати далі: «Інклюзія без бар'єрів: простір рівних можливостей»

Документ підписали заступниця Міністра культури України Bohdana Laiuk, Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі та директорка Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка Наталя Петренко.

Меморандум закріплює наміри сторін співпрацювати, щоб ЮНЕСКО надало Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка технічну допомогу. Вона допоможе зберегти будівлі бібліотеки, пошкоджені внаслідок російських обстрілів, а також її бібліотечні фонди. Міністерство культури України надає організаційну та координаційну підтримку реалізації проєкту.

У Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка проведуть:

- поточний ремонт системи опалення службово-виробничого корпусу бібліотеки;

- поточний ремонт системи опалення нового книгосховища;

- заміну внутрішньої водостічної системи будівлі нового книгосховища;

- поточний ремонт вузла комерційного обліку теплової енергії.

«Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка є прикладом стійкості українських культурних інституцій. Попри наслідки війни, бібліотека продовжує працювати для людей, залишаючись важливим простором для громади, освіти та культури. Цей Меморандум відкриває новий етап співпраці та дозволить посилити підтримку бібліотеки у збереженні її будівель, фондів і подальшому розвитку», — зазначила заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк.

Читати далі: Міністерство культури України, UNESCO Ukraine та Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г....

Мистецтво має дивовижну здатність долати час, зберігати пам’ять про епохи та передавати майбутнім поколінням красу, думки й почуття своїх творців. Сьогодні важливу роль у збереженні культурної спадщини відіграють сучасні цифрові технології, які дозволяють не лише захищати мистецькі скарби, а й робити їх доступними для широкої аудиторії.

У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігається унікальне видання – альбом-каталог «Цифрова колекція музею. Живопис», що став результатом масштабного проєкту з оцифрування музейних зібрань.

Видання презентує підсумки однойменного проєкту, реалізованого Платформа MY ART спільно з Миколаївський обласний художній музей ім. Верещагіна та Миколаївський обласний краєзнавчий музей за підтримки Український культурний фонд.

У межах проєкту було оцифровано 350 музейних предметів. Для публікації відібрано 200 найцікавіших творів, які розміщено в каталозі в алфавітному порядку. Це своєрідна мистецька подорож сторінками українського живопису ХХ століття від визнаних класиків до яскравих представників південноукраїнської мистецької школи. Серед яких Леонід Інглезі, Андрій Антонюк, Геннадій Бирштейн, Михайло Божій, Микола Глущенко, Костянтин Коровін, Іван Матвіїв та інші майстри, чия творчість становить вагому частину національної культурної спадщини.

Водночас проєкт став не лише технічною роботою зі створення цифрових копій. Процес оцифрування супроводжувався ретельною атрибуцією мистецьких творів, що дозволило уточнити окремі відомості про їх походження, авторство та історію побутування. У ході цієї кропіткої роботи фахівці здійснили низку цікавих відкриттів, які стали важливим внеском у вивчення музейних колекцій.

Запрошуємо вас завітати до обласної наукової бібліотеки та ознайомитися з альбомом. Це чудова нагода побачити унікальні твори з музейних фондів, доторкнутися до багатства української художньої традиції.

UNESCO Ukraine та Міністерство культури України

Працюєте в бібліотеці та хочете, щоб вона стала простором підтримки для громади? Запрошуємо долучитися до нового етапу проєкту «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки».

Сьогодні Представництво ЮНЕСКО в Україні спільно з Міністерством культури України за підтримки Уряду Японії презентувало результати та плани масштабування проєкту «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки».

У 2024 році пілотний проєкт охопив шість областей України. 60 бібліотекарів із 32 публічних бібліотек пройшли навчання та вже впроваджують практики психосоціальної підтримки у своїх громадах. Станом на початок 2025 року такі заходи відвідали щонайменше 3 000 людей.

У 2026 році програма буде масштабована ще на 10 областей України. До неї також долучаться релоковані бібліотеки з тимчасово окупованих територій, бібліотеки, що працюють онлайн, а також бібліотеки закладів освіти.

До 31 липня бібліотеки можуть подати заявку на участь у другому етапі програми: https://docs.google.com/.../1FAIpQLSez5vKZYxakMU.../viewform

Читати далі: UNESCO Ukraine та Міністерство культури України запрошують долучитися до нового етапу проєкту...

Сьогодні відзначаємо 155 років від дня народження Марселя Пруста (1871-1922) – видатного французького письменника, есеїста та одного з найвпливовіших авторів світової літератури XX століття.

Марсель Пруст увійшов в історію літератури, насамперед, як автор монументального семитомного роману-епопеї «У пошуках втраченого часу» – твору, який став справжньою вершиною модерністської прози. Його творчість вирізняється надзвичайною психологічною глибиною, тонким аналізом людських почуттів, а також майстерним осмисленням часу.

Літературна спадщина Пруста й сьогодні залишається актуальною, адже його твори спонукають замислитися над цінністю людського досвіду, силою пам'яті та пошуком власної ідентичності. Творчість Марселя Пруста й досі надихає письменників, дослідників і мільйони читачів по всьому світі.

У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються твори Марселя Пруста різними мовами, пропонуємо до уваги деякі з них:

- У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра: роман / Марсель Пруст. - Х. : Золоті ворота, 2012. - 439, [1] с.

- У пошуках утраченого часу. Германтська сторона : роман / Марсель Пруст ; пер. з фр. А. Перепаді. - К. : Золоті ворота, 2012. - 473, [2] с.

- У пошуках утраченого часу. На Сваннову сторону: роман / Марсель Пруст ; пер. з фр. А. Перепаді. - К. : Золоті ворота, 2012. - 378, [2] с. : ілюстр.

Запрошуємо звернутися до творчості письменника, який відкрив нові горизонти художнього слова та назавжди змінив уявлення про можливості роману!

Фото Марселя Пруста взято з відкритих джерел: https://esu.com.ua/article-879392

Друзі, представляємо вашій увазі книгу «Дружина героя: посібник з виживання» Надії Сеньовської (Тернопіль: Джура, 2025). Це історія про дівчат і дружин, які чекають з війни своїх коханих, гартуючи власний характер у проміжках між рідкісними дзвінками та нескінченними днями тиші.

Видання містить реальний досвід і практичні рекомендації про те, як подолати кризу, зберегти власну ідентичність і бути гідною партнеркою для воїна. Авторка детально, без художнього перебільшення чи романтизації, аналізує емоційні гойдалки, через які проходить дружина військового: від паралізуючого страху і панічних атак до віднайдення внутрішньої сили, адаптації та прийняття нової життєвої реальності.

«Ця книга - це ліки. По-перше, для тих, хто в ній був задіяний, тому, що сказати про біль - це вже почати щось з ним робити. Поки ти мовчиш і не кажеш про свій біль навіть собі, він тебе їсть з середини. І це спроба допомогти тим, хто має такий досвід, але ще тільки на початку шляху і не знає, що з цим робити», - говорить авторка.

Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.

Запрошуємо до бібліотеки!

Роман Миколайович Федорів – український прозаїк, публіцист, журналіст, громадський діяч. У 1995 р. отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за роман «Єрусалим на горах».

Народився Роман Федорів 1 грудня 1930 р. в селі Братківці Тисменицького району на Івано-Франківщині. У 1967 р. закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Франка, працював у місцевій пресі. З 1968 до 2001 р. – головний редактор журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»).

Перша книга письменника «Жовтнева соната» вийшла у 1959 р. Довгий час працюючи кореспондентом обласних, а згодом і республіканських газет, письменник об’їздив усю Україну. Завдяки його зусиллям були відновлені видавництво «Червона калина» й часопис «Літопис Червоної Калини». У 1989-1991 рр. Роман Федорів був народним депутатом, де представляв національно-патріотичні сили, котрі прагнули відродження України. Автор нарисів, есе про письменників і художників України, оповідань, повістей і романів, переважно на історичну тематику.

Помер Роман Миколайович Федорів 14 березня 2001 р.

Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 року в місті Ходорові, на Львівщині. Батьки, Єфрозина та Мирон, вирізнялися побожністю: належали до греко-католицької церкви, загнаної в підпілля у 1946 році. Ігореву родину москва також репресувала – зокрема, у червні 1941-го в катівні, відомій як тюрма на Лонцького у Львові, загинув мамин брат Андрій Гулей.

З дитинства Ігор Калинець запам’ятав, як його сім’я допомагала переховуватися від переслідувань воякам УПА. «Я навіть пригадую, як хлопці з лісу під вечір, коли вже не було облавників, приходили до нас, – розповідав в одному з останніх інтерв’ю. – Ми давали їм їсти, і вони бавилися зі мною, малим. Я був зверху на коні, тримав якусь зброю в руках».

У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 року, закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом — старшим науковим співробітником. У 1966 році у видавництві «Молодь» вийшла перша збірка віршів «Вогонь Купала».

За участь в дисидентському русу в серпні 1972 року Ігоря Калинця засудили на шість років в'язниці суворого режиму та три роки заслання.

Він відбував покарання в Пермських концтаборах разом із Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Степаном Сапеляком та іншими дисидентами.

Дружину Ігоря Калинця – відому українську поетесу Ірину Калинець – спіткала така сама доля.

В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. 

Після повернення із заслання поет перестав писати вірші та пішов працювати в Львівську наукову бібліотеку ім. В. Стефаника. Був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. Він видавав дитячі збірки, редагував низку часописів.

У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза», а в США — другий том «Невольнича муза».

Ігор Калинець є лауреатом численних нагород і відзнак, зокрема, премії імені Митрополита Андрея Шептицького, премії імені Василя Стуса.

У 1992 році Ігор Калинець отримав Шевченківську премію за книжку вибраних поезій "Тринадцять аналогій".

У 2016 році Ігорю Калинцю присудили Орден Ярослава Мудрого IV ступеня. Але він відмовився від нього на знак протесту проти, за його словами, "жорстокого зросійщення".

Читати далі: Народився Ігор Миронович Калинець – український поет, прозаїк, громадський діяч