Події

Зображення

Відео

"Україна без бар’єрів"

Останні статті

Лічильник відвідувань сайту (за всі роки)

2783819

Статистика відвідувань нового сайту

  • Сьогодні 0
  • Вчора 1938
  • На цьому тижні 5599
  • За минулий тиждень 5110
  • В цьому місяці 21257
  • За минулий місяць 60582
  • За другий минулий місяць 248174
  • За третій минулий місяць 62201
  • За четвертий минулий місяць 41975
  • За п'ятий минулий місяць 10893
  • В цьому році 445091
  • В минулому році 20

Банери

 
 
Друзі, пропонуємо вам замислитися про долю людства, можливість контактів з інопланетними цивілізаціями та таємниці Всесвіту разом із автором бестселеру «Проблема трьох тіл» (Київ, видавництво BookChef, 2024), китайським письменником Лю Цисінем. Книга була подарована нашій бібліотеці PEN Ukraine.
Людство протягом століть прагнуло знайти у Всесвіті «братів по розуму». Цим пошукам присвячено безліч художніх творів, автори яких у переважній більшості, вірили у розум та добрі наміри високо розвинутих інопланетних цивілізацій. Зовсім інший погляд на перспективи спілкування з «братами по розуму» пропонує китайський письменник Лю Цисінь у науково-фантастичному романі «Проблема трьох тіл». Книга є першою частиною трилогії автора - «Пам'ять про минуле Землі». Роман був написаний у 2006 р. і одразу став одним із найпопулярніших фантастичних романів Китаю. Широке світове визнання він знайшов після перекладу англійською у 2024 р. Роман був номінований на премію «Неб'юла», а у 2015 р. став володарем премії «Г'юго» як найкращий фантастичний роман року. Українською книгу переклав Євген Ширинос у 2017 р.
Лю Цисінь висловлює здивування щодо надто оптимістичних очікувань людства від контактів з інопланетянами. В історії людства є чимало прикладів жорстокої поведінки самих людей під час завоювання інших територій та континентів, яки ж є причини очікувати іншої поведінки від зовсім чужих цивілізацій? Саме так, трагічно для людства розвиваються події, пов’язані з інопланетними прибульцями у романі «Проблема трьох тіл»…
Роман Лю Цисіня нагадує складну мозаїку з наукових теорій, китайської історії та філософії, а також роздумів про людську природу.
Запрошуємо ознайомитися зі світовим бестселером «Проблема трьох тіл» у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!
 
 

 
 
31 липня фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека провели у Міському територіальному центрі соціального обслуговування Центрального району ( @Мтц Центральний ) історичну годину пам'яті «Геноцид ромів: невигаданий біль», присвячену Міжнародному дню Голокосту ромів, який щороку відзначають 2 серпня.
Метою заходу стало привернення уваги до вшанування пам'яті жертв геноциду ромського народу та збереження історичної правди.
Учасники переглянули інформаційний онлайн-дайджест «Дати, вкарбовані у серце», створений бібліотекарями у співавторстві з кандидаткою історичних наук, доценткою Миколаївського навчально-наукового інституту права НУ «ОЮА» Наталією Сугацькою – авторкою книжок про Голокост єврейського та ромського населення, а також обговорили трагічні події, що відбувалися на Миколаївщині.
Під час зустрічі підопічні центру, серед яких були очевидці повоєнних років, поділилися власними спогадами та долучилися до щирої розмови про значення історичної пам'яті. Такі зустрічі допомагають усвідомити ціну людського життя, небезпеку ксенофобії, дискримінації та етнічної ненависті, нагадуючи, що пам'ять про минуле є запорукою відповідального майбутнього.
На завершення заходу всі присутні вшанували пам'ять невинно загиблих хвилиною мовчання.
 
 
 

Міністерство культури України

 
В Україні реалізується низка проєктів відбудови. Важливо, щоб під час планування були враховані історія місцевості та вподобання громади, тоді новий об'єкт сприймається людьми як власний і комфортний. Це досягається через культурно-чутливу оптику.
Партнерство за сильну Україну (PFRU) оголошує набір на другу хвилю Школи для громад «Культура у відновленні» (CuRe) — програми, що допомагає інтегрувати культурний підхід у проєкти відбудови.
Що отримає команда:
- Навчання з українськими та міжнародними експертами: 2 офлайн модулі та онлайн консультації;
- Індивідуальну менторську підтримку;
- Можливість отримати фінансування на реалізацію проєкту — до £50 000.
Хто може подати заявку:
Команди від громади, які вже працюють над проєктом відновлення шкіл, лікарень, укриттів та/або інших об'єктів соціальної інфраструктури.
Пріоритетні області:
Чернігівська, Херсонська, Дніпропетровська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Запорізька області.
До участі буде відібрано лише 10 команд.
 
Заявки приймаються до 4 серпня 2026, 23:59 (Київ).
Деталі та форма заявки — https://www.prostir.ua/...
 
 
 

На зображенні може бути: текст «НАЦЮОНАЛЬНА НЦАТИВА КНо&НиГИ там, де книги зустричаються 3 KİHO ДИТЯЧЕ б.люткх ДИТЯЧЕКНО кιНо в Украйни ХРЕЩАТИК ХРЕШАТИК48 き МАГИЧНИХ СиЛ 48/2 WWEGEHTER 001C መስስኔ СиСйне фίлЬМ ΟФΙС МАГИЧНИХ сил "ХРЕЩАТИК 48/2" у 150 ББЛЮТЕКАХ протягом Лίта ВЖЕ у KIHO»
 
 
В Україні стартує масштабна культурна ініціатива – «КІНО&КНИГИ - Дитяче кіно у бібліотеках», покликана зробити сучасне українське кіно доступним для дітей незалежно від місця проживання чи можливості відвідувати кінотеатри. Пілотним проєктом стане показ дитячого комедійного фентезі «Хрещатик 48/2» від кінокомпанії Komarovskyi Films.
Ініціативи реалізуються за підтримки Міністерство культури України, ДержКіно України, Komarovskyi FILMS та кінокомпанії UPHub.
У межах співпраці з Національною бібліотекою України для дітей цього літа понад 150 бібліотек із різних регіонів країни відкриють свої двері для спеціальних показів фільму «Хрещатик 48/2».
Очікується, що першими глядачами проєкту стануть від 5 до 10 тисяч дітей. У разі успішного реалізації «КІНО&КНИГИ» планують зробити щорічною ініціативою, щоб перегляд українського дитячого кіно в бібліотеках став новою культурною традицією.
Якщо ви бажаєте, щоб фільм показали у вашій бібліотеці – звертайтеся до команди Хрещатик 48/2.
 
 
 

31 липня - Міжнародний день фахівців з впровадження цифрових технологій - Газета МИГ

 

 

Міжнародний день фахівців з впровадження цифрових технологій (International Digital Adoption Professionals (DAP) Day), який відзначається щороку в останній четвер липня, є визнанням значного внеску фахівців з впровадження цифрових технологій у всьому світі. Ці фахівці – неоспівані герої, які стоять за успішними стратегіями цифрової трансформації, гарантуючи, що організації максимізують свої цифрові інвестиції та покращують досвід користувачів.

У 2026 році Міжнародний день фахівців з впровадження цифрових технологій відзначається 30 липня.

Свято започатковане 2023 року з ініціативи професійної спільноти у сфері цифрової трансформації.

Воно вшановує фахівців, які допомагають компаніям і організаціям успішно впроваджувати нові цифрові інструменти та навчати людей ними користуватися.

 

 

На зображенні може бути: текст «МИКОЛАВСЬК ММкОпасЫКАОПАНА КоЛАВсЬКа ОбЛАСНА АукОВА ББЛЮОТЕКА ВРТУАЛЬНА ВИСТАВКА МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ 80 РОКИВ ВИд дня НАРОДЖЕННЯ " Завжди хοтίв бути письменником, a життя ставило в роль критика СРЯ A4P 中 Публицистика. .Литературознавство. Интерв'ю нтерею,Докумиентальнийфльм Документальнийф фίльм, Аудиоуривкиз художніх Аудюоуривкизжудожнхтворй8. TBOpiB. ПЕРЕгЛЯНУтИ ВИСТАВКУ https://kolomikatk.wixsite.com/ slaboshpytskyi»
 
 
Друзі, до 80-річчя від дня народження Михайла Федотовича Слабошпицького (1946-2021), українського письменника, критика, громадського та державного діяча представляємо віртуальну виставку «Завжди хотів бути письменником, а життя ставило в роль критика».
Віртуальна виставка складається з чотирьох тематичних розділів, де представлені його публіцистичні та літературознавчі праці, а також статті, присвячені життю і творчості митця. Окрім книжкових видань, можна ознайомитися з документальним фільмом про Михайла Слабошпицького, переглянути його інтерв’ю, а також послухати уривки з художніх творів, що допоможуть глибше відчути неповторний стиль і творчу індивідуальність письменника.
Запрошуємо завітати до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека для ближчого знайомства з творами Михайла Слабошпицького.
Переглянути виставку можна за посиланням:
 
 
 

 
 
 
Історія рідного краю відкривається нам не лише через археологічні знахідки, стародавні поселення та артефакти, а й через долі людей, які присвятили своє життя їх дослідженню. Саме про таких науковців і ентузіастів науково-популярне видання «Археологи – дослідники Степового Побужжя» (Миколаїв : Видавництво Яслав, 2025). Серед представлених постатей – Олексій Уваров, Микола Макаренко, Михайло Синіцин, Віктор Блаватський, Павло Шульц, Анатолій Майстренко та ін.
Особливу цінність виданню надає наявність бібліографічних списків наприкінці кожної статті. Це дозволяє читачам не лише ознайомитися з біографіями дослідників, а й звернутися безпосередньо до їхніх наукових праць, відкриваючи нові можливості для подальшого вивчення історії краю. Редактором книги виступив Володимир Гребенников – завідувач науково-методичного відділу Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Рецензентами видання стали відомі фахівці у галузі історії та археології.
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека отримала примірник цього видання та запрошує всіх охочих ознайомитися з ним. Книга стане корисною учням, студентам, викладачам, археологам, історикам, краєзнавцям і всім, хто цікавиться минулим Миколаївщини та прагне глибше зрозуміти багатовікову історію Степового Побужжя. Адже за кожною археологічною знахідкою стоїть людина, яка її відкрила, дослідила та повернула із забуття. Саме про таких людей і розповідає це цікаве та змістовне видання.
 
 

На зображенні може бути: книга та текст
 
 
29 липня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека в межах циклу «Дивосвіт краєзнавчих видань» відбулася презентація літературно-художнього видання «Смерть у садах Щасливої» Сергія Рослякова – мистецтвознавця, художника, директора Миколаївський обласний художній музей ім. Верещагіна, члена Національної спілки художників України, члена-кореспондента Академії критики мистецтва та естетичних наук України, заслуженого працівника культури України. На презентацію завітали представники влади, відомі у місті працівники різних сфер науки і культури, творча інтелігенція, співробітники музеїв, закладів вищої освіти, бібліотек та всі, хто цікавиться історією рідного краю й сучасною українською літературою.
Нове видання, що побачило світ у 2026 р. у видавництві «Іліон», автор присвятив світлій пам'яті своєї дружини Людмили – людини, яка впродовж багатьох років була його натхненницею, підтримувала творчі задуми, першою читала рукописи та вірила у кожен новий твір. До збірки увійшли повість «Смерть у садах Щасливої» та оповідання «Міна» і «Бурий будинок із темним цоколем». Це три різні історії, розділені століттями, несхожі за часом, місцем дії та героями. Проте всі вони поєднані спільним прагненням осмислити природу людини, її моральний вибір, боротьбу за правду, пам'ять і справедливість. Кожен твір відкриває власну загадку, а разом вони складаються у цілісну розповідь про час, людські долі й вічні цінності.
Під час зустрічі Сергій Миколайович поділився історією народження своїх творів, розповів про джерела натхнення, роботу над сюжетами та шлях книги до читача. Лунали виступи його друзів та колег. На завершення автор подарував книги з автографом почесним гостям, а також передав примірники видання бібліотекам, музеям і навчальним закладам.
До уваги присутніх була представлена книжкова виставка «У садах Щасливої: книжкова мандрівка до Ольвії», підготовлена з фондів обласної наукової бібліотеки. Експозиція об'єднала наукові та художні видання, присвячені історії й археології античної Ольвії – однієї з найвизначніших пам'яток Північного Причорномор'я, допомагаючи глибше відчути історичний контекст творів пана Сергія.
Вітаємо автора з виходом нового літературно-художнього видання та щиро бажаємо книзі знайти свого читача, жити довго на бібліотечних полицях і відкривати нові сторінки історії, пам'яті та людських доль кожному, хто візьме її до рук!
 
 
 

 

29 липня в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулося підсумкове засідання розмовного клубу української мови «СловоТворення», присвячене темі «Навчаємось у грі».
Учасники повторили та закріпили навчальний матеріал, опрацьований протягом року: добирали українські відповідники до слів іншомовного походження, пригадували синоніми, пояснювали значення рідковживаних слів, сленгу та діалектизмів, переконуючись у багатстві та виразності української мови.
Особливе пожвавлення викликала вправа «Редактор», що дала змогу не лише перевірити знання, а й удосконалити навички грамотного усного та писемного мовлення. А справжньою родзинкою, що додала зустрічі позитиву, став конкурс на більш вправне озвучення скоромовок.
Учасники клубу не просто пригадали вивчений матеріал, а й отримали справжній заряд позитиву.
Дякуємо всім за активність та щирі емоції!
З нетерпінням чекатимемо на всіх пошановувачів української мови у вересні після нетривалих канікул.
Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!
 
 
 

 

 
Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта (https://osvita.diia.gov.ua/) «Одна планета: 11 кроків назустріч довкіллю» (https://osvita.diia.gov.ua/.../11-steps-towards-the...).
Цей освітній серіал порушує важливі питання – які наслідки приносить зміна клімату і що можна зробити для порятунку планети. Тут можна отримати готову інструкцію, зробивши для цього лише 11 кроків. Ви дізнаєтесь, як змінюється клімат, як розвиватися, не виснажуючи ресурси, будувати нову енергетичну систему разом із своєю спільнотою. У серіалі ви навчитеся втілювати це в життя, допомагаючи врятувати планету, поки це ще можливо. Освітній серіал створений Міністерством цифрової трансформації України за підтримки Danone Ukraine (Данон в Україні) у співпраці з науково-популярним медіа «Куншт». Складається з 11 серій та фінального тесту.
Користуйтеся з користю!
 
 
 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія

 

28 липня 1834 р.  – відкрито Київський університет святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Київський університет мав протистояти полонофільській київській інтелігенції. А його відкриття, про яке говорилося з початку ХІХ століття, прискорило закриття Кременецького ліцею на Волині за участь студентів у Листопадовому повстанні 1831-го. Матеріальна база ліцею заклала основи Київського університету, сюди ж перейшло чимало його викладачів.
З Кременця до Києва було перевезено майже 35 тисяч томів бібліотеки, нумізматичний та зоологічний кабінети, колекцію мінералів, оснащення для астрономічної та фізичної лабораторій, колекцію картин, гравюр та скульптур для кабінету образотворчого мистецтва, рослини з ботанічного саду, які розмістили в декількох орендованих приміщеннях, в яких університет проіснував перші вісім років. До Києва переїхала також і частина професорсько-викладацького складу Кременецького ліцею, а першим ректором Київського університету став 30-річний професор Михайло Максимович, який очолював кафедру ботаніки Московського університету.
Урочисте відкриття відбулося 28 липня 1834-го, в день пам’яті князя Володимира. А рівно через місяць перші 62 студенти розпочали заняття на єдиному на той час філософському факультеті. Першим ректором став вчений-енциклопедист Михайло Максимович.
У 1835-му відкрився юридичний факультет, від 1842-го навчальний заклад, який до того орендував кілька приватних будівель, перебрався у Червоний корпус (збудований за проектом архітектора Вікентія Беретті).
На честь Тараса Шевченка виш перейменували у 1939-му. 
 
 
 
 
 
 
 

 

Щороку 28 липня Україна вшановує пам’ять захисників та захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. Цю дату встановлено згідно з Постановою Верховної Ради України від 22 липня 2025 р. № 4558-IX.
У ніч з 28 на 29 липня 2022 р. на території Волноваської виправної колонії поблизу тимчасово окупованої Оленівки стався вибух, унаслідок якого загинули й були поранені десятки українських військовополонених. Ця трагедія вкотре засвідчила важливість дотримання норм міжнародного гуманітарного права, зокрема положень Женевських конвенцій щодо захисту військовополонених під час збройних конфліктів.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю всіх, хто загинув у ворожому полоні, та висловлюємо підтримку тим, хто й досі перебуває в неволі.
Пропонуємо ознайомитися з виданням «Вільний у полоні. Книга-діалог із Ігорем Козловським» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2025) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. У книзі упорядниця Анна Грувер об’єднала щоденникові записи, розмови, лекції, публічні виступи та останнє прижиттєве інтерв’ю відомого українського науковця, історика й громадського діяча І. Козловського. Зібрані матеріали дають читачеві змогу простежити один із найтрагічніших періодів його життя – майже дворічне утримання в полоні проросійських окупаційних сил в Донецької області у 2016-2017 рр. Особистий досвід ув’язнення стає для нього основою для глибокого осмислення людської гідності, меж свободи, морального вибору, відповідальності, віри та здатності людини залишатися вірною собі навіть в умовах неволі.
Запрошуємо до читання!
 
 
 
 


 
 
Є місця, які стають справжніми символами міста, зберігають його історію та дарують людям незабутні враження протягом багатьох поколінь. Для Миколаєва таким місцем є зоопарк – унікальний куточок живої природи, де мешканці та гості міста можуть не лише побачити рідкісних тварин, а й відчути гармонію навколишнього світу, відпочити душею та доторкнутися до дивовижного різноманіття життя на нашій планеті.
У 2026 році Миколаївський зоопарк відзначає поважний ювілей – 125 років від дня заснування. Його історія розпочалася у 1901 р. з відкриття для відвідувачів приватного Акваріуму Миколи Павловича Леонтовича. Захоплення природою та наполеглива праця його засновника поклали початок установі, яка згодом стала однією з найвідоміших зоологічних колекцій України.
Протягом більш ніж століття заклад неодноразово змінювався та розвивався. У 1918 р. колекцію було націоналізовано, а Леонтовича призначено першим директором Державного акваріуму. У 1925 р. при ньому відкрився зоологічний відділ, і заклад отримав назву Акваріум-Зоосад. З 1948 р. він став офіційно називатися Миколаївським зоопарком, а наприкінці 1970-х років тварин переселили на нову простору територію, де зоопарк розташований і сьогодні. Миколаївський зоопарк є одним із найвідоміших природоохоронних, науково-просвітницьких та культурних осередків України. Його колекція налічує близько трьох тисяч тварин понад чотирьохсот видів, багато з яких є рідкісними та потребують особливої охорони.
Приємною подією до ювілею стало видання нової книги директора зоопарку Володимира Топчого «125 років любові до тварин». Це науково-популярне, багато ілюстроване видання є своєрідною екскурсією сторінками історії зоопарку – від його заснування до сьогодення. На сторінках книги оживають події минулого, розповіді про людей, які присвятили своє життя розвитку закладу, та історії його мешканців. Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека вже отримала примірник цього видання та запрошує всіх охочих ознайомитися з ним.
 
 
 
  1. Уривки з неймовірних літературних всесвітів: від напружених технотрилерів Максима Кідрука до магічних світів Дари Корній і детективів Світлани Тараторіної
  2. День працівників торгівлі в Україні
  3. Бібліотека запрошує поринути у світ загадок, інтриг і несподіваних сюжетних поворотів та відкрити для себе сучасний український детектив
  4. В Україні заснували нову щорічну державну літературну премію «Воля»
  5. Наталія Матолінець «Всі мої Ключі і Ґайя»
  6. «Нейрохакінг: антистресові забави для збереження душевної рівноваги»
  7. Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом «Основи кібергігієни»
  8. В межах проєкту «SoundedBook» озвучили пронизливі вірші авторів Юрія Іздрика, Сергія Жадана, Павла Вишебаби, Катерини Бабкіної та Юрія Андруховича
  9. «Лялька-мотанка – символ чи оберіг»
  10. Запрошуємо вас згадати один з найулюбленіших проєктів «ЛітСвіт: про літературу і не тільки з…»
  11. Книга Валерія Пузіка «Ким ми були»
  12. Запрошуємо відкрити для себе творчість письменниці Катерини Колесник
  13. Всесвітній день міжнародного правосуддя
  14. Освітній серіал «Електронний підпис»
  15. День Української Державності

Сторінка 16 із 32

Vyzir O. 2026 © Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Всі права застережено. E-mail: vyzer@ukr.net

Як нас знайти?